Одним з найцікавіших львівських архітекторів «австрійського періоду» є Ігнацій Хамбрез. Уродженець Чехії, з 1812 року він на кілька десятиліть пов’язав своє життя зі Львовом. Тут він викладав і творив і зрештою значною мірою приклався до формування того образу архітектури старого Львова, якою сьогодні так захоплюються відвідувачі міста. Отож Ігнацій Хамбрез, хто він?
Ратуша у Цешині
Народився Ігнацій 31 липня 1758 року в Голешові (сучасна Чехія). Початково він навчався у свого батька Яна Хамбреза, який був маляром. Пізніше його наставником став Ян Штурм. Нам відомо, що у 1776–1783 роках він відвідав Священну Римську імперію, Францію, та територію сучасної Італії. 5 жовтня 1784 року в Цешині, у місті яке шановному читачу варто запам’ятати, він одружився з Терезою, донькою будівничого Юзефа Драхного. 1792 року оселився в тому є Цешині, де 7 липня 1792 року отримав посаду вчителя рисунку в місцевій школі. У той же час він був радником міста у справах будівництва.
Один з корпусів Ягеллонського університету
Цешин у наші дні
У 1803 році Хабрез був призначений викладачем рисунку нормальної школи у Кракові. А уже від 1807 року він стає професором надзвичайним філософського факультету Ягеллонського університету, де він викладав архітектуру та рисунок. У цей же час його ймовірно вперше запрошували до Львова, проте він відкинув цю пропозицію. У 1810 році він покидає Яґеллонський університет і починає викладати при краківській школі Св. Варвари. Можливо, у цей час він провадив і будівничу діяльність, проте наразі дослідникам важко реконструювати деталі цього періоду його життя.
Починаючи з 1812 року, Ігнацій оселився у Львові. 1814 року він очолив кафедру вищого будівництва у Львівському університеті. У 1818 році він намагався отримати статус професора звичайного, який би забезпечив його відносно стабільним прибутком на найближчий час. Ігнацій викладав курс архітектури, а також будівництва мостів та доріг. За час педагогічної практики, ним було видано цілий ряд книг, які задумувались як посібники для студентів, проте так і не отримали цього статусу. 1834 року він вийшов на пенсію. Протягом усього часу родина Хамбреза перебувала в Цешині, за винятком сина Леопольда, про якого відомо, що у 1844 році проживав у Львові.
Фрагмент оздоблення будинку на вулиці Князя Романа
Свої ранні споруди Ігнацій проектував у стилі бароко з елементами класицизму, пізніше перейшов повністю до стилістики класицизму. Займався живописом, яким захоплювався особливо у молоді роки. Серед створених ним споруд особливо вирізняються наступні. Ратуша в Цешині в стилі бароко з елементами класицизму. Збудована 1800 року. Сьогоднішній вигляд відрізняється від початкового внаслідок кількох перебудов. Ще однією спорудою стала Католицька гімназія в Цешині, споруджена у 1802 році.
Арсенал Сенявських
Йому належить перебудова корпусу Львівського університету, яка тривала у 1826–1828 роках. Під час революції 1848 року і обстрілу австрійцями міста, ця споруда була знищена. Перебудова львівського арсеналу Сенявських на бібліотеку. Сьогодні ця споруда є одним з корпусів Національно наукової бібліотеки імені В. Стефаника.
Проект Палацу Потоцьких, 1822 рік
Хамбрезом була спроектована та зведена стара будівля палацу Потоцьких у Львові, розібрана на початку 1860-х. Вигляд палацу відомий зі збереженого проекту 1822 року.
Будинок на вулиці Князя Романа
Будинок на вулиці Князя Романа. Фрагмент декору
Можливо, як припускає Юрій Бірюльов, за його проектом було зведено будинок Юзефа Кілана, зведений 1828 року на вулиці Зеленій, 25-27 у Львові. Ще одним таким гіпотетичним проектом, на думку того ж Ю. Бірюльова є будинок на вулиці Князя Романа, 24 у Львові. Збудований у 1829–1830 роках.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
Архітектура Львова: Час і стилі. ХІІІ-ХХІ ст. – Львів, 2008.
Вже VII Фестиваль ретро автомобілів у Львові під назвою “Leopolis Grand Prix 2017” проходитиме в цьому році з 2 по 4 червня на території Парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького. В програмі фестивалю попри традиційне відновлення перегонів історичною трасою “Львівський трикутник”, виставки ретро авто, конкурсу елеганції , організатори обіцяють багато несподіванок та цікавинок.
Пропонуємо вашій увазі повну програму фестивальних заходів та локації. Якщо в програмі будуть зміни – ми обов’язково вас повідомимо.
П’ятниця, 2 червня Парк культури та відпочинку імені Б.Хмельницького
11.00 Відкриття виставки ретро автомобілів під відкритим небом
12.00 – 22.00 Кулінарні шедеври країн світу
12.00 — 20.00 Дитячі розваги (дитяча зона)
12.00 – 20.00 Реконструкція військового табору (військова зона)
12.00 – 22.00 Виступи музичних колективів
Фестиваль Leopolis Grand Prix 2016
Субота, 3 червня Парк культури та відпочинку імені Б.Хмельницького, «Львівський трикутник»
10.00 – 22.00 Виставка ретро автомобілів під відкритим небом
10.00 – 15.30 Перегони трасою «Львівський трикутник»
15.00 – 20.00 Виступи музичних колективів
12.00 – 16.00 Змагання для дітей «Формула 001» (дитяча зона)
10.00 – 22.00 Кулінарні шедеври країн світу
11.00 – 20.00 Реконструкція військового табору (військова зона)
Фестиваль Leopolis Grand Prix 2014
Неділя, 4 червня Парк культури та відпочинку імені Б.Хмельницького
10.00 – 20.00 Виставка ретро автомобілів під відкритим небом
12.00 – 16.00 Конкурс елеганції
12.00 – 16.00 Змагання для дітей «Формула 001» (дитяча зона)
10.00 – 20.00 Реконструкція військового табору (військова зона)
12.00 – 20.00 Музична програма 20.00 Закриття виставки.
У столиці Південної Кореї – Сеулі фінішував конкурс краси «Міс Європа». Вперше успіху на міжнародному конкурсі краси досягла львів’янка. Так, титул віце-міс Європа-2017 здобула топ-модель Ніна Горинюк. Вона також увійшла у п’ятірку кращих учасниць конкурсу, отримала титул четвертої віце-Miss Supertalеnt of the World (за цю корону змагалися 45 дівчат).
Зокрема, в рамках фестивалю Supertalеnt of the World відбулися такі заходи – Seul Fashion Week, «Міс Європа-2017» та Miss Supertalеnt of the World. Про це повідомила продюсер Ніни Горинюк – Гражина Чаплін (Гражина з 2004 по 2009 рік була генпродюсером “Міс Львів». Після судових спорів конкурс пройшов ребрендинг – Miss TV).
Корону «Міс Європа-2017» одягнули красуні із Латвії Діані Кубасовій. Діана – успішна топ-модель, займається фітнесом та здоровим способом життя, любить подорожувати. Торік фортуна на цьому конкурсі усміхнулася українці Діані Старковій, яка представляла Францію.
Віце-міс Європа-2017 топ-модель Ніна Горинюк
Ніна Горинюк не вперше стає переможницею різноманітних конкурсів краси. У 2015 році – перше місце у соцпроекті «Міс Львів», згодом – Miss Internalional Ukraine 2015. Представляла Україну на Miss International у Японії та у Німеччині на конкурсі «Топ-модель». Сьогодні Ніна успішно робить у рідному Львові телевізійну кар’єру, є ведучою каналу City Life.
Ніна гідно представила Україну на «Міс Європа-2017». Її дрес-код оцінили журі та чимало учасниць конкурсу – вечірню сукню від дизайнера Зоряни Кириленко та розкішну сукню зі шлейфом від Стелли Шаховської. Образ красуні доповнила біжутерія від французького бренду De Tiara.
Переможниці «Міс Європа 2017»
«Мене переповнюють позитивні емоції! Чергова перемога у конкурсі краси є для мене стимулом не зупинятися на досягнутому, а впевнено йти до нових висот, – розповіла Ніна Горинюк. – Для мене цей титул дався доволі легко. Я виступала впевнено, усміхалася, просто була собою. Вірила у те, що не поїду до дому без стрічки. Моя мрія здійснилася. На «Міс Європа-2017» познайомилася не лише з багатьма красивими і харизматичними учасницями, а й більше дізналася про стиль життя і культуру Південної Кореї. Організатори влаштували нам різноманітні екскурсії визначними місцями країни, були також офіційні зустрічі, акції».
Початок травня цього року приніс працівникам Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові сумну звістку. З далекої Швеції повідомили, що 29 квітня на 79 році життя помер Ганс Менцинський (1938-2017) – онук відомого українського оперного співака Модеста Менцинського.
Понад двадцять років працівники музею підтримували тісні контакти з Гансом Менцинським. Нам добре відомо, як багато зробив цей чоловік для збереження й повернення в Україну унікальної спадщини свого славного діда, що заслуговує на безперечне наше визнання і шану. У ці дні ми разом з рідними і близькими Ганса Менцинського поділяємо біль тяжкої втрати. Світлій пам’яті щирого і вірного приятеля нашого музею присвячуємо ці рядки.
Ганс Менцинський з працівниками Музею С.Крушельницької, 1999р.
