Вежа у Стрийському парку, або де у Львові з’явився перший відеомагнітофон

Вежа у Стрийському парку, або де у Львові з’явився перший відеомагнітофон

Ще донедавна прогулюючись по Стрийському парку, катаючись на «Дитячій залізниці» чи просто повертаючись навпростець додому, львів’яни мали змогу спостерігати і водночас дивуватись жалюгідним станом безперечного витвору архітектури, котрим є водонапірна вежа. На щастя, нещодавно почалася повна реконструкція цієї споруди, тому зараз її становище є набагато кращим. Та цікаво заглянути в історію і з’ясувати, звідки й для чого з’явилася дана споруда.

Вежа в Стрийському Парку. Фото 2012 року. Взято з «Вікіпедії»
Вежа в Стрийському Парку. Фото 2012 року. Взято з «Вікіпедії»

А історія даної споруди починається ще в далекому 1894 році. Знавці історії знають наскільки цей рік був знаковим для Львова, коли наше місто відвідала, мабуть, така ж сама кількість туристів, якщо й не більша, як під час Євро-2012. А причиною цього стала Галицька Крайова виставка, що відбувалася в Стрийському парку.

Водонапірна вежа під час Крайової виставки 1894 року в Стрийському парку. Фото 1894 року. Автор: Едвард Тшемескі
Водонапірна вежа під час Крайової виставки 1894 року в Стрийському парку. Фото 1894 року. Автор: Едвард Тшемескі

Галицька Крайова виставка була найбільшим ярмарком в історії Галичини. Проходив він впродовж 139 днів з 5 червня по 10 жовтня 1894 року на верхній терасі Стрийського парку (тоді Парку Кілінського) у Львові з метою демонстрації культурних та цивілізаційних здобутків. Виставка була присвячена 100-річчю Повстання під проводом ТадеушаКостюшка, яке святкували у 1894 році. Не дивлячись на зовсім несприятливу погоду (100 днів з 139 падав дощ), це грандіозне дійство відвідали більше одного мільйона осіб, що в кілька разів перевищувало загальне населення міста.

Афіша Крайової виставки у Львові. Час роботи виставки вказано неправильно.
Афіша Крайової виставки у Львові. Час роботи виставки вказано неправильно.

Загалом, на виставці було зведено 129 павільйонів. Проте, до сьогоднішнього дня збереглось лиш три споруди того часу. Це Палац мистецтв, в котрому зараз розташовується спорткомплекс Національного університету «Львівська Політехніка», павільйон Рацлівської панорами, що теж використовується для потреб університету, а також Водонапірна вежа. Її було збудовано, в першу чергу, з практичних міркувань. Водопостачання виявилося поважною проблемою для дирекції виставки, адже на цій території не було природних джерел та водоймищ. Найближче джерело було розташоване в парку Залізна вода. Між тим, вода була потрібна для фонтанів; забезпечення роботи парових котлів та виробництва штучного льоду; для напування худоби, яка експонувалась у сільськогосподарських відділах виставки; для потреб ресторанів, кав’ярень та цукерень; для обслуговування туалетів та прибирання території; на непередбачені потреби. При цьому, сама вежа була споруджена у вигляді середньовічної башти і яскраво вписувалась в експозицію виставки. Ескіз будівлі зробив професор Юліан Захаревич. А тоді, ще маловідомий МіхалЛужецький перетворив цей ескіз в проект. Реалізували цей проект будівничі Юзеф Балабан та ВлодзімєжПодгорецький. Основними будівничими матеріалами стали камінь та цегла. Проте, є легенда, що для будівництва також було використано кілька останніх пам’ятників давнього Стрийського кладовища, яке розміщувалось на території теперішнього парку ім. Б.Хмельницького. Загальна площа споруди становила 99.58 метрів квадратних. Окрім того, на 18-метровій вежі був встановлений водозбірник об’ємом 60 000 л., виконаний краківською фабрикою машин Леона Зеленевського.

Водонапірна вежа під час «Східних торгів». Фото 1920-1930-х років
Водонапірна вежа під час «Східних торгів». Фото 1920-1930-х років

Галицька Крайова виставка не була єдиним дійством, що відбувалося в Стрийському парку. З 1922 року і до кінця 1930-х років тут відбувались, так звані, «Східні торги» — щорічні міжнародні виставки, що відбувалися із 1921 по 1939 роки у Львові. Орієнтовані на розвиток торгівлі Польщі з іншими країнами Центральної та Східної Європи, зокрема із СРСР.Славетний львівський письменник Станіслав Лем згадує, як він у 30-х роках минулого століття на Східних Торгах у Стрийському парку бавився в йо-йо і куштував бульйон з кубиків «Маггі».

Після припинення ярмарків вежа довгий час простоювала. В 1951 році стару вузькоколійку, що було споруджено колись для потреб ярмарків, частково розібрали, а частину переобладнали під нововідкриту дитячу залізницю, вагончики якого курсували попри вежу.

Колія Дитячої залізниці біля водонапірної вежі в Стрийському парку. Фото 1950-1960 років.
Колія Дитячої залізниці біля водонапірної вежі в Стрийському парку. Фото 1950-1960 років.

