Степан Гайдучок (13.03.1890 р., с. Підтемне Пустомитівського р-ну Львівської обл. – 16.03.1976 р., м. Львів) – професор тіловиховання, журналіст, громадський та культурно-просвітній діяч, вояк Галицької Армії; активний діяч, практик і теоретик гімнастично-спортивного руху, один з організаторів і активних діячів руханкових і спортивних товариств («Український спортовий кружок» в Академічній гімназії у Львові, «Сокіл-Батько», «Україна», «Пласт», «Карпатський лещетарський клуб», «Український студентський спортовий клуб», СК «Сагайдачний» у Філії Академічної гімназії у Львові), збирач документів і укладач фотоархіву українського гімнастично-спортивного руху, учень і послідовник професора Івана Боберського.
За своє життя написав чимало праць про фізичне виховання та спорт. Серед іншого в нього є публікація присвячена українським фотографам, які працювали на початку ХХ ст. Стаття вийшла друком у травні 1937 р. у журнал Українського фотоґрафічного товариства у Львові «Світло й тінь». Пропонуємо ознайомитися з її змістом широкому загалу. Публікуємо із збереженням мови та правопису оригіналу.
Степан Гайдучок. Заслужили на згадку
Замолодий я, аби згадувати тих, що в нас робили перші кроки в аматорському світливстві. Всежтаки вважаю за доцільне згадати тих, які своїми знимками причинилися до того, що маємо тепер велику кількість знимок із нашого довоєнного фізичного виховання.
![Фотограф Теодор Величко. Фотографія опублікована у журналі «Світло й тінь». Львів, 1937, травень, число 5 (40). З книгозбірні Романа Метельського (м. Львів).](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/03/004.jpg?resize=696%2C903&ssl=1)
Із львівських світливців вибилися своїми заслугами бл. п. директор Микола Мороз. Світлив він моменти з сокільського здвигу у Стриї (1909. р.), обох львівських здвигів (1911. і 1914. р.р.), моменти з руханки у школах У[країнського] П[едагогічного] Т[овариства] у Львові. Його знимки із шкільної руханки були на виставці в Київі в 1917. р. За спонукою проф[есора] І[вана] Боберського, поробив він низку знимок із листопадових боїв (1918. р.) у Львові. Ці його знимки – одинокі, які поробив українець. Удатні знимки робив мій товариш, тоді ще ґімназист, Мілько Пачовський, що світлив на здвизі в 1909. р. у Стриї й поробив дещо знимок із життя І. Українського Спортового Кружка у Львові. Низку знимок із життя цього кружка, що існував при Академічній ґімназії, поробив проф[есор] Др. [Олексій] Сушко, який учителював у цій же ґімназії. І ці знимки повстали за спонукою [Івана] Боберського. Це було в 1910. р. Опісля в 1911–1914. рр. світлять брати Носковські. Роблять знимки з сокільського, січового, пластового і спортового життя у Львові.
![Ярослав Пастернак з фотоапаратом. Степан Гайдучок під світлиною залишив такий підпис: «Студент археології на Львівському університеті, добрий фотограф, написав вперше статтю про аматорську фотографію, що була поміщена у «Вістях з Запорожа» за рік 1912. Визначний пізнійше археольог України, директор Музею Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Досліджував Крилос біля Галича і т. д. Написав археольогію Західної України і археольогію України». З приватного архіву Степана Гайдучка (Львів).](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/01/pasternak04.jpg?resize=696%2C1066&ssl=1)
В тому часі вибивається у Львові своїми знимками ст[удент] філ[ософії] Ярослав Пастернак, член Сокола Батька. Він найбільше світлить із сокільського та спортового життя. У нього вже європейський розмах у світливстві. Зафіксовує історичні памятки, образки з народнього побуту. Мабуть він перший пише на теми світливства. У «Вістях з Запорожа» (66. ч[исло] з 28.II.1912. р.) містить статтю: «Що має світлити аматор-світливець». Вже тоді під впливом [Івана] Боберського була думка заснувати товариство українських світливців. Наприкінці своєї статті ось що пише Славко (так ми в товаристві його і кликали): «За радою старшини «Сокола Батька» хочу випрацювати устав товариства українських світливців і начеркнути плян роботи». – Та до заложення товариства не прийшло. Мабуть тому, що було обмаль українців світливців. Не дивниця, фотоґрафічний апарат це був з огляду на свою ціну недосяжний ідеал для молоді, а старші радше воліли перевести час на грі в фербля. Із львовян треба згадати ще Сеня Ґорука, О[лександра] Сопотницького, Юрка Вінцковського, Ігора Федева, які до 1914. року не одне з нашого фізичного руху зафіксували на платівці. Ці всі львівські аматори були жертвою проф[есора] [Івана] Боберського. Він усе заставляв їх світлити. Все на них полював. Нераз вони його благословили тихим словом за зіпсовані платівки. Тут треба згадати, що [Іван] Боберський втопив поважний гріш у званевого фотоґрафа, вже нєбіщика, [Миколая] Лісси, при Академічній вул[иці], за знимки з сокільського і спортового життя. Знову ж у 1910 р. замовив [Іван] Боберський званевого фотографа [Казимира] Скурського знимати моменти зі здвигу. Це коштувало [Івана] Боберського 180 корон [Скурський мене інформував, що в 1918. і 1919. рр. працював із [Іваном] Боберським у Станиславові. Платівки і знимки одначе осталися у Станиславові. – [Іванові] Боберському завдячуємо, що стільки знимок зберіглося з життя УСС. В 1918. р. казав він мені, що має їх 3.000, зібраних при Боєвій Управі]). [Іван] Боберський мав у пляні видати альбом українського Львова й на його замовлення поробив Лісса около 40 знимок зі Львова більшого формату. Вони сьогодні в архіві Сокола-Батька.
