Куди їздив колись старенький трамвай, або про зліквідовані трамвайні лінії Львова

18170
Система із двох вагонів «Tatra KT4SU» повертає із вул. Волинської на вул. Промислову. 1990 р. Автор фото – Томас Фішер.
Система із двох вагонів «Tatra KT4SU» повертає із вул. Волинської на вул. Промислову. 1990 р. Автор фото – Томас Фішер.

Електричний трамвай у Львові перевозить пасажирів уже майже 130 років. Трамвайна мережа чимось схожа на дерево: одні гілки «всихають» і їх «зрізують», в той же час «виростають» нові. Сьогодні «Фотографії Старого Львова» розкажуть про трамвайні лінії, яких сьогодні вже немає та залишилися лише у спогадах.

Перша лінія електричного трамвая у Львові почала перевозити пасажирів 31 травня 1894 року. Вона поєднала залізничний вокзал залізниці ім. Карла Людвіга і школу Св. Софії (район польського консульства). Не усі знають, що у 1894 – 1908 рр. колії електричного трамвая проходили по центру вулиці Дрога до дворца (нині – Чернівецька) і виходили на вулицю Лєона Сапєги (Степана Бандери) не через вулицю Городоцьку, а вулицями Дзялинських (Тобілевича) та Шептицьких (Федьковича). Така траса колій електричного трамвая була обрана для того, щоб уникнути перетину із коліями кінного трамвая. Під час будівництва лінії електричного трамвая у 1893 – 1894 рр. колії кінного трамвая були перенесені на виокремлене полотно (туди, де зараз колії трамвая електричного). До того, у 1880 – 1893 рр. колії кінного трамвая проходили по центру сучасної вулиці Чернівецької.

Електричний трамвай, омнібус та відкритий кінний трамвай на вул. Дрога до Дворца (нині – Чернівецька). 1894 р.
Електричний трамвай, омнібус та відкритий кінний трамвай на вул. Дрога до Дворца (нині – Чернівецька). 1894 р.

Навесні 1906 року було розроблено план розвитку інфраструктури електричного трамвая, який в тому числі передбачав електрифікацію ліній кінного трамвая із їх реконструкцією (кінний трамвай у Львові мав ширину колії 1435 мм., а електричний – 1000 мм.). Восени того ж року весь рухомий склад та уся інфраструктура кінного трамвая у Львові була викуплена у власність міста. У 1907 – 1908 рр. тривали роботи із реконструкції ліній кінного трамвая. У ті роки колії електричного трамвая були перенесені на виокремлене полотно, біля вокзалу було влаштоване розворотне кільце (до цього кінцева була у вигляді тупика). Трамваї із вулиці Дрога до дворца після реконструкції почали виїздити на вулицю Лєона Сапєги через вул. Городоцьку – біля костелу Св. Єлисавети влаштували стрілочні переводи. Трамвайні колії по сучасним вул. Тобілевича та Федьковича розібрали. У 1952 році по цим вулицям проклали першу у Львові тролейбусну лінію.

Кінцева електричного трамвая біля вокзалу Галицької залізниці ім. Карла Людвіга. 1894 р.
Кінцева електричного трамвая біля вокзалу Галицької залізниці ім. Карла Людвіга. 1894 р.

Перше депо електричного трамвая у Львові знаходилося обіч перехрестя сучасних вулиць Вітовського, Сахарова та Героїв Майдану. Для того, щоб вагони із депо потрапляли на лінії, на вул. Коперника від депо до рогу вул. Леона Сапєги в 1893 – 1894 рр. було збудовано службову трамвайну лінію. Довший час по ній вагони їхали із/до депо. Із травня 1949 року по березень 1970 року на цій гілці існував і пасажирський трамвайний рух – біля вагоноремонтних майстерень на вул. Суворова (нині – Сахарова) була кінцева зупинка трамвайного маршруту № 12 вул. Суворова – Високий Замок. Розворотних кілець на цьому маршруті не було, тому на ньому курсували старі вагони-човники із двома постами керування в «голові» та «хвості» вагона.

Після закриття трамвайного маршруту № 12 колія вниз по вул. Коперника використовувалася для заїзду вагонів у ВРМ, а після його закриття в 1978 році – для руху службових вагонів у депо служби колії, в яке було перетворено ВРМ.

Трамвайні колії і тріумфальна арка на сучасній вул. Чернівецькій. 1894 р.
Трамвайні колії і тріумфальна арка на сучасній вул. Чернівецькій. 1894 р.

