Маємо хорошу новину для справжніх кавоманів

8. 01. 2023

Знову прийшла неділя, а це означає настав час цікавої кавової історії. Сидячи в улюбленій львівській кав’ярні, з нашим незмінним партнером Торговою Маркою Кава Старого Львова, переглядав новини і натрапив на результати цікавих досліджень.

Виявляється, американські вчені провели дослідження і з’ясували, що кава статистично здатна додати кавоману зайвих 2-3 роки життя. Щоправда, це за умови, що він не має протипоказань до її вживання і п’є по три філіжанки щодня.

В результаті метааналізу (тобто об’єднання статистики з кількох досліджень) з’ясувалося, що напій, який бадьорить, продовжує життя середньостатистичної людини на 3,4%. Тобто, якщо врахувати, що в Україні тривалість життя у чоловіків 66 років, а у жінок 76 років, то ті, хто п’є каву, повинні в середньому жити на два з лишком роки довше. Тож перейматися за вживання кави не варто.

Щоправда, і тут є нюанс – це все середньостатистичні підрахунки. Багато чого залежить від способу життя, звичок та хронічних захворювань. Тому цифри можуть змінюватися як у менший, так і більший бік.

Тож можливо тепер лікарі та вчені домовляться і вирішать – шкідлива кава насправді чи ні. Хоча й тут краще дотримуватись середини і не зловживати.

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ

13-річний співак Денис Іваник зі Львова переробив стародавню колядку на сучасний лад (відео)

8. 01. 2023

В п’ятницю , 6 січня 2023 року, Денис Іваник із Львова виклав у соцмережі стародавню колядку «Сумний святий вечір», яку переробив на сучасний лад.

Про це повідомляє «Оперативна Україна інфо».

В оригінальній версії пісні є рядки: «Сумний святий вечір в сорок шестім році. По всій нашій Україні плач на кожнім кроці».

Наразі ж колядка зазвучала отак: «Сумний святий вечір у 2023 році…».

Денис Іваник від початку війни своєю творчістю доносить правду про нашого ворога. Зокрема, кілька місяців тому презентував публіці свою авторську пісню «Моя Україна».

Наталка СТУДНЯ

Львів’ян запрошують на лекцію “Свої люди” про Соломію Крушельницьку

8. 01. 2023

У вівторок, 10 січня 2023 року, о 17.30 в читальній залі Науково-технічної бібліотеки НУ “Львівська політехніка” ( вул. Професорська, 1) відбудеться лекція Галини Тихобаєвої “Свої люди”.

Подія організована Українським Фотографічним Товариством (УФОТО) у співпраці з Львівським Фотомузеєм, Музично-меморіальним музеєм Соломії Крушельницької та Науково-технічною бібліотекою НУ “Львівська політехніка”.

Соломія Крушельницька, перебуваючи “в світах”, повсюдно шукала зустрічей зі своїми людьми. З Мілана ініціювала листування з Михайлом Павликом і Марією Вояківською, у Кракові зустрічалася з Василем Стефаником та Іваном Трушем, у Відні – з братами Косами; в Трієсті познайомилася з таємничим Іваном Білинським, в Одесі – з Марком Кропивницьким…

Про ностальгію та стосунки Соломії Крушельницької, про дружбу, а також кохання – взаємне і невзаємне у лекції “Свої люди” заступниці директора з наукової роботи Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Галини Тихобаєвої .
“Мені радісно вертати в свої сторони із-за багатьох причин. Перше всього, зобачуся зі своїми людьми …” З листа Крушельницької до Павлика.

До та після лекції традиційно пригощатиме Кава Строго Львова.

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ

Атмосферний базар в Галичині на старих фото

7. 01. 2023

Сьогодні маємо вам гарну знахідку, яка перенесе вас в минуле і покаже, яким був сільський базар на Галичині.

Нам вдалось розшукати фото, які датуються 1920-ми роками. На фото можна побачити, що продавали на базарі, як виглядали торговці, а також відчути атмосферу ринку.

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО

Джерело: TeNews

Розваги для дорослих і дітей, культурні події та святкові екскурсії на Різдво (повна програма)

7. 01. 2023

Я. Гніздовський. "Різдво". Фото з plus.google.com

З 6 по 8 січня у Львові та у кількох районах області усі охочі можуть відвідати низку цікавих подій різних напрямів.

Заходи, які пройдуть у Львові 6 січня:

Святковий кінозал : фільм «Хлопчик на ім’я Різдво»

Де: Львівська обласна бібліотека для дітей, вул. В. Винниченка, 1

О котрій: 13:00

Cтудії дитячої ілюстрації «Мальована книга»

Де: Львівська обласна бібліотека для дітей, вул. В. Винниченка, 1

О котрій: 15:00

Святкова Літургія з нагоди Надвечір’я Різдва Христового

Де: Храм Св. Лазаря м. Львів, вул. М. Коперника, 27

О котрій: 15:00

Музика Баха

Де: Львівський академічний будинок органної та камерної музики (м. Львів, вул. С. Бандери, 8)

О котрій: 17:00

Різдвяна органна музика

Де: Львівський академічний будинок органної та камерної музики (м. Львів, вул. С. Бандери, 8)

О котрій: 19:00

Вінтервіль – казкове містечко зимових розваг

Де: Emely Resort (м. Львів-Винники, вул. Б.Хмельницького, 9Б)

О котрій: Будні дні: 14:00 – 21:00 (програма з жителями містечка 14:00 – 19:00), вихідні та святкові дні: 12:00 – 22:00 (програма з жителями містечка 12:00 – 17:00)

Відкрита виставка художника Петра Сипняка

Де: Citadel — Gastro Boutique Hotel (м. Львів, вул. Грабовського, 11)

Триватиме до кінця січня.

Навчально тренувальний збір національної збірної команди України зі стрільби кульової зі спеціальної підготовки до Гранд Прі

Де: Навчально спортивна база літніх видів спорту Міністерства оборони України вул.Клепарівська 39 а

Триватиме впродовж дня.

У Стрийського району 6 січня запрошують на екскурсії, які відкривають різдвяну Бойківщину. Де: Етно-комплексі «U dvori» (с. Підгородці). Щоб замовити, звертайтесь за номером телефону – 098 6448278. Окрім цього, у с. Тисовець, Сколівського району впродовж дня триватиме навчально тренувальний збір з фізичної підготовки до Чемпіонату України серед юнаків та молоді до 23 років та Кубку Світу Національної збірної команди України з веслування на байдарках та каное.

У Самбірському районі 6 січня відбудеться зустріч Вифлеємського вогню за адресою – м Самбір, пл. Ринок. Початок о 13:00.

У Червоноградському районі 6 січня запрошують ознайомитись з програмою «Територія Різдва». Де: Туристична локація «Гніздо Яструба». Замовлення ексурсії можна за телефоном – 097 9534502.

Заходи, які пройдуть у Львові 7 січня:

Святкове дійство «На Різдво до Гаю»

Де: Музей народної архітектури та побуту у Львові ім. К. Шептицького м. Львів, (вул. Чернеча Гора, 1)

О котрій: 13.00-16.00

Різдвяна органна музика

Де: Львівський академічний будинок органної та камерної музики (м. Львів, вул. С. Бандери, 8)

О котрій: 14:00

Концерт «Soli Deo Gloria» у межах ІІ-го Різдвяного фестивалю органної та камерної музики

Де: Львівський музей історії релігії м. Львів, пл. Музейна,1

О котрій: 15.00

Благодійний виступ збір коштів для ЗСУ , Львівська національна академічна чоловіча хорова капела «Дударик» і «Tornado brass band»

Де: ТРЦ Viktoria Gardens

О котрій: 15.00

«Різдво у Львівській опері» концерт Волинського народного хору

Де: Львівський національний академічний театр опери та балету ім. С. Крушельницької (м. Львів, пр. Свободи, 28)

О котрій: 16:00

Вистава «Різдвяна ніч»

Де: Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької (вул. Лесі Українки, 1)

О котрій: 17:00

Концерт «Пори року» Вівальді

Де: Львівський академічний будинок органної та камерної музики (м. Львів, вул. С. Бандери, 8)

О котрій: 19:00

У Дрогобицькому районі 7 січня відбудеться театралізоване дійство-вертеп «Радість нам ся явила». Де: Меденицька ТГ НД с.Ролів. О котрій: 15.00.

