Уже традиційно на початку року Фотографії Старого Львова пропонують читачам познайомитися із знаменними датами року. І якщо у попередній публікації йшлося про події в історії Львова, то сьогодні розповідаємо про 15 видатних діячів нашого краю, ювілей яких відзначаємо у 2019 році. Отож, цього року виповнюється:
- 190 років від дня народження Ісидора Шараневича (16 лютого 1829, Козарі, повіт Галич — 4 грудня 1901, Львів ), українського історика, громадського діяча, професора Львівського університету, почесного директора Київського Університету, довголітнього сеньйора Ставропігійського інституту у Львові. Один із фундаторів Національного музею у Львові, заклав основу його фондів. Прищепив українській громаді культ музейництва. Зробив в цілому вагомий внесок у розвиток історичної науки Галичини.
- 170 років від дня народження Володимира Шухевича (15 березня 1849, Тишківці, Івано-Франкіська обл. – 10 квітня 1916, Львів), видатного етнографа, фольклориста, педагога, публіциста, редактора, видавця і фотоаматора, котрий зробив неоціненний внесок у розвиток української культури та науки кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Збирав (разом із графом Володимиром Дідушицьким і директором Людвіком Вежбицьким) етнографічні матеріали і мистецькі предмети домашнього промислу на Гуцульщині. Наслідком його студій є цінна 5-томова праця «Гуцульщина» (Львів: НТШ, 1897—1908) і 4 томи польською мовою (видання Музею ім. Дідушицьких (1902—1908), в якій Шухевич влаштував природничо-етнографічний відділ і був його кустошем.
- 160 років від дня народження Костя Левицького (18 листопада 1859, Тисмениця —12 листопада 1941, Львів), українського державного діяча, одного із найвизначніших політичних діячів Галичини кінця XIX століття — першої половини XX століття, доктора наук.Кость Левицький був на провідних ролях у Віденському парламенті, “Просвіті”, НТШ, очолював створений ним же Центробанк. У жовтні 1918 року він очолив Українську Національну Раду у Львові і фактично керував процесом підготування до перевороту. 20 жовтня на урочистому вічі біля Святого Юра Левицький проголошує створення Української держави в межах Австро-Угорщини. А згодом очолює уряд Республіки.
- 150 років від дня народження Івана Труша (17 січня 1869, Висоцько – 22 березня 1941, Львів), одного з найвизначніших українських митців-імпресіоністів. Майстер пейзажу і портретист, якого називали поетом кольору та Сонця.
В численній мистецькій спадщині Труша (понад 6 000) до пейзажних шедеврів належать: «Захід сонця в лісі» (1904), «Самітна сосна», «Полукіпки під лісом» (1919), «В обіймах снігу» (1925), «Копиці сіна», «Місячна ніч над морем» (1925), цикли «Життя пнів» (1929), «Луки і поля», «Квіти», «Сосни», «Хмари», «Дніпро під Києвом» (1910); краєвиди Криму, Венеції, Єгипту, Палестини. Труш малював також пейзажі з архітектурними мотивами («Михайлівський собор», «Андріївська церква» в Києві, «Могила Т. Шевченка», «Єгипетський храм» тощо). Труш дав також чимало жанрових картин («Гагілки», «Гуцулка з дитиною», «Трембітарі», «Прачки», «Гуцулки біля церкви», «Араби в дорозі», «Арабські жінки»), які відзначаються лаконізмом мистецької мови і простотою композиції.
- 150 років від дня народження Мирона Тарнавського (29 серпня 1869, Барилів, Радехівський р-н. – 29 червня 1938, Черниця, Бродівський р-н), українського полководця, генерала-четара УГА та її Начального вождя (команданта, головнокомандувача).
Мирон Тарнавський очолював Другий Корпус УГА у боях під Львовом і під час першого відступу, в Чортківській офензиві; під час другого — призначений генерал-четарем і Начальним вождем (головкомом) УГА. Після переходу за Збруч Мирон Тарнавський пережив дні тріумфу й трагедії об’єднаних українських армій: похід на Київ і його здобуття (30 серпня 1919), відступ, пошесть тифу.Помер 29 червня 1938 року в одному з львівських шпиталів (за іншими даними, в с. Черниця, Бродівський повіт, Тернопільське воєводство, нині Бродівський район Львівської області, Україна). Похорон був організований за сприяння фірми Романа Шухевича «Фама». Похований на Янівському цвинтарі у Львові серед стрілецьких могил вояків УГА. Його похорон був масовою українською маніфестацією.
- 140 років від дня народження Станіслава Людкевича (24 січня 1879, м.Ярослав, тепер Польща — 10 вересня 1979, Львів), українського композитора, музикознавця, фольклориста, педагога, доктора музикознавства.
