Коли і за яких обставин Степан Гайдучок написав працю «Відбиванка»

261
Коли і за яких обставин Степан Гайдучок написав працю «Відбиванка»

У березні 2020 р. на сайті Фотографії старого Львова опубліковано статтю, в якій подано історію становлення відбиванки (волейболу) в українському середовищі Львова, Галичини та української діаспори. Читачі змогли ознайомитися зі вступом до праці Степана Гайдучка «Відбиванка», яка побачила світ 1930 р. у Львові. Сьогодні представлено історію написання цієї навчально-методичної праці.

Нагадаю, що професор українського тіловиховання Степан Гайдучок (13 березня 1890 р., с. Підтемне – 16 березня 1976 р., м. Львів) упродовж життя вивчав досвід німецької, шведської, сокільської (чеської), англійської та французької національних гімнастичних систем, популяризував різні види спорту серед українців Львова та Галичини. Він є автором українських теоретико-методичних праць присвячених різним аспектам фізичного виховання і спорту. Серед них окремими книжками вийшли: «Вільні вправи» (1913), «Вправи вільноруч» (1923), «103 вежі» (1925), «Вправи вільноруч ч. 1–4» (1927), «Відбиванка» (1930), «Вправи вільноруч ч. 5» (1932), «Свобідний дручок» (1935), «Долівкові вправи» (1936), «Вплив фізичного виховання на вдачу нашої молоді» (1938), «Пів століття сокільських видань» (1937), «Вільноручні вправи. Мужеські, жіночі й хлопячі з піснями та нотами» (1940; співавтори: Іван Боберський, Дарія Навроцька) та ін. Невиданими залишилися «Путівник туриста по західних областях України» (1947) та «Погляди Івана Франка на туризм» (1949).

Степан Гайдучок. Світлина з приватного архіву родини Білинських.
Степан Гайдучок. Світлина з приватного архіву родини Білинських.

Степанові Гайдучку належить близько 200 публікацій (підписувався також псевдонімами та криптонімами «Blue bou», «Blue boy», «Гакстен», «Г.», «УСК», «Старшина УГА», «Степан на Боровім», «М. Т.», «Русин» та ін.) в українській та іноземній періодиці, журналах, альманахах, календарях, енциклопедіях («Вісти з Запорожа», «Готові», «Діло», «Ілюстрована Україна», «Молоде Життя», «Народне Слово», «Наша Батьківщина», «Новий час», «Світло і тінь», «Січові Вісти», «Сокільські Вісти», «Спорт», «Український Сокіл» та ін.).

Титульна сторінка праці Степана Гайдучка «Відбиванка» (Львів, 1930 р.). З книгозбірні Андрія Сови.
Титульна сторінка праці Степана Гайдучка «Відбиванка» (Львів, 1930 р.). З книгозбірні Андрія Сови.

Його зацікавлення відбиванкою почалося щонайменше на початку 1920-х рр. Це був час, коли на українських землях Галичини та Волині, окупованих Польщею, попри всілякі заборони та перешкоди, відновлювали діяльність українські руханкові та спортові товариства та створювалися нові організації, які плекали руханку та спорт. Степан Гайдучок з головою поринув у цю роботу, працюючи в товариствах «Сокіл-Батько», «Пласт», «Карпатський Лещетарський Клуб», СТ «Україна», «Український Студентський Спортовий Клуб». Він, як викладач руханки у Філії Академічної гімназії у Львові, опікувався спортовим кружком «Сагайдачним» та пластовими куренями. Серед їхніх членів він пропагував різні види спорту. З-поміж інших і відбиванку. Неодноразово члени СК «Сагайдачний», під пильним наглядом Степана Гайдучка, вправлялися у цій грі на руханково-спортовій площі «Сокола-Батька» (тепер стадіону не існує, а його територія включена до Стрийського парку). Поза власним досвідом отриманим у Філії Академічної гімназії та організації «Сокіл-Батько», Степан Гайдучок студіював різнопланову літературу з цього виду спорту, яка виходила англійською, німецькою, чеською, українською, польською та російською мовами.

Світлина поміщена в праці Степана Гайдучка «Відбиванка» (Львів, 1930 р.). Підпис: «Змагання наших військових дружин «Дніпро» і «Хирів» 27.ІІІ.1921 в Німецькому Яблінному».
Світлина поміщена в праці Степана Гайдучка «Відбиванка» (Львів, 1930 р.). Підпис: «Змагання наших військових дружин «Дніпро» і «Хирів» 27.ІІІ.1921 в Німецькому Яблінному».