У Самбірському районі 7 січня пройде:

Різдвяний концерт – ярмарок для підтримки ЗСУ. «Колядуємо усі, і дорослі і малі» Де: с. Боберка

О котрій: 13.00

Благодійний Різдвяний вертеп

Де: с. Верхній Турів

О котрій: 14.00

Різдвяний Вертеп

Де: с. Либохора, філія КЗ Центру культури та дозвілля

О котрій: 14.00

Заходи, які пройдуть у Львові 8 січня:

Музична казка «Івасик Телесик»

Де: Національний академічний український драматичний театр імені М.Заньковецької (м.Львів вул.Л.Українки,1)

О котрій: 11:00

«Веселі ангелята» бейбі вистава

Де: Львівський академічний обласний театр ляльок, (м.Львів пл. Данила Галицького,1)

О котрій: 11:00

«Зоря благодатна» бароковий вертеп

Де: Львівський академічний обласний театр ляльок, (м.Львів пл. Данила Галицького,1)

О котрій: 12:00; 14:00

Казка «Коли я була лисицею»

Де: Перший академічний український театр для дітей та юнацтва (м.Львів вул. Академіка Гнатюка,11)

О котрій: 12:00

Новорічна програма

Де: Львівський державний цирк (м. Львів, вул. Городоцька, 83)

О котрій: 12:00; 16:00

Різдвяний ярмарок «Іскра»

Де: Центр Архітектури, Дизайну та Урбаністики Порохова ВЕЖА (м.Львів, вул. Підвальна, 4,)

О котрій: 12:00-20:00

«Майстерки від волонтерки»: створюємо ялинку

Де: Львівська обласна бібліотека для дітей, вул. В. Винниченка, 1

О котрій: 13:00

Фестиваль різдвяного фольклору «Нова радість стала»

Де: м. Львів

О котрій: 13:00

Святкове дійство «На Різдво до Гаю»

Де: Музей народної архітектури та побуту у Львові ім. К. Шептицького (м. Львів, вуд. Чернеча Гора, 1)

О котрій: 13.00-18.30

Лекція «Бали у Львові кінці ХІХ – початку ХХ ст.»

Де: Палац Потоцьких, Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Г. Возницького, (м. Львів, вул. М. Коперника, 15)

О котрій: 13.00-15.30

Вертеп «Скинія златая»

Де: Львівський Академічний Театр Естрадних Мініатюр І Люди, І Ляльки (м.Львів вул. О. Фредра, 6)

О котрій: 13:00, 14:00

Новорічний симфонічний концерт

Де: Львівський академічний будинок органної та камерної музики (м. Львів, вул. С. Бандери, 8)

О котрій: 14:00

«Світло бароко» Різдвяний концерт

Де: Львівський національний академічний театр опери та балету ім. С. Крушельницької (м. Львів, пр. Свободи, 28, Дзеркальна зала)

О котрій: 15:00

Концерт «Богородице Діво, Радуйся» у межах ІІ-го Різдвяного фестивалю органної та камерної музики

Де: Львівський музей історії релігії м. Львів, л. Музейна, 1

О котрій: 15.00

Вистава «Різдвяна ніч»

Де: Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької (вул. Лесі Українки, 1)

О котрій: 17:00

Святкова органна класика

Де: Львівський академічний будинок органної та камерної музики (м. Львів, вул. С. Бандери, 8)

О котрій: 17:00

Вистава «Лісова пісня» за Лесею Українкою

Де: Львівський академічний театр ім. Л.Курбаса (м.Львів, вул. Л.Курбаса, 3)

О котрій: 17:00

Концерт «Різдвяний Штраус»

Де: Львівський національний академічний театр опери та балету ім. С. Крушельницької (м. Львів, пр. Свободи, 28)

О котрій: 17:00

Апокаліптична мольфа за п’єсою Ольги Мацюпи

Де: Львівський академічний драматичний театр Лесі Українки (м.Львів вул. Городоцька,36)

О котрій: 17:00

Концерт «Пори року» Вівальді

Де: Львівський академічний будинок органної та камерної музики (м. Львів, вул. С. Бандери, 8)

О котрій: 19:00

Різдвяний концерт «Коляда з Командою А»

Де: Культурно-освітній центр ім. Олександра Довженка, (м. Львів, проспект Червоної Калини, 81)

О котрій: 19:00

«Різдвяний вертеп по-волонтерськи»

Де: Гарнізонний храм Св. апп. Петра і Павла

О котрій: 19:00

Благодійний концерт «We Survived 2022 Rock Gig» В програмі виступи гуртів: Paradoxx (Львів) , E.K.A. (Київ), Listen On Repeat (Львів) + спеціальний гість

Де: Арт центр «Дзиґа»

О котрій: 19.00

Також 8 січня у с. Конопниця Львівського району відбудеться театральне дійство «Різдвяний вертеп». Початок о 11.30.

8 січня у Дрогобицькому районі пройде:

Музична казка «По щучому велінню» М. Кропивницького

Де: Львівський академічний обласний музично-драматичний театр ім. Ю. Дрогобича (м. Дрогобич, вул. Театральна, 1)

О котрій: 12:00

Вистава «Французька рулетка» Р. Тома

Де: Львівський академічний обласний музично-драматичний театр ім. Ю. Дрогобича (м. Дрогобич, вул. Театральна, 1, театр «Під дахом»)

О котій: 16:00

Вистава «Смак сонця» О. Вітер

Де: Львівський академічний обласний музично-драматичний театр ім. Ю. Дрогобича (м. Дрогобич, вул. Театральна, 1)

О котрій: 16:00

Додамо, що 8 січня жителів та гостей Стрийського району запрошують на благодійне Різдвяне дійство «І сталось диво». Захід пройде у Тростянецькій ТГ НД с. Демня, розпочинається о 15.30.

8 січня у Самбірському районі відбудеться благодійний концерт на підтримку ЗСУ Народного гурту «Самбірчани» Самбірського міського Народного дому. Де: Собор Покрова Пресвятої Богородиці. О котрій: 16:00.

Наталка РАДИКОВА

Львівський музей Михайла Грушевського запрошує на Різдвяну коляду

7. 01. 2023

Музей Михайла Грушевського у Львові. Художник Тетяна Казанцева — Музей Михайла Грушевського у Львові. Художниця Тетяна Казанцева

12 січня, о 16.30, усі охочі можуть завітати до Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові (вул. І.Франка, 154) щоб послухати, а також разом заспівати Різдвяних колядок.

У цей благословенний час Різдвяного празнування у цьому затишному куточку вілли сім’ї Грушевських Вас буде вітати церковний хор “Покрова” Церкви Покрови Пресвятої Богородиці Згромадження Салезіян УГКЦ. Художній керівник та реґент хору – Ірина Янчинська.
У цих привітних стінах зберемося однією дружньою родиною, щоб одностайно приєднатися до величавого зимового обрядового дійства, щоб возвеличити радість народження Божого Сина Ісуса Христа.

В цей день у музеї дзвіночком роздзвениться коляда, залунає щедрівка, щоб повіншувати вас щастям, здоров’ям на Многії літа! А разом із різдвяним співом пролунає поетичне слово Великого Українця Михайла Грушевського, якого ми знаємо не лише як історика, видатного вченого світового рівня, провідника національної ідеї – першого голови українського парламенту – Української Центральної Ради, фундатора Української незалежної держави, але і як талановитого літератора, який колись хотів бути белетристом.