![Перша дружина (команда) копаного м’яча “Українського Спортового Кружка” при Академічній гімназії у Львові. Зліва направо – 1-й ряд: Василь Косаревич, Анатоль Лукашевич, Гриць Лучаківський; 2-й ряд: Василь Остапчук, Ананія Степанів, Антін Зелений; 3-й ряд: В’ячеслав Льомоз (тренер УСК), Петро Франко, Степан Цимбала, Михайло Заворотюк, Степан Кизима, професор Іван Боберський, Степан Гайдучок. Львів, “площа циклістів”, 26 вересня 1909 р. Світлив (фотографував) учень 8 а класу Академічної гімназії Омелян Пачовський. Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/07/001.jpg?resize=696%2C524&ssl=1)
У Перемишлі замітні своїми знимками з повоєнного часу Др. Ст[епан] Дмоховський і проф[есор] Евген Любович. Др. [Степан] Дмоховський світлив на здвигах у Стриї й у Львові, проф[есор Евген] Любович світлив передовсім життя спортового кружка “Сянової Чайки” й дещо з перемиського пласту. У мене кілька його знимок із життя півосель у Перемишлі. Дуже заслужився для збереження моментів зі сокільського й січового життя у Станиславові п[ан] Теодор Величко. Дає він нам знимки з життя і праці Сокола у Станиславові, світлить в 1910. р. січове свято у Станиславові, сокільський здвиг у Тернополі. Зафіксовує знимкою відкриття печер у Кривчі бл. п. [Клим] Ґутковським. Світлить також на мандрівках станиславівської «Чорногори».
Із придніпрянців робить світлини на всеславянському здвизі у Празі в 1912. р. Мих[айло] Єреміїв, тоді студент київської політехніки. Мабуть чи не хтось із придніпрянців світлить на ґеоґрафічній мандрівці, яку провадив Др. Ст[епан] Рудницький вздовж Білого Черемоша в довоєнних літах.
В Канаді прислужився багато по війні проф[есор] І[ван] Боберський, як світливець-аматор. Один із наших священників, що відвідував Старий Край чи не в 1927. р., зі згіршенням оповідав, як то [Іван] Боберський розставляв апарат у церквах і робив знимки з іконостасу чи нутра церкви.
По війні пішло наше світливство дещо ширшим шляхом так, як війна багато нас навчила. Про це вже в нас згадувано. А про мені знайомих світливців по війні надіюся згадати другим разом.
Джерело: Гайдучок С. Заслужили на згадку // Світло й тінь. Щомісячник. Журнал українського фотоґрафічного товариства у Львові та його філій. – Львів, 1937. – Чис. 5 (40). – С. 833–835.
Андрій СОВА
історик
Джерела і література:
- Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
- Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
- Сова А. Степан Гайдучок – творець та літописець історії українського гімнастично-спортового руху. URL: http://photo-lviv.in.ua/stepan-hajduchok-tvorets-ta-litopysets-istoriji-ukrajinskoho-himnastychno-sportovoho-ruhu/ (дата звернення:03.2018).
- Сова А. Що мають фотографувати аматори-фотографи? Декілька порад від Ярослава Пастернака. URL: http://photo-lviv.in.ua/scho-mayut-fotohrafuvaty-amatory-fotohrafy-dekilka-porad-vid-yaroslava-pasternaka/ (дата звернення:04.2018).
Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків,Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com