У 1995 році громадянин Швеції Ганс Менцинський передав до Львова у дар Музею Соломії Крушельницької надзвичайно цінні пам’ятки, серед яких були архівні фотографії й грамплатівки, афіші з різних країн світу, старі нотні видання тощо. Усі ці матеріали зберігалися в особистому архіві діда Ганса Менцинського – українського оперного співака – героїчного тенора Модеста Менцинського (1875-1935). Свого часу він, як Олександр Мишуга, Соломія Крушельницька чи Олександр Носалевич, здобув заслужене визнання у шанувальників оперного мистецтва багатьох країн світу. Сповнене творчих тріумфів і перемог життя Модеста Менцинського пройшло далеко від рідного краю. Другою Батьківщиною для співака стала Швеція. Тут, як прем’єр Королівської опери у Стокгольмі здобув гучне ім’я, з рук шведських королів отримав найвищі відзнаки цієї країни – золоту медаль за літературу і мистецтво та орден Вази. Тут знайшов він і своє сімейне щастя: його дружиною стала чарівна шведка Клері Дегн, яка подарувала йому двох синів й стала відданим другом на все життя.
Модест Менцинський (крайній справа) з дружиною Клері і синами Іваном та Юрієм
Після завершення оперної кар’єри Модест Менцинський відкрив у Стокгольмі приватну школу співу. Мав талановитих учнів, з якими ділився своїм досвідом та відкривав таємниці вокального мистецтва. Сучасний шведський музикознавець Карл-Гуннар Олен твердить, що «впродовж 30-70-х років жоден педагог співу не мав такого великого значення для шведської опери, як Модест Менцинський. Він був фактично творцем шведської вокальної школи, яку так талановито продовжив його учень Арне Суннегорд».
Книга з особистої бібліотеки Модеста Менцинського з автографом.
Книга з особистої бібліотеки Модеста Менцинського з автографом.
Книга з особистої бібліотеки Модеста Менцинського з автографом.
Книга з особистої бібліотеки Модеста Менцинського з автографом.
І все ж таки, де б не жив і не виступав Модест Менцинський, душею і серцем він завжди був з рідним краєм. Часто приїжджав у Галичину з концертами чи просто провідати близьких, фінансово підтримував рідних а то й чужих людей, значні суми грошей жертвував для різних українських інституцій. В інтерв’ю одній із шведських газет співак сказав: ”Моя професія, постійна праця у театрі, вся родина відволікають щоденну увагу від думок про рідну землю. Але… за все те, чим я став, я завдячую передусім рідній землі, що наділила мене музикальним слухом, голосом, любов’ю до музики”. Його любов до своєї Батьківщини передалася й кревним Модеста Менцинського. У 1936 році, по смерті співака, Клері Дегн виконала заповіт чоловіка і передала до Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові значну частину особистої бібліотеки Менцинського. До останніх днів свого життя вона також підтримувала контакти із родиною Менцинського у Галичині, постійно листувалася з його рідною сестрою Наталею Дацько та стриєчним братом Філаретом Колессою. Кожен її лист закінчувався такими словами: “Всім вам багато сердечних поздоровлень посилає Клері з дітьми”.
Модест Менцинський. “Kammersänger”, поштівка 1913 р.
Згодом приватним архівом Менцинського заопікувалися сини співака – Іван та Юрій. По смерті батьків їхні зв’язки з Україною не обірвалися. Вони активно листувалися з дослідником життя і творчості Модеста Менцинського, львівським мистецтвознавцем Іваном Деркачем. Саме йому пересилали до Львова невідомі на той час в Україні оригінальні фотографії співака у різних ролях, спогади його сучасників, музичну критику міжнародних оглядачів. Брати Менцинські підтримували також тісні взаємини з головою Української громади у Швеції Богданом Залугою, великим шанувальником таланту Модеста Мецинського.
Зустріч з Богданом Залугою, головою української громади Швеції. Музей С.Крушельницької, 1995 р.
Саме завдяки старанням Богдана Залуги працівники музею Соломії Крушельницької познайомилися й з онуком співака – Гансом Менцинським, який восени 1996 року вперше приїхав до Львова. На батьківщину свого діда, він прибув не з порожніми руками. Тоді, в подарунок Музею Соломії Крушельницької, Ганс Менцинський привіз (на себе перебрав також і витрати транспортування) особистий інструмент Модеста Менцинського – концертний рояль відомої фірми “С.Bechstein’’. Під час першої зустрічі ми дізналися, що не тільки бажання повернути в Україну цю сімейну реліквію спонукало Ганса Менцинського до подорожі. Він зізнався, що все своє свідоме життя прагнув відвідати Україну, віднайти когось із галицької родини й більше дізнатися про свого діда. Гість із Швеції мав наперед складену програму свого побуту у Львові. В першу чергу хотів відвідати село Новосілки, звідки співак був родом, а також побувати у Львівському оперному театрі, на сцені якого виступав його дідо.
Ірина Криворучка, Ганс Менцинський оглядають матеріали з архіву Модеста Менцинського, 1996 р.
Ганс Менцинський не розумів української мови; окрім рідної шведської, добре володів англійською та німецькою. Але мовні проблеми не стали на перешкоді. Його надзвичайна допитливість та відкритість допомогли творити власну картину «українського світу». За короткий час свого перебування у Львові Ганс Менцинський старався пізнати і побачити якнайбільше: мандрував давніми львівськими вулицями, оглядав музеї, намагався зрозуміти щоденне життя мешканців галицької столиці. Тішився товариством тих осіб, з якими познайомився у Львові. Особливою симпатією виділяв композитора Миколу Колессу, з яким вів тривалі бесіди на різні теми. Тут варто згадати, що родини Менцинських і Колессів були близько споріднені: Модест Менцинський був стрийком Миколи Філаретовича Колесси.
Микола Колесса (в центрі), Ганс Менцинський під час відкриття виставки у Львівському історичному музеї, 2000 р.
Вже від часу першого знайомства усі працівники музею Соломії Крушельницької перейнялися великою симпатією до Ганса Менцинського. Нашій дружбі сприяли його нестримна емоційність, щирість і надзвичайна шляхетність; ми подивляли його інтелект та ерудицію, широку обізнаність з усіма тонкощами оперного та образотворчого мистецтва. За фахом Ганс Менцинський був інженером і довгі роки працював у машинобудівній компанії “Вольво”. За покликанням – завзятий колекціонер, який збирав і професійно досліджував монетний двір шведського короля Карла ІХ, був активним членом королівського нумізматичного товариства у Стокгольмі. Свої зацікавлення нумізматикою не припиняв і на українському ґрунті, тут також провадив активний пошук монет «свого короля».
Згодом, в одному із львівських видавництв було надруковане ґрунтовне трьохтомне дослідження про історію карбування монет при королівському дворі Карла ІХ. Про свою мандрівку до Львова, про все побачене й пережите, створив відеофільм. Після повернення до Швеції зібрав усіх членів родини, щоб поділитися своїми враженнями.
Микола Колесса, Ганс Менцинський в Музеї С.Крушельницької, 1999р.
З цього часу наші контакти з Гансом Менцинським не припинялися. Вже у 1997 році він передає до Львова ще один подарунок – значну частину книжок із особистої бібліотеки Модеста Менцинського, які свого часу не потрапили до НТШ. Серед цих видань є й рідкісні: маловідомі дослідження про життя і творчість композитора Ріхарда Вагнера, партитури його опер, з автографами Модеста Менцинського. Музей отримав також й оригінальну візитівку дружини композитора Ріхарда Вагнера – Козіми, яку вона подарувала Модесту Менцинському під час побуту співака у Байройті. Особливо вразила нас ще одна унікальна – без перебільшення цього слова, пам’ятка, яка є родинною реліквією Менцинських. Це – оригінал документу, за підписом ерцгерцога Фрідріха з Дессау, датований квітнем 1913 року, про присвоєння українському артистові почесного звання “камерного співака”.
Патент про присвоєння Модесту Менцинському звання “Kammersänger” Ерцгерцогом Фрідріхом. Дессау, 1913 р.
Сьогодні усі ці артефакти зберігаються у музейному фонді Модеста Менцинського. Поруч з цими реліквіями зі Швеції постійно надходили й «не музейні» подарунки: чудові мистецькі видання та дорогі фарби для художника Ореста Скопа, який став щирим львівським приятелем Ганса Менцинського, він передавав також цінні медикаменти, які постійно потребує одна із співробітниць нашого Музею.
“Багато вітань. Ганс”. Автограф на звороті пошітвки
Впродовж цих років Ганс Менцинський тричі приїздив до Львова. Саме тут, у нього виникла ідея відкрити у Швеції мистецький салон “Модест”. Щоб втілити цей задум у життя, Ганс Менцинський купив буд инок у містечку Хівік. Чому саме там? Це старе рибацьке поселення на півдні Швеції, завдяки своєму приємному м’якому клімату, перетворилося з часом на чудове місце відпочинку, де проводилися артистичні салони. Сюди щороку на один тиждень під час Великодня з’їжджаються митці із цілої Швеції. Цей своєрідний вернісаж знають у всій Європі, частими гостями тут є німці, англійці, фіни, поляки, французи. Отож, в одному із куплених Гансом Менцинським будинків, й була організована артистична галерея “Модест”, яка, за бажанням власника, має українське спрямування. Відкриття салону відбулося у квітні 2001 року, першим представив свої роботи львівський художник Орест Скоп. Очевидно, що у галереї почесне місце відведено постаті Модеста Менцинського. Саме ці експонати творять своєрідну легенду салону, сьогодні особа співака також стала легендою для усієї шведської родини.
Модест Менцинський у своєму помешканні. Стокгольм, 1932 р.