Трамвайні колії на вул. Коперника від сучасної вул. С. Бандери до вул. Д. Вітовського розібрали в середині 1980-х років – тоді проводилася реконструкція колій по вул. Д. Вітовського (до площі Івана Франка), а також будівництво нової лінії за стандартами швидкісного трамвая по вул. Суворова (нині – Сахарова) та Боженка (Княгині Ольги) – нині тут курсують трамваї маршруту № 3. Під час цих робіт було змінено геометрію перехрестя, а також знесено історичний будиночок прохідної ВРМ.

Трамвай повертає із вул. Леона Сапєги (нині – Степана Бандери) на вул. Шептицьких (нині – Ю. Федьковича). Автор фото – Ф. Рихновський. 1894 р.
Трамвай повертає із вул. Леона Сапєги (нині – Степана Бандери) на вул. Шептицьких (нині – Ю. Федьковича). Автор фото – Ф. Рихновський. 1894 р.

Вперше ідея відновлення трамвайних колій на вул. Коперника від вул. Вітовського до вул. Бандери була озвучена в першій половині 1990-х років – тоді планували запустити новий трамвайний маршрут від Аквапарку до Головпошти – розворотне кільце мало бути споруджене на сучасній пл. Олекси Гасина – навпроти картинної галереї. Але ця ідея тоді не була реалізована. Вдруге до ідеї відновлення трамвайної колії на цій ділянці вул. Коперника повернулися у 2017 році, але досі реального проекту немає.

Аж 110 років – із 1894 до 2004 року трамваї курсували вулицею Коперника аж до перехрестя із вул. Словацького, повертали на ліво на вул. Словацького, а далі – на вул. Сикстутську (Дорошенка). На вулиці Словацького трамвайні колії були прокладені біля хідників, тому на розі вул. Коперника та Сикстутської була складна геометрія трамвайних колій (із перехідними кривими). У 1947 році на розі вул. Коперника і Словацького сталася масштабна аварія із людськими жертвами, коли вагон із несправними гальмами в кривій вилетів із рейок та перекинувся на бік.

Кінець одноколійної трамвайної лінії в нижній частині вул. М. Коперника. Автор фото – Гаральд Нейзе. 1971 р.
Кінець одноколійної трамвайної лінії в нижній частині вул. М. Коперника. Автор фото – Гаральд Нейзе. 1971 р.

На початку 2000-х років трамваї постійно стояли в «корках» на вулиці Словацького. Не в останню чергу – саме через складну географію колій. Отож, у 2004 році розробили проект реконструкції, за яким було «пробито» новий проїзд між школою № 9 і музеєм «Русалки Дністрової» і трамвайні рейки через цей проїзд вийшли із вулиці Коперника на вул. Дорошенка. За зміненою трасою трамваї рушили в жовтні 2004 року, але невикористовувані трамвайні рейки лежали на вул. Словацького та вул. Коперника іще кілька років – на вул. Коперника їх демонтували лише влітку 2012 року.

Перехідна крива на розі вул. Словацького та Коперника. 1894 р.
Перехідна крива на розі вул. Словацького та Коперника. 1894 р.

Зараз про курсування трамвая на частині вул. Коперника та на вул. Словацького нагадують оригінальні литі кріплення розтяжок контактної мережі на стінах будинків. Загалом за такими кріпленнями спостережлива людина може відстежити більшість закритих та демонтованих трамвайних ліній Львова.

У 1894 – 1908 рр. колії електричного трамвая на сучасному проспекті Свободи (тоді – Вали Гетьманські) проходили в проїзді із парної сторони проспекту, який тоді йменувався вулицею Гетьманською. Двоколійна лінія кінного трамвая була збудована у 1879 році в проїзді із непарної сторони проспекту (тоді – вулиця Карла Людвіга). Відповідно було два перетини колій кінного та електричного трамвая: в районі рогу сучасних вул. Дорошенка та пр. Свободи, а також на пл. Галицькій. Далі двоколійна лінія електричного трамвая прямувала по вул. Баторія (Князя Романа).

Поїзд із модернізованих вагонів «Sanok» на розі вул. Словацького і Коперника. 1950-ті рр.
Поїзд із модернізованих вагонів «Sanok» на розі вул. Словацького і Коперника. 1950-ті рр.

У 1907 – 1908 рр. було проведено реконструкцію трамвайних колій на сучасному проспекті Свободи у зв’язку із закриттям курсування кінного трамвая. Поряд із перехрестям проспекту із сучасними вулицями Памво Беринди та Дорошенка було збудовано розворотне кільце. Після реконструкції по одній колії електричного трамвая було розміщено тепер в проїздах із парної та непарної сторони проспекту. В кінці 1900-х роках було прокладено на площах Галицькій та Бернардинській (нині – Соборній).