Багато книжок та часописів з фізичного виховання і спорту йому надсилав «Батько українського тіловиховання» Іван Боберський, який у 1920-х рр. проживав у Канаді і мав зв’язки з різними організаціями та особами. Так, у листі від 30 березня 1922 р. Степан Гайдучок до Івана Боберського писав: «Наколи розпоряджуєте якими зайвими грішми замовте нам в Анґлії, Швециї, Франциї, Нїмеччинї по кілька книжок руханкових, спортових, пластових – повніші видання, самї заплатїть за них і нехай вони опинять ся в наших руках яко друга часть бїблїотеки [перша частина сокільської бібліотеки це – подаровані книжки Іваном Боберським. – А. С.]. О скілько можете запренумеруйте [передплатіть. – А. С.] яку добру нїмецьку часопись, що обговорює фізичне вихованє. Ви маєте знакомих за границею то ті визнають ся в тім і Вам виберуть такі дїла. – Ми не маємо контакту, що заграниця в тім напрямі робить. Виглядає се на жебранину про, що пишу. Я сам би о се постарав ся та бачте я до своєї пенсиї докладаю з класних грантів, щоби ту прожити». Крім Івана Боберського, Степан Гайдучок також переписувався та консультувався з Ільком Калічаком, Дарією Навроцькою, Іваном Мрицом та іншими активними діячами українського тіловиховання, зокрема щодо видання окремого видання присвяченого відбиванці. Врешті-решт 6 листопада 1929 р. рукопис було завершено. Працю присвячено спортовцям-членам «Українського Спортового Кружка» (створений Іваном Боберським у 1906 р. на базі Академічної гімназії у Львові), які загинули у вирі подій Першої світової війни та Української національної революції 1917–1923 рр.

П’ята сторінка праці Степана Гайдучка «Відбиванка» (Львів, 1930 р.). Підпис: «Відбиванка в жіночому пластовому Таборі на Соколі 1927».
П’ята сторінка праці Степана Гайдучка «Відбиванка» (Львів, 1930 р.). Підпис: «Відбиванка в жіночому пластовому Таборі на Соколі 1927».

У Центральному державному історичному архіві України у Львові вдалося віднайти документ під назвою «Умова», який регламентував видання праці «Відбиванка» та авторське право на неї. Його уклали керівництво організації «Сокіл-Батько» у Львові та Степан Гайдучок. З огляду на важливість та унікальність цього джерела, публікую його зміст:

«УМОВА заключена з одної сторони між Побр[атимом] проф[есором] Гайдучком Степаном а з другої сторони між Старшиною «Сокола-Батька» у Львові дня 4. листопада 1929. р.

 Шоста сторінка праці Степана Гайдучка «Відбиванка» (Львів, 1930 р.). Підпис: «Дружини «Сокіл-Батько» і «Сокіл IV» в маю 1929».
Шоста сторінка праці Степана Гайдучка «Відбиванка» (Львів, 1930 р.). Підпис: «Дружини «Сокіл-Батько» і «Сокіл IV» в маю 1929».
  1. Побр[атим] проф[есор] Гайдучок Степан дає право Руханковому Т[оварист]ву «Сокіл-Батько» у Львові видати накладом Т[оварист]ва його підручник «Відбиванка» в скількости 2.000 прим[ірників].
  2. Титулом авторського гонорару одержує автор в дні передачі манускрипту квоту 200 зол[отих] словами двіста золотих.
  3. По видачі підручника одержує автор 30 прим[ірників].
  4. Побр[атим] проф[есор] Гайдучок [Степан] передає манускрипт з узглядненням всіх заміток корреферентки Д[арії] Навроцької.
  5. Автор застерегає собі розміщення кліш в порозумінню з ним.
  6. Книжечка має бути Т[оварист]вом видана найдальше до 1. січня 1930. р.
  7. В разі не додержання умови два місяці від 1. січня 1930. р. може автор довільно манускриптом розпоряджати.
  8. Автор має передати манускрипт найдальше до дня 10. листопада 1929. р.».

В кінці договору про авторське право свої підписи поставили Микола Заячківський (голова «Сокола-Батька»), Микола Левицький (справник «Сокола-Батька») та Степан Гайдучок.

Одинадцята сторінка праці Степана Гайдучка «Відбиванка» (Львів, 1930 р.). Підпис: «Грище до відбиванки».
Одинадцята сторінка праці Степана Гайдучка «Відбиванка» (Львів, 1930 р.). Підпис: «Грище до відбиванки».

Подальші події показали, що підписанти дотрималися угоди та виконали свої зобов’язання. Праця Степана Гайдучка «Відбиванка» з’явилася в друкарні видавничої спілки «Діло». Після виходу у світ, вона користувалася великим попитом не тільки у Галичині, Закарпатті, Буковині, а й в осередках української діаспори.

Реклама торговельної секції «Сокола-Батька» у Львові. У переліку – згадка про працю Степана Гайдучка «Відбиванка» (Львів, 1930 р.).
Реклама торговельної секції «Сокола-Батька» у Львові. У переліку – згадка про працю Степана Гайдучка «Відбиванка» (Львів, 1930 р.).

