Світ аплодує їм стоячи! Колектив, відомий у найдальших куточках світу! Унікальна творча формація, яка вже десятки років знайомить світ з українським музичним спадком та культурою! 16 січня у Львові на сцені Театру Заньковецької виступить легендарний Хор ім. Григорія Верьовки. Початок концертів о 16:30 та 19:30, повідомили організатори Clever Production.
Вже традиційно у різдвяно-новорічний період Хор Верьовки вирушає в тур містами України зі святковою тематичною програмою. Зараз, в часи жорстокої війни, це також не менш важливо, адже такі події дарують людям надію і світло, а також репрезентують українську культуру, що дає можливість ще більше пишатися своїм українським походженням та своєю країною, ще більше цінувати це.
Для Львова колектив готує нову спеціальну програму – велике різдвяне шоу. На гостей концертів очікує магічна, святкова атмосфера, бездоганний спів, запальні танці та віртуозний оркестр і звісно ж – українські пісні. І все це у виконанні 70 артистів Хору Верьовки.
З кожним роком у мережі Інтернет можна знайти все більше оцифрованих світлин Львова, які раніше були не відомі.
Камʼяниця на колишній вулиці Чацького 4Камʼяниця на вулиці Вірменській 21 і 23Камʼяниця вулиці Вірменській 21Собор Святого ЮраСобор Святого ЮраКостел Усіх Святих і монастир бенедиктинокКостел Усіх Святих і монастир бенедиктинок
Сьогодні хочемо поділитися першою частиною фото Львова із колекції Національного музею у Варшаві.
Фото походять із колекції Ришарда Біске (1895-1938), польського режисера, сценографа та продюсера.
Вірменський Кафедральний Собор Успіння Пресвятої БогородиціВірменський Кафедральний Собор Успіння Пресвятої БогородиціВірменський Кафедральний Собор Успіння Пресвятої БогородиціВірменський Кафедральний Собор Успіння Пресвятої БогородиціРимо-католицький костел Святої Марії МагдалиниРимо-католицький костел Святої Марії МагдалиниВірменська вулиця
Ім’я фотографа не вказане. На кадрах пам’ятки, вулиці та панорами міста.
Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО
Джерело фото: Національний музей у Варшаві Республіка Польща (cyfrowe.mnw.art).
Подія організована у співпраці Українського Фотографічного Товариства (УФОТО), Львівського Фотомузею та Львівського палацу Мистецтв.
Завдяки латинським крилатим висловам, якими прикрашені львівські будинки, церкви і пам’ятники, латинська мова вже не здається аж настільки terra incognita.
А присутність латини – це ще один доказ європейськості Львова.
Наталя Віхоть (Лугова) багато років викладає німецьку, латину та давньогрецьку мови у львівських навчальних закладах, закохана у Львів і любить досліджувати його історію та розгадувати загадки на фасадах львівських кам’яниць.
Видання чергових томів науководокументальної серії книг «Реабілітовані історією» висвітлює процес політичних репресій радянської влади у Львівській області впродовж 1939–1980-х років.
На сайті Інституту історії України виклали 13 та 14 томи видання «Реабілітовані історією. Львівська область».
Книга 13 присвячена Стрийському та Турківському районам, містам Трускавцю й Червонограду, а книга 14 – Яворівському району.
Архівні документи, біографічні відомості про репресованих розкривають політичну та соціально-психологічну атмосферу тих років, механізми терору і насильства комуністичної тоталітарної системи. Видання відтворює картини каторжного життя жертв масових репресій у концтаборах ГУЛАГу, в місцях депортацій та заслання, нескореність їх духу, незламність у боротьбі за незалежність Української держави.
Вітаю вас в першій недільній кавовій рубриці в Новому 2024 році. І, як уже багато років до цього, продовжую підшукувати для вас якісь цікавинки. Переглядаючи старі газети, що виходили на початку ХХ століття на Великій Україні, а саме в Києві, вже вдруге вдалося знайти тут щось про Львів і каву, і, разом з незмінним партнером Торговою Маркою Кава Старого Львова, хочу поділитися своєю газетною знахідкою.
Ця розкішна стаття була надрукований в київській газеті “Рада” від 31 серпня 1912 року. Стаття розповідає про Розширення готелю, каварні й реставрації «Народної гостиниці» у Львові. Наприкінці минулого року я вже подавав статтю з цього видання про те, як постала Українська “Народня гостинниця” у Львові. Для збереження атмосферності залишаю текст без змін і правок.
«Народна гостинниця» на вулиці Костюшка №1
Розширення готелю, каварні й реставрації «Народної гостиниці» у Львові
Перед півроком купило товариство «Народна гостиниця» сусідню каменицю при улиці Костюшка у Львові, таких самих розмірів і в такім самім стилю добудовану, як і та, яку воно вже мало, і розширило значно готель та прибавило скілька помешканнь під каварню і реставрацію.
В покоях готелю побілено і дано нову українську орнаментику, в реставрації і каварні арендаторами вроблено нове умебльовання. Готель має тедер до 50 помешканнь і належить до найбільших і найкращих готелів у Львові, провадиться він в власнім заряді товариства.
«Народна гостинниця» у 1930-х рр.
Каварня з реставрацією належать також до першорядних у Львові. Одкрито каварню і реставрацію після ремонту 23 серпня, в присутности дирекції «Народної гостиниці» і нових арендаторів —спілка пані Королькової — українки з жидом Вольманом та численних гостей.