Поряд із колядою Ви почуєте фрагменти поетичних та прозових творів Михайла Грушевського, частину яких він писав тут, у стінах цієї оселі”, – йдеться у події музею.

Софія ЛЕГІН

Санаторний курорт Немирові на унікальних світлинах 1935 року

6. 01. 2023

Своїми початками курорт сягає 1814 року і належить до найстарших лікувальних закладів цього типу. Збудував його у своєму маєтку граф Ігнацій Гілярій Мошинський. Немирівські Бані складалися на початку з одного будинку з банями й дерев’яними ваннами.

У чергових роках прибули наступні будівлі. У літньому сезоні у ваннах відпочивав граф Мошинський. Під час його перебування оживало культурне життя, виступали придворні музиканти й актори.

На початку 1830-х років перевагами оздоровниці користалися близько 200 пацієнтів. Діючих було декілька джерел, з них два до купання і одне для пиття. Тодішні науковці підтвердили виняткові властивості немирівської сірководневої води.

Перший, сприятливий період в історії оздоровниці, закінчився разом з великою пожежею Немирова в 1834 році. Після періоду занепаду бані знову почалися розвиватися.

У ІІ половині XIX століття діяло вже декілька санаторіїв, в цьому великий дім для євреїв, існував також зал для забав і театр. Повне відродження купального підприємства настало за часів чергових власників немирівських маєтків — Крузенштернів.

Великий вклад у розквіт здравниці на переломі XIX і XX століть, а також в роках між війнами зробив граф Карл Крузенштерн, шанувальник бальнеології. Згідно з Мечиславом Орловичем, в 1906 році функціонували тут три джерела: «Марія», «Ганна» і «Броніслава».

Дослідження складу немирівської води провів у той час д-р Броніслав Радзішевський, професор хімії Львівського університету. Біля відремонтованих старих вілл збудовано нову, з високим, як на ті часи, стандартом — з водопроводами, каналізацією, рестораном і читальнею, віллу «Девайтис».

Разом заклад мав 10 вілл «добре обладнаних (.), розкиданих по парку і лісі». Будова в 1907 році нового купального закладу на 21 ванн, значно збільшила відвідуваність, яке оцінювано тоді на 700 осіб в сезоні. Курортникам пропоновано купання у гарячій сірководневій воді або лікувальній грязі, інгаляції, масажі.

Для розваги гостей в курортному саду влаштовано модний тоді тенісний корт, кегельбан, поле для крикету, поставлено гімнастичні знаряддя. На ставі у сусідній Руді організовували поїздки човнами.

В курортному будинку був бальний зал, хоча були теж нарікання на брак власного оркестру. Немирівські Бані рекламовано, як такі, що належать до найкращих, і водночас найдешевших, в тодішній Галичині.

З початку 30 років XX століття здравницею управляла, покликана до цієї мети, спілка. Центральним об’єктом здравниці була будівля лікувальних грязьових і сірководневих ванн з характерною оглядовою вежею. Провадило до неї місце для прогулянок з концертною альтанкою.

Прибуло багато мурованих і дерев’яних будівель з цікавою здравницькою архітектурою: вілла «Варшав’янка», пансіонат «Лобзов’янка», будівля театру і ресторану. Деякі вілли проектував інж. Владислав Ройбенбауер, здібний будівельник з Любачева.

Наталка СТУДНЯ

Герой України Мирослав Симчич відзначив 100-літній ювілей

6. 01. 2023

Герой України Мирослав Симчич відзначає 100-літній ювілей — Фото: Львівська обласна рада

Вчора, 5 січня 2023 року, Героєві України Мирославові Симчичу виповнилося 100 років. У свої 25 років сотенний УПА Мирослав Симчич, під псевдо «Кривоніс», керував боєм під Космачем, потім 32 роки провів у радянських концтаборах як політичний в’язень.

У музеї історії міста Коломиї з ювілеєм легендарного сотенного УПА привітав голова комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради Святослав Шеремета. Він наголосив, що бій під Космачем був одним із найуспішніших в історії УПА, адже там полягло понад чотири сотні нквдистів.

«Ще в 40-х роках минулого століття Мирослав Симчич показав, як треба боротися за Україну. Бій під Космачем ще будуть вивчати у військових академіях світу, адже стільки ворогів одразу знищити тоді не вдавалося нікому. Декілька років тому фахівці Меморіально-пошукового центру «Доля», під проводом доктора історичних наук Ярослава Онищука та професора американського університету Андріана Мазія, досліджували поле битви під Космачем. Мирослав Симчич допоміг історикам відновити важливі факти, розповів, як підрозділи УПА тримали вогневі рубежі», – наголосив Святослав Шеремета.

Від імені Львівської обласної ради Святослав Шеремета передав дружині Мирослава Симчича Раїсі Почесну ювілейну відзнаку «80-річчя створення Української Повстанської Армії».

Мирослав Симчич воював в УПА, займався державотворенням і досі популяризує спадщину УПА. Він провів багато років у таборах, але повернувся, створив сім’ю, виховав дітей та онуків, проводив активне громадське життя. За словами Святослава Шеремети, це честь, передати відзнаку від Львівщини людині, яка своїм життєвим шляхом показала, як треба боротися за Україну, стала прикладом для наступних поколінь. Завдяки «Кривоносу» та його побратимам з УПА, українські захисники зараз так відважно б’ються, проганяючи з нашої землі московських окупантів. Син Мирослава Симчича Ігор добровольцем пішов служити у складі полку «Азов», воював на запорізькому напрямку.

«Я став в лави ЗСУ, бо вважаю, що всі чоловіки зараз повинні захищати Україну, кожен на своєму місці. Я собі щоразу пригадую батькове життєве кредо – «роби, що можеш і тоді щось з цього вийде”. Кожному слід діяти заради перемоги України», – наголосив Ігор Симчич.

Довідково: Мирослав Симчич – український військовий і громадський діяч, сотенний УПА, політв’язень. Кавалер орденів «Свободи» та «За заслуги», почесний громадянин Коломиї, Космача та Львова. Минулого року Указом Президента йому було присвоєно звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка».

Джерело: Львівська обласна рада

У Гарнізонному храмі відбудуться благочинні різдвяні концерти Дударика та друзів

6. 01. 2023

Національна академічна чоловіча хорова капела “Дударик”

28 січня о 15:00 та 16:30 у Гарнізонному храмі відбудуться благочинні різдвяні концерти коляди з платівок хорової капели «Дударик» та друзів.

Під час концерту збиратимуть кошти на придбання екскаватора для Львівської 103 Бригади ТРО ВСУ, повідомили організатори.

Для гостей колядуватимуть Національна хорова капела «Дударик», хор хлопчиків хорової школи «Дударик», дівочий хор «Сестрички», вокальна формація «Дударик – FOREVER».

Афіша благочинних різдвяних концертів коляди з платівок хорової капели «Дударик» та друзів

«Як у старі добрі часи! Може хто ще пам’ятає концерти «ДУДАРИКА» 20-30 років тому? Тепло, різдвяна містерія, хори аккапела, дзвіночки. Микола Кацал вкладав увесь хист і душу (зокрема нашу) у ці концерти. Зараз, в часі війни, є потреба саме такого концерту. Так, щоб вініл з платівок потік і було чутно потріскування гноту свічки, щоб запахло кутею і медом – такою має бути наша коляда. Ще одне, квитків не буде, але гроші візьміть. Зробимо грошовий внесок у придбання екскаватора для Львівської 103 Бригади ТРО ВСУ. Ми львів’яни, а це ще той “old school”», – запрошує Дударик.

Ольга МАКСИМ’ЯК

Світлова реклама Львова в 1900-1939 роках

5. 01. 2023

Від початку 1910-х рр. на фасадах кам’яниць центральної частини Львова з’являються перші світлові електричні реклами. Піонерами їх впровадження були, як не дивно, не власники великих магазинів або ресторанів, а кінотеатрів. Мистецтву кінематографу доводилося виборювати собі право на існування, а для цього використовувати в першу чергу найкращі досягнення технічного прогресу.