У 1908 році проведено реконструкцію трамвайних колій на сучасному проспекті Свободи – біля «Віденської кав’ярні» облаштовано розворотне кільце для трамваїв. По одній колії електричного трамвая тепер було розміщено у проїздах із парної та непарної сторони проспекту. В кінці 1900-х років також прокладено трамвайні колії на площах Галицькій і Соборній.

Система багатьох одиниць із двох вагонів «Tatra T4SU» на розі вул. Коперника і Словацького. 1978 р.
Система багатьох одиниць із двох вагонів «Tatra T4SU» на розі вул. Коперника і Словацького. 1978 р.

Трамвай курсував сучасним проспектом Свободи до 1951 року. На той час трамвай вважався відсталим видом транспорту, найбільш перспективним видом міського транспорту вважали тролейбус. Отож, трамвай мусив піти із центрального проспекту Львова задля запуску тролейбусної лінії. Замість трамвайної лінії по сучасному проспекту Свободи у 1951 році збудували сполучну трамвайну гілку від рогу вулиці Руської до рогу вулиці Богдана Хмельницького по вул. Підвальній, площі Данила Галицького та вулиці Івана Гонти.

Тролейбуси на ділянці пр. Свободи від пл. Міцкевича до вул. Горького (нині – Гнатюка) почали курсувати 27 листопада 1952 року, а у серпні 1959 року тролейбуси маршруту № 4 почали курсувати по пр. Свободи і вул. 700-річчя Львова (нині – пр. В. Чорновола) до стадіону ОБО (нині стадіон СКА). Двостороння тролейбусна лінія проходила проїздом із непарної сторони проспекту. Із 1971 року тролейбусний рух проспектом Свободи поступово згортався. Із осені 1972 року тут курсував лише тролейбусний маршрут № 4, а навесні 1976 року його вкоротили до вул. Зернової, а на пр. Свободи лишилася лише маневрова лінія для виїзду машин із депо. Навесні 2015 року тролейбус повернувся на проспект Свободи – кінцеву було облаштовано поруч із пам’ятником Т. Шевченка.

Колії кінного (справа) та електричного (зліва) трамвая на пл. Марійській (нині – А. Міцкевича). Початок ХХ ст.
Колії кінного (справа) та електричного (зліва) трамвая на пл. Марійській (нині – А. Міцкевича). Початок ХХ ст.

Щодо трамвайних ліній по пл. Воз’єднання (нині Соборній), пл. Галицькій та вул. Ватутіна (нині Князя Романа), то тут залишили одну колію – таким чином створили велике розворотне кільце із кінцевою зупинкою на пл. Галицькій для вагонів маршрутів № 3 на Погулянку і № 10 на Персенківку. До початку 1980-х років цим кільцем також прямували трамваї маршрутів № 1 і 4. У 1980-х роках це кільце не використовувалося в маршрутному русі, але в кінці десятиліття на площі Галицькій облаштували кінцеву зупинку нового трамвайного маршруту № 3, який було запущено в листопаді 1987 року.

Трамвайні вагони на сучасному пр. Свободи. Кінець 1920-х рр.
Трамвайні вагони на сучасному пр. Свободи. Кінець 1920-х рр.

Лівий поворот трамваїв із пл. Галицької на вул. Князя Романа викликав низку незручностей. На початку 2000-х років зросла кількість транспорту на вулицях Львова, відповідно кінцеву зупинку трамвайного маршруту № 3 вирішили перенести на пл. Соборну – там у 2004 р. збудували невелике кільце у сквері. Рейки на площах Галицькій і Соборній та на вул. Князя Романа розібрали. Залишився невеликий шматок колії на розі вул. Князя Романа та Івана Франка.

31 травня 1894 року трамвайний рух відкрився на трамвайній лінії від залізничного вокзалу до школи Св. Софії (район польського консульства). 5 червня 1894 року, в день відкриття Галицької виставки крайової, було відкрито «виставкову» гілку, яка прямувала до воріт виставкової площі (верхня частина Стрийського парку) сучасними вулицями Понінського (верхня частина сучасної вул. Івана Франка) та Рацлавицькою (нині – Уласа Самчука). Вагони курсували «виставковою гілкою» до жовтня 1894 року, тобто до закриття Галицької виставки крайової. Після цього, відповідно до контракту, «виставкову» гілку розібрали, а рейки та елементи контактної мережі використали для будівництва трамвайних ліній на Верхньому Личакові.