З осені в докупленім будинкові «Народної гостиниці“ буде мати помешкання й «Руська Бесіда».
Маєтність «Народної гостиниці» представляв вартість поверх 1.200 000 корон.
Приємно, що на Великій Україні так багато уваги приділяли галичанам. Нам таки було і є чого один в одного повчитися.
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
Розширення готелю, каварні й реставрації «Народної гостиниці» у Львові // Рада. – 1912. – 31 серпня (ч. 188). – С. 3.
13-14 січня у притулку «Домівка врятованих тварин» у Львові відбудеться благодійний ярмарок.
Тут відвідувачі зможуть придбати різноманітні брендовані футболки, шкарпетки, шопери, значки, наліпки, листівки, календарі, ялинкові прикраси та багато інших товарів.
Зима, затишний вечір, поезія та яскраві емоції. 27 січня у Будинку офіцерів, що у Львові із авторським проєктом виступить відома актриса та ведуча Даша Трегубова. Початок події о 19:00, повідомили організатори VINIL concert agency.
Даша Трегубова – відома українська актриса, продюсерка, ведуча та авторка найбільшого поетичного проєкту України #дашачитає, в якому вона презентує найкращі вірші сучасних українських поетів.
У цей вечір поезія Сергія Жадана, Катерини Бабкіної, Юрія Іздрика та інших відомих поетів звучатиме під музичний супровід Red Woods.
“Так, як читає вона – не читає ніхто! Проведіть затишний зимовий вечір у романтичній атмосфері української поезії і неймовірного голосу актриси Даші Трегубової”, – запрошують на подію організатори VINIL concert agency..
Йорданська процесія. 1920-ті рр. Рисунок О. Куриласа (з книги М.Батога “Вовківська земля”)
Сьогодні, у Свято Богоявлення, пропонуємо читачам прочитати як відбувалося Водосвяття 90 років тому – у 1934 р. Про це дізнаємося з публікації у щоденній газеті “Діло” (№16 від 21 січня 1934 р.) . Текст подаємо оригінальним.
Ілюстрація з щоденника “Львівські вісті”, ч. 10, 1942 р.
Свято Йордану.
Львів, 19 січня 1934. Цьогорічне Свято Йордану у Львові пройшло таксамо величаво, як і попередніми роками. Сприяла його величі прегарна погода (4 степені тепла!), тому не диво, що львівський ринок заповнився тисячними масами, які співали з пієтизмом колядки і щедрівки підчас цілого свята.
Чину водосвяття довершив біля криниці на проти аптики Терлецького Преосв. д-р Іван Бучко в численній асисті вищого й нижчого духовенства. Співав дуже гарно великий хор богословів. Водосвяття закінчилось многолітствіями.
Йордан у Львові, 1930 р.
Опісля рушив довкола ринку процесійний похід, у якому йшли процесії поодиноки львівських церков під проводом своїх священиків. У тому поході грали орхестри «Зорі» і «Волі» та співали хори. Окрему велику ґрупу творили питомці Духовної Академії зі своїм хором, за яким ішло двома довгими рядами духовенство, а серед нього Преосв. Бучко, що кропив вірних свяченою водою. Замикали похід представники центральних українських установ (на жаль, ледви кількох) і маси народу.
Свято виглядало імпонуюче і взяло в ньому участь кількадесять тисяч людей. А після відходу процесій вірні ще довго-довго товпилися біля криниці, аби набрати собі свяченої води.
Йордан у Львові, 1937 р.
***
Біля статуї на Марійській площі відбулося в тому самому часі свято Йордану для вояків греко-кат. обряду львівського ґарнізону. Чину посвячення води довершив о. Стеткевич в асисті військових капелянів о. Бомбаса та о. Мидляра. Свято закінчилося благословенням вояків, якого доконав о. Стеткевич, перейшовши вдовж рядів.
На цьому святі були представники цивільної та військової влади: в імені воєводи кадр. Кшивошинський, від військовости ґен. Чума, віцепрезидент міста д-р Кубаля, гор. староства Клімув, делєґації Ставропіґії, централі староруських кооператив і ін. староруських установ.
***
Свято Йордану для православних відбулося в православній церкві при вул. Францішканській.
Найстарший творчий колектив України зі 105-річною історією – Національна капела бандуристів України – запрошує львів’ян на різдвяний концерт «Зимова казка». Подія відбудеться 15 січня у Львівській національній філармонії та пройде в рамках всеукраїнського концертного турне. Початок о 18:30.
Капелу зараз складають 45 музикантів-чоловіків, що одночасно співають та грають на бандурах. Музиканти колективу вже більш як 100 років бережуть та несуть в собі той прадавній ген українського кобзарства, що притаманний лише нашому народу, і який, не дивлячись на всі намагання тоталітарних режимів знищити його, тільки загартувався та зміцнів. Кожен рік капела проводить конкурс, щоб відібрати до своїх лав найдостойніших, найталановитіших та найяскравіших, щоб і далі плекати цю унікальну культурну рису.
Також не оминула капелу жорстока і цинічна війна росії проти України: на цей момент 9 артистів капели бандуристів зі зброєю в руках захищають рідну землю від російської агресії в лавах Збройних Сил України.
«Зимова казка», яку представить капела 15 січня у Львові – це унікальна програма, зазначають у колективі. Від решти концертних програм Капели бандуристів вона вирізняється ретельно відібраними колядками та щедрівками з усіх куточків України. Серед них, загальноулюблені та маловідомі, акапельні та з інструментальним супроводом, давні та сучасні – і вся ця барвиста мозаїка складеться на сцені Львівської філармонії у цілісну картину справжнього зимового дива.