Поширенням сокільських видань, у тому числі «Відбиванки» й інших праць Степана Гайдучка займалася торговельна секція «Сокола-Батька». «Відбиванку» неодноразово замовляли українські товариства та окремі особи у США, Канаді, Чехословаччині. З цього приводу збереглося чимало листів у Центральному державному історичному архіві України у Львові та інформація у пресі. Так, у часописі «Сокільські Вісти» у 1930 р. повідомлялося наступне: «Накладом «С[окола]-Б[атька]» зістали видані: 1) «Відбиванка» побр[атима] Гайдучка С[тепана] і 2) «Руханка й спорт української еміґрації в ЧСР» [Ілька Калічака]. Обі книжечки розішлеться всім товариствам в найближчому часі».

Гра у відбиванку. Львів, площа «Сокола-Батька», 1927 р. Підпис Степана Гайдучка: «З життя спортового кружка «Сагайдачний» при філії Академічної гімназії у Львові в 1927 р. Грають у відбиванку». Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).
Гра у відбиванку. Львів, площа «Сокола-Батька», 1927 р. Підпис Степана Гайдучка: «З життя спортового кружка «Сагайдачний» при філії Академічної гімназії у Львові в 1927 р. Грають у відбиванку». Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).

1939 р. став переломним у діяльності українських руханкових та спортових товариств, адже з початком Другої світової війни та приходом на західноукраїнські землі більшовиків ліквідовуються всі громадські організації, а їхні члени піддаються переслідуванням та арештам. Праці Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксани Суховерської та інших провідних діячів українського тіловиховання першої третини ХХ ст. попадають під заборону.

Інформація про працю Степана Гайдучка «Відбиванка» (Львів, 1930 р.), поміщена в часописі організації «Сокіл-Батько» – «Сокільські Вісти». Львів, 1930 р., травень–червень, число 5–6.
Інформація про працю Степана Гайдучка «Відбиванка» (Львів, 1930 р.), поміщена в часописі організації «Сокіл-Батько» – «Сокільські Вісти». Львів, 1930 р., травень–червень, число 5–6.

Після розпаду СРСР і відновлення суверенітету України, українським вченим нарешті відкрився доступ до книжкових та архівних спецфондів. Окремі примірники праць Степана Гайдучка сьогодні зберігаються у державних та приватних архівах, бібліотеках, музеях, збірках.

Отож, до джерел, панове, до джерел…

Андрій СОВА
історик

Джерела і література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  2. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  3. Сова А. Степан Гайдучок – творець та літописець історії українського гімнастично-спортового руху. URL: http://photo-lviv.in.ua/stepan-hajduchok-tvorets-ta-litopysets-istoriji-ukrajinskoho-himnastychno-sportovoho-ruhu/ (дата звернення:03.2018).
  4. Сова А. Як наші предки грали в копаний м’яч, або поради сторічної давнини від Степана Гайдучка. URL: http://photo-lviv.in.ua/yak-nashi-predky-hraly-v-kopanyj-m-yach-abo-porady-storichnoji-davnyny-vid-stepana-hajduchka/ (дата звернення: 3.08.2018).
  5. Сова А. «З моєї торби», або розповідь Степана Гайдучка про село Підтемне. URL: https://photo-lviv.in.ua/z-moiei-torby-abo-rozpovid-stepana-hayduchka-pro-selo-pidtemne/ (дата звернення: 21.02.2020).
  6. Сова А. Степан Гайдучок про «лещатарство», або якою літературою з лижного спорту користувалися львів’яни 100 років тому. URL: https://photo-lviv.in.ua/stepan-hayduchok-pro-leshchatarstvo-abo-iakoiu-literaturoiu-z-lyzhnoho-sportu-korystuvalysia-l-viv-iany-100-rokiv-tomu/ (дата звернення: 02.2020).
  7. Сова А. «Заслужили на згадку», або публікація Степана Гайдучка про діяльність українських фотографів на початку ХХ століття. URL: https://photo-lviv.in.ua/zasluzhyly-na-zghadku-abo-publikatsiia-stepana-hayduchka-pro-diial-nist-ukrains-kykh-fotohrafiv-na-pochatku-khkh-stolittia/ (дата звернення: 6.03.2020).
  8. Сова А. Як вирішити проблеми зі спортінвентарем у селах Галичини, або поради сторічної давнини від Степана Гайдучка. URL: https://photo-lviv.in.ua/yak-vyrishyty-problemy-zi-sportinventarem-u-selakh-halychyny-abo-porady-storichnoi-davnyny-vid-stepana-hayduchka/ (дата звернення: 10.04.2020).
  9. Сова А. Українське фізичне виховання, або короткий виклад історії від Степана Гайдучка. URL: https://photo-lviv.in.ua/ukrains-ke-fizychne-vykhovannia-abo-korotkyy-vyklad-istorii-vid-stepana-hayduchka/ (дата звернення: 17.04.2020).
  10. Сова А. Степан Гайдучок про відбиванку, або коли українці почали грати у волейбол. URL: https://photo-lviv.in.ua/stepan-hayduchok-pro-vidbyvanku-abo-koly-ukraintsi-pochaly-hraty-u-voleybol/ (дата звернення: 27.03.2020).

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронні адреси: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.