Східні Торги, або ярмарок, що розчарував львів’ян

Східні Торги, або ярмарок, що розчарував львів’ян

За останні десятиліття наше місто поступово перебирає статус не тільки культурної столиці України, але в деякій мірі і торгової. Що року у Львові відбуваються святкові та книжкові ярмарки, шоколадні, пивні, сирні та тому подібні фестивалі, а в останні роки ще потужні ІТ-толоки. Та статус Львова як торгового міста не є чимось новим, і бере свій початок ще за часів австрійського та польського панування.

Вигляд з літака на парк Кілінського (Стрийський парк) та Східні Торги. Листівка 1921 р.
Вигляд з літака на парк Кілінського (Стрийський парк) та Східні Торги. Листівка 1921 р.

Ще в епоху володіння Галичини монархією Габсбургів у Львові почали відбуватися грандіозні масові заходи, пов’язані з розвитком торгівлі та та налагодженням торгових зв’язків. Основними з них були Рільничо-промислова виставка 1877 р., Крайова виставка 1894 р. та Військова виставка 1916 р.. Поляки, що стали керманичами Галичини після 1918 р., вирішили продовжили традицію таких масштабних дійств, наслідком чого стало запровадження так званих Східних Торгів, що діяли впродовж 1921-1939 рр.

Вид з літака на центральну алею Східних торгів. Фото: 1921-1930 рр.
Вид з літака на центральну алею Східних торгів. Фото: 1921-1930 рр.

В пам’яті львів’ян Східні Торги не увіковічнились настільки, як, скажімо, Крайова виставка. Проте, збереглась велика кількість світлин, які увічнили події Торгів, їх архітектуру, рекламні дійства. Переглядаючи дані фотографії створюється ілюзія, що це було грандіозне дійство, яке мало внести свій вплив на життя міжвоєнного Львова. Та чи було так насправді?!

Східні Торги. Головна алея. Фото 1921 р.
Східні Торги. Головна алея. Фото 1921 р.

Ідею створення «Східних торгів» як міжнародних торгових ярмарків запропонував професор Г. Гросман. Ця думка була підтримана Торгово-промисловою палатою міста Львова. Метою майбутнього дійства була торгова експансія Польщі на Схід, в першу чергу в СРСР.

Відвідувачі на Східних Торгах. Фото 1925 р.
Відвідувачі на Східних Торгах. Фото 1925 р.

Цікаво, що первинний вибір організаторів щодо місця проведення ярмарки випав на приміщення Політехнічного інституту. Проте, вони отримали відповідь, що в святині науки і знань не можна давати притулки крамарству. Саме через це, остаточним місцем проведення Торгів став парк Кілінського (Стрийський парк). Цей вибір не був дивним, оскільки в даному місці уже відбувалися подібні дійства – як от Крайова і Військова виставки. Для проведення запланованої ярмарки було підготовлено 48 торгових павільйонів, декотрі з яких збереглись ще від Крайової виставки 1894 р..

Центральний павільйон Східних Торгів. Листівка 1925 р.
Центральний павільйон Східних Торгів. Листівка 1925 р.

Проте, уже перший рік проведення Східних Торгів виявився малоуспішним. Робітникам не вдалося вчасно завершити усі роботи, а тому відвідувачі ярмарки мали чудову можливість чути гуркіт будівництва та спостерігати за возами, на котрих з поспіхом вивозили невикористані будівельні матеріали. На горе організаторам, під час відкриття цього дійства відбулась ще одна прикра для них подія – замах на керівника Польської держави Юзефа Пілсудського. І хоча сам Пілсудський не постраждав, та сам факт закономірно привернув до себе усю увагу преси, що явно було не на користь промоції торгів.

Східні Торги. Вигляд на рільничий павільйон. Листівка 1928 р.
Східні Торги. Вигляд на рільничий павільйон. Листівка 1928 р.

Офіційна статистика торгів і справді справляє певне враження їх масштабності і грандіозності. Наприклад, в 1928 р. в них взяло участь 1600 фірм і промисловців, з яких 400 були із-за кордону. Були представлені торгові компанії таких країн як Австрія, Німеччина, Франція, Чехословаччина. Свої представництва на торгах також мали фірми з США, Туреччини, Іспанії, Алжиру, Фінляндії та Індії. Загальна кількість відвідувачів сягнула 150 тисяч. Площа торговиці складала 220 тис. м2, на якій містилося 50 павільйонів і кіосків. При торгах діяла власна пошта, телеграф, телефонна станція, сюди курсував трамвай та було проведено залізничне сполучення.