«Замість конферансу звучатимуть віншування та щедрування, що створює у глядача враження проведення концерту на «одному диханні», а ніжний жіночий вокал солістки Яни Ілларіонової, вплетений в суцвіття чоловічих голосів, додасть дійству неповторного колориту. Отже, не пропустіть, концерт Національної капели бандуристів України 15 січня у Львівській філармонії. Відчуємо казкову атмосферу музичного українського Різдва разом!» – запрошують на подію організатори.
Програма концерту розрахована на 1 годину 30 хвилин без антракту.
Подія організована у співпраці Українського Фотографічного Товариства (УФОТО), Львівського Фотомузею, Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові та Львівського палацу Мистецтв.
Цьогоріч виповнюється 120 років з часу прем’єри опери Джакомо Пуччіні “Мадам Батерфляй”.У 1904 році відбулося дві прем’єри: 17 лютого а “Ля Скала”, яка закінчилася повним провалом, і успішна – 28 травня у Бреші за участі Соломії Крушельницької.
“Сто Батерфляй Соломії Крушельницької” – це розповідь про те, як українка врятувала “барвистого метелика” Пуччіні, проспівала 100 разів Батерфляй в найбільших театрах світу, а потім сказала композиторові: “Баста!” і віддала йому свою, вже освячену славою, партитуру.
Церква Пресвятої Трійці в Рясному. Фото: Мар'яна Горбаль
Церква Пресвятої Трійці, що на вул. Шевченка, 311а, – один із найбільших храмів Рясного, будівництво якого зайняло не одне десятиліття. Рясне News зібрало кілька фактів про цю святиню.
Зводити церкву почали ще у 1992 році. Будівництво тривало понад 2 десятиліття. Добудували святиню лише у 2015 році.
На початку будівництво фінансував концерн “Електрон”, однак у зв’язку з погіршенням економічного становища підприємство припинило виділяти кошти для побудови святині. Тому надалі фінансування та розбудова церкви велася за рахунок пожертв та силами церковної громади.
Церква Пресвятої Трійці в Рясному
Освятили храм 17 травня 2015 року. Це відбулося з допомогою Високосвященного митрополита Львівського і Сокальського Димитрія, який здійснював Архіпастирські відвідини Свято-Троїцької парафії житлового масиву Рясне-1.
Храм являє собою хрестовокупольну цегляну споруду з розмірами 40×28 м і висотою 50 м, а з хрестом — 53 м. Церква має три бані та фронтону. Біля святині споруджено будинок плебанії.
Церква Пресвятої Трійці збудована в архітектурному стилі українського бароко.
Церква Пресвятої Трійці в Рясному
Під час атаки росіян на об’єкт критичної інфраструктури у храмі повибивало частину вікон. На сьогодні всі роботи по відновленню вікон завершені.
Перший, і єдиний за весь час існування церкви, диякон Петро Курпіта, якого рукопоклав у цей сан Високосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій у день освячення храму.
На початку 2000 років парафія церкви Святої Трійці, як і ще дві каплиці, вийшли з підлеглості єпископа місцевої Львівської єпархії УАПЦ та об’єдналися в окремий вікарний деканат з прямим підпорядкуванням Предстоятелю Української Автокефальної Православної Церкви у Львівській області.
Церква Пресвятої Трійці в Рясному
15 грудня 2018 року парафія церкви Пресвятої Трійці перейшла до єдиної помісної Православної Церкви України.
Храмовий празник парафія святкує у День Зіслання Святого Духа, який припадає на 50 день після Великодня. У 2024 році празник у храмі відбудеться 19 травня.
15 січня у Львівському оперному театрі відбудеться святковий концерт для всієї сім’ї – “The Sounds of Christmas” – від симфонічного оркестру LUMOS Orchestra та хору “Євшан”: повідомила керівниця оркестру Діана Коваль.
Грати музику з кіно та мультфільмів у казковому концерті вже різдвяна традиція оркестру, адже цьогоріч подія відбудеться 7-й рік поспіль. На подію запрошують і дорослих, і малечу – програма спеціально підібрана так аби було цікаво й наймолодшим глядачам.
На концерті глядачам пропонують:
– послухати оновлену програму найкращих мелодій з фільмів та мультфільмів: “Сам удома”, “Різдвяна історія”, “Гаррі Поттер”, “Крижане серце 1-2”, “Полярний експрес”, “Ґрінч”, “Чарлі та шоколадна фабрика”, “Вонка”, “Едвард руки-ножиці”, “Вартові легенд”, “Клаус”, “Доктор Хто” та багато інших;
– насолодитись виконанням улюбленої музики кращими професійними музикантами Львова у складі симфонічного оркестру, хору та солістів у казковому різдвяному одязі;
– завітати на дійство тематично оформлене декораціями, костюмами музикантів, кіносвятковим відеорядом з фільмів; та історією-притчею, яка вчить звертатись до добра та мріяти;
– взяти участь у інтерактиві на самому концерті: музиканти пропонують забавлянки для дітей та пам’ятні подарунки у антракті.
