Невідомі спогади про Петра Франка

На сайті Фотографії Старого Львова з’явилося понад два десятка публікацій, в яких висвітлено окремі аспекти життя і діяльності Петра Франка (28.06.1890–07.1941?) – сина Івана Франка, педагога, науковця, перекладача, журналіста, громадського, культурно-просвітнього та військового діяча, провідного фахівця українського тіловиховання, теоретика і практика гімнастично-спортивного руху в Галичині (члена товариств «Український спортовий кружок», «Сокіл-Батько», співзасновника «Пласту», СТ «Україна», «Змагового союзу» та ін.), учня та послідовника професора Івана Боберського.

У сьогоднішній публікації представлено спогади Степана Гайдучка про Петра Франка. Обоє мали чимало спільного, робили одну справу, особливо в царині українського тіловиховання. Зокрема, під проводом Івана Боберського, пройшли вишкіл в «Українському спортовому кружку», «Соколі-Батьку»; творили «Пласт», розвивали і популяризували спорт у Галичині; писали свої перші статті на тіловиховну тематику.

Після Другої світової війни, Степан Гайдучок підтримував контакти з сім’єю Петра Франка. Неодноразово бував у них вдома. Вдалося навіть віднайти декілька конвертів і листів, які свідчать про взаємне листування. У Люби та Петра Галущаків й досі зберігаються книги, подаровані їм Степаном Гайдучком.

У архіві Степана Гайдучка міститься чимало спогадів про осіб з якими він комунікував упродовж життя. Ці спогади різні за величиною і глибиною подачі матеріалу, від двох-трьох речень до декількох сторінок. Серед цих є невеличкий спогад-нарис про Петра Франка. Степан Гайдучок написав його, коли робив підписи під світлинами, які зафіксували листопадові бої за Львів 1918 р. Два аркуші рукописного тексту на жаль не датовані. На основі співставлень різних документів я прийшов до висновку, що Степан Гайдучок написав ці рядки не раніше 1964 р. Текст публікую із збереженням мови і правопису ориґіналу.

Степан Гайдучок

[Спогади про Петра Франка]

Одним з [оборонців касарень у Львові при вулиці Бема (ріг городецької)] командантів був четар УСС Петро Франко син письменника Івана Франка. Послідним відходив [у листопаді 1918 р.] зі своєю частиною зі Львова. Відбув летунський вишкіл в астрийській армії.

З фаху хемік і вчитель фізичного виховання. Добрий бігун, футболіст, ситківкар (лявн теніс, грач), вихованок «Сокола» у Львові, голова УСК (Український спортовий кружок при Академічній гімназії).

Кінчив академічну гімназію. Як учитель руханки від 1911 року вчив руханки в приватній учительській жіночій семінарії УПТ (Українське педагогічне товариство).

В грудні 1918 року вилетів з Красного на фронт, під Сокалем заблудив і осів за польськими лініями боєвими. Попав там в полон, опинився в таборі полонених на Домб’ю коло Кракова. Утік звідтам до Відня, звідки привіз в 1919 році на Різдвяні свята летунських механіків німців до летунського осередка в Краснім. Там були вже військові летуни з Придніпрянщини. Мав щастя, що визвали його в Станиславів, бо в тім часі маніпульовали летуни з якоюсь летунською бомбою, що вибухла і вбила кількох з летунів. Їх похоронили в Краснім. Ще в 1922 році оглядав я їх могилу з хрестом на якім замість рамен був пропелєр літака.

Петро Франко був в якійсь місії в Сербії (писав про це спогад), опинився у Відні, де заложив товариство чи клюб славянських студентів.

Як повернув на Батьківщину учителював в українській гімназії в Коломиї. Польська влада його звільнила, коротко працював в молочарні Маслосоюза в Глинянах, виїхав до УССР, де в Харкові викладав хемію. Десь по 1934 році повернув назад в Галичину і учив руханки в приватній українській гімназії в Яворові.

В 1939 році депутат Верховної Ради, очолює катедру хемії в новоутворенім торговельнім інституті. В 1941 році з вибухом війни німецько-радянської на евакуацію виїхав і загинув.