Розворотне кільце на сучасному пр. Свободи. Часи німецької окупації
Розворотне кільце на сучасному пр. Свободи. Часи німецької окупації

Уже в 1907 році трамвайну «виставкову» лінію по вул. Понінського та Рацлавицькій відновили. Сюди почали курсувати вагони «виставкового» маршруту, що позначався літерою «W». Під час І світової війни, а також українсько-польського збройного конфлікту ця лінія не працювала аж до початку 1920-х років.

Починаючи із 1921 року на верхній території Стрийського парку (на тому місці, де у 1894 році проводилася Галицька виставка крайова) почалися проводитися «Тарги Всходні» («Східні торги»). Відповідно було відновлено трамвайну лінію до воріт виставки (по сучасним вул. Івана Франка та Уласа Самчука). Із 1922 року під час роботи Східних торгів (вересень-жовтень) до воріт виставки курсували вагони трамвайного маршруту «Т», від головного вокзалу по вул. Коперника, в зворотному напрямку – по вул. Городоцькій. Виставки «Східні торги» проводилися у Львові до 1938 році. У вересні 1939 року землі заходу України, які після 1920 р. перебували під владою Польщі, зайняла радянська армія, далі їх було приєднано до СРСР. Радянська адміністрація вирішила, що «виставкова гілка» не потрібна і колії на сучасній вулиці Уласа Самчука демонтували.

Трамвайна лінія по вул. Баторія (Князя Романа). Стара поштівка початку ХХ ст.
Трамвайна лінія по вул. Баторія (Князя Романа). Стара поштівка початку ХХ ст.

Лінія кінного трамвая по вулиці Жовківській (нині – Богдана Хмельницького) до Жовківської рогачки (ріг вул. Волинської) була прокладена у 1880 року. Незважаючи на вимоги влади Львова та настанови із Відня, Трієстинське трамвайне товариство проклало трамвайні колії навпростець вул. Жовківською із перетином магістральної залізниці Львів – Красне в тому місці, де зараз підземний перехід, а не в об’їзд по вул. Замарстинівській та Бальоновій (нині – Гайдамацькій). Кінний трамвай курсував ділянкою вул. Жовківською на ділянці від вул. Замарстинівської до вул. Бальоновій із 1881 по 1908 рік.

Трамвайна зупинка на пл. Галицькій на одноколійній трамвайній лінії. Початок 1970-х рр.
Трамвайна зупинка на пл. Галицькій на одноколійній трамвайній лінії. Початок 1970-х рр.

У 1907 – 1908 рр. лінію електричного трамвая проклали по вул. Замарстинівській та Бальоновій щоб уникнути перетину магістральної залізниці в одному рівні. Лінію кінного трамвая по вул. Жовківській розібрали. Лінію електричного трамвая продовжили від Жовківської рогачки по вул. Волинській до нового трамвайного депо на Гаврилівці та нової міської різні (вул. Промислова).

Вулицею Волинського трамваї курсували у 1908 – 1992 рр. до тих пір, доки під вул. Волинською та Промисловою провалився старий каналізаційний колектор. Відповідно рух трамваїв став небезпечним. Оскільки потрібно було оперативно відновити сполучення із трамвайним депо на вул. Промисловій, 29, нові колії проклали навпростець вул. Промисловою. Трамвайні колії по вул. Б. Хмельницького від вул. Промислової до вул. Волинської, а також по вул. Волинській іще багато років стирчали із дорожнього покриття. Їх демонтували під час реконструкції цих вулиць.

Кінцева зупинка на «виставковій» лінії біля площі Галицької виставки крайової. 1894 р.
Кінцева зупинка на «виставковій» лінії біля площі Галицької виставки крайової. 1894 р.