Симфонічний оркестр LUMOS Orchestra – професійний колектив що складається з кращих музикантів Львова, відомий своєю надзвичайно високою якістю виконання та справжньою любов’ю до музики, яку виконує. Їх творінню належать атмосферні казкові шоу по “Гаррі Поттеру”, “Володарю Перснів”, “Грі Престолів” та інші. Кожен проект колективу – завжди більше, ніж просто концерт. Це сюжетні видовища поєднані тематичними історіями та інтерактивною взаємодією з слухачами, що завжди збирають повні зали шанувальників та залишають по собі неймовірні емоції та враження.
Диригент концерту — Роман Кресленко
Художній керівник оркестру — Діана Коваль
Художній керівник хору — Ірина Кресленко
Вікових обмежень для відвідування концерту немає. Дітям до 6 років без займання окремого місця – вхід безкоштовний.
У неділю, 7 січня, львів’ян та гостей міста запрошують на обласний фестиваль українського зимового фольклору «Нова радість стала. Розколяда». Захід відбудеться на проспекті Свободи перед пам’ятником Т.Г. Шевченку.
Участь у фестивалі візьмуть аматорські колективи Львівщини. Відбудуться покази вертепів, Маланки, Кози, віншування посівальників, виставка різдвяних звізд та творів майстрів народного мистецтва на різдвяну тематику.
Організатор заходу комунальний заклад Львівської обласної ради «Навчально-методичний центр культури і мистецтв Львівщини».
У сьогоднішній публікації хочемо розповісти про події, що суттєво повпливали на хід історії Львова, його вигляд, архітектуру і мешканців та які у 2024 році “святкують свій ювілей”. Звісно, це не всі історичні факти, що мали місце в історії нашого міста, а лише 30 на нашу думку найцікавіших.
Краківська брама на пластичній панорамі Львова Януша Вітвіцького, 1938 рік
1384 р. – перша згадка про Татарську браму, що була розташована у північній частині міста приблизно в місці перетину сучасної вул. Краківської з вулицями Яна Жижки та Лесі Українки. Від 1441 р. вона називалася Краківською.
1404 р. – згадка про існування лепрозорію – шпиталю для хворих на проказу (лепру), який був розташований поза міськими мурами, в місці нинішньої вулиці І. Тиктора.
Й. Свобода. Латинська катедра
1404 р. – перша документальна згадка про витрати на міський водогін.
1594 р. – коштом львівської міщанки Софії Ганель закладена капличка Св. Софії. Чудова дільниця, де розташований костел, згодом отримала назву Софіївки на честь засновниці. Мурований костел на місці каплички споруджено близько 1760 р., а в 1864 р. його перебудовано (нині храм Святої Софії УГКЦ, вул. І.Франка, 21 а).
Фасад храму Св. Софії фото 2015 р.
1644 р. – на місці давнього храму княжої пори кінця ХІІІ – поч. ХІV ст., що на Волинській Дорозі (нині вул. Б. Хмельницького), коштом тестя Тимоша Хмельницького – волоського господаря Василя Лупула збудована церква Св. Параскеви П’ятниці з оборонною вежею. Свого нинішнього вигляду храм набув після реставрації 1885 р.
Храм Параскеви. Фото 1861-1871 рр.
1654 р. – на Сихові збудована дерев’яна церква Святої Трійці, що існує досі (між вул. Зеленою та Сихівським масивом на вул. Майданній,1 ).
1704 р. – Львів захопило шведське військо короля Карла ХІІ. У перший день облоги шведи захопили Високий Замок та монастир кармелітів босих, вночі вдерлися до міста через Босацьку хвіртку. За дві години грабунку шведські вояки пограбували місто дощенту: костели, церкви, багаті доми купців. Карл ХІІ вимагав непомірну воєнну контрибуцію, усього було виплачено 120 000 талерів. Шведи також забрали всі запаси зброї.
Церква Св. Трійці на Сихові, фото 1980р.
1784 р. – на Личаківській, 26, серед парку, у приміщенні шпиталю та монастиря боніфратів відкрито військовий госпіталь.
1784 р. – для запобігання епідемій з середмістя усунено цвинтарі, які традиційно оточували церкви та костели.
1784 р. – засновано львівський університет, в якому було 4 факультети; його розташували в будівлях давнього Тринітарського костелу на вул. Краківській; тепер на цьому місці на давніх фундаментах збудована Преображенська церква.
Руїни костелу Пресвятої Трійці й монастиря тринітаріїв, у приміщеннях яких від 1784 до 1848 р. діяв Львівський університет
1854 р. – поява перших фотоательє, зокрема фотографічного закладу Іполита Холонєвського на Поєзуїтській вулиці, 6 (нині вул. Гнатюка, 6 (будинок нині не існує))
1864 р. – створення галицького українського професійного театру «Руська Бесіда». Українська театральна трупа не мала власного приміщення, тож вистави грали на сцені Народного Дому на вул. Театральній, 20, в залі німецького товариства «Фрозін» в готелі «Жорж», згодом в театрі «Колізей» на вул. Сонячній, 23 (нині не існує). Зібравши пожертвами необхідну суму, україснька громада придбала ділянку землі між вул. Сапєги та Сикстуською (збіг вулиць Коперника, Бандери та Дорошенка, де стоїть пам’ятник). Посол австрійського парламенту Євген Олесницький замовив проект театру віденській архітектурній фірмі «Гельмер та Фельнер»». 1904 р. свій проект запропонувала фірма відомого львівського архітектора Івана Левинського, однак жоден проект не був реалізований.