І ось на противагу бляшаним вивіскам, що заполонили львівські вулиці, над кінотеатрами заясніли електричні реклами. їх форма і розміри були різноманітними – від “метрових літер” на фасаді сінематографу “Corso” (зараз кінотеатр ім. Т. Шевченка) до напису висотою всього 20 см на вивісці “Фрашки” (зараз “Київ”). Остання включала ще й “електричний калейдоскоп”. Він був на той час “останнім винаходом електротехнічної науки в її практичному застосуванні; в цьому калейдоскопі з’являються автоматично розмаїті світлові геометричні фігури, дуже приємні для ока, зміна тих фігур, як і все функціонування калейдоскопу, відбувається спокійно і нічим не разить ока та не шкодить зорові”. Вищенаведена цитата взята зі скарги на рішення магістрату (1913 р.) про усунення цієї реклами – такі новинки, як бачимо, не всім були до вподоби. Консервативно налаштовані представники “високого” мистецтва пропагували традиційні металеві фігурні вивіски, з умовою їх художнього виконання – отож калейдоскоп таки зняли із сінематографа “Фрашка”. Однак світлова реклама знаходила і своїх прихильників. Наступну електричну вивіску для цього кінотеатру запроектував Альфред Захарієвич – один із найвидатніших архітекторів тогочасного Львова. Традиційнішим був проект вивіски аптеки М. Еттінгера, який виконав головний теоретик львівської сецессії Маріан Ольшевський: металева фігура ангела, що тримав у руках вітражну лампу. Зрештою, так звані рекламні вітражі й травлені шиби можна розглядати як своєрідні попередники світлової реклами: ввечері, освітлені зсередини, вони відігравали саме її роль.

Світлова реклама на пл. Марійській, 1932 рік

Після І Світової війни світлова реклама набуває все більшого розповсюдження. Однак цей процес не завжди йшов у парі з поліпшенням естетичних якостей вивісок. А це суперечило новому розумінню естетики міста, яке запанувало у міжвоєнне двадцятиліття.

Основною формою тогочасної електричної реклами були викладені з жарівок написи або скляні скриньки з нанесеними на стінках зображеннями, що підсвічувались із середини. Новинкою у 1920-х рр. стали рекламні проекційні апарати, які подавали зображення на екрани, змонтовані на ліхтарних стовпах. Своєрідним поєднанням цих двох різновидів стали світлові рекламні тумби, які стали широко застосовуватися від початку 1930-х рр. їх архітектурна шата, на відміну від вивісок 1920-х, набуває витонченої форми, і поряд з чисто утилітарними елементами включає різноманітні художні деталі: ліхтарі, годинники і навіть скульптури. А доповнювали рекламні написи змінні картини, що проектувалися на скляні стінки тумби, і навіть… фонтани. Деколи такі тумби виконували подвійну функцію – як місце розміщення реклами й одночасно як вказівники трамвайних та автобусних зупинок.

Світлова реклама ощадної каси на пл. Галицька, фото до 1939 року

На цей період припадає акція міського будівельного департаменту з усування старих незугарних вивісок і реклам та заміни їх на естетично виконані, створені за єдиною концепцією. На місце мальованих на блясі приходять накладні пластичні літери і нове слово тогочасної техніки освітлення – неонові лампи. Останні багато в чому формують вигляд міста 1930-х років.

Неонові лампи у Львові здебільшого були продукцією Philips-концерну світової слави. Його офіційним представником у Львові було технічне бюро Іри Льовіна, що містилося по вулиці Подлєвського (Гребінки) 9. 3 ним конкурували інші проектно-інсталяційні фірми – Е. Аллеша, Людвіка Рауша тощо. До виконання проектів ці фірми залучали провідних львівських архітекторів: Фердинанда Каслера, Зигмунта Шпербера, Тадеуша Врубеля, Калікста Кжижановського, Кароля Яна Коцімського, Якуба Менкера. Але найкращим фахівцем з неонових реклам вважався Адам Мар’ян Мсцівуєвський (1898–1965) – автор проектів найскладніших світлових вивісок. Те, що він спеціалізувався на ефектних світлових композиціях, не було випадковістю – його творчі інтереси були пов’язані насамперед з театром і сценічними ефектами.

Світлова реклама на готелі"Брістоль"Фото до 1939 року — Світлова реклама на готелі”Брістоль”Фото до 1939 року

Неонова реклама надавала Львову європейського вигляду, і місто ні в чому не поступалося іншим великим центрам. Своєрідний вплив світлової реклами на міське середовище відзначали вже сучасники: “Як тільки буде збудовано або перероблено кінотеатр в певній частині міста, відразу усі сусідні з ним вуличні вивіски, інтер’єри крамів з содовою водою і реклами перемальовуються в ті самі кольори, дістають такі самі написи і освітлюються подібним способом”. Ця тенденція не обмежувалася тільки кінотеатрами. Не менш інтенсивно на вигляд міста впливали вертикальні вивіски магазинів і ресторанів та величезні рекламні світлові інсталяції на гребенях дахів. За естетичним виглядом такої реклами ретельно стежив уряд будівельного нагляду магістрату. Слід окремо наголосити, що висока естетика тогочасної реклами – це в першу чергу заслуга Мар’яна Гельм-Пірго, начальника цього відділу. При кожній оказії усувалися старі дерев’яні портали у старій частині міста, перед очами мешканців і гостей міста з’являлися укриті під ними старовинні архітектурні деталі. Подальшому розвиткові мистецтва неонової реклами перешкодила II світова війна.

Реклама у вигляді лампи "Філіпс" на пл. Марійській, фото до 1939 року. — Реклама у вигляді лампи “Філіпс” на пл. Марійській, фото до 1939 року.

Останнє десятиріччя чимось нагадує ситуацію початку XX ст. “Дике” будівництво і не менш стихійне встановлення світлових і несвітлових рекламних засобів, естетичний вигляд і розміри котрих не можуть не викликати застережень – все це вже було. Тож чи не варто звернутися до досвіду 1930-х рр. і, нарешті, розробити цілісну концепцію, яка б включала обґрунтовані вимоги щодо місця встановлення, розмірів і матеріалу реклами? В цій концепції знайшли б своє місце й ті раціональні положення проектів світлового оформлення міста, що вже давно опрацьовані.

Павло ҐРАНКІН, Тетяна КЛИМЕНЮК

Джерело: “Галицька брама”, 2003, січень-лютий-березень, № 1-3(97-99).

Ходорівська цукроварня на ретро світлинах 1930 року

5. 01. 2023

Ходорівська цукроварня, 1930 рік. Джерело фото: MUZEUM HISTORII FOTOGRAFII

В 2023 році виповнюється рівно 110 років як в містечку Ходорів Жидачівський район Львівської області побудували цукроварню. Продукція підприємства швидко завоювала популярність у споживачів далеко за межами нашої країн.

Новини Львівщини сьогодні хочуть познайомити своїх читачів із недавно віднайденими світлинами Ходорівської цукроварні, які датуються 1930 роком.

Чи знали ви, що на цукроварні було спеціально виконане на замовлення на чеській фабриці Skodа обладнання.

Цукроварня в Ходорові дуже постраждала в роки Першої світової війни, коли при відступі російські війська підірвали вибухівкою 65-метрову трубу цукроварні і підпалили головне приміщення фабрики.

Проте, як бачимо на фото 1930 року, в міжвоєнний час цукроваріння в Ходорові знову було налагоджене, але потужності вже були не ті, що до війни.

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО

Джерело: Новини Львівщини

Львів’ян запрошують на відкриття виставки “Чорна рілля ізорана…”

5. 01. 2023

Сьогодні, 5 січня 2023 року, о 15:00 у відділі Львівського історичного музею “Кам’яниця Корнякта” (пл. Ринок, 6, ІІІ пов.) відбудеться відкриття виставки “Чорна рілля ізорана…”

На виставці фотомитці з України і з-за її меж представлять світлини про війну в Україні, про героїчну боротьбу українського народу з російським агресором.

