Степан Гайдучок про відбиванку, або коли українці почали грати у волейбол

0
956
Українська бригада в Німецькім Яблоннім.
Підпис на звороті поштівки: “Українська бригада в Німецькім Яблоннім (Чехія). “Сокільські вправи стрільців на таборовій площі”. Світлив пор. С. Смолинський. Наклад “Просвітного Кружка” в Нім. Яблоннім”. З приватної колекції Софії Легін.

Степан Гайдучок (13.03.1890 р., с. Підтемне Пустомитівського р-ну Львівської обл. – 16.03.1976 р., м. Львів) – професор тіловиховання, журналіст, громадський та культурно-просвітній діяч, вояк Галицької армії; активний діяч, практик і теоретик гімнастично-спортивного руху, один з організаторів і активних діячів руханкових і спортивних товариств («Український спортовий кружок» в Академічній гімназії у Львові, «Сокіл-Батько», «Україна», «Пласт», «Карпатський лещетарський клуб», «Український спортовий союз», «Український студентський спортовий клуб», СК «Сагайдачний» у Філії Академічної гімназії у Львові та ін.), збирач документів і укладач фотоархіву українського гімнастично-спортивного руху, учень і послідовник професора Івана Боберського.

Степан Гайдучок
Степан Гайдучок

За своє життя написав чимало праць про фізичне виховання та спорт. Серед іншого в нього є публікація присвячена відбиванці (волейболу). Вона вийшла окремою брошурою обсягом 39 сторінок.

У сучасній літературі вважається, що місцем зародження українського волейболу є місто Харків, де у 1925 р. відбулася перша гра. Однак, праця Степана Гайдучка є цікавою тим, що у ній автор наводить низку фактів і світлин, які дають можливість зробити попередній висновок про те, що українці почали грати в цю гру ще задовго до 1925 р., як мінімум у 1921 р.

Свою працю Степан Гайдучок присвятив спортовцям “Українського спортового кружка” (УСК), які загинули в роки Першої світової війни та Української національної революції 1917–1923 рр. Нагадаю, що УСК був створений Іваном Боберським 1906 р. при Академічній гімназії у Львові. З-посеред чільних діячів і спортовців УСК слід окремо згадати Степана Гайдучка, Антіна Зеленого, Степана Кизиму, Романа Носковського, Тараса і Петра Франків, Степана Цимбалу, Федя Черника. Кожен з них у різний час брав дієву участь у заснуванні та розвитку різних українських руханково-спортових гуртків і товариств Галичини.

Гра у відбиванку. Львів, площа “Сокола-Батька”, 1927 р. Підпис Степана Гайдучка: “З життя спортового кружка “Сагайдачний” при філії Академічної гімназії у Львові в 1927 р. Грають у відбиванку”. Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).
Гра у відбиванку. Львів, площа “Сокола-Батька”, 1927 р. Підпис Степана Гайдучка: “З життя спортового кружка “Сагайдачний” при філії Академічної гімназії у Львові в 1927 р. Грають у відбиванку”. Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).

Праця “Відбиванка” складається зі вступу та основної частини, де описано спорядження спортовців, правила гри, функції суддів тощо. Видання містить 13 світлин та 1 рисунок. Пропоную читачам ознайомитися зі вступом, де коротко подано історію становлення волейболу в українському середовищі. Публікую із збереженням мови та правопису оригіналу.

Степан Гайдучок

ВІДБИВАНКА (Витяг)

Змагатися в рухових
грах – це: сталити волю,
набирати певности себе,
провірювати сили дружини і
вчитися побіджувати.

Відбиванка (volley-ball) – це гра, що вимагає дуже мало простору. Її придумали біля 1894 р. американські пожарники в Сполучених Державах [Сполучених Штатах Америки. – А. С.]. Маючи огневу поготовку, скорочували собі час тим, що розпинали сітку помежи двома стовпами і дві дружини перебивали більший мяч понад неї. З часом додали правила і так повстала гра відбиванка (volley-ball), що після війни 1914–1918 [р]р. поширилася по всій Европі. Ширили її інструктори У. М. С. А. [Young Men’s Christian Association]) американської орґанізації, яка працювала через кілька літ у збідованій Европі.

Титульна сторінка праці Степана Гайдучка “Відбиванка” (Львів, 1930 р.). З книгозбірні Анатолія Недільського.
Титульна сторінка праці Степана Гайдучка “Відбиванка” (Львів, 1930 р.). З книгозбірні Анатолія Недільського.

З Українців запізналися з цією грою наші військові еміґранти в Чехії. Подає це в своїх споминах: “Руханка й спорт на еміграції в Ч. С. P.” Ілько Калічак і додає, що найбільше любили цю гру стрільці гарматнього полка в Німецькому Яблінному [тепер місто Яблонне-в-Под’єштеді в Чехії]. Вони згуртувалися в дружину “Хирів” [назва походить від міста Хирів – тепер Старосамбірського р-ну Львівської обл.] і змагалися в другими дружинами [командами. – А. С.]. Також наші цивільні еміґранти грали її залюбки, а в Радотіні біля Праги змагалися вони й з першорядними чеськими дружинами відбиванки.

Світлина поміщена в праці Степана Гайдучка “Відбиванка” (Львів, 1930 р.). Підпис: “Змагання наших військових дружин “Дніпро” і “Хирів” 27.ІІІ.1921 в Німецькому Яблінному”.
Світлина поміщена в праці Степана Гайдучка “Відбиванка” (Львів, 1930 р.). Підпис: “Змагання наших військових дружин “Дніпро” і “Хирів” 27.ІІІ.1921 в Німецькому Яблінному”.

Хоча вже в 1925 р. пробував у нас поширити її С[тепан] Слєзак, повернувши з еміґрації, – ця гра тоді не принялася. В останніх роках завдяки cередним школам поширюється вона в нас чимраз більше. Став її плекати пласт в 1927 р., в 1928 р. утворилися дружини цієї гри в “Соколі Батьку” тай других сокільських товариствах. І в У. С. Р. Р. в останньому часі поширилася вона тай діждалася осібного опису в підручнику “Спортивні гри”. Правдоподібно поширили її там поворотці з еміґрації, на що вказує схожість правил, що обовязують однаково в Чехії і в У. С. Р. Р.

П’ята сторінка праці Степана Гайдучка “Відбиванка” (Львів, 1930 р.). Підпис: “Відбиванка в жіночому пластовому Таборі на Соколі 1927”.
П’ята сторінка праці Степана Гайдучка “Відбиванка” (Львів, 1930 р.). Підпис: “Відбиванка в жіночому пластовому Таборі на Соколі 1927”.

Відбиванка – це гра своїми правилами незвичайно проста, до того не вимагає великого грища і більших грошевих вкладів, як н[а]пр[иклад] копаний мяч [футбол. – А. С.] чи ситківка [теніс. – А. С.]. Серця і легенів не перемучує, а перерухує ціле тіло і тому надається як для школярів від 13 літ, так і для дорослих та старших. Змагаються в ній жінки і чоловіки. Треба піднести також, що вона вироблює крім зручности тіла ще й орієнтаційний змисл і швидкість рішати – дві прикмети незвичайно важні в нинішних часах. Приучує бути на поготові в кожній хвилі!

Шоста сторінка праці Степана Гайдучка “Відбиванка” (Львів, 1930 р.). Підпис: “Дружини “Сокіл-Батько” і “Сокіл IV” в маю 1929”.
Шоста сторінка праці Степана Гайдучка “Відбиванка” (Львів, 1930 р.). Підпис: “Дружини “Сокіл-Батько” і “Сокіл IV” в маю 1929”.

Наша книжечка має за мету поширити цю гру як у руханково пожарних товариствах, так і в заведених “Рідної Школи”. Ніхто не буде нарікати, що з причини браку гроша годі займатися грами чи тілесним вихованням. Гріш 20 зл[отих] п[ольських] на добрий мяч знайдеться і в найбіднішому товаристві. Сітку і стояки можна самим зробити. А якщо край покриється сотками дружин відбиванки, що будуть змагатися між собою, тоді навчимося побіджувати і станемо гідно у всяких змаганнях з чужинцями.

Одинадцята сторінка праці Степана Гайдучка “Відбиванка” (Львів, 1930 р.). Підпис: “Грище до відбиванки”.
Одинадцята сторінка праці Степана Гайдучка “Відбиванка” (Львів, 1930 р.). Підпис: “Грище до відбиванки”.

Вислів на назву volley-ball дібрав побратим П[авло] Зимак. Своїми радами і вказівками помагали мені члени “С[окола]-Б[атька]”: Дарія Навроцька і І[ван] Мриц. Мову справив побр[атим] О[лександр] Панейко. – Всім названим за поміч на цьому місці щиро дякую.

Реклама торговельної секції “Сокола-Батька” у Львові. У переліку – згадка про працю Степана Гайдучка “Відбиванка” (Львів, 1930 р.).
Реклама торговельної секції “Сокола-Батька” у Львові. У переліку – згадка про працю Степана Гайдучка “Відбиванка” (Львів, 1930 р.).

Поза власним досвідом зібраним в “С[околі]-Б[атьку]” і в школі [йдеться про філію Академічної гімназії, в якій на той час працював Степан Гайдучок. – А. С.], поза цінними радами вище названих, користувався я такими жерелами:

  • Пластовий календар 1929. – Видавництво “Ватра”, Ужгород.
  • І. Калічах: Руханка й спорт української еміграції в Ч. С. Р. (в рукописі).
  • Атлетические игри: – Издание: “Association Press”, New-York 1922.
  • J. M. Marek: Volleyball a basketball. – Ceskoslovenská sportovni knihovna – Praha 1928.
  • Klenka J.: Podbijena americká. – Knihovna Casopisu pro tĕlesnu výchovu č. 2. Praha.
  • M. Kurleto і C. Rębowski: Gry sportowe – Warszawa 1927.
  • Piłka siatkowa і koszykowa – oficjalne przepisy gier w Polsce 1928.
  • Вісник фізичної культури – річник 1929. – Харків.
  • Др. В. Блях, М. Філь – Спортивні гри. – Державне Вид. України 1928.

Львів, дня 6. падолиста 1929 [р.].

Джерело: Гайдучок С. Відбиванка. – Львів: Накладом “Сокола-Батька”, 1930. – С. 3–8.

Висловлюю щиру подяку Анатолію Недільському, за наданий примірник праці Степана Гайдучка для сканування; Лесі Крип’якевич, Софії Легін та Романові Метельському.

Андрій СОВА
історик

Джерела і література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  2. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  3. Сова А. Степан Гайдучок – творець та літописець історії українського гімнастично-спортового руху. URL: https://photo-lviv.in.ua/stepan-hajduchok-tvorets-ta-litopysets-istoriji-ukrajinskoho-himnastychno-sportovoho-ruhu/ (дата звернення: 03.2018).
  4. 10 картин з життя Української бригади в Німецькім Яблоннім // https://photo-lviv.in.ua/10-kartyn-z-zhyttya-ukrajinskoji-bryhady-v-nimetskim-yablonnim/ (дата звернення: 15.03.2018).

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків,Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.