Найгарніший парк Європи, або 20 цікавих фактів про Стрийський парк

4
1541
Найгарніший парк Європи, або 20 цікавих фактів про Стрийський парк

140 років тому, у 1877 р., інспектором львівських парків Арнольдом Рьорінґом був спроектований один з найгарніших парків тогочасної Європи — парк Кілінського (сучасний Стрийський парк). І до сьогодні він залишається найчарівнішим у Львові, тож пропонуємо вам 20 цікавих фактів з його історії.

Стрийський парк, 2017 р.
Стрийський парк, 2017 р.

1. Стрийський парк розташований у південній частині Львова між вулицями Стрийською і верхньою частиною Франка на узгір’ях, з яких бере початок потік Сорока. Як писав Іван Крипякевич: “Ця околиця в давніх часах складалася з піщаних падм (дюн. – ред.) і крутих ярів та долинок. В нижній частині, від теперішнього памятника Кілінському до вулиць Стрийської, Домбровського (сучасна Рутковича) й Пулавського (сучасна Паркова), був колись цвинтар, закритий 1823 р. Жодного сліду з нього тепер не зосталося. В горішній частині був австрійський флот”.

Парк Кілінського (Стрийський). З колекції Софії Легі
Парк Кілінського (Стрийський). З колекції Софії Легін

2. Арнольд Рьорінґ розпланував парк використовуючи природні властивості ландшафту цієї частини міста. Проект парку – з оранжерею, озером та прилеглими квітниками, було розроблено у 1877 р. , а у 1879 р. його розпочали створювати та впорядковувати.

Парк Кілінського (Стрийський), 1907 р.
Парк Кілінського (Стрийський), 1907 р. (з колекції Софії Легін)

3. Парк умовно складається з трьох частин: нижньої, верхньої та дитячого сектора. Нижній партер — найстаріша паркова частина – це просторі газони. Тут зосереджені екзоти, декоративні дерева і чагарники. Верхня частина парку – густий лісовий масив, що підступає до липової алеї. Дитячий сектор парку, створений у 1950-1953 рр. на місці пустиря агрономами-садівниками С.М.Капланом та Є.С. Контаром.

4. У 1894 р. на нижній терасі парку встановили памятник одному з керівників повстання під проводом Тадеуша Костюшка Янові Кілінському (автор – скульптор Юліан Марковський). Після встановлення і до 1939 р. парк називали ім’ям Кілінського. За радянської влади памятник не чіпали. У 2009 р. українські та польські реставратори відновили монумент.

Рекламний плакат Загальної виставки Крайової у Львові, 1894 рік
Рекламний плакат Загальної виставки Крайової у Львові, 1894 рік

5. У 1894 p. верхня тераса стала місцем проведення грандіозної, як на галицькі масштаби, Крайової виставки, приуроченої до 100 річниці повстання Тадеуша Костюшка. “Крайова виставка 1894 р. знаходилася в горішній частині парку. Уладжено там фонтани, вечором освітлені різнобарвним світлом, квітники, поставлено ряд павільйонів” – Іван Крипякевич. Загальна кількість відвідувачів виставки досягла 1 млн. 150 тис. осіб. За підрахунками, аби повністю оглянути територію виставки, секції і відділи, палаци, павільйони, кав’ярні та цукерні тощо, потрібно було витратити тиждень часу. 7 вересня 1894 року Загальну Крайову виставку відвідав імператор Франц Йосиф I.

6. До наших днів із споруд Крайової виставки “дожили” лише три: Палац мистецтв (архітектор Ф. Сковрон, скульптор А.Попель), ротонда “Рацлавицької панорами” (архітектор Людвік Рамульт)— зараз тут корпус кафедри фізичної культури Національного Університету «Львівська політехніка», та водонапірна вежа (інженер Міхал Лужецький, проект проф. Захаревича).

7. Руїни замку, які можна побачити в глибині Стрийського парку, насправді є декоративним. Вони були створені у 1894 р. з нагоди Крайової виставки. “У нижній частині парку поставлено тоді штучні руїни, до яких ужито матеріал зі старого мосту над Сорокою й надгробків з цвинтаря”, – Іван Крипякевич

8. Оранжерея, яка знаходиться поруч памятника Кілінському, була збудована у 1895 р.

9. “Згадати ще треба, що в парку від сторони Стрийської вулиці з 1890-х років був невеликий звіринець, де показувано вовка, лиса і вірла; потім була пара ведмедів”, – Іван Крипякевич.

Головний вхід до Військової виставки у Стрийському парку. Фото 1916-1918 рр.
Головний вхід до Військової виставки у Стрийському парку. Фото 1916-1918 рр.

10. У 1906 та 1911 рр. на повиставкових територіях проводилися Ярмарки крайових виробів, а влітку 1916 р. – Військова виставка Другої австоро-угорської армії, яка запамяталася павільйонами, оздобленими березовими колодами, та памятником її командувачу австрійському генералу Едварду Бьом-Ермоллі (скульптор Лайош Лукачі).