В експозиції виставлені роботи фотографів із Львівщини: Зоряни Адамович, Ігоря Букая, Бориса Бухмана, Юрія Бригінця, Адріани Довгої, Володимира Дубаса, Олександра Мазуренко, Олега Огородника, Яни Сідаш, Галини Ткачук.

Також свої фотороботи на виставку надали: Віталій Дубас (Німеччина), Беата Єдрух (Польша), Дмитро Козацький «Орест» (м.Малин), Валерій Лещинський (м.Київ), Владислав Назаркевич (АР Крим), Олег Пальчик (м.Харків), Олександр Харват (м.Рівне), Яцек Швіц (Польша), представники інформаційного агентства АрміяInform.

Організатори виставки: Львівський історичний музей, Львівська організації Національної спілки фотохудожників України, громадська організація “Центр ініціатив сприяння соціальному та культурному розвитку в Україні” та Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської обласної військової адміністрації.

Куратор виставкового проєкту – завідувач фотолабораторії Львівського історичного музею Роман Геринович.

Руслан КОШІВ

Де у Львові стояла нафтова вежа, або закинута електростанція на 1500 кВт

4. 01. 2023

Де у Львові стояла нафтова вишка, або закинута електростанція на 1500 кВт

Недалеко від центру Львова колись стояла справжня нафтова вишка! Чи качала вона нафту – невідомо, але погляд привертала так точно. Поруч діяла остання приватна Львівська електростанція яку побудували ще за Польщі. Після вибуху котла електростанцію зупинили, а потім закинули. Що там зараз читаємо далі…

Всередині машинного залу Львівської Політехніки

ТВЕЛ від ВВЕР-1000 — Паливний стержень від атомної електростанції (ТВЕЛ) для реактора ВВЕР-1000

На початку 20-го століття Львівщина активно розвивала електрифікацію та нафтовидобування. Приватні електростанції росли як гриби. Парові машини замінювалися на електричні, а Борислав напічкали нафтовими вишками. Спеціалістів, для обслуговування цієї всієї машинерії, готувала Львівська Політехніка!

Нафтова вишка коло 11-го корпусу Львівської Політехніки. Тут колись готували нафтовиків

З навчальною метою, на куті вул. Устияновача і Професорської, збудували справжню нафтову вишку! Адже тут діяв гірничо-добувний факультет. То ж випускники Політехніки мали і теоретичні і практичні навички. На початку 70-хх років факультет перенесли до Івано-Франківська, а вишку розібрали. Зараз від неї залишився лише фундамент.

Нафтова вишка на вулиці Устияновича у Львові

Фундамент на місці де колись стояла нафтова вишка у Львові. На задньому плані видно наш машинний зал

Уявіть собі тодішній розмах: для підготовки енергетиків та тепломеханіків Львівська Політехніка збудувала власну ТЕЦ. Це котельня та електростанція, два в одному. Котельня обігрівала навчальні корпуси, а надлишок пари крутив турбіну та виробляв електрику. Так вони одним махом отримували тепло, світло та навчальну базу.

10 корпус Політехніки де вчаться тепловики та енергетики. В ньому, до речі, ще знаходяться підземні лабораторії Львівської Політехніки.

Вхід в машинний зал Львівської Політехніки. Заодно і укриття

Всередині машинного залу є три рівні: основний, підвал і балкон

В підвалі розташований такий от старовинний компресор — В підвалі розташовані навчальні стенди і такий от старовинний компресор

До аварії тут діяла повноцінна електростанція на 1500кВт

Крім електростанції, цю лабораторію обладнали сучасними, як на той час, дизельними та електричними двигунами, насосами, компресорами та іншим обладнанням. Тодішня техніка була настільки якісною, що вона дожила аж до нашого часу, витримавши тисячі лабораторних робіт.

Дизельний двигун 1910 року випуску — Дизельний двигун 1911 року випуску

<a href="https://www.instagram.com/alex__greys/">Алекс</a> для масштабу який справжній розмір двигуна — Алекс для масштабу який справжній розмір двигуна

Додатковим навантаженням двигуна є такий от насос

Так ось чого він не заводиться! Кажуть що виною всьому холодна вода яка потрапила на розігрітий метал.

Це колись були швидкість обертання дизеля

Взимку 2013 року стався нещасний випадок – пожежа знищила котельню. В авральному режимі встановили новий сучасний котел для опалення студмістечка, щоб батареї не замерзли. Але електростанція, на жаль, залишилася без пари 🙁

Частину цього котла зберегли в музеї — Частину цього котла зберегли для музею

З іншого боку, якби це все ще досі працювало, то ми б не змогли потрапити в цю унікальну будівлю та насолодитися естетикою раритетної техніки початку 20-го століття.

Частина турбінної установки яка виробляла електроенергію — Частина турбінної установки яка колись виробляла електроенергію

Приклад турбіни. Через ці лопасті проходить водяна пара, вона обертає вал а він, в свою чергу, аже крутить електричний генератор

Автентичні насоси в підвалі машинного залу

Конденсатори щоб гарячу пару перетворити назад у воду

Прилади для моніторингу роботи конденсаторів

А це просто гарна лопасть яку можна покрутити одним пальцем

Машинний зал Львівської Політехніки це яскравий приклад промислової архітектури тих часів. Я й не знав що тоді таке вміли будувати! Адже це величезний open spаce з широкими панорамними вікнами з боків та скляною стелею нагорі. Тут дійсно відчуваєш себе в храмі науки!

Будівля має три рівні з автентичними гвинтовими сходами між ними. Перший рівень це вхід у головний машинний зал де стоять турбіни, генератори, двигуни та інші експонати. На мінус першому поверсі знаходяться стенди для лабораторних робіт та допоміжні пристрої і трубопроводи. Є тут, також, і своя загадка. Під будівлею знаходиться невідомий резервуар води. Які його параметри та призначення – невідомо. Адже резервуар давно вже не використовується.

Три рівні машинного залу: підвал, головний зал і балкон

Ну де ще побачиш таку красоту, тілько ві... — Ну де ще побачиш таку красоту, тілько ві…

Володимир показує загадковий резервуар в землі

Там всередині є вода. Скільки її і для чого - невідомо — Там всередині є вода. Скільки її і для чого – невідомо

Вид з другого поверху. Зберігся оригінальний балковий кран тих часів

Красивими гвинтовими сходами піднімаємося на балкон над машинним залом. Звідси відкривається чудова панорама на красу під нами. Такого атмосферного місця у Львові я ще не зустрічав! Як класно було б випити тут кави з виглядом на двометровий дизельний двигун 1911 року виробництва!

Вони збереглися ще з часів побудови цього корпусу

Попадаємо на такий от атмосферний балкончик з автентичною дерев’яною підлогою

З балкону відкривається чудовий вид на машинний зал Львівської Політехніки. Дизельний двигун прямо під нами

Еххх, тут би столики, тортики і каву з таким от видом!

Це теж "атмосферне" місце, аж на 3 атм. — Це ж таке “атмосферне” місце, аж на три атмосфери!

Як Ви вже зрозуміли, лабораторні роботи тут більше не проводять. З того часу світ пішов вперед, тож ці машини застаріли як фізично, так і морально. Лише уявіть собі кислі обличчя студентів при вигляді навчальних стендів яким сто років. «Я ж не на історичний факультет поступав!», – подумають вони. Молодь більше цікавлять сучасні технології, а не історія техніки. Частотні регулятори, а не реостати. Bluetooth давачі, а не стрілочні манометри.