“Не хваліть мене за те, що я свідомий українець… Який я вийшов від батька-матері, таким і лишуся до кінця свого життя”, – так говорив Модест Менцинський після одного із своїх доброчинних концертів у Галичині. Як бачимо, його гідним нащадком став онук співака Ганс Менцинський.
Ірина КРИВОРУЧКА головний зберігач фондів Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
Одним з засобів поширення визвольної ідеології і боротьби були бофони – квитки на бойові фонди ОУН і УПА, які також сповняли функцію повстанських грошей, обліґацій чи квитанцій. Повстанці їх видавали населенню за добровільно внесені або стягнуті як контингент гроші, продукти, одяг тощо.
Протягом 1943-1949-о років Ніл Хасевич запроектував і виконав цілий ряд бофонів, які вражають своїм вмілим графічним виконанням і винятковим талантом поєднанням зображення з написами. Вони чітко передають ідейний зміст визвольної боротьби ОУН і УПА та бойовий дух повстанців. Змістом -зображеннями і текстами – вони перекликаються з більшими за форматом листівками-афішами з серії “Кличі ОУН”.
Ніл Хасевич
Тематика бофонів Н. Хасевича, як також інших мистців підпілля, політично-пропаґандивна, з подібними закликами і зображеннями, як у кличах ОУН і УПА. У майже всіх бофонах Хасевич використовує національну символіку тризуба або емблему ОУН(б), де в колі вміщений трикутник з тризубом на стилізованому хресті і буквами ОУН, на трьох окремих площинах. На всіх бофонах бачимо написи “На бойовий фонд ОУН” або “На бойовий фонд УПА” в різних варіянтах.
Бофон на 50 карбованців, 1944, дереворит, 41×34 мм.
У деяких бофонах емблема ОУН є в центрі симетричної композиції, а напис “На бойовий фонд ОУН” вписаний на лентах двома півколами, вартість подана внизу, як наприклад у бофонах на 50 карбованців 1944-о року і 25 карбованців 1945-о року. Ці бофони можна назвати геральдичними, і вони належать до найпростіших і найменших за розміром, всього 4.1 х 3.4 см.
Бофон на 25 карбованців, 1949, дереворит, 75×56 мм.
Одним з перших є бофон на 20 карбованців 1943-о року, що небувалий своїм сюжетом. Домінує вояк з шаблею і прапором на білому коні. Позаду, неначе в куряві, лави вояків, яких веде ще один вершник, а на горбах – танки. Шабля й одяг вояка на білому коні нагадують однострої вояків Української Народної Республіки з часів визвольної боротьби, але танки – це зброя Другої Світової Війни та мрія, що в майбутньому повстанці матимуть свої танки. Можливо, Ніл Хасевич зіставляє недавнє минуле з сучасним Поліської Січі, Української Повстанської Армії отамана Бульби Боровця, яка продовжувала традиції УНР і вживала козацьку термінологію у боротьбі проти німецьких і радянських військ на Поліссі на початку 1940-х років.
Бофон на 20 карбованців, 1943, дереворит, 95×60 мм.
Діягонально у двох рядках зверху і внизу вписані слова з вірша О. Олеся, присвяченого С. Петлюрі:
Покинь синочку ридати
Хай сліз твоїх ворог не п’є
Почуєм ми рідні гармати
Угледим ми військо своє.
Початкові букви “П” допомагають збалянсувати діягональні рядки клича. Номінал винятково розміщений поза зовнішньою рамкою бофона.
Бофон на 200 карбованців, 1944, дереворит, 75×50 мм.
Зображення повстанців у вирі боротьби з ворогом вперше зустрічаємо у бофоні на 200 карбованців 1944-о року. В центрі вертикальної композиції представлений вояк, який замахнувся, щоб кинути ґранату. Побіч нього двоє повстанців з крісами, а один біжить з прапором. Над ними в овалі тризуб, а внизу в центрі напис “УПА” і по ньому на темному фоні “на бойовий фонд”. Вся центральна композиція обведена лентою у формі арки з гаслом “За Україну, за волю, за народ”, кличем, який перекликається з подібними кличами в листівках-афішах і домінує в бофонах.
Бофон на 10 карбованців, 1949, дереворит, 65×48 мм.
Бофони на 10 і на 1000 карбованців 1945-о року подібні зображенням – повстанці атакують з допомогою танка з прапором ОУН і літака. Відмінності наявні у позах повстанців, у написах і гаслах, які горизонтальними пасмами балянсують динамічне центральне зображення. Напис “1000” і “ОУН” майстерно скомпоновані, стиль виконання цифр і літер видовжений і статичний. Напис “За волю народу і людини” хвилястими лініями замикає центральні постаті повстанців. Всі три бофони наголошують боротьбу з ворогом і героїзм повстанців. Написи і зображення творять композиційну цілість.
Бофон на 1000 карбованців, 1945, дереворит, 53×77 мм.
Образи вояків в акції бачимо також на підпільних поштових марках польського проти-німецького повстання у Варшаві 1944-о року, що були виданням Бюра Інформації і Пропаґанди КҐ АК, відділу графіки, яким керував Мєчислав Юрґєлевіч, колишній учень В. Скочил-са у Варшавській Академії Мистецтв. Цікаво, що на поштовій марці Станіслава “Мєдза”-Томашевскєґо бачимо трьох вояків з автоматами і гранатами на тлі круга сонця з проміннями, подібно, як на листівці-афіші Н. Хасевича. Хоч марка друкована в набагато кращих умовах, в кольорі, композиція і розміщення написів, як і мініятюрний формат, перекликаються з дереворитами Хасевича.
Бофон на 300 карбованців, 1944, дереворит, 60×85 мм.
У бофоні на 300 карбованців бойового фонду ОУН (1944) Ніл Хасевич зображує марш повстанців і людей під прапором з тризубом і написом “За Українську Самостійну Соборну Державу”, який несе жінка в хустці. З нею спокійними лавами йдуть представники різних верств суспільства. Справа – герб ОУН, цифри 300 крб. і напис “на бойовий фонд” відділені хвилястою площиною, продовженням від розгорнутого прапора. Композиція горизонтальна і маєстатична. Подібні лави бачимо пізніше у листівці-афіші За Українську Самостійну Державу (1949), але там люди неспокійні, більше напружені.
Бофон на 100 карбованців, 1945, дереворит, 72×44 мм.
Композиція бофона на 100 карбованців (1945) на бойовий фонд УПА обмежена до одного вояка – вояка-переможця з прапором, а під його ногами знамена СССР. У бофоні на 500 карбованців (1945) повстанець в овальному медальйоні з українськими прапорами і прекрасно вкомпонованому написі “УПА”, де буква “П” переходить в п`єдестал, з якого виростає композиція бофона. Натомість цифри 500 крб. цікаво вміщені в куті зверху, але менше опрацьовані, можливо, виконані у поспіху. Варто звернути увагу, що повстанець з автоматом перекликається з меморіяльним портретом полковника Дмитра Клячківського “Клима Савура-Охріма”, який загинув у 1945-у році.
Бофон на 500 карбованців, 1945, дереворит, 79×54 мм.
В цілому бофони, виконані Нілом Хасевичем, відрізняються від інших, створених у підпіллі, професійним рівнем виконання, і тому вони стали прикладом для наслідування і копіювання. Подібно, як в листівках-афішах, Хасевич вкладає багатство змісту у мініятюрній формі бофонів і вміло поєднує всі елементи композиції.
Вже за тиждень, 21 травня 2017 року, Винниківська міська рада та КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей» запрошують на фестиваль сиру і бринзи (м. Винники, вул. В.Івасюка, 5), на якому різноманітні сирні вироби будуть представляти майстри сироваріння із Закарпатської, Львівської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької та інших областей України.
Фестиваль сиру і бринзи в Винниках
Гості фестивалю матимуть змогу придбати «солодку» продукцію винниківських та коломийських пасічників, вироби народних майстрів: ткані та вишивані вироби, львівську та покутську кераміку, ковані вироби, вишиванки коломийських майстринь.
Фестиваль сиру і бринзи в Винниках
Організатори фестивалю запросили народних майстрів для проведення майстер-класів для усіх бажаючих із гончарства, лозоплетіння, ткацтва, художніх виробів із соломки та яворівських розписів, а також косівськими майстринями буде проведений майстер-клас по виготовленню сирних коників.
Фестиваль сиру і бринзи в Винниках
Планується концертна програма за участю відомих колективів м. Винники та Львова, театралізовані дійства, концерти знаних гуртів. Також під час фестивалю запрошуємо оглянути діючі виставки.
Фестиваль сиру і бринзи в Винниках
Цікавим довершенням фестивалю стануть майстер-класи із приготування давніх і цікавих українських страв та їх дегустація.
У четвер, 11 травня 2017 року, у приміщенні концертного залу Міського палацу культури ім. Гната Хоткевича (вулиця Кушевича, 1) відбувся гала-концерт та нагородження переможців щорічного міського фестивалю-конкурсу «І слово, і пісня, Матусю, тобі». Вже традиційно кожного року Львівська міська громадська організація «Союз Українок» за сприяння управлінь культури та освіти ЛМР проводить фестиваль–конкурс, присвячений Дню матері з метою пошуку та підтримки юних талантів.
Цьогоріч у конкурсі взяли участь 339 учнів з 43 загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів міста Львова віком до 18 років. Учасники діляться на три вікові групи: І–а вікова група до 9 років; ІІ–а вікова група до 13 років; ІІІ–а вікова група до 18 років. Конкурс проводиться в 4–х номінаціях: І номінація – «Авторська поезія», ІІ номінація – «Авторська проза», ІІІ номінація – «Виконання пісні про маму» та ІV номінація – «Авторський малюнок». 28 квітня відбувся відбірковий тур у номінації «Виконання пісні про маму».
Роботи і виступи конкурсантів були оцінені фаховим журі, до якого увійшли:
Марія Людкевич– лауреат літературної премії імені Лесі Українки, член національної спілки письменників України;
Надія Лавринів– завідувач відділом обслуговування Львівської обласної бібліотеки для дітей,
Василь Підгірський– завуч Львівської лінгвістичної гімназії з НВР, учитель української мови та літератури;
Оксана Мацегора – солістка Львівської філармонії;
Валерій Квасневський – сучасний український композитор, член Національної Ліги українських композиторів, педагог;
Лариса Середа - директор Народного дому мікрорайону Левандівка, учасниця народно-просвітницького гурту «Левандівське ретро»;
Марко Швайковський – лауреат Всеукраїнських конкурсів молодих виконавців, дипломант міського конкурсу «І слово, і пісня, матусю, тобі» 2015, учень 9-го класу Львівської лінгвістичної гімназії;
керівник львівської галереї сучасного мистецтва «Зелена канапа» Олеся Доморадзька;
керівник арт-студії Наталії Павлюк, викладач живопису НУ «Львівська політехніка» Наталя Павлюк;
дизайнер етноодягу, керівник державної практики коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. Івана Труша, керівник проекту «Домашня мануфактура» від СУ – Оксана Сокол.
Гала-концерт конкурсу був проведений за участю переможців, які отримали дипломи І-го ступеня у різних вікових групах і номінаціях “Авторська поезія”, “Авторська проза” і “Виконання пісні про маму”. Малюнки учасників конкурсу в номінації “Авторський малюнок” утворили імпровізовану виставку в актовій залі палацу. Переможцям були вручені дипломи і книжки видавництва Апріорі, які профінансувало управління культури ЛМР.
Ще з княжих часів лови та полювання були улюбленою розвагою заможних людей. Незважаючи на складну еволюцію мисливства та демократизацію суспільства, це заняття дотепер зберігає стійкі ознаки елітності. Таким воно було на Галичині і за часів Австро-Угорської імперії, і за Польщі, коли приймалися перші мисливські закони, створювалися перші мисливські спілки та господарства. Тогочасна спеціалізована преса із пафосом писала про здобутки на полюванні владної еліти.
Німецький імператор Вільгельм II
Скажімо, у «Ловці Польському» повідомлялося, що останній кайзер Німеччини Вільгельм ІІ добув у 1908 році 126 оленів-самців, 9 оленів-самиць, 7 ланей, 88 лисиць, а в загальному за ціле своє життя – 1783 оленів-самців, 86 оленів-самиць, 1644 ланей, 2941 великого дикого кабана, 316 малих диких кабанів, 3 ведмедів, 9 лосів, 4 зубрів, 17951 зайця, 5 борсуків (всього – 61913 голів дичини).
Франц Йосиф І. 1880 рік.
Достойним мисливцем свого часу був австрійський цісар Франц Йосиф I, який, відповідно до поданого реєстру, з дня свого приходу на трон у 1848 році і до кінця 1899 року добув 2490 оленів, 204 ланей, 441 козулю, 1536 диких кабанів, 7249 зайців, 224 лисиць, 771 глухаря і тетерука,16970 фазанів, 896 вальдшнепів, 8321 куріпок, 1404 диких качок, 1343 різної дичини (всього – 48345 голів дичини). Придворні хронікери підрахували, що він за все своє життя уполював у лісах Галичини 55 тисяч одиниць різної дичини.
Німецький імператор Вільгельм II
Галичина у той час приваблювала найзнаменитіших та найбагатших мисливців. Про це свідчить існування в околицях Болехова відомого на всю Європу музею мисливських трофеїв, який, щоправда, був пограбований під час Першої світової війни. Велика кількість добутої дичини свідчила про значну кількість мисливських тварин (порівняно з теперішнім часом). Досить сказати, що Франц Йосиф I добув майже у два рази більше оленів, ніж на сьогодні нараховується у цілій Івано-Франківській області.
Мисливський палац Ліхтенштейна
Серед європейських багатіїв, які приїжджали на галицьке сафарі, був князь Ян Ліхтенштейн. З 1894 року він орендував право полювання та рибальства у Східних Бескидах. Його мисливський палац з господарськими приміщеннями для худоби, коней, собак був розташований поблизу залізниці Делятин – Ясіня, на відстані 4 км від залізничної станції Татарів. Головний управитель п. Вінтер контролював велике мисливське господарство, до якого належали державні ліси у Дорі, Микуличині, Татарові та Ворохті. За спогадами очевидців, цей палац мав вигляд швейцарського шале. Для потреб гостей були три спальні, ванни, душі, вигоди – на найвищому рівні. Будинок був прикрашений у місцевому стилі. Гості користувалися ліжниками місцевого виробництва (з Кут) для ночівлі в горах під час риковиська та токовищ глухарів.
Станції Татарів, фото 2014 року
Найгарнішою окрасою палацу були мисливські трофеї з оленячих та козулячих рогів, ведмежих, рисячих і вовчих шкір, опудала птахів. Із найліпших рогів (16 парогів і більше) виготовлялися гіпсові муляжі, які були зроблені так професійно, що їх не можна було відрізнити від оригіналу. Найкращими в цій колекції були роги-муляжі оленя, якого 1904 р. відстріляв англійський лорд під час полювання на схилі гори Костриці. Це були роги-«двадцятка» довжиною 105 см та розмахом 108 см, що важили 14 кг.
Прем’єр-міністр Польщі Вандав Єнджеєвич на полюванні в долині Рафайловця
В одній з кімнат було опудало орла, який ще пташеням був приручений, вільно ходив господарством, але пізніше почав нападати на домашню птицю, за що був відстріляний. Палац прикрашала велика колекція фотографій і картин мисливської тематики.
На території маєтку був великий олень Ганс, якого врятувала від вовка і на носилках принесла до мисливського палацу лісова охорона. Ріст його рогів через завдану вовком рану був запізнілим. Олень був ручним і ласкавим, давав можливість себе погладити. У жовтні 1905 р. його у супроводі двох наглядачів перевезено з Татарова до королівського вольєра у Мадриді як подарунок для князя Альфонса від князя Я. Ліхтенштейна. Іспанський король хотів шляхом схрещення олениць з карпатським оленем ушляхетнити іспанську расу оленів.
Карпатський олень
Князь Ліхтенштейн орендував у держави право полювання та риболовлі на площі, яка сягала декількох тисяч морґів лісів і полонин. Річна сума оренди становила 48 тис. кор. і ще стільки ж складала сума на утримання охорони, будівлі доріг і мисливських стежок, а також кошти на будівлю колиб, організацію полювань восени під час риковиська, які тривали біля двох тижнів або й довше, залежно від погоди, а також навесні на токовищах глухарів, які тривали цілий тиждень.
В гостях у князя
На осіннє полювання на оленя до Татарова з’їжджалася група з 12-16 відомих мисливців, серед яких часто були представники монарших європейських родин. Кожен з гостей їхав до Татарова разом зі своєю власною службою і мисливцями, тому кількість гостей князя Яна Ліхтенштейна сягала іноді декількох десятків осіб. Мисливська група ділилася на декілька частин, які під час риковиська полювали окремо. Кожен гість збирав свій табір і відправлявся на декілька днів на обумовлену частину мисливських угідь, де обслуга вже декілька днів спостерігала за риковиськом. Після полювання у визначений день всі групи з’їжджалися до мисливського палацу.
У мисливських угіддях князя нараховувалося 72 колиби, збудовані з кругляків смереки. Біля деяких колиб були підсобні прибудови для ночівлі обслуги мисливця, а де їх не було – обслуга спала біля вогнища надворі. Кожну групу супроводжувала одна людина з лісової служби, яка добре знала територію і вислухувала перед тим оленів на риковиську. Залежно від краси добутого оленя і від щедрості мисливця єгер цього ревіру отримував від 50 до 100, іноді 200 кор. нагороди.
До місця полювання мисливці йшли пішки до ближніх ревірів або їхали кіньми до дальших частин мисливських угідь. Кожна група була достатньо великою: декілька десятків селян, гайових, обслуга пана, коні з їжею, одягом тощо. Залежно від чисельності мисливців і мисливських груп, до полювання залучалося 100-200 гуцулів. За роботу кожен з них отримував 4 кор. та їжу.
Після добування оленя мисливець забирав собі оленячі роги, шкіру віддавав князю Ліхтенштейну, а м’ясо четвертувалося і роздавалось місцевому населенню. Лише у деяких випадках свіжу полядвицю доставляли на стіл князю. Під час осінніх риковиськ у господарстві добувалося 12-20 оленів, причому відстрілювалися лише великі особини (від 10 парогів на рогах).
Президентське полювання
Часто у Галичині з метою полювання перебував президент Речі Посполитої, професор Ігнацій Мосціцький. Знаючи його любов до мисливства, адміністрація державних лісів організовувала для глави держави полювання на ведмедя у непролазних карпатських ревірах (мисливських угіддях) на території Львівської дирекції лісів.
3-й Президент Польщі Ігнацій Мосьціцький
Зустріч з карпатським ведмедем була у той час, як і тепер, великою рідкістю, тому організатори полювання попередньо вивчали ситуацію щодо популяції ведмедів. 14 грудня 1932 року таке полювання відбулося у надлісництві Ілемня (Долинський повіт), де чисельність ведмедів була найбільшою.
На полювання президент разом з помічниками прибув літаком на аеродром у Львові, звідки автомобілем виїхав у напрямку Долини. До вечора він прибув до Ілемні, де переночував у приміщенні надлісництва. Про те, для кого організовувалося полювання, ніхто не знав, тому здивування надлісничого, коли він побачив самого президента, не мало меж.
Карпатський ведмідь
Після сніданку президент вузькоколійкою виїхав вдень подивитися на місце полювання, щоб ознайомитися з умовами відстрілу. На краю поляни «Волоска» було влаштовано спеціальну мисливську вежу, біля якої для приманки виставлено труп коня. Вибір місця був вдалим – вже на третій день прийшли два ведмеді. Вони наїлися досхочу, з’ївши під час нічних відвідин майже півконя. Цікавим було те, що вони ніколи не їли разом – півночі їв один, а півночі – інший. Однак умови відстрілу виявилися несприятливими, оскільки ночі були дуже темними. Було прийнято рішення дочекатися «повного місяця». За цей час один ведмідь заліг ситий у барлогу, а інший все ще приходив – доїдати.
У визначений день, після обіду, президент знову виїхав на місце полювання. Першим же пострілом він смертельно поранив ведмедя. Але, зважаючи на небезпеку, пошуки раненого звіра вночі не проводилися. Тільки вранці наступного дня лісничий телефоном із гаївки відрапортував, що ведмідь, поцілений президентом, лежить недалеко від місця пострілу.
Розваги аристократів
Мізунські рівери, якими на початку ХХ століття завідував Антін Яворський, були одними з найбільших у Австрії і користувалися великою популярністю серед мисливської еліти. Зокрема, упродовж 12 років у цю місцевість постійно приїжджали князі Леопольд Сальватор і Август Сасько-Коборшевський-Гутайський зі своїми свитами.
У 1906 році архикнязь Сальватор прибув у Мізунь разом з товариством, до якого входили князь А. Сасько-Коборшевський, барон А. Гіесл фон Гіслінген, комендант Тереазуанської воєнної академії Вінер-Неустадт, барон О. Надхерний, полковник Ейслего та інші поважні гості. Полювання розпочалося 24 вересня і тривало без перерви (за винятком неділь) до 6 жовтня. Хоча Карпати вважалися важкою для полювання територією, загалом на площі 50 тис. морґів лісів було добуто 23 оленів (2 – “вісімки”, 9 – “десяток”, 6 – “дванадцяток” і 2 – “шістнадцятки”). Його цісарська високість Сальватор сам добув сім оленів, з чого був несказанно задоволений та не шкодував слів для похвали. Крім Мізуня, князь Л. Сальватор з товариством пробули ще 8 днів у Сколівському господарстві, де відстріляли ще 9 оленів. Загалом на Галичині це товариство добуло 32 оленів.
Церква в Старому Мізуні, фото 1930-их років
Треба сказати, що саме в ті часи почала розроблятися і вдосконалюватися специфічна аристократична мисливська етика. В одному з найбільших тогочасних мисливських товариств з презирством ставилися до мисливців, які проводили полювання лише з метою добування м’яса. Вони вважали, що такі особи недостойні носити звання мисливця.
Олег ПРОЦІВ, головний спеціаліст Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства
Зображення Промислового музею на проспекті Свободи №20, автор Станіслав Тондос, початок ХХ ст.
Цього року Міжнародна рада музеїв (ІСОМ) запропонувала до відзначення Дня музеїв тему «Музеї і суперечлива історія: розповідаючи про замовчуване».
Історія завжди суперечлива і саме музей, як інституція, що працює задля розвитку суспільства, може і має брати активну участь в суспільних процесах, говорячи про замовчуване і створюючи безпечний відкритий простір для дискусії та рефлексії.
Понад 25 музеїв м. Львова з 18 травня по 31 травня 2017 р. готують для тебе особливу програму: спеціалізовані тематичні екскурсії, мистецькі вечори, лекції, майстер-класи, огляди виставок та експозицій. Вікова категорія необмежена, пропонується програма для дорослих, дітей та молоді, повідомляє lviv.travel.
Протягом 18-31 травня 2017р. є можливість відвідати окремі музеї за доступними цінами або стати учасником безкоштовних заходів.
Активним відвідувачам музеїв надаватимуться подарунки. Про умови розіграшу подарунків читайте нижче.
Активним відвідувачам музеїв надаватимуться подарунки. Про умови розіграшу подарунків читайте нижче.
Опис: Висвітлює маловідомі сторінки єврейської історії. Виставка з колекцій музеїв Львова та приватних колекцій. Присвячена історії єврейського музею у Львові та його ініціатору і директору (1939-41рр.) Максиміліану Гольштейну. Музей існував з 1934 до 1941 року і був ліквідований після встановлення німецької влади.
Час: 10:00 – 18:00 Тривалість: до кінця червня 2017р. Вік: без обмежень Вартість: вхідний квиток для дітей, студентів, пенсіонерів – 5 грн./1 ос.,
для дорослих – 10 грн./1 ос. Без попередньої реєстрації
Адреса: м. Львів, пл. Ринок, 6 (1-й поверх)
18 травня
Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри
Екскурсія: “Невідомі сторінки із життя скульптора Михайла Дзиндри”
Опис: екскурсія розкриє цікаві та невідомі факти з життя відомого скульптора Михайла Дзиндри та історії створення музею. Для активних учасників передбачені подарунки.
Час: 15:00 Тривалість: 1 год. Вік: без обмежень Вартість: безкоштовно Реєстрація за тел.: (097) 397 54 80, (063) 826 03 56 Адреса: смт. Брюховичі, вул. Музейна 16
18 травня
Музею історії електрифікації Львівщини
Екскурсія «”Темна” історія електрики у Львові або політика та електрифікація»
Опис: Відвідувачі зможуть дізнатись чимало історій про те, як політичні подій в різні періоди впливали на роботу енергетиків та постачання електричної енергії, а також відвідати закриті енергетичні об’єкти міста.
Час: 15:00 Тривалість: 2 год. Час: 15:00 год.
Тривалість: 2 год.
Вік: від 14 років
Вартість: безкоштовно
Реєстрація за тел.: (032) 239-21-54
Адреса: місце буде повідомлено під час реєстрації
18 травня
НМЛ ім.А.Шептицького
Відкриття виставки Загорівсько – Вощатинського іконостаса (1722) авторства українського іконописця епохи бароко Йова Кондзелевича (1667 – 1740 (?))
Опис: Загорівсько-Вощатинський іконостас (1722) – один із найвідоміших іконостасних ансамблів визначного майстра українського бароко Йова Кондзелевича (1667 – 1740(?)), що буде вперше представлений у повному обсязі після завершення його комплексної реставрації.
Це – остання відома сьогодні значна за обсягом мистецька робота майстра. У ній маляр-іконописець робить помітний крок у напрямку поєднання в іконописі світських елементів. Виставка відреставрованого іконостаса відкриє нові грані до вивчення творчого спадку художника.Час: 16:00
Вартість: безкоштовно Вік: без обмежень
Без попередньої реєстрації
Адреса: м. Львів, пр-т Свободи, 20
18 травня
Інтерактивний музей
“D.S.Таємна аптека”
Дитячий квест “У пошуках таємної формули “
Опис: Під час квесту-експерементаріуму діти власноруч із Таємним аптекарем та його помічницею проведуть секретні експерименти: написання тайнописів, створення магічної надувної кулі, вируючої лави та багато іншого незвичного.
На дітей чекають різні таємні історії, завдання та емоційно-позитивні подарунки!
Час: 16:00 Тривалість: 1 год. Вік: 10-13 років Вартість: 50 грн./1 ос. Реєстрація за тел.: (067) 370 56 98 Адреса: м. Львів, пл. Соборна, 1
————————————————————
Екскурсія у підземеллі ” Маловідома історія львівських аптекарів”
Опис: У таємному підземеллі відвідувачі дізнаються про маловідомі історії та легенди десятьох найстаріших аптек Львова та їх власників, винаходи яких прославили львівських фармацевтів на весь світ!
А ще на Вас чекають від Таємного аптекаря еліксир та подарунки.
Час: 18:00 Тривалість: 1 год. Вік: без обмежень Вартість: 40 грн./1 ос. Реєстрація за тел.: (067) 370 56 98 Адреса: м. Львів, пл. Соборна, 1
18 травня
Львівський музей історії релігії
Екскурсія єврейським кварталом та дитячий музейний квест
Опис: На відвідувачів чекає цікава кураторська екскурсія виставкою “Святі жони”.
Час: 16:00, 18:00, 20:00. Тривалість: екскурсія 1 год. 30 хв., квест – 40 хв. Вік: від 14 років Вартість: безкоштовно Реєстрація за тел: (067) 702 13 21 Адреса: м. Львів, пл. Музейна 1
18 травня
Національний музей-меморіал “Тюрма на Лонцького”
Лекція Ігоря Дерев’яного “Державна політика прихованого антисемітизму в СРСР 1920-40-их років”.
Опис: Відвідувачі ознайомляться із підґрунтям поширення антисемітизму на основі аналізу документів, що їх за радянського часу не афішували, так як практика тоталітарної системи щодо національних меншин входила у разючу суперечність із широко декларованими гаслами про братерство народів та інтернаціоналізм.
Час: 17:00 Тривалість: 1 год. Вік: від 18 років Вартість: безкоштовно Без попередньої реєстрації
Адреса: м. Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід з вул. К. Брюллова)
18 травня
Центр міської історії
Слайд-шоу історичних фотографій
Опис: На відвідувачів чекає презентація фотографій з Міського медіаархіву, що підважують усталене уявлення про той чи інший історичний період, та дозволяють по-іншому подивитись на життя кінця 70-х – початку 80-х років ХХ ст.
Час: 21:00 Тривалість: 1 год. Вік: від 12 років Вартість: безкоштовно Без попередньої реєстрації
Адреса: м. Львів, вул. Богомольця, 6
18 травня – 31 травня
Музей народної архітектури та побуту у Львові ім. Климентія Шептицького
Виставка «Видатні особистості в історії Музею» (з нагоди 50-ти річчя перевезення першого об’єкту для Музею та 15-тиріччя беатифікації К. Шептицького)
Опис: Фото, текстові матеріали, особисті речі відкриють цікаві факти про видатних особистостей, котрі в той чи інший спосіб долучилися до розвитку Музею, його становлення та розбудови, а також ознайомлять відвідувачів із музейною історією, та тими її сторінками, що досі були замовчувані.
Час: 14:00 Тривалість: до 30 червня 2017 р. Вік: без обмежень Вартість: вхідний квиток для дітей, студентів та пенсіонерів – 20 грн./1 ос.,
для дорослих – 30 грн. /1 ос. Без попередньої реєстрації
Адреса: м. Львів, вул. Чернеча Гора, 1
19 травня
Відділ Давньої історії України. Відділ Археології. Львівський історичний музей
“Інтерактивна гра для дітей “Давні рукописні і друковані книги”.
Опис: Довгий час вважали, що першим українським і російським книгодрукарем був Іван Федорович, але документи засвідчують, що у Львові існувало книгодрукування ще до нього, і називають прізвище друкаря Степана Дропана. А першу книгу церковнослов’янською мовою кириличними літерами надрукував Швайпольт Фіоль в Кракові в 1491 р.
Відвідувачі стануть учасниками цікавої екскурсії, яка відкриє приховані деталі, а ще на Вас чекають вікторини, інтелектуальні ігри та складання пазлів.
Час: 13:00 Тривалість: 1 год. 30 хв. Вік: 10-15 років Вартість: 20 грн./1 ос. Реєстрація за тел: (032) 235 68 74; (067) 600 53 47 або за електронною адресою: natalialencyk@icloud.com
———————————————-
Інтерактивна гра для дітей “Національності середньовічного Львова”
Опис: В другій пол. XIV ст. Львів потрапляє до складу Польщі. Прийнято вважати середньовічний Львів польським містом, але в цей час у Львові проживали чисельні громади різних національностей, кожна з яких зробила свій внесок в розвиток культури, економіки та містобудування. Захід буде проводитись у вигляді гри на основі екскурсії, ознайомлення з експозицією. Далі — вікторини, кросворди, інтелектуальні ігри, пазли, пошук експонатів.
Час: 16:00 Тривалість: 1 год. 30 хв. Вік: 10-15 років Вартість: 20 грн./1 ос. Реєстрація за тел: (032) 235 68 74; (067) 600 53 47 або за електр. адресою: natalialencyk@icloud.com
Адреса: м. Львів, пл. Ринок, 24
19 травня
ЛКП “Музей “Личаківський цвинтар””
Драматична історія Личаківського цвинтаря в радянський період
Опис: Відвідувачі дізнаються про історію пам’ятника Адама Коцка – борця за український університет у Львові, поховання діячів національно-визвольного руху та священиків і монахів катакомбної греко-католицької церкви, руйнування меморіалу, присвяченого польсько-більшовицькій війні. Час: 10:00 Тривалість: 1 год Вік: від 14 років Вартість: 25 грн./1 ос. Реєстрація за тел: (032) 275 54 15, тел. екскурсовода: (067) 251 97 76 Адреса: м. Львів, вул. Мечнікова, 33
19 травня
Музей етнографії та художнього промислу НАН України
Презентація «Повернення львівської Свободи»
Опис: Захід розкриє таємниці символіки одного із знакових символів міста, який вже понад 100 років є окрасою і домінантою центральної частини Львова – скульптурної групи “Ощадність” авторства Леонардо Марконі. До уваги відвідувачів будуть представлені слайди з інформацією про створення і функціонування скульптурної групи “Ощадність” та сенсаційні факти, пов’язані з реставрацією пам’ятки.
Час: 14:00 Тривалість: 30 хв. Вік: без обмежень Вартість: вхідний квиток для дітей, студентів, пенсіонерів – 10 грн./1 ос., для дорослих – 20 грн. /1 ос. Без попередньої реєстрації
Адреса: м. Львів, пр-т Свободи, 15
Опис: Проведення тематичної екскурсії про життя та творчість геніального митця сецесії Альфонса Мухи. Із 28 робіт Альфонса Мухи, що є окрасою збірки Музею етнографії та художнього промислу, лише найбільший та найпрезентабельніший серед них плакат 1896 року виконання, присвячений 60-річчю коронування британської королеви Вікторії, був протягом усього радянського періоду замовчуваний і неафішований з ідеологічних міркувань (з огляду на прославлення в роботі Вікторіанської епохи та величі Британської імперії). Представлення повернутого після реставрації шедевр – плакату “Глибоке вшанування від Нестле”, присвяченого 60-річчю коронації британської королеви Вікторії.
Час: 15:00 Тривалість: 30 хв. Вік: без обмежень Вартість: вхідний квиток для дітей, студентів, пенсіонерів – 10 грн./1 ос., для дорослих – 20 грн. /1 ос. Без попередньої реєстрації
Адреса: м. Львів, пр-т Свободи, 15
19 травня
Українське мистецтво ХХ століття.
НМЛ ім. А. Шептицького
Лекція Євстахії Шимчук «Ярослава Музика»презентація альбому “Ярослава Музика”
Опис: Лекція мистецтвознавиці Євстахії Шимчук розкриє особливо цікаві сторінки життя і творчості Ярослави Музики, її музейної роботи. Основний акцент лекторка зробить на історії, пов’язаній з порятунком Ярославою Музикою робіт художника Михайла Бойчука. В рамках проекту відбудеться презентація альбому творів Ярослави Музики, упорядником якого є Євстахія Шимчук.
Час: 15:00 Тривалість: 1 год. Вік: без обмежень Адреса: м. Львів, вул. Драгоманова, 42
19 травня
Музей етнографії та художнього промислу НАН України
Опис: У 1960-80-х рр. на західному Поділлі в смт. Золотий Потік Тернопільської області працював геніальний майстер, який створював довершені ручні хрести з ювелірною технікою різьблення. Попри брак інформації про нього з незрозумілих причин його роботи довший час не афішувалися на відміну від його сучасника, основоположника гуцульської школи різьби – Шкрібляка. Запрошуємо ознайомитися із збіркою ручних літургійних хрестів роботи невідомого геніального майстра з смт. Золотий Потік Тернопільської області. В ході екскурсії можна буде порівняти роботи майстра із творами його відомого сучасника з Гуцульщини – Шкрібляка.
Час: 16:00 Тривалість: 30 хв. Вік: від 14 років Вартість: вхідний квиток для дітей, студентів, пенсіонерів – 10 грн./1 ос.,
для дорослих – 20 грн./1 ос. Без попередньої реєстрації
Адреса: м. Львів, площа Ринок, 10
20 травня – 21 травня
Українське мистецтво ХХ століття.
НМЛ ім. А.Шептицького
Музейний квест для дітей „У пошуках прихованих експонатів” (за творами Михайла Бойчука, Ярослави Музики, Андрія Коверка, Осипа Куриласа в експозиції «Українське мистецтво ХХ ст.»)та Майстер-клас зі створення гравюри за мотивами графічних робіт Ярослави Музики.
Опис: У формі гри діти ознайомляться із експонатами музею, які були свого часу приховані, і таким чином врятовані від знищення у радянський час. Особливий акцент робиться на творах Михайла Бойчука, а також Ярослави Музики, якій завдячуємо порятунку творів митця і його архіву. Майстер-клас дає уявлення дітям про станкову графіку Ярослави Музики, а також Миколи Федюка, творчість якого позначена рисами неовізантизму.
Час: 12:00 Тривалість: 30 хв. Вік: 6-15 років Вартість: 30 грн. /1 ос. Реєстрація за тел.: (067) 145 19 42 Адреса: м. Львів, вул. Драгоманова, 42
21 травня
Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові
Музейні посиденьки за горнятком гербати у домі Грушевських. «Вілла Грушевських, або прихована історія будинку на Софіївці»
Опис: А чи знаєте Ви, що на мальовничій Софіївці є будинок, історія якого довгий час була прихованою? Більшість людей навіть не мали уяви про те, хто був господарем вілли за адресою Понінського, 6 (тепер І. Франка 154), а тим паче про те, що тут писали і творили українську історію. Тож якою є історія вілли Грушевських від часу задуму побудови (на поч. ХХ ст.) і до сьогодні, хто і коли мешкав у будинку найвизначнішого українського історика Михайла Грушевського, та які життєві перипетії тут відбувалися, Ви зможете дізнатися під час музейних посиденьок у приємному товаристві та за горнятком запашної гербатки.
Час: 14:00 Тривалість: 1 год. Вік: без обмежень Вартість: 30 грн./1 ос.
21 травня
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові
Театралізована екскурсія «Анна Крушельницька: в тіні Великої Соломії?»
Опис: Захід “Анна Крушельницька: в тіні великої Соломії?” з циклу заходів “Легенди Соломіїного дому” включає коротку театралізовану екскурсію експозицією музею зі знайомством із життям та творчим шляхом Анни Амвросіїни Крушельницької (1887-1965рр.), української оперної і камерної співачки (сопрано), рідної сестри Соломії Крушельницької. У цій екскурсії роль Анни виконає артистка Львівського драматичного театру ім. Лесі Українки Марічка Дзвонік. Слайди фотографій, а також звучання вокальних творів з репертуару А. Крушельницької, відеоперегляд уривка з балету “Повернення Баттерфляй” Дж. Пуччіні – М. Скорика допоможуть глибше зрозуміти стрімкий злет кар‘єри, а також трагічну долю Анни Крушельницької. Анна була останньою з Крушельницьких. Живучи у родинному будинку, саме вона зберігала його таємниці. Чи була вона у тіні своєї уславленої сестри зможе дізнатися кожен, хто завітає до нас.
Час: 15:00 Тривалість: 1 год. Вік: від 12 років Вартість: 30 грн./1 ос. Реєстрація за тел.: (032) 261 04 76 або електронною поштою muzejsk@ukr.net
Адреса: м. Львів, вул. С. Крушельницької, 23
21 травня
Художньо-меморіальний музей Івана Труша
НМЛ ім. А. Шептицького
Лекція: «Портрети українського духовенства у творчості Івана Труша»
Опис: Під час лекції відвідувачі дізнаються про історію формування образу Маркіяна Шашкевича, а також будуть представлені на слайдах портрети митрополита Андрея Шептицького, які створив Іван Труш. Багато з цих портретів втрачені і нам невідомо де вони перебувають на даний час. В період тоталітарного режиму ці роботи потрапляли до списку, що підлягали знищенню, а у наукових колах про них намагалися не згадувати.
Час: 15:00 Тривалість: 1 год. Вік: без обмежень Вартість: 25 грн./1 ос. Без попередньої реєстрації
Адреса: м. Львів, вул. І.Труша, 28
22 травня
Музей визвольної боротьби України
Львівський історичний музей
Виставка «Фронтові замальовки»
Опис: Висвітлення військових подій на Сході учасницею АТО, художницею Світланою Луців. Представлення 30-ти живописних картин, які висвітлюють події у зоні АТО.
Час: 10:00 -18:00
Тривалість: до кінця червня 2017р. Вартість: безкоштовно Вік: необмежений Без попередньої реєстрації
Адреса: м. Львів, вул. Лисенка, 23 А
23 травня
Вело-мото музей
Екскурсія “Історія на дерев’яних колесах”
Опис: Відвідувачі музею зможуть зануритися у минулі століття та побачити як виглядали колись велосипеди та мотоцикли, їхні регіональні та вікові особливості. Варто зазначити, що це єдиний міні-музей на Львівщині, де представлена колекція велосипедів на дерев’яних колесах !
Час: 11:00 – 13:00 Вік: без обмежень Вартість: безкоштовно Реєстрація за тел: (067) 674 92 06
Адреса: м. Львів, вул. Богданівська 44, територія авторинку “Кривчиці”.
23 травня
Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької
НМЛ ім. А. Шептицького
Розповідь «Маловідомі сторінки творчих взаємин художниці Олени Кульчицької і Митрополита Андрея Шептицького»
Опис: Тематична розповідь присвячена маловідомим фактам із біографії художниці Олени Кульчицької, що торкаються її творчих взаємин із Митрополитом Андреєм Шептицьким протягом довгого часу із 1900-х до 1940 року.
Час: 16:00 Тривалість: 1 год. Вік: без обмежень Вартість: 20 грн./1 ос. Без попередньої реєстрації
Адреса: м. Львів, вул. Листопадового Чину, 7
24 травня
Музей вишиваних ікон та образів отця доктора Дмитра Блажейовського
Екскурсія «Замовчувані факти з життя блаженних мучеників ХХ ст. (на основі вишиваних ікон та хоругв о. д-ра Д. Блажейовського)»
Опис: Відвідувачі дізнаються про замовчувані спогади про блаженних мучеників, переслідування та виживання у важких умовах тоталітарного режиму священомучеників, життя у підпіллі, духовну і моральну зрілість українців.
Час: 12:00 Тривалість: 45 хв. Вік: від 14 років Вартість: безкоштовно Без попередньої реєстрації
Адреса: м. Львів. вул. Театральна, 26
24 травня
Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка
Лекція «Таємне, що стало явним. Документи родини Івана Франка з архіву СБУ»
Опис: Відвідувачі ознайомляться із документами, які були засекреченні сцепслужбами Радянського Союзу. Зокрема будуть представленні документи, які стосуються синів Івана Франка: Петра і Тараса Франка.
Час: 16:00 Тривалість: 2 год. Вік: без обмежень Вартість: безкоштовно Без попередньої реєстрації
Адреса: м. Львів, вул. І.Франка, 150, 152
25 травня – 31 травня
Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка
Виставка «Скарби Франкового дому»
Опис: На виставці будуть представлені особисті речі Івана Франка та його родини, які раніше не експонувалися, зокрема дорогоцінні метали, фотографії та інші цінні предмети. Виставка відкривається 25 травня і буде чинна протягом тижня.
Час: 15:00 Тривалість: 1 год. Вік: без обмежень Вартість: безкоштовно Без попередньої реєстрації
Адреса: м. Львів, вул. І. Франка, 150, 152
25 травня
Меморіальний музей «Територія терору»
Лекція «Атеїстичний плакат в радянській пропаганді» та «Антирелігійна політика радянської влади у Львові»
Лекції підготовлені спільно із Львівським музеєм історії релігії.
Час: 16:00 Тривалість: 1 год. Вік: без обмежень Вартість: безкоштовно Реєстрація за тел.: (097) 97 34 814 Адреса: м. Львів, пр-т Чорновола 45, Г
25 травня
Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові
Музейні оповіді у домі Грушевських «Таємниці музейної скрині»
Опис: Скриня — це оберіг родини. Там зберігалося найцінніше: документи, святкове вбрання, прикраси… Речі, які передавалися від покоління до покоління. Це пам’ять Роду. Музейна скриня — пам’ять нації. Це історія життя, становлення та боротьби. Кожна річ — свідок нашої нелегкої історії. Зокрема, Холмщини — малої батьківщини Михайла Грушевського, трагічна історія якої довший час була прихована від загалу. Тож, запрошуємо до львівської вілли Грушевських, аби доторкнутися до цих таємниць.
Час: 17:00 Тривалість: 1 год. Вік: без обмежень Вартість: 30 грн./1 ос. Реєстрація за тел.: (032) 276 78 52 Адреса: м. Львів, вул. Івана Франка, 154
25 травня
НМЛ
ім.А. Шептицького
Презентація альбому «Cerkwie i Ikony Lemkowzcyzny». Автор Ярослав Ґєнза
Опис: Історія створення, збереження та реставрації, переховування пам’яток сакрального мистецтва в період тоталітарного режиму радянської системи.
Час: 16:00 Тривалість: 1 год. Вік: без обмежень Вартість: безкоштовно
Без попередньої реєстрації Адреса: м. Львів, пр-т Свободи, 20
27 травня
Музей Літературний Львів першої половини ХХ ст.
Львівський історичний музей
Мистецький захід «Молодомузівець Василь Пачовський – співець Карпатської України та борець за єдність Української держави»
Опис: Захід присвячений українському поету-«молодомузівцю», вченому-історику, культурологу, політичному мислителю Василеві Пачовському, творчість якого замовчувалась до здобуття Україною незалежності у 1991 році.
Час: 11:00 год., 13:00 год, 15:00 Тривалість: 1 год. 30 хв. Вік: від 16 років Вартість: вхідний квиток для дорослих – 10 грн./1 ос., дітей, студентів, пенсіонерів – 5 грн./1 ос. Екскурсія для дорослих 60 грн. /1 ос., для дітей – 30 грн./1 ос. (Групи 15-20 осіб) Реєстрація за тел.: (032) 238 62 07 Адреса: м. Львів, вул. Героїв Майдану 18, (4 пов.)
27 травня
Українське мистецтво ХХ століття.
НМЛ ім. А.Шептицького
Лекція Богдана Шумиловича “Відомі та не дуже мистецькі процеси Львова у часи Незалежності”.
Опис: Лекцію читає відомий львівський історик мистецтва, куратор мультимедійної бібліотеки Центру міської історії Центрально-Східної Європи Богдан Шумилович.
Час: 18:00 год. Тривалість: 1 год. 30 хв. Вік: без обмежень Вартість: безкоштовно
Без попередньої реєстрації Адреса: м. Львів, вул. Драгоманова, 42 (зал № 16)
28 травня
Художньо-меморіальний музей Леопольда Левицького. НМЛ ім. А. Шептицького
Тематична лекція «Творчість Леопольда Левицького 1950-1960-х рр.: для себе і для світу»
Опис: Творчість Леопольда Левицького 1950-60-х рр. позначена рисами дуалізму. Це проявилось у намаганні знайти компроміс між існуючим “єдиноправильним” методом соцреалізму та власними поглядами на мистецтво, що сформувались під впливом експресіонізму та пізнього кубізму. Таким чином у творчій спадщині художника повоєнного періоду є роботи з виразним ідеологічним забарвленням, створені на догоду владі, та композиції, які відображають особисті прагнення митця. Саме ці твори, викинуті “до шухляди”, дозволили говорити про “нового Левицького” після його смерті.
Час: 12:00 Тривалість: 1 год. Вік: без обмежень Вартість: 30 грн./1 ос.