Рекламний плакат крайової виставки 1894 року у Львові
1894 р. – на території Стрийського парку відбулася Загальна Крайова виставка, що стала потужним імпульсом до розвитку промисловості та торгівлі Галичини. Протягом п’яти місяців виставку відвідали 1 147 329 осіб.
1894 р. – у Львові розпочався регулярний рух електричного трамваю на лінії Головний вокзал – Стрийський парк. Львів став першим у Галичині, четвертим в Австро-Угорщині та сорок четвертим у Європі містом, де було впроваджено електричний трамвай.
Перша міська електростанція постійного струму (зліва) та ангар першого трамвайного депо Львова. Світлина 1894 р.
1894 р. – для обслуговування трамвайної лінії та Крайової Загальної виставки у Стрийському парку створено міську електричну станцію, яка розташовувалась на вул. Вулецькій (тепер – вул. Ак. Сахарова). Перші два роки її провадила фірма «Сіменс-Гальске» (яка займалася впровадженням у Львові трамваю) під назвою «Міський електричний трамвай та заклад освітлення».
1894 р. – за зразком чеського «Сокола» було створено перше українське руханкове (гімнастичне) товариство «Сокіл»; його метою було виховання єдності українського народу, сили та гідності, а разом з тим витримки, спритності, підприємництва, дисципліни. Від 1900 р. «Сокіл» поширив свою діяльність на всю Галичину, постали самостійні руханкові товариства «Січ», які 1912 р. об’єдналися у створили Український Січовий Союз. У 1909 р. усі філії об’єдналися у Львові в центральну організацію «Сокіл-Батько».
Українські соколи на VІ Всесокільському злеті у Празі. Зліва направо – 1-й ряд: Михайло Волошин – другий містоголова (заступник) “Сокола-Батька”, Франтішек Коргонь – член “Сокола-Батька”, Антін Гарасимів – голова “Сокола” у Стрию, Микола Міхновський – громадський діяч, адвокат з Харкова, Н, Гриць Мазуркевич з Києва, Льонгин Цегельський – перший містоголова “Сокола-Батька”; 2-й ряд: Софрон Ференцевич, Н, Іван Панич, Богдан Гарасимів – член “Сокола” у Стрию, Теофіл Остапюк – член “Сокола” з Тернополя, Осип Доманик, Любомир Огоновський, Володимир Гузар – хорунжий, Мирон Федусевич – хорунжий, Микола Кривецький – хорунжий, Юрій Боднар із села Свистільники (тепер село Світанок Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл.), Петро Пньовський, Олекса Павлюк, Т. Гвоздецький, Н, Н, Н, Степан Гайдучок, Омелян Гузар, Микола Буфан, Н, Іван Боберський – голова “Сокола-Батька”. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
1894 р. – 14 липня відбувся перший у Львові офіційний футбольний матч між сокільськими командами Кракова та Львова. З рахунком 1:0 виграла львівська команда.
1894 р. – з метою допомоги своїм членам у вигідному розміщенні заощаджень, надаванні позик, виконанні різних фінансових операцій, в організації підприємств створено українське товариство з обмеженою порукою «Дністер». НА початку свого існування «Дністер» містився в кам’яниці «Просвіти» на пл. Ринок, 10. У 1905-1906 рр., за проектом Тадеуша Обмінського, Олександра Лушпинського, Івана Левинського на вул. Руській, 20 споруджено будівлю «Дністра».
Будинок товариства «Дністер». Фото поч. ХХ ст. невідомого автора
1894 р. – створено пасаж Гаусмана (нині – псаж Крива Липа) – це був наскрізний прохід між «Гранд-готелем» та першою Дирекцією державних залізниць на вул. 3 Мая (Січових Стрільців), 3.
1894 р. – зліва від головного будинку Львівської Політехніки, в парку, що його оточує, споруджено залізобетонний місток, який демонстрував привабливість конструкції та можливості залізобетону. Автором проекту був теоретик і конструктор залізобетонних споруд, професор Політехніки Максиміліан Тульє; реалізував проект будівничий Францішек Загурський.
Креслення містка Тульє у ” Технічному віснику “,1894 рік
1904 р. – за проектом Владислава Садловського збудовано один з найкращих тогочасних європейських вокзалів – Головний вокзал.
1904 р. – 30 жовтня відбулося урочисте відкриття пам’ятника Адамові Міцкевичу.
Пам’ятник Адаму Міцкевичу, 1939-1945 рр.
1914 р. – Почалася Перша світова війна. Сформовано Легіон Українських Січових Стрільців.
1914 р. – для поховання російських військових фундацією дружини російського губернатора графині Бобринської на узгір’ях над парком Гловацького на Личакові закладено окремий військовий цвинтар – так званий «Холм Слави».
Бібліотека «Львівської політехніки». Фото 1937 року Адама Ленкєвича
1934 р. – закінчено спорудження бібліотеки Львівської Політехніки (вул. Професорська,1).
До міста приєднано підміські селища Лисиничі, Козельники, Богданівку, Боднарівку.
Львів. Пам’ятник І. Я. Франкові. Фото Г. Угриновича. Поштівка 1968 року
28. 1964 р. – в долішній частині парку ім. І.Франка, навпроти Львівського університету, споруджено пам’ятник Іванові Франку, його автори – скульптори Валентин Борисенко, Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Василь Одрехівський, Яків Чайка, архітектор Андрій Шуляр.
29. 1994 р. – на проспекті Шевченка споруджено пам’ятник Михайлу Грушевському (автори – скульптори Дмитро Крвавич, Микола Посікіра, Любомир Яремчук, архітектор Василь Каменщик).