Електричний двигун навантажений на два насоси

Потрібний тиск повинен бути в зоні позначеній трикутником

Зроблено в Гамбурзі — Зроблено в Майсені, Саксонія

Французькі двигуни відрізняються деякою вишуканістю — Французькі двигуни відрізняються певною вишуканістю

Тут колись був стенд для лабораторних робіт

Розширювальний бак аж на 3 атмосфери. Сьогодні в побутових водяних насосах є більше — Розширювальний бак “аж” на 3 атмосфери. Сьогодні в побутових водяних насосах і то більше

Що буде якщо пропускати практичні заняння — Наочна демонстрація що буде, якщо пропускати практичні заняття

Надодачу, в машинному залі можна побачити реактивний двигун від літака МІГ-15 в розрізі та паливний стержень від атомного реактора ВВЕР-1000. Аналогічні використовуються на Запоріжській АЕС. Відразу заспокою, він не радіоактивний. Заради лише цих двох експонатів сюди вже варто йти. А це ж лише початок…

Він огороджений, щоб пальцями не торкалися

Цікаво як він працює... — Цікаво як він працює…

Володимир Бевз, людина що зробила чудовий музей електрифікації Львова, взявся опікуватися цим залом.

Як бачимо, Львів ще має чим нас здивувати.

Дякую Володимиру і Алексу за враження від музею! — Дякую Володимиру і Алексу за чудові враження від музею!

І поки Львівська Політехніка думає що з цим всім робити, рекомендую завітати у крутий музей Електрифікації Львова. Там буде цікаво як дітям, так і дорослим.

Андрій РИШТУН

Використано матеріал з сайту RDZS.ORG

Топ-10 наших найпопулярніших дописів 2022 року

4. 01. 2023

Пішов в історію 2022 рік. Пішов і слава Богу. Не знаю чи хтось назве його хорошим. Весь світ впевнений що 2023 рік буде кращим. Наш портал пережив цей рік і планує далі тішити вас якісними дописами.

Сьогодні хочемо ще раз нагадати вам про десять публікацій минулого року, котрі вам сподобались найбільше. Традиційно пропонуємо наш Топ-10.

Замикає десятку найпопулярніших дописів 2022 року стаття Винахідник бронежилета, або легендарний уродженець Львівщини. Статтю переглянули 16427 разів.

Підозрюємо що причиною популярності статті стала війна. Але те, що таки львів’янин винайшов бронежилет, додає впевненості в швидкій перемозі з мінімальними втратами.

На дев’ятій позиції опиналася статті відомого львівського дигера Андрія Риштуна під назвою Майже забутий Кривавий Рів на околиці Львова. Майже за рік стаття набрала 16388 переглядів.

З Андрієм у нас тісна дружня співпраця і він постійно тішить читачів своїми пригодами.

На восьму позицію виїхала стаття під назвою Куди їздив колись старенький трамвай, або про зліквідовані трамвайні лінії Львова. Трамвайна тема принесла статті Антона Лягушкіна та Дмитра Янківського 18832 переглядів.

Система із двох вагонів «Tatra KT4SU» повертає із вул. Волинської на вул. Промислову. 1990 р. Автор фото – Томас Фішер.

Часом складається враження що якби кожного дня ми б публікували статтю про львівський трамвай – її б читало не менше тисячі львів’ян.

Сьому позицію посіла стаття майже річної давності під назвою Десять найдовших річок, що протікають Львівщиною. За цей час вона набрала 22999 переглядів і таки потрапила в рейтинг.Стаття викликала багато обговорень і дискусій і дала поштовх до багатьох цікавих тем у майбутньому.

Очолила другу половину рейтингу на шостій позиції стаття Курорт Заліщики. Пальми на березі Дністра набравши 23400 переглядів.Таки втомилися ми від війни і хочемо вже відпочити. Тому й читаємо про пальми, мріємо про море. Вже не довго – наступного року всі в український Крим.

І в першій п’ятірці опинилася також стаття під назвою 1 серпня виповнилося 40 років від автотрощі в Брюховичах. З 28764 переглядами вона мало що не дотягнула до четвертої позиції.

Автобус ЛАЗ-4202 д/н 78-46 ЛВХ, заводський № 1 після ДТП 1 серпня 1982 р. в Брюховичах на території трамдепо № 1. Фото із колекції НДІ "Укравтобуспром". — Автобус ЛАЗ-4202 д/н 78-46 ЛВХ, заводський № 1 після ДТП 1 серпня 1982 р. в Брюховичах на території трамдепо № 1. Фото із колекції НДІ “Укравтобуспром”.

До слова, статті Антона Лягушкіна завжди гарно сприймаються нашими читачами.

Четверту позицію в рейтингу посіла стаття під назвою “Обезпечила Аціенда”, або від маленької таблички до великої історії. Її переглянули 31437 разів. Дописувач, що криється під ніком Zommersteinhof вже не вперше потрапляє в наш річний рейтинг.

Табличка "Обезпечила Аціенда" — Табличка “Обезпечила Аціенда”

Потрібно сказати що стаття написана в середині лютого, за 11 днів до війни, і повністю витримана в традиціях нашого порталу.

На третій позиції опинилася стаття під назвою Як Стрий перестав бути курортним містом, а його жителі стали символом жебраків. Набравши 37687 переглядів вона увійшла в трійку лідерів.

Римо-католицький костел, гімназія та загальний вигляд міста, знятий із вежі греко-католицької церкви. Neue Illustrirte Zeitung, 1886 рік

Статтю з певною натяжкою можна назвати скандальною, а ми не особливо любимо такі теми. Але історична основа тут взяла верх.

Другу позицію в рейтингу популярності посіла стаття під назвою Під Києвом загинув футболіст львівського клубу. Її переглянули 39721 разів.

На початку війни, в перших числах березня кожна смерть сприймалася дуже болюче. Як не сумно це визнавати, але зараз ми знаємо, що кожен день, на жаль, приносить нам імена нових героїв… Посмертно.

Очолює нашу десятку найпопулярніших дописів 2022 року скромне повідомлення під назвоюНа Львівщині заборонили діяльність церкви Московського патріархату. Ця новина за минулий рік зібрала 75308 переглядів і потужно вирвалася вперед.

Така активність наших читачів свідчить про неабияку їх цікавість до церкви московського патріархату.

Сьогодні вже 4 день нового 2023 року і вже почав формуватися новий рейтинг. Сподіваємося що він буде переможним і позитивним. Адже іншого вибору у нас нема.

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ

«Я відчуваю тебе»: вийшов кліп на OST до фільму «Щедрик» у виконанні Оксани Мухи та Івана Леньо (KOZAK SYSTEM) (відео)

4. 01. 2023

Пісня відомого гурту отримала нове звучання та втілення, розповідаючи про беззаперечне кохання героїв фільму

Історична драма українсько-польського виробництва «Щедрик» виходить у широкий національний прокат з 5 січня 2023 року. Історія відбувається у часи Другої світової війни в Івано-Франківську. Три родини – українці, поляки та євреї, – об’єдналися перед обличчям двох тоталітарних систем: СРСР та нацистського режиму Третього рейху, щоби вижити у вирі терору, допомагаючи один одному.

Пісня «Я відчуваю тебе» у виконанні Івана Леньо та Оксани Мухи стала однією з головних музичних тем стрічки. Вона розповідає про кохання головних героїв, яке переживає будь-які перешкоди, триває понад усе. У кліпі використані кадри з фільму, а також спеціально відзняті сцени з Іваном та Оксаною у реальних декораціях стрічки.

Цікаво, що драма «Щедрик» стала акторським дебютом для Оксани Мухи – вона зіграла у стрічці епізодичну роль. На переможницю «Голосу Країни» (1+1) звернула увагу режисерка Олеся Моргунець-Ісаєнко. А дует Оксани та Івана Леньо з Kozak System несподівано виразила почуття головних героїв фільму, тож режисерка запропонувала зробити її саундтреком. Вона була написана Сергієм Соловієм, трубачем Kozak System, а вперше її виконали у 2019 році в дуеті з Оксаною. Кліп «Я відчуваю тебе» став своєрідним неофіційним тизером стрічки.