Трамвайні колії по вул. Зеленій, Тараса Шевченка (нині – Дніпровській), Кохановського (Костя Левицького) та Св. Петра (Мечникова) до воріт Личаківського цвинтаря. Трамваї маршруту HL від «Віденської кав’ярні» на вул. Гетьманській до Личакова почали курсувати тут із 31 жовтня 1908 року. Трамваї вулицями Зеленою, Дніпровського та Маяковського (нині Костя Левицького) курсували до 17 червня 1964 року – трамвайну лінію закрили у зв’язку із будівництвом нової тролейбусної лінії по вул. Зеленій (до вул. Луганської). У післявоєнний період через вул. Зелену курсували трамвайні маршрути № 3 і 7. Після 17 червня 1964 року трамвайний маршрут № 3 закрили, а маршрут № 7 вкоротили до перехрестя вул. Мечникова та Маяковського (Костя Левицького). Місця для розворотного кільця тут бракувало, тому влаштували розворотний трикутник: трамвай із вулиці Мечникова повертав на вул. Костя Левицького, де була зупинка для висадки пасажирів; далі заднім ходом трамвай пересікав вул. Мечникова і набирав пасажирів на зупинці для посадки. Далі трамваї знову виїздив на вулицю Мечникова. Розворотний трикутник діяв до 1988 року – тоді трамвайний маршрут № 7 було продовжено вул. Маяковського та Дундича (нині – Костя Левицького та А. Вахнянина) до парку «Погулянка» та палацу піонерів (нині – Центр творчості дітей та юнацтва Галичини) із великим розворотним кільцем.

Кінцева зупинка «виставкової» лінії. Вагони біля входу на виставку «Східні торги». 1927 р.
Кінцева зупинка «виставкової» лінії. Вагони біля входу на виставку «Східні торги». 1927 р.

У 1909 – 1910 рр. тривало будівництво трамвайної лінії на Високий Замок, яка пройшла вулицями Кармелітською (нині – Просвіти), Чарнецького (В. Винниченка), Курковою (Лисенка) та Унії Любельської (нині це вул. Гуцульська та Кривоноса). На ділянці від вул. Руської до початку вул. Куркової трамвайна лінія була двоколійною, а вище – одноколійною із роз’їздами. 7 серпня 1910 року на Високий Замок почали курсувати трамваї маршруту UL, інша кінцева якого була на вулиці 29 Листопада (нині – вул. Коновальця). У 1920 – 1930 рр. цією трасою курсував трамвайний маршрут № 4.

Лінія кінного трамвая на вул. Б. Хмельницького і закритий вагон кінного трамвая № 18. Початок ХХ ст.
Лінія кінного трамвая на вул. Б. Хмельницького і закритий вагон кінного трамвая № 18. Початок ХХ ст.

Після ІІ світової війни довший час трамваї на Високий Замок не курсували. Роботу цієї лінії відновили 1 травня 1949 року: відтоді на Високий Замок із вул. Суворова (нині Сахарова) почав курсувати трамвайний маршрут № 12. На ньому працювали старі трамвайні вагони «Sanok» із дерев’яними кузовами та двома постами керування. На початку 1970-х років ці вагони повністю вичерпали свій ресурс, у березні 1970 року трамвайний рух на Високий Замок був припинений. Іще кілька років потому трамвайні рейки 12-го маршруту зберігалися, вони були демонтовані під час реконструкцій вулиць. Зараз про існування трамвайної лінії на Високий Замок нагадують лише кріплення для контактної мережі на стінах будинків.

Трамвай «Sanok» № 158 маршруту № 3 повертає із вул. Зеленої на вул. Дніпровську. Автор фото Ю. Дорош. 1960 р.
Трамвай «Sanok» № 158 маршруту № 3 повертає із вул. Зеленої на вул. Дніпровську. Автор фото Ю. Дорош. 1960 р.

У кінці 1913 – на початку 1914 р. на Верхньому Личакові було збудовано невелику трамвайну гілку (довжина біля 700 метрів) від Личаківської рогачки (ріг вул. Личаківської та Ніщинського) до вокзалу ст. Личаків на недавно збудованій локальній залізниці Львів-Підзамче – Потутори – Підгайці. Курсування трамваїв маршруту Н, який сполучив «Віденську кав’ярню» та Личаківський вокзал розпочалося 21 лютого 1914 року. Розклад руху трамваїв на цього маршруті було узгоджено із розкладом руху поїздів.

Трамвайні колії на вул. Зеленій. Початок 1910-х рр.
Трамвайні колії на вул. Зеленій. Початок 1910-х рр.

У 1919 – 1921 рр. гілка до Личаківського вокзалу не працювала. У 1930-х роках до Личаківського вокзалу курсували трамваї маршруту № 8. У 1936 році трамвайні колії були продовжені вгору по вул. Личаківській до перехрестя із вул. Пасічною – тут було влаштовано розворотний трикутник. Колії до Личаківського вокзалу демонтували в кінці 1930-х років.

Трамвайні колії на розі вул. Зеленої та Івана Франка. 1940-і рр.
Трамвайні колії на розі вул. Зеленої та Івана Франка. 1940-і рр.

