Таємниця сонячної магії Івана Труша

Митець ім’я якого знає кожен пересічний галичанин; художник, громадський діяч, критик, фотограф, педагог, редактор та журналіст – все це одна людина. Іван Труш насамперед відомий як художник. Він привернув увагу до своєї країни за допомогою творчості, яскравої та життєрадісної.

Іван Труш в роки навчання в Краківській академії.
Іван Труш в роки навчання в Краківській академії.

Його картини дійсно сповнені сонця. Чого вартує  «Захід сонця у лісі». Здавалось, велике темне полотно, на якому ледве видніються гілки ялинок та стовбури дерев, але як блискуче виконаний захід: ті промені сонця, що пробиваються крізь гущу лісу. Картина змушує затамувати подих і відчути на собі тепло вечора, що вже йде до свого завершення і насичує глядача неповторними враженнями.

Іван Труш «Захід сонця у лісі» 1904р.
Іван Труш «Захід сонця у лісі» 1904р.

Передати враження – головна мета імпресіоністів, до котрих і належить Труш. Течія імпресіонізму зародилася в 1860-х роках і остаточно сформувалася у XX столітті у Франції. Impressio з французької означає враження. Художники цього періоду діяли наперекір реалізму і намагалися передавати в картинах витончені деталі певних моментів. В Україні ця течія не набула рис самостійної школи, ми можемо говорити лише про стилістичні особливості кожного із майстрів.

Івана Труша також можна назвати інтимним художником-ліриком. Про такий його напрям свідчать картини як, наприклад, «Самітна сосна» 1919р., «Копиці сіна», «Місчна ніч над морем» 1925 р., «Промені сонця» 1900-1930 рр.  На них увіковічнені моменти, які в реальності тривали лише мить.  В кожній з картин художника присутній свій неповторний настрій. Його цікавить характер природи, відчуття безмежності полів, розлогість і могутність сосен, світло, що пробивається крізь густі сплетіння гілок.  Поєднання яскравих і ніжних кольорів створює неперевершені контрасти. Найкраще суть «враження» передано в картині «Промені сонця», де зображення променів взагалі немає. Тут присутнє лише тепле світло, яке падає на галявину.  Тінь на дереві, яке зображено на першому плані, лише підсилює яскравість і насиченість світла, що його передає художник.

Майстер широкого мазку створював не лише пейзажі, а й жанрові картини. Замість розпису деталей він зводить сюжет картини до мінімуму. Постаті на портретах є монументальними й гармонійно поєднаними із другим планом, на якому зазвичай зображувалася природа. Серед найяскравіших портретних композицій можна назвати такі: «Трембітарі», «Гагілки», «Гуцулка з дитиною». Насичений колорит картин одразу привертає до себе увагу. Віртуозними мазками Іван Труш передає живість в поглядах персонажів і їхній колоритний карпатський одяг з ошатними візерунками. Прикладом такої довершеної роботу слугує картина «Гуцулки біля церкви». Яскраве світло в теплий день, про яке свідчать насичені тіні позаду дівчат і на їхніх обличчях. Особливим є одяг – переданий простими мазками, які при перегляді зблизька видаються лише кольоровими плямами. Якщо ж охоплювати поглядом всю картину, то з тих мазків складається чарівний живий візерунок.

Так чи інакше, але до досконалого володіння пензлем шлях був довгий. Хист до малювання і бажання творити проявилися у митця ще в дитинстві. Після закінчення Бродівської гімназії  Іван вступив до Краківської академії красних мистецтв, де навчався увідомих художників Яна Станіславського та Леона Вичулковського (учень Яна Матейка). Навчання тут тривало близько шести років і супроводжувалося подорожами у Відень, де художник пробув  рік після чого переїхав до Мюнхену, де провів ще рік свого життя, навчаючись у Антона Ажбе. Академію Труш закінчив 1897 р., після чого переїхав до Львова, з яким пов’язав своє подальше життя.

У роки навчання молодий художник був активним членом товариства «Громада», яке вплинуло на його подальше громадське і творче життя. У 1891 р. Іван Труш свторює, а потім очолює перше об’єднання художників Галичини «Товариство для розвою руської штуки». Метою товариства було об’єднати митців Західної України та пропагувати їхню творчість.

Іван Труш малює квіти у своєму саду. Львів. Фото 1935 р.
Іван Труш малює квіти у своєму саду. Львів. Фото 1935 р.

Великий вплив на формування ідейно-художніх поглядів майстра мали такі люди як Леся Українка, Іван Франко, Микола Лисенко, Василь Стефаник та ін. Завдяки тісному спілкуванню з представниками революційно-демократичних кіл, зацікавлення народним життям, рідною природою дали можливість І.Трушеві  досягнути передових ідеалів свого часу в критичних статтях і в творах мистецтва.

Утім,  творчий шлях митця був доволі складним. Йому доводилося боротися з усталеними канонами. Більшість портретів, які виконані під час навчання в академії, є одноманітними, з переважанням оливкових тонів та загалом бідні за колоритом.  Таким, наприклад, є портрет М. Лисенка 1900р. Однак така кольорова гамма була доречною при виконанні портрету Лесі Українки: просто одягнена, прості риси обличчя. Насамперед глядач потрапляє у полон проникливого погляду, сповненого мудрості. Тут переплелися її непереможність, сильний характер із втомою, ніжністю і беззахисністю. В цьому портреті проявлена вся сила таланту І.Труша.

Іван Труш. Портрет Лесі Українки. 1900р.
Іван Труш. Портрет Лесі Українки. 1900р.

Наступні твори художника набагато яскравіші, різноманітні в своїй кольоровій гамі. Ніби після написання портрету Лесі СоняУкраїнки він зламав певний бар’єр і цілий водоспад барвів вмить заповнив кожне наступне його полотно. Він надає більшого значення  пластичній обробці форми та виразності силуету, що стосувалося портрету.  В пейзажах мазок став впевненим, яскравим і соковитим, що дало змогу повною мірою передавати особливе враження від спостережуваного моменту.

До кінця свого життя Іван Труш вів активну громадську й політичну діяльність, займався видавничою діяльністю,продовжував працювати над картинами. Найбільші колекції його полотен зберігаються  в Національному музеї І. Труша, у музеях Києва, Харкова, Одеси та інших міст України.

Іван Труш увійшов в історію як художник-громадянин, що працював на благо народу, неперевершений майстер пейзажів та портретів, який мав талант до чуттєвого сприйняття природи, вмів відтворити її в образах хвилюючу музику душі.

Ірина ШПАК

Використані джерела:

  1. Островський Г. І. І. Труш. Нарис про життя і творчість. Київ, Мистецтво, 1955.
  2. Художники України: 100 видатних імен. – К.: «АртЕк», 2007. – 480с.
  3. Бібліотека українського мистецтва
  4. Національний Музей у Львові ім. Андрея Шептицького

 

Напишіть відгук