«Щедрик» — один із тих фільмів, якими наш народ може і повинен пишатися. Картина розповідає правдиву історію українців і розкриває справжнє обличчя росіян. Усе, що колись уже проходили наші предки, ми зараз знову переживаємо із нашими дітьми…Картину створено з великою любов‘ю. Режисерська та операторська роботи, гра акторів, костюми, візаж, локації…Все дуже, дуже достойно», — ділиться співачка та виконавиця однієї з ролей у фільмі Оксана Муха.

Дивіться історичну драму «Щедрик» з 5 січня 2022 року в усіх відчинених кінотеатрах країни.

Галина ГУЗЬО

З історії львівських “принцес”… Ну, майже принцес

3. 01. 2023

Як в давніх казках, так і в сучасних голлівудських стрічках ми натрапляємо на романтичний образ принца на білому коні, який перемагає люту й кровожерливу істоту й визволяє з високої вежі чарівну принцесу. Потім багато хто намагається віднайти такого принца в житті й, очевидно, зазнає невдачі.

Проте, виявляється, самому принцу також потрібно бути обачним і декілька разів подумати, перш ніж зайти до котроїсь з веж. За дверима на нього може чекати величезна несподіванка. Сьогоднішня історія про це.

Вище – ближче до Бога, але не завжди

Як і ми сьогодні, люди в давнину намагалися підходити до експлуатації будівель з засад багатофункціональності. Скажімо, вежа. Очевидно, що кожного дня стріляти з неї по лідеру ворожого війська, яке намагається захопити твоє місто, нагода не випадає. Тому вежа – це, звично, дзвіниця, стратегічно важливий оглядовий майданчик, можливо, якийсь склад, а ще – місце утримання порушників громадського спокою та злочинців. Ці слова можуть підтвердити учні Львівської братської школи, які погано навчалися чи порушували норми освітнього процесу – наставникам не потрібно було вести їх далеко, вежа поруч.

Вежа Корнякта комплексу Успенської церкви у Львові

Слугували вежі місцем покарання і для шляхтичів. Звичайно, у цьому випадку завжди були свої нюанси.

Закон один для всіх…

Спроби будь-якого оскарження шляхтича могли напоротися на його шаблю. Врешті, у Речі Посполитій навіть король не мав можливості без належного підтвердження щось закидати шляхтичу. Тим не менше, траплялися й випадки, коли представник знаті визнавав свою вину й погоджувався відбути покарання. Так було з Мацеєм Вроцьким. Той погодився піти сидіти до вежі львівського Високого замку за образу, якої завдав Якубу Добринському. Образа стосувалась честі самого шляхтича Добринського і славного імені його дому. Вроцький висловлював свій жаль з приводу вчиненого, розкаювався у цьому і підтверджував готовність дивитися на світ через заґратоване вікно вежі Високого замку до моменту, коли Добринський вчинить над ним християнське милосердя.

Франциск Ковалишин. Високий замок у Львові. Папір, туш, перо; 27,3 х 35, 7 см

Схожих історій багато. Яцек Дрогоцький мав публічно перепросити Міколая Волошинського за образу, а по тому відсидіти два тижні при церкві в Самборі. Пізніше Дрогоцькому, як католику, дозволили відбути кару в бернардинському монастирі.

…, але завжди є але

Очевидно, що покарання вежею не обов’язково було для шляхтича вироком. Багато залежало від його статків та впливовості, характеру, не менше і від старости, з яким можна було домовлятися про організацію свого дозвілля в вежі – приміщенні, напевне, холодному, сирому, де часто дують вітри. Отож, часто траплялося, що шляхтичі, які відбували покарання в вежі, гуляли по місту, бенкетували, веселилися в вежі чи самовільно скорочували своє ув’язнення.

Високий Замок, де була в'язниця старости — Високий Замок, де була в’язниця старости

Так було зі шляхтичем з Ліґензів, який мав сидіти у Львові на Високому замку. Натомість, його часто бачили, коли він походжав вулицями міста. Щось схоже було і в історії Кшиштофа Журавінського і його дворянина. Вони чинили розбої у Збоїськах і мали сидіти в вежі на Високому замку у Львові. Однак, в вежі не перебували, а постійно бенкетували і веселилися.

Герб Белзецьких. Фото з https://pl.wikipedia.org/

Ще цікавіша історія була в випадку з Александром Белзецьким. Він отримав кару 6 тижнів у вежі і за місце покарання обрав Львів. Тоді виявилося, що вежа знаходиться в жахливому стані, без сходів і до відбування покарань не надається.

(Не)шляхетні гультяї

За рік до вибуху Хмельниччини відбувся взагалі надзвичайно колоритний епізод. Шляхтич Теодор Белзецький посварився зі своїм братом і дуже того побив. Отримав покарання, яке мав відбувати в вежі галицького замку. Проте слуга брата довідався, що Белзецький виходить з вежі в нічний час і розважається, влаштовує у вежі гуляння з іншими шляхтичами. Якось той слуга навіть застав Белзецького на гарячому. Це дуже розгнівало шляхтича, він побив нещасного і наказав тягнути його де вежі. Слуга намагався втекти, але його побили ще більше і навіть хотіли топити в річці. Врятувала його випадкова жінка, яка від побаченого здійняла крик і цим дезорієнтувала Безлецького і компанію.

Низький замок. Рисунок-реконструкція І.Качора

Якщо повертатися до Львова, то тут шляхтичів-зловмисників утримували в вежах на Високому й Низькому замку. Вежу так могли і називати – Шляхетською.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

Прокопенко М. Як судилися шляхтичі і що входило до їхнього кодексу честі. Пояснює історик Наталія Старченко // МІСТ, 2021 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://nmiu.org/bloh/item/11-yak-sudylysia-shliakhtychi-i-shcho-vkhodylo-do-ikhnoho-kodeksu-chesti-poiasniuie-istoryk-nataliia-starchenko
Як працювала шляхта? Олексій Вінниченко про життя і права шляхти у Речі Посполитій // Zaxid.net, 2021 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zaxid.net/yak_pratsyuvala_shlyahta_n1527585
Karpiński A. Przestępczość we Lwowie w końcu XVI i w XVII wieku // Przegląd Historyczny, 1996. – T. 87. – S. 753 – 768.
Łoźiński W. Prawem i lewem: obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. – Lwόw: Gubrynowicz, 1931. – T. 1. Czasy i ludzie. – S. 36 – 38.

На Яворівщині відбудеться благодійний майстер-клас із розпису яворівської забавки на підтримку дітей-переселенців

3. 01. 2023

У вівторок, 3 січня о 16 год Новояворівський краєзнавчий музей та ГО “Гостинець” запрошують жителів Яворівщини на благодійний майстер-клас із розпису яворівської забавки. Майстер-клас відбудеться у краєзнавчому музеї.

Усі зібрані кошти під час заходу підуть на підтримку дітей, які вимушено переїхали зі своїх домівок через війну в Україні та знайшли прихисток у Новояворівській громаді.

Організатори благодійного майстер-класу: ГО «Гостинець», краєзнавчий музей.

Наталка СТУДНЯ

Куди піти у січні: концерти Волинського хору, Тараса і Соломії Чубай, Піккардійської Терції, Олександра Божика та інші події

3. 01. 2023

У Львові впродовж місяця заплановано багато цікавих подій на будь-який смак. Про це повідомляють організатори подій у Львові компанії VINIL Concert Agency Clever Production та Atmosphere.

«Настав період новорічно-різдвяних свят. Для того, аби не дати ворогу зламати наш патріотичний дух і вкрасти у нас свято, у Львові впродовж місяця заплановано багато цікавих подій на будь-який смак! Тож кожен може обрати те, що йому до душі і приємно провести час з близькими!», – зазначають організатори подій.