Під час І світової війни, у 1916 – 1917 рр. було збудовані службові трамвайні лінії до товарної залізничної станції (колишній Чернівецький вокзал); по вул. Зигмунтівській (нині – Гоголя) до управління Львівської залізниці та по вул. Піярів (нині – Юрія Руфа) до загального шпиталю та військових казарм.

Кінцева трамвайного маршруту на Високому Замку. 1909 р.
Кінцева трамвайного маршруту на Високому Замку. 1909 р.

На початку 1920-х років від товарної станції Підзамче до львівської міської газівні на вул. Газовій (працювала із 1858 року) збудували вантажну трамвайну лінію для перевезення кам’яного вугілля. Ця вантажна трамвайна лінія відгалужувалася від вул. Замарстинівської і проходила вулицями Під Дубом, Сонячною та Газовою. У 1925 році цю трамвайну лінію продовжили до вул. Городоцької по вул. Сонячній (нині – П. Куліша) та Шпитальній. Рух трамваїв маршруту № 10 до Замарстинівської рогачки (ріг вул. Городницької) по цій лінії розпочався в серпні 1925 року.

Початок трамвайної лінії на Високий Замок. 1971 р. Автор фото – Гаральд Нейзе
Початок трамвайної лінії на Високий Замок. 1971 р. Автор фото – Гаральд Нейзе

У 1929 році було введено в експлуатацію магістральний газопровід Дашава – Львів, відповідно потреба у виробництві газу із вугілля на міській газівні відпала. Відповідно було демонтовано службову вантажну трамвайну гілку по вул. Газовій. Але і досі про цю гілку нагадують кріплення контактної мережі на будинках вул. Газової.

Трамвайний вагон «Sanok» тип 100 на вул. Кривоноса. Початок 1960-х рр.
Трамвайний вагон «Sanok» тип 100 на вул. Кривоноса. Початок 1960-х рр.

Після ІІ світової війни до кінця 1950-х років коліями по вул. Шпитальною, Ботвіна (Куліша) та Під Дубом курсували трамваї маршруту № 4 вул. Інститутська (нині – Мушака) – вул. Калініна (Замарстинівська). Після запуску тролейбусного маршруту № 4 пл. А. Міцкевича – стадіон ОБО маршрутний рух трамваїв по вул. Ботвіна припинився, проте колії не демонтували до середини 1970-х років – ними трамваї поверталися у трамвайне депо № 2 на Підзамчі.

Кінцева трамвайної лінії біля Личаківського вокзалу в день відкриття руху 21 лютого 1914 р.
Кінцева трамвайної лінії біля Личаківського вокзалу в день відкриття руху 21 лютого 1914 р.

Остаточно рух трамваїв по сучасним вул. Куліша та Під Дубом припинився в середині 1970-х років – тоді на вул. Куліша було прокладено тролейбусні лінії: від вул. Зернової до вул. Під Дубом – для розвороту тролейбусів маршрутів №№ 4 і 13, а від вул. Зернової, по сучасним вул. Данилишина та Менцинського – для повернення тролейбусів в депо. На початку 1980-х років все ще зберігалася невелика ділянка колій на вул. Шпитальній біля ЦУМу зі стрілкою – ця колія використовувалася в ролі запасної. Згодом її теж розібрали.

Трамвай «Sanok» рухається до Личаківського вокзалу. Перша половина 1920-х рр.
Трамвай «Sanok» рухається до Личаківського вокзалу. Перша половина 1920-х рр.

У травні-червні 1925 року вулицею Городоцькою від Копиткової площі (перехрестя вул. Городоцької, Короткої, Чернівецької та Тобілевича) до Городоцької рогачки (ріг вул. Кульпарківської) було прокладено одноколійну трамвайну лінію. Від 25 червня 1925 року тут почав курсувати трамвайний маршрут № 8 Богданівка – Личаківський вокзал.

Трамвайні колії по вул. Сонячній (нині – П. Куліша). 1930-ті рр. Фото із архіву NAC
Трамвайні колії по вул. Сонячній (нині – П. Куліша). 1930-ті рр. Фото із архіву NAC

Наприкінці 1920-х років біля Городоцької рогачки було споруджено велике трамвайне депо, яке на той час вважалося найбільш сучасним депо в Другій Речі Посполитій, у 1944 – 2011 рр. це депо мало назву «трамвайне депо № 1». Це депо розпочало свою роботу 22 березня 1930 року. Під час будівництва депо, трамвайну лінію до Городоцької рогачки було реконструйовано у двоколійну. Протягом 1930 р. цю трамвайну лінію було продовжено вздовж вул. Городоцької до Богданівки, кінцева була на розі сучасної вул. Сяйво. Трамвайний рух було відкрито 11 листопада 1930 року.

