Між двома монастирями, або коротко про вулицю Митрополита Андрея

991
Між двома монастирями, або коротко про вулицю Митрополита Андрея

Вулиця Митрополита Андрея розташована у Галицькому районі нашого міста; простягається від площі святого Юра до вулиці Степана Бандери. Теперішню назву вулиця отримала у 2004 році. Названа на честь відомого церковного та громадського діяча, глави УГКЦ (1901 – 1944 рр.) митрополита Андрея Шептицького.

Якщо говорити про історію перейменувань вулиці, то зазначимо, що з 1863 р. вулиця називалась Новий Світ бічна, від 1871 р. – святої Терези (на честь розташованого поблизу монастиря Святої Терези сестер ордену Божого Провидіння), впродовж 1944 – 2004 рр. – вулиця Невського (на честь Олександра Невського,новгородського князя).

Колишній монастир Св. Терези. Фото Ю. Едера 1870 – х років. (Тепер вул. С. Бандери,30 - 32)
Колишній монастир Св. Терези. Фото Ю. Едера 1870 – х років. (Тепер вул. С. Бандери,30 – 32)

Колишній монастир Св. Терези. Фото Ю. Едера 1870 – х років.  (Тепер вул. С. Бандери,30 – 32)

У будинку під номером 1 знаходиться студентська бібліотека Львівської політехніки.

Студентська бібліотека та корпуси НУ «Львівська Політехніка». Фото Мар’яни Іванишин.

Під № 3, 5 – корпуси Національного Університету «Львівська Політехніка». Варто зауважити, що на території сучасних корпусів Національного Університету «Львівська Політехніка» (збудованих у 1970 – х роках) між вулицями Карпінського, Митрополита Андрея, площею св. Юра та вулицею С. Бандери стояли будівлі та був сад монастиря Святого Серця (Сакракерок).

Колишній монастир Найсвятішого Серця Ісусового.
Колишній монастир Найсвятішого Серця Ісусового.

У 1944 р. черниць звідси виселили, а в приміщенні монастиря розмістився головний корпус Львівського сільськогосподарського інституту. У 1960 – х роках, коли аграрні студії були переведені в Дубляни, ці приміщення передали політехнічному інституту. На місці колишнього костелу Найсвятішого Серця Ісусового у 1970 – х роках збудували харчоблок політехніки. Переважна більшість монастирських будівель не збереглася (збереглась будівля виховного закладу при монастир, тепер – 3 навчальний корпус НУ «Львівська Політехніка»).

Як зазначив Мельник І., колись, вздовж непарної сторони вулиці Митрополита Андрея простягався високий монастирський мур з червоної цегли. У 1960 – х роках мур розібрали, а вулицю розширили.

Житлові будинки № 2, 4, 6, 8 збудовані архітектором Зиґмунтом Добжанським. Кам’яниці № 4, 6 та 8 споруджені перед Першою світовою війною у постсецесійному стилі та призначались для банківських службовців.

31 жовтня 2008 р. на стіні будинку №2 була урочисто відкрита пам’ятна дошка, на якій зображено Митрополита Андрея Шептицького, внизу якої напис : «Вулицю названо в честь Божого Митрополита Андрея Шептицького 1865  – 1944». Ініціатором встановлення цієї таблиці виступило Львівське обласне товариство політичних в’язнів і репресованих.

Пам’ятна дошка на честь Митрополита Андрея Шептицького на будинку по вул. Митрополита Андрея, 2. Фото Мар’яни Іванишин.
Пам’ятна дошка на честь Митрополита Андрея Шептицького на будинку по вул. Митрополита Андрея, 2. Фото Мар’яни Іванишин.

У будинку №10, який стоїть на розі із вулицею Війтовича, колись існував Притулок для Митців та Літераторів фундації Роберта Домса. У 1893 р. Роберт Домс заснував цей Притулок та він проіснував до 1939 р. Сьогодні тут знаходиться головне управління Пенсійного фонду у Львівській області.  Слід зазначити, що львівський скульптор, на честь якого і названа бічна вулиця, Петро Війтович останні роки життя провів у цьому Притулку.

Вигляд на будинки №14, 16, 18 та 20 по вулиці Митрополита Андрея. Фото Мар’яни Іванишин.
Вигляд на будинки №14, 16, 18 та 20 по вулиці Митрополита Андрея. Фото Мар’яни Іванишин.

 

Кам’яниці №16, 18 та 20 збудовані у стилі історизму за проектом Вінцентія Кузневича у 1892 р.

Мар’яна ІВАНИШИН

Джерела :

  1. Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Л.: ‘‘Апріорі’’, 2009. – 528 с.: 574 іл.;
  2. Мельник І. Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. – Л.: Центр Європи, 2008. –  384 с.: 330 іл.;
  3. http://postup.brama.com/usual.php?what=45211;
  4. https://photo-lviv.in.ua/chy-znayut-politehivtsi-scho-navchayutsya-u-monastyri/.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.