«Заслужили на згадку», або публікація Степана Гайдучка про діяльність українських фотографів на початку ХХ століття

0
254
«Заслужили на згадку», або публікація Степана Гайдучка про діяльність українських фотографів на початку ХХ століття

Степан Гайдучок (13.03.1890 р., с. Підтемне Пустомитівського р-ну Львівської обл. – 16.03.1976 р., м. Львів) – професор тіловиховання, журналіст, громадський та культурно-просвітній діяч, вояк Галицької Армії; активний діяч, практик і теоретик гімнастично-спортивного руху, один з організаторів і активних діячів руханкових і спортивних товариств («Український спортовий кружок» в Академічній гімназії у Львові, «Сокіл-Батько», «Україна», «Пласт», «Карпатський лещетарський клуб», «Український студентський спортовий клуб», СК «Сагайдачний» у Філії Академічної гімназії у Львові), збирач документів і укладач фотоархіву українського гімнастично-спортивного руху, учень і послідовник професора Івана Боберського.

За своє життя написав чимало праць про фізичне виховання та спорт. Серед іншого в нього є публікація присвячена українським фотографам, які працювали на початку ХХ ст. Стаття вийшла друком у травні 1937 р. у журнал Українського фотоґрафічного товариства у Львові «Світло й тінь». Пропонуємо ознайомитися з її змістом широкому загалу. Публікуємо із збереженням мови та правопису оригіналу.

Степан Гайдучок. Заслужили на згадку

Замолодий я, аби згадувати тих, що в нас робили перші кроки в аматорському світливстві. Всежтаки вважаю за доцільне згадати тих, які своїми знимками причинилися до того, що маємо тепер велику кількість знимок із нашого довоєнного фізичного виховання.

Loading...
Фотограф Теодор Величко. Фотографія опублікована у журналі «Світло й тінь». Львів, 1937, травень, число 5 (40). З книгозбірні Романа Метельського (м. Львів).
Фотограф Теодор Величко. Фотографія опублікована у журналі «Світло й тінь». Львів, 1937, травень, число 5 (40). З книгозбірні Романа Метельського (м. Львів).

Із львівських світливців вибилися своїми заслугами бл. п. директор Микола Мороз. Світлив він моменти з сокільського здвигу у Стриї (1909. р.), обох львівських здвигів (1911. і 1914. р.р.), моменти з руханки у школах У[країнського] П[едагогічного] Т[овариства] у Львові. Його знимки із шкільної руханки були на виставці в Київі в 1917. р. За спонукою проф[есора] І[вана] Боберського, поробив він низку знимок із листопадових боїв (1918. р.) у Львові. Ці його знимки – одинокі, які поробив українець. Удатні знимки робив мій товариш, тоді ще ґімназист, Мілько Пачовський, що світлив на здвизі в 1909. р. у Стриї й поробив дещо знимок із життя І. Українського Спортового Кружка у Львові. Низку знимок із життя цього кружка, що існував при Академічній ґімназії, поробив проф[есор] Др. [Олексій] Сушко, який учителював у цій же ґімназії. І ці знимки повстали за спонукою [Івана] Боберського. Це було в 1910. р. Опісля в 1911–1914. рр. світлять брати Носковські. Роблять знимки з сокільського, січового, пластового і спортового життя у Львові.

Ярослав Пастернак з фотоапаратом. Степан Гайдучок під світлиною залишив такий підпис: «Студент археології на Львівському університеті, добрий фотограф, написав вперше статтю про аматорську фотографію, що була поміщена у «Вістях з Запорожа» за рік 1912. Визначний пізнійше археольог України, директор Музею Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Досліджував Крилос біля Галича і т. д. Написав археольогію Західної України і археольогію України». З приватного архіву Степана Гайдучка (Львів).
Ярослав Пастернак з фотоапаратом. Степан Гайдучок під світлиною залишив такий підпис: «Студент археології на Львівському університеті, добрий фотограф, написав вперше статтю про аматорську фотографію, що була поміщена у «Вістях з Запорожа» за рік 1912. Визначний пізнійше археольог України, директор Музею Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Досліджував Крилос біля Галича і т. д. Написав археольогію Західної України і археольогію України». З приватного архіву Степана Гайдучка (Львів).

