Як виглядало світломузичне диво на Крайовій виставці

3612
Головна площа виставки із світло-музичним фонтаном. Фото Е.Тшемеського, 1894 рік
Головна площа виставки із світло-музичним фонтаном. Фото Е.Тшемеського, 1894 рік

В погожі літні вечори 1894 р. на центральній алеї верхньої тераси нинішнього Стрийського парку збирався великий натовп львівських горожан, щоб оглянути найбільше диво Крайової виставки – електричний фонтан.

З появою перших зірок, під звуки музики розташованого поруч оркестру, з верхнього басейну, повільно починає підніматися потужний, висотою до 50 метрів струмінь води у формі дзвону або келиха. Одночасно по боках басейну та з нижньої чаші вдаряють на висоту до 30 метрів групи поодиноких струменів. Кожна з них підсвітлена кольоровими рефлекторами. З чотирьох бокових сторін починають шуміти широкі водоспади, та з мушель центральної вежі каскадами спадає надлишок води. Кольори прожекторів постійно міняються. За свідченнями очевидців ефект від роботи фонтану неможливо було описати пером.

Загальний вигляд фонтану перед експлуатацією. Фото 1894 року
Загальний вигляд фонтану перед експлуатацією. Фото 1894 року

Цьому диву виставка завдячувала визначному чеському інженерові, винахідникові в галузі електротехніки Франтішеку Кршіжіку (1847-1941). Його роботи були відомі в тодішній Австрійській імперії. Він здійснив проект освітлення оперного театру у Кракові та спорудив подібний львівському, але менш досконалий світловий фонтан у Празі.

Львівська споруда була розташована на центральній алеї поміж ресторанами Зогельмана і Бачинського. Навпроти фонтану споруджено естраду для оркестру. Фонтан складався з двох басейнів – нижнього, опущеного на півметра нижче землі і верхнього, розташованого на п’ятиметровій восьмикутній бетонній башті. З басейнів били вгору 11 груп вертикальних струменів. Спеціальна система тунелів, захищених скляними пластинами, підводила до кожної групи електричне світло, сила і колір якого могли регулюватись. Фонтан приводився в дію системою помп, які працювали від 150-сильного локомобіля. За одну секунду в повітря викидалось 205 літрів води. Електроенергію постачали дві потужні динамомашини. Бетонні роботи по спорудженню фонтану виконала львівська фірма інж. Гебеля, а скульптурне оформлення здійснив професор Львівської політехніки Л.Марконі.

Світло-музичний фонтан виставки у дії. Поштівка 1894 року
Світло-музичний фонтан виставки у дії. Поштівка 1894 року

Кульмінаційним моментом у роботі фонтану були відвідини виставки імператором Францом-Йосифом І. До звичайного освітлення додалася ще багата ілюмінація споруди фонтану та навколишніх будівель. Цісар спостерігав за роботою цього витвору інженерного мистецтва з спеціальної ложі. Гру водяних струменів доповнив спів хору товариства “Лютня”, який виконав полонез Мюнхгаймера та українські мелодії “До зорі” і “Над Прутом” композитора Воробкевича.

Людмила ШУЛЬГА

Джерело: “Галицька брама”, 1996, червень, № 16. – С.15-16.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.