Відкриття пам’ятника Михайла Грушевському у Львові 12 червня 1994 року. Фотографія Любомира Криси
30. 1994 р. – у вересні в приміщенні Національного музею у Львові (на проспекті Свободи, 20) відбувся перший Форум видавців України.
На матеріалах книги: Котлабулатова І.П. Дати і події в історії Львова. – Львів: Аверс, 2009
Легендарний рок-музикант Тарас Чубай запрошує всіх шанувальників рок-музики на довгоочікуваний концерт, який відбудеться 22 січня у Львівській національній опері. Початок події о 19:30, повідомили організатори VINIL Concert agency.
В анонсі події зазначається, що на гостей події очікують улюблені та найкращі хіти з репертуару артиста, серед яких “Вона”, “Коли до губ Твоїх…”, “Ти втретє цього літа зацвітеш” та безліч інших.
Спеціальним гостем вечора стане Львівська національна академічна чоловіча хорова капела “Дударик”.
Також в інформації про подію зазначається, що всі квитки, придбані на подію 1 січня залишаються дійсними.
“Для нас справа честі допомогти нашим артистам та глядачам, котрі стали жертвами аферистів, що спекулюють на війні. Тож не пропустіть найочікуваніший музичний захід сезону та долучайтеся до вечора, наповненого яскравими емоціями та неперевершеним звучанням!” – запрошують на подію організатори VINIL Concert agency.
Нагадуємо: Концерт Тараса Чубая у Львівській національній опері мав відбутися 1 січня. Втім напередодні події її попередній організатор Тарас Доненко (компанія StarLabel__) зник напередодні свят з майже усіма коштами, отриманими з продажу квитків на концерти, що унеможливило оплату оренди концертних залів, апаратури та оплати персоналу.
Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії продовжує гастролі Європою
Перші дні січня відомий оркестр розпочав у Німеччині. Нагадаємо, концерти колективу в період між Різдвом і Новим роком вже стали традицією, перевіреною десятиліттями. Вкотре важливою темою програми, що поєднує відомі твори популярної класичної музики з виконаннями композицій сучасних авторів, є послання переможного миру для України та кращого майбутнього у новому році.
Під батутою диригента Володимира Сивохіпа уже відбулося три із дев’яти концертів. Музиканти з успіхом виконують твори Антоніна Дворжака, Джакомо Пуччіні, П’єтро Масканьї, Жака Оффенбаха, Вольфґанґа Амадея Моцарта, Йоганна Штрауса тощо. Солісткою програм є сопрано Анна Шумаріна.
Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії продовжує гастролі Європою
Детальніше про один з вечорів розповіли в німецькій онлайн-газеті “Wochenblatt”. Схвальна рецензія вийшла на виступ оркестру 1 січня.
У віці 66 років помер багаторічний звукорежисер “Піккардійської терції” Богдан Стефура. Багато років працював і на Львівському телебаченні.
Про це повідомили на Facebook-сторінці “Піккардійської терції”.
“Не стало нашого доброго друга, багаторічного звукорежисера “Піккардійської “терції”, професіонала своєї справи, людини із загостреним відчуттям справедливості та добрим серцем – Богдана Стефури. Невимовно велика втрата. Сумуємо разом із рідними, близькими та друзями Богдана”, – йдеться у повідомленні.
Довідково:
Богдан Стефура народився 9 березня 1957 року у Судовій Вишні, що на Львівщині. У шкільні роки він створив власний ансамбль, який мав великий успіх.
З початку 1980-х на запрошення Ігоря Білозіра почав працювати звукорежисером в ансамблі “Ватра”. Потім співпрацював із рок-колективом “Жайвір” та гуртом “Медікус”.
У 1989 році Богдан став одним з організаторів і звукорежисером першого українського фестивалю “Червона рута”. Також Стефура два роки на початку 90-х працював звукорежисером в Америці, а після повернення в Україну створив студію звукозапису у Львові “Мелос”.
А чи знали Ви що Сихів мав колись велике озеро? Воно починалося від нижнього Шувару та закінчувалося аж коло вул. Лісної. Влітку тут відпочивали люди та плавали катери. А взимку озеро перетворювалося на величезну ковзанку!
Сихівське озеро. Вид на станцію рятувальників та вулицю Лісну
Сихівське озеро живила річка Зубра. Згодом, у неї почали нелегально зливати каналізацію новобудов. Зубра перетворилася на річку-смердючку і у 80-х рр. озеро спустили. Відтоді сихівчани не мають де нормально відпочити біля води.
Сихівське озеро: колись і тепер
Аж через сорок років, у 2019 році, прозвучали ідеї очистити Зубру. Влада відреагувала, річка перестала смердіти, але вода далі брудна. Давайте разом з RDZS.org пройдемося підземеллями Сихова та глянемо що було зроблено, і хто продовжує гадити в Зубру.
Екскурсія підземними тунелями річки Зубра
Зараз у це важко повірити, але вся долина вздовж Зеленої стежки Сихова колись було найбільшою у Львові водоймою з катерами і рятувальниками.
Сихівське озеро на карті Львова. Його все ще можна відновити!Сихівське озеро. Вид з Пляжу 1 біля нижнього Шувару. Фото звідсиВідпочинкова зона на березі Сихівського озера. Вид з Пляжу 2 на вулиці Лісній. Фото звідси
Під час розбудови Сихова та заводу ЛАЗ на екологію забили і каналізацію скидали напряму в Зубру: так було простіше. З часом вона перетворилася на річку-смердючку, а озеро, з санітарних міркувань, прийшлося спустити.