В тому часі вибивається у Львові своїми знимками ст[удент] філ[ософії] Ярослав Пастернак, член Сокола Батька. Він найбільше світлить із сокільського та спортового життя. У нього вже європейський розмах у світливстві. Зафіксовує історичні памятки, образки з народнього побуту. Мабуть він перший пише на теми світливства. У «Вістях з Запорожа» (66. ч[исло] з 28.II.1912. р.) містить статтю: «Що має світлити аматор-світливець». Вже тоді під впливом [Івана] Боберського була думка заснувати товариство українських світливців. Наприкінці своєї статті ось що пише Славко (так ми в товаристві його і кликали): «За радою старшини «Сокола Батька» хочу випрацювати устав товариства українських світливців і начеркнути плян роботи». – Та до заложення товариства не прийшло. Мабуть тому, що було обмаль українців світливців. Не дивниця, фотоґрафічний апарат це був з огляду на свою ціну недосяжний ідеал для молоді, а старші радше воліли перевести час на грі в фербля. Із львовян треба згадати ще Сеня Ґорука, О[лександра] Сопотницького, Юрка Вінцковського, Ігора Федева, які до 1914. року не одне з нашого фізичного руху зафіксували на платівці. Ці всі львівські аматори були жертвою проф[есора] [Івана] Боберського. Він усе заставляв їх світлити. Все на них полював. Нераз вони його благословили тихим словом за зіпсовані платівки. Тут треба згадати, що [Іван] Боберський втопив поважний гріш у званевого фотоґрафа, вже нєбіщика, [Миколая] Лісси, при Академічній вул[иці], за знимки з сокільського і спортового життя. Знову ж у 1910 р. замовив [Іван] Боберський званевого фотографа [Казимира] Скурського знимати моменти зі здвигу. Це коштувало [Івана] Боберського 180 корон [Скурський мене інформував, що в 1918. і 1919. рр. працював із [Іваном] Боберським у Станиславові. Платівки і знимки одначе осталися у Станиславові. – [Іванові] Боберському завдячуємо, що стільки знимок зберіглося з життя УСС. В 1918. р. казав він мені, що має їх 3.000, зібраних при Боєвій Управі]). [Іван] Боберський мав у пляні видати альбом українського Львова й на його замовлення поробив Лісса около 40 знимок зі Львова більшого формату. Вони сьогодні в архіві Сокола-Батька.

Перша дружина (команда) копаного м’яча “Українського Спортового Кружка” при Академічній гімназії у Львові. Зліва направо – 1-й ряд: Василь Косаревич, Анатоль Лукашевич, Гриць Лучаківський; 2-й ряд: Василь Остапчук, Ананія Степанів, Антін Зелений; 3-й ряд: В’ячеслав Льомоз (тренер УСК), Петро Франко, Степан Цимбала, Михайло Заворотюк, Степан Кизима, професор Іван Боберський, Степан Гайдучок. Львів, “площа циклістів”, 26 вересня 1909 р. Світлив (фотографував) учень 8 а класу Академічної гімназії Омелян Пачовський. Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).
Перша дружина (команда) копаного м’яча “Українського Спортового Кружка” при Академічній гімназії у Львові. Зліва направо – 1-й ряд: Василь Косаревич, Анатоль Лукашевич, Гриць Лучаківський; 2-й ряд: Василь Остапчук, Ананія Степанів, Антін Зелений; 3-й ряд: В’ячеслав Льомоз (тренер УСК), Петро Франко, Степан Цимбала, Михайло Заворотюк, Степан Кизима, професор Іван Боберський, Степан Гайдучок. Львів, “площа циклістів”, 26 вересня 1909 р. Світлив (фотографував) учень 8 а класу Академічної гімназії Омелян Пачовський. Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).

У Перемишлі замітні своїми знимками з повоєнного часу Др. Ст[епан] Дмоховський і проф[есор] Евген Любович. Др. [Степан] Дмоховський світлив на здвигах у Стриї й у Львові, проф[есор Евген] Любович світлив передовсім життя спортового кружка “Сянової Чайки” й дещо з перемиського пласту. У мене кілька його знимок із життя півосель у Перемишлі. Дуже заслужився для збереження моментів зі сокільського й січового життя у Станиславові п[ан] Теодор Величко. Дає він нам знимки з життя і праці Сокола у Станиславові, світлить в 1910. р. січове свято у Станиславові, сокільський здвиг у Тернополі. Зафіксовує знимкою відкриття печер у Кривчі бл. п. [Клим] Ґутковським. Світлить також на мандрівках станиславівської «Чорногори».

Із придніпрянців робить світлини на всеславянському здвизі у Празі в 1912. р. Мих[айло] Єреміїв, тоді студент київської політехніки. Мабуть чи не хтось із придніпрянців світлить на ґеоґрафічній мандрівці, яку провадив Др. Ст[епан] Рудницький вздовж Білого Черемоша в довоєнних літах.

В Канаді прислужився багато по війні проф[есор] І[ван] Боберський, як світливець-аматор. Один із наших священників, що відвідував Старий Край чи не в 1927. р., зі згіршенням оповідав, як то [Іван] Боберський розставляв апарат у церквах і робив знимки з іконостасу чи нутра церкви.

По війні пішло наше світливство дещо ширшим шляхом так, як війна багато нас навчила. Про це вже в нас згадувано. А про мені знайомих світливців по війні надіюся згадати другим разом.

Джерело: Гайдучок С. Заслужили на згадку // Світло й тінь. Щомісячник. Журнал українського фотоґрафічного товариства у Львові та його філій. – Львів, 1937. – Чис. 5 (40). – С. 833–835.

Андрій СОВА
історик

Джерела і література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  2. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  3. Сова А. Степан Гайдучок – творець та літописець історії українського гімнастично-спортового руху. URL: https://photo-lviv.in.ua/stepan-hajduchok-tvorets-ta-litopysets-istoriji-ukrajinskoho-himnastychno-sportovoho-ruhu/ (дата звернення:03.2018).
  4. Сова А. Що мають фотографувати аматори-фотографи? Декілька порад від Ярослава Пастернака. URL: https://photo-lviv.in.ua/scho-mayut-fotohrafuvaty-amatory-fotohrafy-dekilka-porad-vid-yaroslava-pasternaka/ (дата звернення:04.2018).

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків,Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

Loading...

Напишіть відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.