Вул. Ботвіна (П. Куліша) у Львові в кінці 1950-х рр. На світлині видно трамвайні колії та трамвай «Sanok». Світлина із колекції Гриця Совківа
Вул. Ботвіна (П. Куліша) у Львові в кінці 1950-х рр. На світлині видно трамвайні колії та трамвай «Sanok». Світлина із колекції Гриця Совківа

Після того, як Львів увійшов до складу СРСР, було вирішено продовжити трамвайну лінію вулицею Городоцькою до шляхопроводу над Чернівецькою залізницею та хлібзаводу «Меркурій». Ця ділянка була введена в експлуатацію 5 грудня 1939 року. У часи німецької окупації Львова на Богданівку курсували трамвайні маршрути №№ 5 та 8. У 1945 – 1950-х рр. на Богданівку курсували вагони трамвайного маршруту № 5, а із 1950 р. до лютого 1953 р. – трамваї маршруту № 6. Із лютого і до 5 листопада 1953 р. на Богданівку курсували трамваї маршруту № 1.

Відкриття руху трамваїв на маршруті № 8, який курсував на Богданівку. 1925 р.
Відкриття руху трамваїв на маршруті № 8, який курсував на Богданівку. 1925 р.

Із 5 листопада 1953 року рух трамваїв на ділянці від хлібзаводу до трамвайного депо № 1 було припинено у зв’язку із пуском тролейбусів по вул. Городоцькій. До початку 2010-х років на бруку вулиці Городоцької можна було побачити сліди від демонтованих трамвайних колій. Із кінця 1953 р. і до середини 2000-х років на ділянці вулиці Городоцькій (від вул. Чернівецької до вул. Кульпарківською) одночасно курсували трамваї (заїзд в депо/виїзд на маршрути) та тролейбуси кількох маршрутів (на початку 2000-х років – це були №№ 6, 7 і 12). У другій половині 2000-х рр. трамвайну лінію до депо було перенесено на виділене полотно.

Сліди трамвайної лінії на Богданівку по вул. Городоцькій. Світлина 2010 р.
Сліди трамвайної лінії на Богданівку по вул. Городоцькій. Світлина 2010 р.

На початку 1930-х років було збудовано трамвайну лінію на Персенківку та до Стрийської рогачки (ріг вулиць Стрийської та Сахарова). Ця трамвайна лінія відгалужувалася від «виставкової» лінії (ріг сучасної вул. Уласа Самчука), пройшла по вул. Понинського (нині – частина вул. Івана Франка) до львівської радіостанції, а далі повертала на вул. Козельницьку і йшла до Стрийської рогачки, де було влаштовано тупик. Рух трамваїв до радіостанції розпочався 2 вересня 1933 року, а до Стрийської рогачки трамваї рушили 2 жовтня 1933 року. Сюди почали курсувати трамваї маршруту № 10 Замарстинів – Стрийська рогачка. У 1934 – 1938 рр. на вул. Понинського було прокладено другу колію.

Трамвайний вагон «Sanok» № 89 у верхній частині вул. Івана Франка. Початок 1970-х рр. Фото із колекції Юрія Вдовенка
Трамвайний вагон «Sanok» № 89 у верхній частині вул. Івана Франка. Початок 1970-х рр. Фото із колекції Юрія Вдовенка

У післявоєнний період трамвайний маршрут № 10 на Персенківку було вкорочено до рогу вул. Івана Франка та Козельницької. Тут було влаштовано кінцеву у вигляді тупика із запасною колією. Частина трамвайної лінії у верхній частині вул. Івана Франка була одноколійною. До 27 травня 1972 року вгору по вул. Івана Франка курсував трамвайний маршрут № 10 пл. Галицька – вул. Івана Франка. На початку 1970-х років на трамвайній лінії вздовж вул. Івана Франка демонтували лише контактну мережу – трамвайні колії зберігалися до початку 2000-х років. Зараз зберігся лише невеликий шматок колій біля музею Івана Франка.

Трамвайні колії колишнього маршруту № 10 у верхній частині вул. Івана Франка. 2009 р. Автор фото – Юрій Лісінчук
Трамвайні колії колишнього маршруту № 10 у верхній частині вул. Івана Франка. 2009 р. Автор фото – Юрій Лісінчук

У серпні 1952 року розпочалося будівництво трамвайної колії вздовж сучасних вулиць Промислової та Липинського від трамвайного депо № 2 на Гаврилівці до бавовно-прядильної фабрики (до вул. Богдана Хмельницького і сучасного автовокзалу «Північний»). Рух трамваїв маршруту № 6 Головний вокзал – вул. Б. Хмельницького по цій трамвайній лінії розпочався в лютому 1953 року. У 1978 році було збудовано коротку службову одноколійну трамвайну лінію від вул. Промислової до Львівського трамвайно-тролейбусного ремонтного заводу (ЛТТРЗ) по вул. Трактористів (нині – вул. Городницька).

Трамвайні лінії маршруту № 6 вздовж вул. 700-річчя Львова (нині – Липинського). Травень 1970 р. Автор фото – Ханс Орлеманс
Трамвайні лінії маршруту № 6 вздовж вул. 700-річчя Львова (нині – Липинського). Травень 1970 р. Автор фото – Ханс Орлеманс

Як ми вже згадували, на початку 1990-х років на вул. Волинській та Промисловій стався провал каналізаційного колектору під трамвайними коліями. Трамвайну лінію до трамвайного депо № 2 було перенесено на вул. Промислову замість вулиці Волинської, а кінцева трамвайного маршруту № 6 була перенесено із рогу вул. Липинського та Б. Хмельницького до депо. Трамвайну лінію по вул. Промисловій із розворотним кільцем на початку вул. Миколайчука було введено в експлуатацію навесні 2002 року. Лінію вздовж вулиці Липинського відновлено не було. Так само не було відновлено трамвайну лінію до ЛТТРЗ, який перестав ремонтувати трамвайні вагони в середині 1990-х років після приватизації.

Кінцева зупинка трамвайного маршруту № 6 на розі вул. 700-річчя Львова (нині – Липинського) та вул. Б. Хмельницького. 1971 р. Автор фото – Гаральд Нейзе
Кінцева зупинка трамвайного маршруту № 6 на розі вул. 700-річчя Львова (нині – Липинського) та вул. Б. Хмельницького. 1971 р. Автор фото – Гаральд Нейзе

Наприкінці 1940-х – на початку 1950-х років було споруджено вантажну трамвайну гілку по вул. Мучній до піщаного кар’єру на території сучасної Львівської скульптурно-керамічної фабрики. Ця трамвайна лінія діяла до початку 1970-х років, коли і була демонтована. В той же час, було прокладено іншу службову трамвайну лінію до піщаного кар’єру по вул. Татарбунарській.

Антон ЛЯГУШКІН та Дмитро ЯНКІВСЬКИЙ

7 КОМЕНТАРІ

  1. Відредагуйте текст, повикидайте суржикові звороти:
    – “трамвая” замість “трамваю” у родовому відмінку
    – “по вулицям” замість “по вулицях”
    – “із … по..” замість від .. до…” та інші.
    Не дивлячись на цікавий змість неможливо читати.

  2. Та частина вулиці Липинського, по якій курсував трамвай, у радянський час мала назву Ульянівська, а не 700-річчя Львова (не плутати з готелем “Ульянівський”, нині “Європейський”!). А 700-річчя Львова – це нинішня вулиця Чорновола.

    • Історія переіменувань:
      Липинського В’ячеслава (з 1992)
      Ульянівська (з 1977 до 1992)
      700-річчя Львова (з 1956 до 1977)
      Комбайнерська (з 1950 до 1977)
      Полтвяна (з 1946 до 1956)
      Річна (з 1945 до 1992)
      Жечна (з 1944 до 1945)
      Sembratowitschgasse (з 1943 до 1944)
      Ordona Juliusza (з 1931 до 1950)
      Rzeczna (з 1931 до 1943)

    • Є карта 1970 року, де теперішню вулицю Липинського названо 700-річчя Львова – https://uma.lvivcenter.org/uk/maps/34577. Ульянівською вона стала в кінці 1970-х років.
      Крім того, сучасна вулиця Липинського названа “700-річчя Львова” і на туристичній карті міста 1976 року – https://uma.lvivcenter.org/uk/maps/34580

      • У радянські часи вулиця Дорошенка була Жовтнева, вулиця Городоцька– першого травня, вулиця Пасічна—проспект ленінського комсомолу, Дмитра Вітовського—Дзержинського, Героїв Майдану—Гвардійська, Степана Бандери—Миру

      • Різні частини вулиці Липинського мали свого часу різні назви. Крім того, Автор насправді посилається не на карти, а на туристичні схеми з великою кількістю неточностей.

  3. “по цим вулицям”… Що за москалізми? Та цими вулицями… Найміть нормального фахового редактора.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.