Забруднення Зубри з-під “висоток” на вул. Гната Хоткевича. 2019 рікЗабруднення Зубри з Персенківки. 2023 рік
Починаючи з 2020 року департамент екології ЛМР проводить розширений моніторинг рівня забрудненості Зубри. Паралельно, Сихівська РДА перепідключає висотні будинки у стаціонарну каналізаційну мережу.
Автор статті допомагає брати проби води в річці Зубра, 2020 рікТак виглядає відключена врізка каналізації в річці Зубра, 2023 рікТут тепер чиста вода. Висотки на вулиці Гната Хоткевича більше не скидають каналізацію в Зубру.
Проведені роботи дали позитивний ефект: запах зник, але річка й надалі залишається брудною. Адже чи не половина всього забруднення продовжує поступати в Зубру зі сторони Персенківки. І тут буде найцікавіше!
Відносно чиста вода Зубри змішується з брудною водою із Персенківки, 2023 рікТак виглядає вода в річці Зубра вище по течії від зливу з ПерсенківкиЦе притока р. Зубра зі стадіону “Арена Львів”. Такою ж чистою могла б бути і Зубра, якби в неї взагалі не гадили. Більше фото тутА так виглядає чорна річка – смердючка Зубра зараз, 2023 рік
В 2020 році, коли всі вже говорили про відновлення річки, місто профукало нагоду наполовину очистити Зубру від фекалій. Саме стільки, згідно даних моніторингу, дає каналізація з Персенківки. Це приєднання знаходиться прямо під проїжджою частиною вул. Хуторівка-Івана Павла II. В той час цю дорогу, якраз, ремонтували, та колектори, чомусь, вирішили не рухати. Зараз вони замулені, руйнуються та забруднюють Зубру.
Під цією дорогою знаходиться приєднання каналізації з Персенківки в ЗубруЦе ж місце, але під землею. Ліворуч – каналізація з Персенківки. Прямо – річка ЗубраЗамулена притока з ПерсенківкиТут утворилася загать і вода сягає пояса. В решті частині колектора води по кісточки
Ганьбою для влади є, також, і свая, забита прямісінько в колектор Зубри. Червоні лінії – ні, не чули. В 2019 році чиновники навіть спускалися в Зубру щоб побачити цю сваю на власні очі. Обіцяли усунути, але стоїть ще досі.
Будівельна свая забита в колектор Зубри. 2020 рікТа ж будівельна свая забита в колектор Зубри. 2023 рікЧомусь мені здається, що так вона тут і стоятиме 🙁
Крім сваї, колектор річки Зубра має ще багато інших руйнувань. Їх потрібно або усувати, або навпаки: відкрити річку на ділянці від моста до озер.
Руйнування колектора Зубри. 2020 рікРуйнування колектора Зубри. 2023 рікРуйнування колектора Зубри. 2020 рікРуйнування колектора Зубри. 2023 рікІ такого тут багато…
«А екологічна інспекція» – спитаєте Ви. Вона мала б виявляти та боротися з нелегальними зливами у річку Зубра. Мала би… Яскравий приклад це велика автомийка на перехресті вул. Хуторівка – Гната Хоткевича. Ще з 2019 року вона зливає хімію напряму в річку Зубра. Всім це відомо, але за чотири роки ніхто не відреагував. Хоча каналізаційний колектор прокладений поруч.
Злив автомийки в річку Зубра. 2019 рікЗлив автомийки в річку Зубра. 2019 рікТой же злив автомийки в річку Зубра. 2023 рік
Триває війна і є важливіші справи ніж Зубра. А з іншого боку, для перепідключення «аж» трьох великих труб: вул. Персенківка, Манастирського та Козельники – багато коштів не потрібно. Та й приватні інвестори знайдуться. Принаймні, річка стане чистою, а там і озеро “намалюється”. 🙂
Злив каналізації в р. Зубру з вул. Персенківка (праворуч). 2023 рікЗлив каналізації з вул. Манастирського (праворуч). 2023 рікЗлив каналізації в районі Сихівського Моста (праворуч). 2023 рік
Давайте разом пройдемося підземеллями Сихова та річкою Зуброю і подивимося в якому вони зараз стані.
Підземний тунель (колектор) річки Зубра в районі Сихівського мосту. Бачимо нарости ґрунту та корінняВодяна труба поперек колектора ЗубриВперед у невідоме!
Ось коротке відео як там зараз під землею в Зубрі 😉 А основні фотографії та опис є нижче після відео.
На старій карті видно, як Зубра протікає від теперішньої вулиці Зубрівської попри вул. Манастирського до Хуторівки і далі вздовж лісу за місто. Коли розбудовували Сихів, то її поступово закривали у бетонний тунель. Таким чином Зубра перетворилася в дощовий колектор. Це її принципова відмінність від Полтви яка, за сумісництвом, є ще й фекальним колектором .
Зараз Зубра – це та ж Полтва, але сто років тому. Вона все ще повноводна, але вже з фекаліями. Вона ніби і під землею, але частина її досі тече по поверхні. Зубра має свої таємниці і нею можна перетнути весь Сихів.
