З історії львівських “принцес”… Ну, майже принцес

828
З історії львівських “принцес”… Ну, майже принцес

Як в давніх казках, так і в сучасних голлівудських стрічках ми натрапляємо на романтичний образ принца на білому коні, який перемагає люту й кровожерливу істоту й визволяє з високої вежі чарівну принцесу. Потім багато хто намагається віднайти такого принца в житті й, очевидно, зазнає невдачі.

Проте, виявляється, самому принцу також потрібно бути обачним і декілька разів подумати, перш ніж зайти до котроїсь з веж. За дверима на нього може чекати величезна несподіванка. Сьогоднішня історія про це.

Рембрандт. Польський шляхтич, 1637 рік
Рембрандт. Польський шляхтич, 1637 рік

Вище – ближче до Бога, але не завжди

Як і ми сьогодні, люди в давнину намагалися підходити до експлуатації будівель з засад багатофункціональності. Скажімо, вежа. Очевидно, що кожного дня стріляти з неї по лідеру ворожого війська, яке намагається захопити твоє місто, нагода не випадає. Тому вежа – це, звично, дзвіниця, стратегічно важливий оглядовий майданчик, можливо, якийсь склад, а ще – місце утримання порушників громадського спокою та злочинців. Ці слова можуть підтвердити учні Львівської братської школи, які погано навчалися чи порушували норми освітнього процесу – наставникам не потрібно було вести їх далеко, вежа поруч.

Вежа Корнякта комплексу Успенської церкви у Львові
Вежа Корнякта комплексу Успенської церкви у Львові

Слугували вежі місцем покарання і для шляхтичів. Звичайно, у цьому випадку завжди були свої нюанси.

Закон один для всіх…

Спроби будь-якого оскарження шляхтича могли напоротися на його шаблю. Врешті, у Речі Посполитій навіть король не мав можливості без належного підтвердження щось закидати шляхтичу. Тим не менше, траплялися й випадки, коли представник знаті визнавав свою вину й погоджувався відбути покарання. Так було з Мацеєм Вроцьким. Той погодився піти сидіти до вежі львівського Високого замку за образу, якої завдав Якубу Добринському. Образа стосувалась честі самого шляхтича Добринського і славного імені його дому. Вроцький висловлював свій жаль з приводу вчиненого, розкаювався у цьому і підтверджував готовність дивитися на світ через заґратоване вікно вежі Високого замку до моменту, коли Добринський вчинить над ним християнське милосердя.

Франциск Ковалишин. Високий замок у Львові. Папір, туш, перо; 27,3 х 35, 7 см
Франциск Ковалишин. Високий замок у Львові. Папір, туш, перо; 27,3 х 35, 7 см

Схожих історій багато. Яцек Дрогоцький мав публічно перепросити Міколая Волошинського за образу, а по тому відсидіти два тижні при церкві в Самборі. Пізніше Дрогоцькому, як католику, дозволили відбути кару в бернардинському монастирі.

…, але завжди є але

Очевидно, що покарання вежею не обов’язково було для шляхтича вироком. Багато залежало від його статків та впливовості, характеру, не менше і від старости, з яким можна було домовлятися про організацію свого дозвілля в вежі – приміщенні, напевне, холодному, сирому, де часто дують вітри. Отож, часто траплялося, що шляхтичі, які відбували покарання в вежі, гуляли по місту, бенкетували, веселилися в вежі чи самовільно скорочували своє ув’язнення.

Високий Замок, де була в'язниця старости
Високий Замок, де була в’язниця старости

Так було зі шляхтичем з Ліґензів, який мав сидіти у Львові на Високому замку. Натомість, його часто бачили, коли він походжав вулицями міста. Щось схоже було і в історії Кшиштофа Журавінського і його дворянина. Вони чинили розбої у Збоїськах і мали сидіти в вежі на Високому замку у Львові. Однак, в вежі не перебували, а постійно бенкетували і веселилися.

Герб Белзецьких. Фото з https://pl.wikipedia.org/
Герб Белзецьких. Фото з https://pl.wikipedia.org/

Ще цікавіша історія була в випадку з Александром Белзецьким. Він отримав кару 6 тижнів у вежі і за місце покарання обрав Львів. Тоді виявилося, що вежа знаходиться в жахливому стані, без сходів і до відбування покарань не надається.

(Не)шляхетні гультяї

За рік до вибуху Хмельниччини відбувся взагалі надзвичайно колоритний епізод. Шляхтич Теодор Белзецький посварився зі своїм братом і дуже того побив. Отримав покарання, яке мав відбувати в вежі галицького замку. Проте слуга брата довідався, що Белзецький виходить з вежі в нічний час і розважається, влаштовує у вежі гуляння з іншими шляхтичами. Якось той слуга навіть застав Белзецького на гарячому. Це дуже розгнівало шляхтича, він побив нещасного і наказав тягнути його де вежі. Слуга намагався втекти, але його побили ще більше і навіть хотіли топити в річці. Врятувала його випадкова жінка, яка від побаченого здійняла крик і цим дезорієнтувала Безлецького і компанію.

Низький замок. Рисунок-реконструкція І.Качора
Низький замок. Рисунок-реконструкція І.Качора

Якщо повертатися до Львова, то тут шляхтичів-зловмисників утримували в вежах на Високому й Низькому замку. Вежу так могли і називати – Шляхетською.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Прокопенко М. Як судилися шляхтичі і що входило до їхнього кодексу честі. Пояснює історик Наталія Старченко // МІСТ, 2021 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://nmiu.org/bloh/item/11-yak-sudylysia-shliakhtychi-i-shcho-vkhodylo-do-ikhnoho-kodeksu-chesti-poiasniuie-istoryk-nataliia-starchenko
  2. Як працювала шляхта? Олексій Вінниченко про життя і права шляхти у Речі Посполитій // Zaxid.net, 2021 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zaxid.net/yak_pratsyuvala_shlyahta_n1527585
  3. Karpiński A. Przestępczość we Lwowie w końcu XVI i w XVII wieku // Przegląd Historyczny, 1996. – T. 87. – S. 753 – 768.
  4. Łoźiński W. Prawem i lewem: obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. – Lwόw: Gubrynowicz, 1931. – T. 1. Czasy i ludzie. – S. 36 – 38.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.