До найграндіозніших творів композитора належить кантата-симфонія «Кавказ», написана на вірші однойменної поеми Шевченка. Першу частину твору композитор закінчив 1905 року, всю партитуру — 1913 року. Прем’єра відбулася 1914 року у Львові силами хору товариства «Боян» на концерті, присвяченому 100-річчю від дня народження Кобзаря. Диригував автор.Кантату «Заповіт» Людкевич створив до 120-річчя від дня народження Кобзаря (1934). Перше її виконання відбулося 1935 (львівський хор «Боян» під керуванням автора). У 1950-х роках Людкевич заново відредагував кантату — і в такому вигляді вона ввійшла до найкращих зразків кантато-ораторіального жанру.
- 125 років від дня народження Ярослави Музики (10 січня 1894, Залізці, Тернопільска обл. – 23 листопада 1973, Львів), української художниці, реставратора, колекціонера.
Працювала у різних видах і жанрах образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва: малярство (іконографія, портрет, пейзаж, натюрморт), мозаїка, живопис на склі, станкова й ілюстративна графіка (лінорити, офорти), екслібриси, емаль, батик, тиснення на шкірі, інкрустація, килимарство, аплікації — понад 2000 робіт. Твори, архів, бібліотеку, колекцію заповіла Львівській галереї мистецтв.
- 110 років від дня народження Степана Бандери (1 січня 1909, Старий Угнів — 15 жовтня 1959, Мюнхен), українського політичного діяча, одного з чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху ХХ століття, який боровся за незалежність України. Разом з Ярославом Стецьком автор Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року.
- 110 років від дня народження Богдана-Ігоря Антонича (5 жовтня 1909, Новиці — 6 липня 1937, Львів ), українського поета, прозаїка, перекладача і літературознавця. Через офіційну заборону ширше знаний лише з середини 1960-х; справив значний вплив на сучасну українську поезію.
- 110 років від дня народження Анатолія Кос-Анатольського (1 грудня 1909, Коломия — 30 листопада 1983, Львів), українського композитора, народного артиста України, котрий увійшов в історію вітчизняної музичної культури як один з яскравих, самобутніх і активних її творців. Його пісні, хори, вокально-інструментальні твори часто звучать по радіо, на телебаченні, його концерти виконуються знаними симфонічними оркестрами, його опери й балети ставляться академічними театральними колективами.
- 90 років від дня народження Романа Іваничука (27 травня 1929, Трач, Івано-Франківської обл. – 17 вересня 2016, Львів), українського письменника, громадського діяча, одного з організаторів Товариства української мови ім. Шевченка, Народного Руху України, члена Спілки письменників України, народного депутата України І-го скликання, заслуженого працівника культури України
Роман Іваничук — автор багатьох збірок новел та оповідань, повістей «Місто», «Сьоме небо», «На перевалі», «Зупинись, подорожній!». Але найбільшу популярність він здобув як історичний романіст.
- 80 років від дня народження Ігоря Калинця ( 9 липня 1939, Ходорів), поета і прозаїка, одиного із чільних представників так званої «пізньошістдесятницької» генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв’язень. Живе і працює у Львові. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка.
- 80 років від дня народження Федіра Стригуна (1 листопада 1939, Томашівка, Черкаська обл.), художній керівник, головний режисер Львівського національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької. Народний артист України (1979), лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка. Голова Львівського міжобласного відділення Національної спілки театральних діячів України, Член-кореспондент Академії наук України, Завідувач кафедри режисури та хореографії Львівського національного університету імені Івана Франка.
- 70 років від дня народження Володимира Івасюка (4 березня 1949, Кіцмань, Чернівецька обл. – 24-27 квітня 1979, Брюховицький ліс під Львовом), видатного українського композитора, поета, Героя України (посмертно), основоположника української естрадної музики.
Володимир Івасюк – автор ста семи, п’ятдесяти трьох інструментальних творів, музики до двох спектаклів. Був професійним медиком та скрипалем, чудово грав на фортепіано та майстерно виконував свої пісні.Творчість композитора базувалася на дослідженні української народної пісні, фольклору. Завдяки наполегливій роботі та співпраці з талановитими виконавцями такими як В. Зінкевич, С. Ротару, Н. Яремчук, Л. Відаш, В. Івасюк став творцем пісень, що здобули широку популярність і любов слухачів, адже втілювали у собі елементи народного та духовного життя українців. І саме місто Львів, як культурна столиця, стало осередком тривалої діяльності Володимира Івасюка.
- 45 років від дня народження Василя Сліпака (20 грудня 1974, Львів –29 червня 2016, Луганське, Донецька обл.), всесвітньо відомого українського оперного співака, соліста Паризької національної опери, волонтера, учасника бойових дій на Сході України. Позивний «Міф». Загинув у бою від кулі снайпера. Кавалер ордена «За мужність» І ст., Герой України, кавалер ордена «Золота Зірка».
Звичайно, що список видатних ювілейних імен, повязаних зі Львовом та Львіщиною у цьому році можна продовжувати ще дуже довго.Тож, слідкуйте за нашими публікаціями.
Софія ЛЕГІН
Джерела:
