Петро Франко, Степан Гайдучок та інші на першій футбольній зустрічі спортового товариства «Україна»

0
292
Петро Франко, Степан Гайдучок та інші на першій футбольній зустрічі спортового товариства «Україна»

На початку ХХ ст. у Львові організовуються перші на українських землях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, українські спортивні товариства. Заснування стараннями Івана Боберського та його вихованців 1906 р. в Академічній гімназії спортивного осередку – «Українського спортового кружка» (УСК), стало прикладом для наслідування і мало визначальний вплив на становлення і поширення спорту в освітніх установах українців Львова та серед української спільноти Галичини загалом.

Так, невдовзі у Львові українське юнацтво, яке навчалося у польських гімназіях об’єдналося в український спортовий кружок «Дніпро». Українські спортові осередки (кружки, а згодом клуби) з’явилися при українських гімназіях у низці інших міст і містечок краю: «Сянова Чайка» – в Перемишлі; «Поділля» – в Тернополі; «Січ» – у Стрию. Однак участь у таких кружках брала лише певна частина гімназистів, і то лише в роки свого навчання.

Вчорашні гімназисти, спортовці УСК та «Дніпра», ставши студентами Львівського університету чи політехніки, здебільшого таку можливість втрачали. Тому постала потреба створення громадського спортивного товариства, яке б акумулювало і задовольняло потреби українського молодіжного середовища, передусім студентської молоді.

Учительський відділ товариства “Сокіл-Батько” у Львові. Зліва направо: професор Іван Боберський – провідник відділу, Степан Гайдучок, Тарас Франко, Омелян Гузар, Петро Франко, Іван Ігнат, Олександр Довбенко, Ігор Федів. Весна 1913 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Учительський відділ товариства “Сокіл-Батько” у Львові. Зліва направо: професор Іван Боберський – провідник відділу, Степан Гайдучок, Тарас Франко, Омелян Гузар, Петро Франко, Іван Ігнат, Олександр Довбенко, Ігор Федів. Весна 1913 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Намагаючись допомогти у вирішенні цієї проблеми випускникам Академічної гімназії, професор Іван Боберський порадив їм створити окреме спортивне товариство для українських студентів вищих шкіл Львова. Стараннями Івана Боберського (після численних обговорень і консультацій) та його учнів – Степана Гайдучка, Гриця Лучаківського, Василя Паліїва, Матвія Яворського, Петра і Тараса Франків та ін. – 22 вересня 1911 р. у залі товариства «Сокіл-Батько» відбулися збори студентської молоді, на яких було ухвалено рішення заснувати спортивне товариство. За назву було обране особливе для кожного українця слово – «Україна».

Вихованець Івана Боберського Степан Гайдучок згадував: «Треба було аж двох випусків абітурієнтів академічної ґімназії, щоби в 1911 р. оснувати спортове товариство студентів вищих шкіл «Україна». Виключно академічним стануло воно тому, що про спорт в инших верствах молоді годі було ще думати. Воно стало відразу твердо на ноги, до чого причинилося немало й це, що Товариство «Сокіл-Батько» [під головуванням Івана Боберського (Іван Боберський був головою товариства «Сокіл-Батько» з 26.08.1908 р. по 21.11.1918 р.). – А. С.] у Львові подбало про власну площу».

Руханково-спортова площа «Сокола-Батька» у Львові, де відбувся перший футбольний матч спортового товариства «Україна». Ліворуч від неї – вул. Стрийська. Орієнтовно, 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Руханково-спортова площа «Сокола-Батька» у Львові, де відбувся перший футбольний матч спортового товариства «Україна». Ліворуч від неї – вул. Стрийська. Орієнтовно, 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

27 вересня 1911 р. обговорено проєкт статуту товариства, запропонований студентом права Львівського університету Матвієм Яворським. У § 1 статуту зазначено: «Товариство носить назву «Україна спортове товариство студентів висших шкіл у Львові». Мовою урядовою є українська» (ці положення будуть збережені у редакціях статуту від 1914 та 1925 рр.). 8 квітня 1925 р. на Надзвичайних загальних зборах товариства § 1 статуту змінено на: «Товариство має назву: Спортове Товариство «Україна», в скороченню С. Т. «Україна». Урядовою мовою Т[оварист]ва є українська. Осідком Т[оварист]ва є місто Львів». Така офіційна назва збереглася до початку Другої світової війни. У 1920-х роках була спроба змінити назву товариства на Українське спортове товариство «Тризуб» з центром у Львові та поширити діяльність на територію Львівського воєводства. Однак польська окупаційна влада не схвалила такої ініціативи українців.

Метою товариства, окреслено в статуті, було «плекати практично і теоретично спорт у всїх єго напрямах». Серед завдань першорядними були такі: «а) удержуванє приладів для членів, льокалїв, площ для змагань та підручних бібліотек; б) видаванє публїкаций з обсягу спортового житя, уряджуванє відчитів збиранє статистичного материялу; в) уряджуванє публичних змагань, прогульок, руханкових вечорів, вечерниць та всяких иньших зібрань для науки і забави; г) веденє постійних вправ і науки в всїх напрямах спорту та руханки; д) творенє секций для поодиноких напрямів спорту; е) удержуванє зносин з иньшими спортовими та руханковими Товариствами». Для затвердження документ за підписом чотирнадцяти осіб (серед них: Матвій Яворський, Степан Гайдучок, Олекса Кривий, Денис Зелений, Василь Паліїв, Аркадій Малецький, Зенон Носковський, Микола Лучаківський, Тарас і Петро Франки, Святослав Довбенко, Володимир Бачинський та ін.) 8 листопада 1911 р. було скеровано в Галицьке намісництво.

Площа «Сокола-Батька» у Львові, 1911 р. Підпис під світлиною, опублікованою у сокільському часописі «Вісти з Запорожа» (Львів, 1911 р.): «Площа «С[окола]-Б[атька]». Часть західна від стрийського гостинця».
Площа «Сокола-Батька» у Львові, 1911 р. Підпис під світлиною, опублікованою у сокільському часописі «Вісти з Запорожа» (Львів, 1911 р.): «Площа «С[окола]-Б[атька]». Часть західна від стрийського гостинця».
На перших загальних зборах організації, що відбулися 12 листопада 1911 р., обрано керівництво: голова – Матвій Яворський, містоголова (заступник) – Василь Косаревич, писар – Антін Зелений, скарбник – Василь Паліїв, господар – Володимир Костецький, начальник змагової комісії – Степан Гайдучок, відпоручник і писар змагової комісії – Іван Гасман, заступники виділових (правління) – Гриць Лучаківський, Роман Носковський, Денис Вахнянин. 26 листопада 1911 р. Галицьке намісництво повідомило, «що не заказує завязання [не забороняє заснування. – А. С.] Товариства Студентів вищих шкіл «Україна» на підставі предложеного статуту».

Визначальну роль у діяльності СТ «Україна» відіграло українське гімнастичне товариство «Сокіл», очолюване Іваном Боберським. Запропоновану ним і визрілу в середовищі його учнів ідею вдалося реалізувати значною мірою завдяки організаційним зусиллям і матеріальним можливостям «Сокола-Батька». Саме на його базі, а це – гімнастичний зал та гімнастично-спортова площа «Український город», де відбувалися вправляння та змагання спортовців «України».

Перша дружина копаного м’яча (футбольна команда) спортового товариства «Україна». Підпис Степана Гайдучка: «Дружина копаного мяча «України» зорганізована в вересні 1911 р. Вона то розіграла змагання з «УСК» акад[емічної] гімназиї на площі «Сокола-Батька». Програла 1:2. Стоять з ліва на право: Суддя змагань Петро Франко ст[удент] політехніки, Королик ст[удент] прав, [Володимир] Богоніс ст[удент] фільозофії, Мацюрак Кость ст[удент] прав, Вахнянин Д[енис] ст[удент] медицини, [І.] Трушанко ст[удент] політехніки, Лучаківський Гриць ст[удент] прав, Носковський Роман ст[удент] медицини, Зелений Антін ст[удент] прав?, [Василь] Косаревич ст[удент] політехніки, Гайдучок Степан ст[удент] медицини». Львів, площа «Сокола-Батька», 15 жовтня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Перша дружина копаного м’яча (футбольна команда) спортового товариства «Україна». Підпис Степана Гайдучка: «Дружина копаного мяча «України» зорганізована в вересні 1911 р. Вона то розіграла змагання з «УСК» акад[емічної] гімназиї на площі «Сокола-Батька». Програла 1:2. Стоять з ліва на право: Суддя змагань Петро Франко ст[удент] політехніки, Королик ст[удент] прав, [Володимир] Богоніс ст[удент] фільозофії, Мацюрак Кость ст[удент] прав, Вахнянин Д[енис] ст[удент] медицини, [І.] Трушанко ст[удент] політехніки, Лучаківський Гриць ст[удент] прав, Носковський Роман ст[удент] медицини, Зелений Антін ст[удент] прав?, [Василь] Косаревич ст[удент] політехніки, Гайдучок Степан ст[удент] медицини». Львів, площа «Сокола-Батька», 15 жовтня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Практично відразу після заснування СТ «Україна» при ньому була створена дружина копаного м’яча (футбольна команда) з однойменною назвою. Вона зустрічалася не лише з українськими футбольними клубами, а й гідно відстоювала честь українців у матчах з польськими та єврейськими командами («Чарні», «Гасмонея», «Погонь» тощо). У команді «виросли» знані українські майстри копаного м’яча Карло Мікльош, Олександр Скоцень, Михайло Бутель та ін.

Перший футбольний матч СТ «Україна» зіграла з командою «УСК-І». У львівському часописі «Діло» 17 жовтня 1911 р. знаходимо про цю подію невелику замітку, у якій зазначалося: «Стріча між «І. Україною» а «І. У. С. К.» відбула ся дня на площи «Сокола-Батька». Початок «по українськи» спізнив ся о 17 хв. Гра відразу йшла жваво і досить остро але зате без комбінацій, безладно і з розбиванєм. «Україна» хоч має старших і досьвідчених грачів одначе зовсім не зіграна, бо не мала анї одної спільної підготови. Напад «України» особливо слабий і брак йому спільної акциї. Зате заложники справляли ся добре а і воротар не дармував, – бо пустив два мячі прямо в сїтку. «Україна» здобула ся лише на одні ворота при кінци першої половини. І так остаточний вислїд 2:1 (1:1) в користь «У. С. К. І.». Судиював судия з «Укр[аїнського] Змагового Союза» П[етро] Франко». У замітці грачі це – гравці, підготова – підготовка, тренування, заложники – зихисники, вислід – результат.

Перша дружина копаного м’яча (футбольна команда) спортового товариства «Україна». Підпис під світлиною, опублікованою у сокільському часописі «Вісти з Запорожа» (Львів, 1911 р.): «Дружина «України» (15.Х.1911.) на площі «Сокола-Батька». Від лївої руки читача: П. Франко техн. судия, С. Королик пр., В. Богонос пр., К. Мацюрак пр., Д. Вахнянин мед., К. Шуховський пр., Г. Лучаківський пр., Носковський мед., А. Зелений пр., І. Трушанко пр., В. Косаревич техн., С. Гайдучок мед. Сьвітлив О. В. Павлюх пр.».
Перша дружина копаного м’яча (футбольна команда) спортового товариства «Україна». Підпис під світлиною, опублікованою у сокільському часописі «Вісти з Запорожа» (Львів, 1911 р.): «Дружина «України» (15.Х.1911.) на площі «Сокола-Батька». Від лївої руки читача: П. Франко техн. судия, С. Королик пр., В. Богонос пр., К. Мацюрак пр., Д. Вахнянин мед., К. Шуховський пр., Г. Лучаківський пр., Носковський мед., А. Зелений пр., І. Трушанко пр., В. Косаревич техн., С. Гайдучок мед. Сьвітлив О. В. Павлюх пр.».

У приватному архіві одного із гравців цього матчу, в майбутньому професора українського тіловиховання Степана Гайдучка (1890–1976) збереглася світлина дружини копаного м’яча (футбольної команди) спортового товариства «Україна» з Петром Франком (суддя гри). Ця ж світлина публікувалася у львівській пресі.

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  2. Люпа Б. М., Грисьо Я. А., Яремко І. Я. Хроніки львівського футболу; За ред. Б. М. Люпи. – Львів: ЛА «Піраміда», 2015. – Т. 1 (ІІ половина ХІХ ст. – 1965). – 596 с.
  3. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  4. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.