Латинська катедра Успення Пресвятої Богородиці, що знаходиться за адресою пл.Катедральна № 1 вважається найдавнішим римо-католицьким костелом нашого міста та є єдиним цілісно збереженим об’єкт архітектури готики у Львові. Тож сьогодні 20 цікавих фактів з історії цього храму.

1.Кафедральний собор Львівської архієпархії римо-католицької церкви був заснований, за одними переказами у 1360 р., за іншим – на 10 років пізніше королем Казимиром ІІІ.
- Іван Крип’якевич: «Костел будувався довго, 138 років. Первісна будова була готична,сліди її залишились у презбітерії». Першим його будівничим був львівський майстер Ничко, нагляд за роботами вів Петро Штехер.

- Освячено храм у 1405 р. перемишльським єпископом Матвієм Яніною. Тоді ще костел не був кафедральним, оскільки римо-католицьке архієпископство перебралося до Львова з Галича у 1412 р.
-
Довкола храму містився цвинтар. За словами І. Крип’якевича: «При катедрі був цвинтар, обведений довкола муром. Навпроти теперішньої захристії була брама для переїзду повозів, що звалася королівською. Піші йшли на кафедральний цвинтар по кількох східцях; також дві фіртки були від сторони площі Св. Духа і проти головного входу. Перед останньою фірткою були різничі ятки,в яких деколи навіть бито худобу. Мур зруйновано при реставрації 1776 р. , тоді перенесено під сам костел божий гріб, що колись був в одній з брам. Ятки 1800 р. розібрано і перенесено за Краківську браму». Кладовище навколо собору існувало до кінця XVІІІ ст. Точно дату його виникнення встановити неможливо , але найімовірніше, це сталося після освячення храму в 1405 р., оскільки ховати можна було тільки в освяченій землі.

- Вже у ХV ст. споруджено при катедрі кілька готичних каплиць: Пресвятої Євхаристії, Журавінських, Раєцьку, Стримилівську, Братства убогих, Бучацьких.
-
У 1440 р. у Львові зупинявся митрополит Київський і Всієї Руси Ісидор. Тоді ж він відправив у Латинській катедрі урочисту літургію в східному обряді. Проте, львівські русини не захотіли бути на ній присутніми.

- У 1510 р. в соборі встановили орган.
-
Після пожежі у 1527 р. та потрапляння блискавки у 1605 р. храм довелося відбудовувати.

- «У 1629 р. в катедрі перший раз відправляли богослужіння єпископи-уніяти, між ними славний Мелетій Смотрицький – автор граматики слов’янської мови, і митрополит Рутський. Проповідь мав королівський проповідник Бембус», – Іван Крип’якевич
-
1 квітня 1656 р. в катедрі під час Служби Божої в присутності владик, сенаторів, шляхти та міщан король Ян Казимир здійснив коронацію Божої Матері на королеву польської Корони. Цей акт увійшов в історію як “шлюби Яна Казимира”.

- У 1765 р. архієпископ Ієронім Сєраковский розпочав ґрунтовну реконструкцію катедри, яка тривала до 1776 р. Керував роботами будівничий Петро Полейовський. Саме тоді храм набуває стилю пізнього бароко та рококо. З того часу є вежа заввишки 64 м.
-
Головний католицький собор Львова налічує головний, два бічних вітарі та вісім каплиць: ренесансна каплиця Кампіанів (зведена в 1585 р.); каплиця Матері Божої та св. Антонія (зведена в 1770-1780-х рр.); каплиця Вишневецьких (зведена в 1495 р.); каплиця Христа Милосердного і Матері Божої Неустанної Допомоги (зведена в 1628 р.); каплицю Матері Божої Ченстоховської (зведена в XVIII ст.); каплиця Ісуса Розіп’ятого (зведена у 1769-1771 рр.) каплиця св. Казимира (зведена в XVIII ст.), каплиця св. Йосипа (з’явилася під час барокової реконструкції костелу на місці калиці св. Анни (XVI ст.)).

- Ліворуч від каплиці Кампіанів розташована розташована скульптурна композиція «Божий гріб», створена у першій половині XVІI ст. Раніше вона стояла на цвинтарі при катедрі, а наприкінці XVIІІ ст. її перенесли до північної стіни храму. За радянських часів під аркою не було фігури Христа, її повернули у 1995р.
-
За скульптурною композицією «Божий гріб» можна побачити готичний портал старого входу до катедри, який було замуровано у XVIІІ ст. Ще один готичний портал колишнього входу до катедри можна побачити за скульптурою Св. Павла. У правому куті цього порталу вмуровано знак з датою реставрації – 1925 р.

- Ще одна реставрація храму проводилася в кілька етапів між 1892 та 1930 рр. під керівництвом професорів архітектури Львівської Політехніки Міхала Ковальчука, котрий намагався повернути катедрі її готичні шати, Владислава Садовського та Тадеуша Обмінського.
-
На західному фасаді можна побачити пам’ятну таблицю Тадеуша Костюшки, встановлену з нагоди 100-річчя його смерті у 1917 р. (автор медальйона скульптор Зигмунт Куринський).

- Латинська катедра за радянських часів не була закрита і окрім католиків латинського обряду, сюди приходили й греко-католики, котрі не хотіли ходили до церков, які були захоплені Московським патріархатом.
-
На мурі катедри завішено пам’яткові кулі з облог Львова: 1672 р. — турків із Петром Дорошенком і 1919 р. — Української Галицької Армії.

- 25 червня 2001 року катедру відвідав Святіший Отець Іван-Павло ІІ. Через два роки біля входу до храма в його пам’ять встановлено таблицю з барельєфом Понтифіка.

- Вежа Латинської катедри Успення Пресвятої Богородиці, разом із ратушею, вежею Корнякта, дзвіницею колишнього бернардинського костелу є символами Львова.
Софія ЛЕГІН
Джерела:
- Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. – Львів, 1932
- Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Львів: “Апріорі”, 2009
- Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. – Львів: Світ, 2006
- Мельник І. Львівське середмістя: всі вулиці, площі, храми і кам’яниці. – Львів: Апріорі, 2015
- polona.pl
Прохання виправити помилку в даті 19-го цікавого факту “25 червня 2011 року катедру відвідав Святіший Отець Іван-Павло ІІ. …”, так як Святіший Отець Іван-Павло ІІ помер 2 квітня 2005 року. З повагою, Володимир