3 січня, театр ім. М. Заньковецької, 19:00.
Єдиний в Україні концерт музики з різдвяних фільмів та мультфільмів «The Sounds of Christmas» від чарівних LUMOS Orchestrа та хору «Євшан»!
У програмі: музика з «Сам удома», «Полярний експрес», «Різдвяна історія», «Гаррі Поттер», «Крижане серце», «Клаус», «Чарлі та шоколадна фабрика», «Нарнія», «Вартові легенд», «Ґрінч» та інших різдвяних стрічок; солісти та оркестр у казкових зимових костюмах; унікальна різдвяна історія-притча, доповнена відеорядом з фільмів та мультфільмів; також для найменших будуть цікаві і захоплюючі інтерактиви.
Квитки тут: concert.ua/uk/event/the-sounds-of-christmas-lviv

7 січня, Львівська опера, 16:00.
Волинський народний хор із різдвяною програмою “Во Вифлеємі зірка засяла” вітатиме усіх львів’ян із світлим святом Різдва. Пісня, танець та інструментальна музика сплетуться у яскраву різдвяну історію колоритних вокально-хореографічних композицій та етнографічних картин.
У цей вечір звучатимуть старовинні колядки та щедрівки, а також відомі та знайомі нам різдвяні композиції. Тож кожен зможе поколядувати та та ділитися теплом і радістю різдвяного дива!
Квитки тут: lviv.kontramarka.ua/uk/rizdvo-u-lvivskij-operi-78258.html

8 січня, Центр Довженка, 19:00.
Великий різдвяний концерт з неймовірною «Командою А», яка відома у всій Україні і не тільки своєю творчістю, а й волонтерською діяльністю! Зірки проєкту «Команда А» ЗАЛІСКО, Андріана, Андрій КНЯЗЬ та гурт «Авіатор» запрошують на Великий Різдвяний концерт!
Це, безперечно, буде чудовий вечір! Зимовий Львів, рідна коляда та тепла атмосфера – що може бути краще!
Квитки тут: concert.ua/uk/event/koljada-z-komandoyu-a-lviv

12 січня, Центр Довженка, 18:30.
Гуцульське Різдво! На біс!
Коляда, яка проникає в душу і там залишається навіки, навіть якщо її почув лиш один раз. Не пропустіть!
Квитки тут: https://concert.ua/uk/event/guculske-rizdvo-lviv

14 січня, Центр Довженка, 17:00.
Улюбленець львівської публіки, Ілля Найда запрошує усіх на щиру та добру коляду.
Не дамо відібрати у нас радість різдвяного дива та збережемо наші прадавні традиції!
Квитки тут: https://lviv.karabas.com/ua/illya-najda-kolyaduyemo-razom-1/order/

19 січня, Центр Довженка, 19:00.
Золотий голос української естради Іван Попович з новою концертною програмою «Щасливого Різдва, щасливого Нового року».
Улюблені хіти, які співають різні покоління, та звісно ж – колядки і щедрівки зігріватимуть усіх та подарують незабутні емоції.
Квитки тут:
https://kasa.in.ua/ua/lviv/concert/ivan-popovic-vodohresa-ivana-priteci-vsi-svata-na-pleci

16 січня, театр ім. М.Заньковецької, 19:30.
Олександр Божик виступить у рідному Львові лише з одним вже традиційним новорічним концертом скрипаля-віртуоза з рок-гуртом.
На слухачів чекають нові авторські прем’єри, сучасні кавери, найкраще з минулих років та шоу-номери.
Також не обійдеться без зіркових запрошених гостей.
Квитки тут: https://kasa.in.ua/ua/lviv/concert/bozik-aleksandr-s-rok-bendom

23 січня, Львівська опера, 19:00.
Унікальний концерт «ЦЕЙ СВІТ – ВЕРТЕП» з нагоди 74-ої річниці з дня народження культового поета ГРИЦЬКА ЧУБАЯ.
У програмі:
СОЛОМІЯ ЧУБАЙ представить авторські проєкти «POETY» та «Колискові для Олекси» у супроводі музичного гурту та симфонічного оркестру INSO-L’viv.
ТАРАС ЧУБАЙ виконає композиції на вірші Грицька Чубая та інших відомих поетів, пісні В.Івасюка, а також свої класичні хіти та колядки.
Перед концертом відбудеться відкриття вулиці ім. Грицька Чубая у Львові.
Квитки тут: concert.ua/uk/booking/taras-ta-solomija-chubai-lviv

30 січня, Львівська опера, 19:00.
Концерт-трилогія «Володар Перснів» від епічних симфонічного оркестру LUMOS Orchestra та хору «Євшан», побудований на палкій любові до творчості Дж.Р.Р. Толкіна, музики Говарда Шора та кінотрилогії «Володар Перснів» Пітера Джексона. Також Вас чекають чарівні солісти з незвичними старовинними інструментами та повна сага в тричастинному викладі!
Квитки тут: concert.ua/uk/event/volodar-persniv-lviv

Ольга МАКСИМ’ЯК

Фотографії старого Львова

Маємо хорошу новину для справжніх кавоманів

13-річний співак Денис Іваник зі Львова переробив стародавню колядку на сучасний лад (відео)

В п’ятницю , 6 січня 2023 року, Денис Іваник із Львова виклав у соцмережі стародавню колядку «Сумний святий вечір», яку переробив на сучасний лад.

Наталка СТУДНЯ

Львів’ян запрошують на лекцію “Свої люди” про Соломію Крушельницьку

Атмосферний базар в Галичині на старих фото

Сьогодні маємо вам гарну знахідку, яка перенесе вас в минуле і покаже, яким був сільський базар на Галичині.

Розваги для дорослих і дітей, культурні події та святкові екскурсії на Різдво (повна програма)

З 6 по 8 січня у Львові та у кількох районах області усі охочі можуть відвідати низку цікавих подій різних напрямів.

Львівський музей Михайла Грушевського запрошує на Різдвяну коляду

Санаторний курорт Немирові на унікальних світлинах 1935 року

Герой України Мирослав Симчич відзначив 100-літній ювілей

У Гарнізонному храмі відбудуться благочинні різдвяні концерти Дударика та друзів

28 січня о 15:00 та 16:30 у Гарнізонному храмі відбудуться благочинні різдвяні концерти коляди з платівок хорової капели «Дударик» та друзів.

Світлова реклама Львова в 1900-1939 роках

Ходорівська цукроварня на ретро світлинах 1930 року

Львів’ян запрошують на відкриття виставки “Чорна рілля ізорана…”

Де у Львові стояла нафтова вежа, або закинута електростанція на 1500 кВт

Топ-10 наших найпопулярніших дописів 2022 року

«Я відчуваю тебе»: вийшов кліп на OST до фільму «Щедрик» у виконанні Оксани Мухи та Івана Леньо (KOZAK SYSTEM) (відео)

Пісня відомого гурту отримала нове звучання та втілення, розповідаючи про беззаперечне кохання героїв фільму

З історії львівських “принцес”… Ну, майже принцес

Вище – ближче до Бога, але не завжди

Закон один для всіх…

…, але завжди є але

(Не)шляхетні гультяї

На Яворівщині відбудеться благодійний майстер-клас із розпису яворівської забавки на підтримку дітей-переселенців

Куди піти у січні: концерти Волинського хору, Тараса і Соломії Чубай, Піккардійської Терції, Олександра Божика та інші події

Популярні статті:

Вепр на фасаді: Таємниця єдиного «кабанячого» будинку у Львові

Вулиця, що з’явилась раніше за Львів. Історія у десяти зображеннях

Яким було Сколе на унікальних фото 1937 року

Тріумф волі: як український павільйон у Чикаго став сенсацією 1933 року

Усик в Маямі подарував Джошуа вишиванку (відео)

Найпопулярніші статті:

Храми Львова на 11 офортах початку ХХ ст. Ванди Коженьовської

Історія авіакатастроф у Львові

Вже бачили наші відео?