Східні Торги. Павільйон Мистецтва. Фото 1927-1936 рр.
Східні Торги. Павільйон Мистецтва. Фото 1927-1936 рр.

Проте, загальне уявлення про виставку доповнюють газетні повідомлення тих років. Так, «Gazeta handlowa» у 1927 р. підкреслювала:«Усе суспільство нашого міста вітало їх перші починання і кроки. Львівське суспільство бачило в торгах своє улюблене дитя […] З плином часу ставлення до торгів змінилося– початковий ентузіазм перейшов у нехіть, що можна було спостерігати на останніх торгах. Викликали вони у львівського суспільства нетерплячість, оскільки не осягнули свого початкового завдання і не стали тим торговим майданчиком, який би слугував для товарного обміну між Заходом та Сходом»

 

Цінним джерелом, щодо значення Східних Торгів, є спогади їх сучасників. Наприклад в 1933 році В. Хаєс писав: «Східні торги –тринадцяті за порядком – без запалу, без ентузіазму, тихо,місто не реагує…». Як бачимо даний ярмарок з роками перетворився на щось банальне для жителів міста, не викликаючи в них жодної охоти до даного дійства.

Давня вежа Бачевського – місце розташування Польського радіо під час Східних Торгів. Листівка 1936 р.
Давня вежа Бачевського – місце розташування Польського радіо під час Східних Торгів. Листівка 1936 р.

Зазначимо, що львівських торговців на Східних Торгах було не багато – зазвичай не більше 50. Здебільшого, це були представники польської та єврейської національності. Українці ж у даному дійстві практично не були задіяні. І причини цього були ні тільки економічні, але й політичні. Українська сторона вбачала в торгах, в першу чергу, політичну акцію. Таку точку зору підтверджує акція боївки УВО 1929 р., в ході котрої в приміщеннях торгів було закладено кілька бомб, вибухи яких пошкодили будівлю дирекції ярмарки та нанесли поранення двом урядовцям.

Східні Торги. Павільйон Промислового Банку. Фото 1937 р.
Східні Торги. Павільйон Промислового Банку. Фото 1937 р.

Останній раз Східні Торги відбулися в 1938 р.. Наступного року їх проведенню перешкодила Друга Світова війна, хоча є відомості що вони навіть встигли відкритись 1 вересня 1939 року – в той самий день як Німеччина напала на Польщу.

Будівля колишнього кіоску «Рудки» 1928 р., часів Східних Торгів. Сучасний стан. Фото 2011 р.. Взято з Вікіпедії
Будівля колишнього кіоску «Рудки» 1928 р., часів Східних Торгів. Сучасний стан. Фото 2011 р.. Взято з Вікіпедії

 

Ще до 1970-х років в Стрийському парку розміщувалась значна кількість об’єктів, що залишилась після ярмарки. Старше покоління ще може пригадати парашутну вежу та центральний павільйон, що в народі називали «Підковою». До наших днів вціліло лиш кілька споруд, які однак, зараз або в край занедбаному стані, або ж переобладнані під кафе чи ресторани.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

  1. Андрій Безсмертний Східні торги у Польщі 1920-ті-1930-ті рр. ХХ ст. / Безсмертний Андрій // Історична панорама. – 2014. – Вип. 19. – С. 55-68 . – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Istp_2014_19_7.pdf
  2. Кучабський О. Замах на Пілсудського під Львівською ратушою // http://postup.brama.com/000923/158_7_2.html
  3. Східні торги у Львові – традиції, які не варто втрачати // http://www.tpp.lviv.net/zek/Numbers/3_2000/torhy.htm
  4. Чи відновимо колись у Львові «Східні Ярмарки» («TargiWschodnieweLwowie») //http://zmij27.blogspot.com/2011/01/targi-wschodnie-we-lwowie.html
  5. Інтернет-ресурс www.polona.pl
  6. Інтернет-портал www.lvivcenter.org
  7. Вільна енциклопедія Вікіпедія www.uk.wikipedia.org

Напишіть відгук