Дещо писав але це або переклади або компіляції. Один з засновників українського пласту. Назву Пласт він то піддав в «Соколі», як ми з [Іваном] Боберським дискутували над українською назвою «boy scout».

Джерело: Гайдучок С. [Спогади про Петра Франка]. Рукопис. 2 арк. // Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
2. Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
3. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512с.
4. Сова А. Як Петро Франко організовував спортове життя у Коломиї у 1924–1925 роках. URL: https://photo-lviv.in.ua/yak-petro-franko-orhanizovuvav-sportove-zhyttia-u-kolomyi-u-1924-1925-rokakh-z-nahody-130-richchia-vid-narodzhennia-petra-franka/ (дата звернення: 26.06.2020).
5. Сова А. Декілька невідомих документів з життя і діяльності Петра Франка. Частина перша. URL: https://photo-lviv.in.ua/dekil-ka-nevidomykh-dokumentiv-z-zhyttia-i-diial-nosti-petra-franka-chastyna-persha/ (дата звернення: 28.06.2020).
6. Сова А. Декілька невідомих документів з життя і діяльності Петра Франка. Частина друга. URL: https://photo-lviv.in.ua/dekil-ka-nevidomykh-dokumentiv-z-zhyttia-i-diial-nosti-petra-franka-chastyna-druha/ (дата звернення: 05.07.2020).
7. Сова А. Декілька невідомих документів з життя і діяльності Петра Франка. Частина третя: паспорт громадянина Української Народної Республіки. URL: https://photo-lviv.in.ua/dekil-ka-nevidomykh-dokumentiv-z-zhyttia-i-diial-nosti-petra-franka-chastyna-tretia-pasport-hromadianyna-ukrains-koi-narodnoi-respubliky/ (дата звернення: 12.07.2020).
8. Сова А. Мальовничими стежками Українських Карпат, або мандрівка Петра Франка в Урич і околиці. URL: https://photo-lviv.in.ua/malovnychymy-stezhkamy-ukrainskykh-karpat-abo-mandrivka-petra-franka-v-urych-i-okolytsi/ (дата звернення: 24.07.2020).
9. Сова А. Невідомі документи з життя і діяльності Петра Франка. Частина четверта: період Західно-Української Народної Республіки. URL: https://photo-lviv.in.ua/nevidomi-dokumenty-z-zhyttia-i-diialnosti-petra-franka-chastyna-chetverta-period-zakhidnoukrainskoi-narodnoi-respubliky/ (дата звернення: 26.07.2020).
10. Сова А. Петро Франко, Степан Гайдучок та інші на першій футбольній зустрічі спортового товариства «Україна». URL: https://photo-lviv.in.ua/petro-franko-stepan-hayduchok-ta-inshi-na-pershiy-futbolniy-zustrichi-sportovoho-tovarystva-ukraina/ (дата звернення: 31.07.2020).
11. Сова А. Невідомі документи з життя і діяльності Петра Франка. Частина п’ята. URL: https://photo-lviv.in.ua/nevidomi-dokumenty-z-zhyttia-i-diialnosti-petra-franka-chastyna-p-iata/ (дата звернення: 9.08.2020).
12. Сова А. Невідомі документи з життя і діяльності Петра Франка. Частина шоста. URL: https://photo-lviv.in.ua/nevidomi-dokumenty-z-zhyttia-i-diialnosti-petra-franka-chastyna-shosta/ (дата звернення: 23.08.2020).
13. Сова А. Невідомі документи з життя і діяльності Петра Франка. Частина сьома. URL: https://photo-lviv.in.ua/nevidomi-dokumenty-z-zhyttia-i-diialnosti-petra-franka-chastyna-soma/ (дата звернення: 6.09.2020).
14. Сова А. Петро Франко на невідомих фотографіях 1914 року. URL: https://photo-lviv.in.ua/petro-franko-na-nevidomykh-fotohrafiiakh-1914-roku/ (дата звернення: 29.10.2021).

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com