Своє друге життя вежа отримала в 1976 році, коли в ній відкрили кафе, а за іншими даними ресторан, з однойменною назвою «Вежа». Заклад вважався досить пристойним місцем і водночас романтичним. Оригінальне середньовічна стилістика будівлі в поєднанні озерцем та місточком над ним, було гідним місцем для романтичних вечорів.

Інтер’єр кафе «Вежа» в 1970-х роках. Фото з книги «Львів. Туристський інформатор»
Інтер’єр кафе «Вежа» в 1970-х роках. Фото з книги «Львів. Туристський інформатор»

В 1981 році тут з’явився відеомагнітофон і кафе стало першим у Львові відео-кафе, де постійно крутили різні не радянські ролики. Вхід в заклад став платним та вартував 3 рублі. Згодом, ціну було підвищено до 5, але в ціну тепер входив також бокал шампанського. По вечорам тут відбувались дискотеки. Один із сучасників і відвідувачів того закладу пише в своєму блозі, що в кафе показували кліпи виступів іноземних співаків, а замовити можна було лиш коктейлі або сік. Кухні і відповідних закусок там не було, тому посидіти там, щоб напитися було практично неможливо. Він також розповідає, що в той час були чутки, що по ночам для «своїх» в закладі влаштовували оргії з переглядом справжніх порнографічних фільмів. У вежі було 7 поверхів. На середньому поверсі були туалети, на верхньому – бар, а на інших поверхах містилися столики з телевізорами.

Відомою є історія про директорку закладу, яка вдавалася до значних фінансових махінацій, за які її ув’язнили. Аферистку називали Сонькою “Золотою Ручкою”, Сонею Брильянт. Відомо, що вона передавала діаманти своїм спільникам в аеропорту специфічним способом – через поцілунки.

З того часу будівля перебувала у занедбаному стані. Як і територія навколо неї. Колись чарівне озерце перетворилося на канаву. Вікна та оригінальні вітражі повибивали. Проте, хоч і в жалюгідному стані, та все в більшій мірі внутрішній інтер’єр закладу дещо зберігся, що дає нам уявлення про кафе тих часів.

Зараз схоже на те, що скоро вежа у Стрийському парку, уже в третє отримає нове життя. Принаймні, нові власники будівлі взялися за її впорядкування. Тепер вхід до неї обороняють замкнені двері, у нішах з’явилися пластикові вікна. Цікаво поглянути на дизайнерські проекти майбутньої переобладнаної будівлі та території навколо неї.

Проект відновлення закинутого ресторану ВЕЖА у Стрийському парку (проект - dzimkadesign)
Проект відновлення закинутого ресторану ВЕЖА у Стрийському парку (проект – dzimkadesign)

Якщо даний проект вдасться реалізувати, то вежа в Стрийському парку знову стане місцем з романтичною атмосферою, а проходити повз неї буде вже не страшно, а в радість.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

  1. Былан Б. Загальнакрайовавиставка 1894 у Львові // http://ji.lviv.ua/n68texts/Zahalna_krajova_vystavka.htm
  2. Котлобулатова І. Львів на фотографії: 1860-2006. – Львів, 2006
  3. Львів. Туристський інформатор. – Львів, 1979.
  4. Лемко І. Легенди Старого Львова. – Львів, 2008
  5. Михалик В. Лемко І. Львів повсякденний (1939-2009). – Львів, 2009
  6. Інтернет-порталhttp://www.lvivcenter.org/
  7. Інтернет-портал «Куплю квартиру» http://kuplukvartiru.com.ua/
  8. Блог Михалыча из Львова // http://svobodnijlemberg.blogspot.com/2013/07/blog-post_28.html
  9. Дудко Н. Водонапірна вежа: спадок Соньки “Золотої Ручки” // http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=3937
  10. Інтернет-портал http://explorer.lviv.ua/forum/index.php?topic=2474.0
  11. Інтернет-енциклопедія «Вікіпедія»

 

 

 

 

5 COMMENTS

  1. гарна стаття.але-багато неточностей.не у 1976 році “вежа отримала друге життя”!!!десь у 1978-79 ми туди пацанами лазили за допомогою мотузок-там був захаращений мотлохом “склад”…”Соньку”-розстріляли а не ув”язнили…і ще багато різних неправдивих нюансів!!!

  2. 100% Соньку розстріляли бо прр виїзді в Ізраїль в неї в шубі знайшли зашиті діаманти. В її квартиру потім вс елили наших знайомих, то в тій квартирі були дверні косяки і підвіконня вирвані – так ретельно шукали, чи не заховано ще десь камінчики.

  3. Мого товариша батько працював в КДБ у ті часи . Вів її справу . Там можна знімати цілий серіал .Соня там мутила норм . гроші , справді показувала порно для своїх. Але основний бізнес вів її чоловік . Була там тема на коктейлях по 11 коп. Зараз це смішно , а тоді це були мільйони . Арештували його при спробі втечі в Туреччину . Якось так , якщо коротко .

Напишіть відгук