Річка Зубра все ще має світле майбутнєВ той час як у Полтві природньої води майже немає. Одна каналізація 🙁
Ми йдемо під землею від місця виходу Зубри на поверхню (коло ринку нижній Шувар) і аж до її витоків на вулиці Зубрівській. Це буде віртуальна екскурсія підземеллями річки Зубра. А те, що на поверхні, можна оглянути самостійно.
Спускаємося під землю неподалік виходу Зубри на поверхнюТакі от артефакти під ногами. То ж в річку скидають не тільки каналізацію, а й сміття з автосервісівРічка Зубра неподалік виходу на поверхню коло ринку ШуварБачимо вихід на поверхню та злив ще однієї малої автомийкиЯк би ти не любив підземелля, але бачити світло в кінці тунелю завжди приємноНаша команда разом з Олександрою та Каріною
Перевага лазити дренажними колекторами над фекальною Полтвою очевидна. Тут суттєво чистіше і запаху майже нема. Якби не тих кілька десятків каналізаційних врізок, то можна було б купатися в Зубрі. Мені приємно що у Львові є така “дренажка” де не потрібно газоаналізатор і з якої вилазиш майже чистим.
Приємна прогулянка пісочним дном по ЗубріПравда, на місці приєднанні Персенківки, колектор дуже замулений і води аж по поясЛіворуч – Персенківка. Прямо – продовження Зубри в сторону Сихівського мостаТут знову мілко та чистоТе саме горезвісне приєднання автомийки на перехресті вул. Хуторівка – Гната ХоткевичаДалі в колекторі нам трапилися гори бруду, рюкзак та велосипедна шина. Якщо відкривати річку Зубра, то все це сміття прийдеться звідси вивозитиПродовжуємо рух в сторону Сихівського мостаПерелазимо водяну трубу комунікацій. Такого в колекторі бути не повинноНайкраща та найновіша ділянка тунелю Зубри знаходиться безпосередньо під Сихівським мостом. Г. Кирпа молодець 🙂
Як бачимо, чим далі вверх по течії тим чистіша вода в Зубрі. Бо в неї менше вього зливають 🙂
Рухаємося весь час проти течіїТак виглядає підземний колектор річки Зубра у ЛьвовіКаналізаційна врізка в районі Сихівського мостаВсередині врізки бачимо характерний наліт як з каналізації. Запах там теж характерний 😉Ми пройшли Сихівський міст. Ця оранжева труба йде з району будинку “Барабан“В казки не вірю, цілувати не буду 🙂Ще одна врізка в Зубру. Шкода що ми не взяли з собою балон монтажної піни 🙁Велика врізка з вулиці КозловськогоЦя ж врізка, вид всерединуРайон Козельників взагалі багатий на незаконні каналізаційні врізки в Зубру. Папір і какулі видно неозброєним окомЦю врізку ми добре пам’ятаємо ще з 2019 рокуТекла мильна вода, напевно хтось ванну спускав
Дихається в Зубрі вільно. Тут приємна прохолода, а наша прогулянка підземним Сиховом це справжній “відпочинок біля води”. 🙂
Звичайна джерельна вода і коріння дерев.Також кришталево чиста водаА тут кримінал! Велика відкрита фекальна притока з приватного сектору впадає прямісінько в ЗубруЩе одне “коричневе” джерело забруднення річки 🙁Ось так потрібно поступати з усіма незаконними врізками в Зубру!Вид із Зубри на Сихів і дощову притоку з городівЧасто колектор проходить зеленою зоною під самою поверхнею. Олександра каже, що тут його можна відкрити аби люди теж мали річкуВ колекторі нам трапилося кілька кажанів. Ось один із нихНа підходах до вулиці Манастирського нам знову трапилося багато сміттяЛіворуч притока від озера на вул. Райдужній. Праворуч – продовження тунелю по вул. Манастирського
Якщо припинити зливати в Зубру каналізацію, то вона скоро стане чистою та повноводною річкою. І тоді нею можна буде наповнити Сихівське озеро. За останні чотири роки певні кроки вже зроблено, залишилося зовсім трохи.
Притока з озер на вул. РайдужнійЗвідси ми щойно прийшлиБрудна, тепла та пахуча притока з “висоток” на вул. МанастирськогоВсередині цієї притоки стоїть тепла пара, відчувається запах миючих засобів та фекалійВище цієї притоки вода значно чистіша ніж, після неїХоча і тут трапляються приєднання каналізації, але вони не такі великіДалі ми побачили будівельну сваю, що забита прямісінько в колектор. Стоїть тут ще з 2019 року. Ніхто нічого не робитьЦе дренажні труби. Слідів каналізації не виявленоКілька разів нам траплялися старі драбини на дні колектора. Вони колись кріпилися до люків. Але з часом прогнили і відпалиА це повний треш. Велику каналізаційну притоку пустили просто в щілину між бетонними кільцями колектора!Тут постійно тече противна сіра вода яка жахливо смердить сірководнемЩе одна притока ближче вул. Зубрівської. Вода не ідеальна, але бувало й гіршеОсь і кінець прохідної частини річки Зубра. Далі йдуть труби малого діаметруТак виглядає підйом на поверхнюМи пройшли всю підземну частину річки Зубра та вийшли на перехресті вулиць Зубрівська – Манастирського
Дякую всім за увагу 🙂 Поширюйте цю статтю! Доб’ємося відновлення річки Зубра у Львові!
Серед літописців давнього Львова особливо почесне місце належить фаховому медику, а пізніше міському бургомістру Яну Алембеку. Той вважається автором одного з перших описів міста,...