Парк Кілінського (Стрийський), 1911 р. (з колекції Софії Легін)
Парк Кілінського (Стрийський), 1911 р. (з колекції Софії Легін)

11. “Під час великої війни (Першої світової) у Стрийському парку поліг при повітряній катастрофі австрійський летун, його могила була коло Палати мистецтв. В листопаді 1918 р. були тут могилки українських стрільців, що полягли у бою. Їх ексгумовано і перенесено на цвинтар”, – Іван Крип’якевич.

Вигляд з літака на парк Кілінського (Стрийський парк) та Східні Торги. Листівка 1921 р.
Вигляд з літака на парк Кілінського (Стрийський парк) та Східні Торги. Листівка 1921 р.

12. З 1921 р. на території Галицької крайової виставки стали проводити щорічні міжнародні ярмарки – “Східні торги”, участь у яких взяли близько 23 країн.

13. Джерело, над яким встановлено барельєф Котигорошка, який бореться із змієм (виготовлений у 1950-х рр. студентами Львівського інституту декоративного і прикладного мистецтва), є подякою А.Рьорінґу, про що свідчить відповідна таблиця: “Арнольду Рьорінґу — засновнику львівських парків”.

Стрийський парк, 2017 р.
Стрийський парк, 2017 р.

14. Поруч озера з лебедями та скульптурою русалки (скульптор Я.Мотика) з 1961 р. росте верба Т.Шевченка. Гілка, з якої виросло дерево, була привезена делегацією українських письменників з казахских степів. Її урочисто було висаджено в парку в соту річницю похорону Т.Шевченка на Чернечій горі в Каневі.

Русалка Я. Мотики в Стрийському парку
Русалка Я. Мотики в Стрийському парку

15. У 1950-х рр. у Стрийському парку з боку вул. Паркової будується вхідна арка (архітектор Генріх Швецько-Вінецький), проводиться перебудова колишніх “Палацу мистецтв” та ротонди “Рацлавицької панорами” на спортивні об’єкти.

Стрийський парк
Вхід до Стрийського парку

16. У 1953 р. львівські залізничники збудували у Стрийському парку дитячу залізницю. За основу взята підїздна трамвайна колія, що у 1927 р. вела на східні горби до Персенківки. По ній у 20-х роках ХХ ст. доставлялися матеріали і товари до Східних Торгів.

Дитяча залізниця "Мала Львівська", 1962 р.
Дитяча залізниця “Мала Львівська”, 1962 р. (з колекції Романа Метельського)

17. У 1956 р. в декількох реконструйованих павільйонах “Східних торгів” проводилася виставка, присвячена 700-річчю Львова. А в 1967 р. тут організували виставку до 50-річчя Жовтневої революції. Основну експозицію розгорнули у павільйоні “Підкова”, який у 1990 р. згорів.

Пам’ятник першому футбольному матчу в Україні на теренах Стрийського парку. Фото 2015 року
Пам’ятник першому футбольному матчу в Україні на теренах Стрийського парку. Фото 2015 року

18. У 1930-х роках у центрі “Підкови” встановили антени “Львівського радіо”. Сьогодні на цьому місці стоїть памятник “Львів — батьківщина українського футболу” з написом: на цьому місці 14 липня 1894 р. львівський “Сокіл”, премігши команду Кракова, започаткував літопис українського футболу”. З другого боку – “На цьому місці з 1911 до 1939 р. на стадіоні “Сокола-Батька” тренувалася та проводила матчі футбольна команда стортивного товариства “Україна”. Хоча насправді стадіон “Сокола-Батька” був розташований на 400 м. далі від місця встановлення йому памятника. Та й напис про перший матч між командами польських товариств “Сокіл” зі Львова та Кракова варто було б подати не як початок “літопису українського футболу”, а як про перший матч на території України.

Фонтан Івасик Телесик, 2017 р.
Фонтан Івасик Телесик, 2017 р.

19. У павільйоні науки і техніки у 1960-х рр. влаштували перший у місті широкоформатний кінотеатр “Львів”. Тоді ж встановили фонтан “Івасик Телесик” (скульптор Роман Чайка). У 2011 р. цей фонтан реставрували.

20. Серед екзотів та декоративних насаджень у Стрийському парку росте й реліктова рослина — гінкго дволопатеве. В палеогеновий період вона була поширена в Європі та Азії, а тепер зустрічається тільки в парках і ботанічних садах.

Софія ЛЕГІН

Джерела:

  1. Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові. – Львів, 1932
  2. Кучерявий В.П. Сади і парки Львова. – Львів: Світ, 2008 р.
  3. Мельник І. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова . – Львів: Апріорі, 2015.
  4. http://www.lvivcenter.org/
  5. https://polona.pl/

 

4 КОМЕНТАРІ

  1. Як можна писати таку [censored] помилка на помилці. Підкова не згоріла у 1990 році, а на початку 1970-х, З Парсенківки йшла не трамвайна колія, а вузькоколійка – нею доставляли експонати з залізничної станції на крайову виставку 1894 року. До наших днів із споруд Крайової виставки “дожили” більше ніж три споруди і т.д. і т.п

Напишіть відгук