Без попередньої реєстрації Адреса: м. Львів, вул. Устиновича, 10 кв.1
——————————————-
Майстер-клас зі створення композиції за власним ескізом у техніці монотипії
Опис: Монотипія – різновид графічних технік. Це створення єдиної неповторної композиції шляхом отримання відбитка з скляної пластини, на яку попередньо нанесено малюнок фарбою (друкарською, олійною чи акрилом). Леопольд Левицький одним із перших у Львові почав працювати у цій техніці у кінці 1940-х на початку 1950-х рр. і досягнув значних успіхів.
Час: 13:00 Тривалість: 1 год. Вік: без обмежень Вартість: 50 грн./1 ос. Реєстрація за тел: (095) 310 02 24, (032) 261 06 10 Адреса: м. Львів, вул. Устиновича, 10 кв.1
——————————————–
Майстер-клас зі створення композиції за мотивами творів Л. Левицького у техніці псевдо-вітражу
Опис: Під час майстер-класу створення композиції у техніці псевдо-вітражу будуть використані мотиви творів Л. Левицького, про які довший час не згадували.
Час: 15:00 Тривалість: 1 год. Вік: без обмежень Вартість: 50 грн./1 ос. Реєстрація за тел: (095) 310 02 24, (032) 261 06 10
28 травня
Українське мистецтво ХХ століття НМЛ ім. А. Шептицького
Інтерактивний дитячий проект «Карло Звіринський. Таємниці творчості». Спільно з Видавництвом Старого Лева.
Опис: Розповіді про життя мистецького Львова середини ХХ століття. Життєвий і творчий шлях художника Карла Звіринського, творчість якого довго була замовчувана. Зустріч з письменницею, авторкою книжки «Марта з вулиці Святого Миколая» (ВСЛ) Дзвінкою Матіяш. На учасників зустрічі чекають цікаві несподіванки.
Час: 15:00 Тривалість: 2 год. Вік: 6 -15 років Вартість: безкоштовно Реєстрація за тел.: (067) 145 19 42
——————————————–
«Загадковий світ Карла Звіринського. У спогадах». Зустріч із донькою художника – Христиною Звіринською, мистецтвознавицем Наталією Космолінською та учнями художника
Опис: Зустріч, присвячена творчості Карла Звіринського за участі доньки художника – Христини Звіринської, мистецтвознавця Наталіі Космолінської та учнів художника.
Час: 15:00 Тривалість: 1 год. 30 хв. Вік: без обмежень Вартість: безкоштовно
Без попередньої реєстрації Адреса: м. Львів, вул. Драгоманова, 42 (зал № 18).
——————————————–
Лекція Оксани Баршинової “Відомі та не дуже мистецькі процеси Києва у часи Незалежності”.
Опис: На відвідувачів чекає цікава лекція від Оксани Баршинової – історика мистецтва, завідувача відділу мистецтва ХХ – початку ХХІ ст. Національного художнього музею України (м. Київ).
Час: 18:00 Тривалість: 1 год. Вік: без обмежень Вартість: 30 грн./1 ос.
Без попередньої реєстрації Адреса: м. Львів, вул.Драгоманова, 42 (зал № 16).
28 травня
Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької
НМЛ ім. А. Шептицького
Тематична розповідь “Сакральні мотиви у творчості Олени Кульчицької”
Опис: Під час розповіді мова піде про долю творів художниці на сакральну тематику, що у радянський час були на кілька десятиліть викреслені із її творчого доробку, і тільки у часи Незалежності ця вагома сторінка її творчості була заново відкрита для широкого загалу.
Час: 16:00 Тривалість: 1 год. Вік: без обмежень Вартість: 20 грн./1 ос.
Без попередньої реєстрації Адреса: м. Львів, вул. Листопадового Чину, 7
29 травня
Музей історії Львівської залізниці
Лекція-екскурсія: «Маловідомі факти про історію Львівського вокзалу в старих фотографіях»
Опис: Старі та маловідомі фотографії розкриють «в деталях» історію будівництва та розвитку Львівських вокзалів.
Час:15:00 Тривалість: 1 год. 30 хв. Вік: без обмежень Вартість: безкоштовно
Без попередньої реєстрації Адреса: м. Львів, вул. Федьковича, 154
30 травня
НМЛ ім.А. Шептицького
Презентація ікони Унівської Богородиці
Опис: Відвідувачі дізнаються про історію створення, збереження та реставрацію ікони, переховування пам’яток сакрального мистецтва в період тоталітарного режиму радянської системи.
Час: 16:00 Тривалість: 1 год. Вік: без обмежень Вартість: безкоштовно
Без попередньої реєстрації Адреса: м. Львів, пр-т Свободи, 20
Опис: На основі виставки музейних фондових артефактів та відеопрезетації відвідувачі дізнаються про виготовлення та розповсюдження позацензурних видань 1960-80-их рр., ознайомляться із творчою діяльністю дисидентів та їхнім внеском у повалення тоталітарної системи.
Час: 17:00 Тривалість: 1 год. Вік: від 12 років Вартість: безкоштовно Реєстрація за тел.: (032) 247 42 20 Адреса: м. Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід з вул. К. Брюллова)
31 травня
Меморіальний музей “Територія терору”
День відкритих дверей. Історія “Території Терору”
Опис: Екскурсія музейним комплексом: історія “Території Терору”; спілкування з колективом музею Час: 13:00 Тривалість: 1 год. 30 хв. Вік: від 18 років Вартість: безкоштовно
Без попередньої реєстрації Адреса: м. Львів, пр-т Чорновола 45, Г
31 травня
Національний музей-меморіал “Тюрма на Лонцького”
Лекція Христини Рутар “Місця (не)пам’яті у літературі”
Опис: у місці травматичної пам’яті, яким є “тюрма на Лонцького”, музей пропонує відвідувачам нове (пере)осмислення того, що ж таке пам’ять і пам’ятання, чому існує суперечність пам’ятей, як її вбирає у себе література. Лекторка метафоричним ключем епіграфу (реальне графіті з тюрми на Лонцького) відімкне роман Оксани Забужко «Музей покинутих секретів». Текст роману розкриває мовчанки історії, епізоди і ситуації, коли історія більше нічого нам не каже.
Час: 10:00 Тривалість: 1 год. Вік: від 16 років Вартість: безкоштовно Реєстрація за тел.: (032) 247 42 20 Адреса: м. Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід з вул. К. Брюллова)
31 травня
Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка
Вечір спогадів «Розвіяні вітром: родина Івана Франка на перехресті ХХ століття»
Опис: Захід у формі вечора спогадів, під час якого Ви почуєте унікальні історії родини Івана Франка від людей, які безпосередньо спілкувалися з рідними Каменяра, розкинутих долею по цілому світі.
Час: 16:00 Тривалість: 2 год. Вартість: безкоштовно
Без попередньої реєстрації Адреса: м. Львів, вул. І.Франка, м. Львів, вул. Івана Франка 150/152
У програмі можливі зміни.
Умови розіграшу подарунків
Відвідуй музеї, черпай нові знання, ділись своїми враженнями та отримуй подарунки!
Умови конкурсу прості:
– відвідай музей в рамках проекту
– зроби селфі з музею та опублікуй на своїй сторінці в соціальних мережах Facebook чи Instagram із хеш-теґом #МузеямиЛьвова.
Що більше музеїв – більше шансів на перемогу!
В продовж тривалості проекту ми будемо визначати переможців, які отримають подарунки від наших партнерів. Серед призів будуть розігруватись: квитки на екскурсії по місту, на театральні вистави, у розважальні центри, концерти та майстер-класи.
Організатори проекту у Львові: управління туризму, управління культури та відділ промоції міста Львівської міської ради спільно із музеями Львова.
В неділю, 14 травня 2017 року, у День матері, в Ботанічному саду ЛНУ ім. Івана Франка, що на вул. Черемшини, 44, відбудеться день відкритих дверей.
День відкритих дверей у Ботанічному саду
Тож, усім, хто з 14.00 до 18.00 год. завітає до Ботанічного саду обіцяють рододендрони, деревовидний піон, бузок і безліч іншої краси!
День відкритих дверей у Ботанічному саду
“Цієї неділі особливе свято – День матері! Нам буде неймовірно приємно, якщо ви об’єднаєте ці події і завітаєте до нас зі своїми матусями. Або ж навпаки, любі мами, беріть дітлахів і гайда гуляти в Сад”, – радо запрошують на сторінці Ботанічного саду «Facebook».
Едвард Козак (1902-1992) – один з найцікавіших і при цьому найменш знаних українських художників. Очевидно, славі в Україні завадила еміграція: з 1939 року, тобто більшу частину життя, ЕКО (цим псевдонімом художник часто підписував свої роботи) прожив за кордоном.
Едвард Козак у молоді роки
Він працював у різноманітних жанрах мистецтва і літератури; за 70 років створив біля тисячі картин. Зараз нас цікавить Едвард Козак-карикатурист, адже талановитих українських карикатуристів у ХХ столітті було небагато.
Едвард Козак. Альбом карикатур “Село” 1956 року
Перші карикатури Козака з’явилися у сатиритично-гумористичному журналі “Зиз” у 1925 році, ще під час навчання художника у мистецькій школі Олекси Новаківського у Львові. У цьому журналі редактором та ілюстратором ЕКО працював до 1933 року; роботи його вирізнялися імпровізацією, новизною тем, оригінальними ідеями.
Едвард Козак. Баба шепетуха. Альбом карикатур “Село” 1956 року
Едвард Козак. До протокулу.Альбом карикатур “Село” 1956 року
Едвард Козак. Залицяння.Альбом карикатур “Село” 1956 року
Едвард Козак. Засідка. Альбом карикатур “Село” 1956 року
З 1933 по 1939 рік Едвард Козак працював над культовим гумористично-сатиричним часописом “Комар”. Тираж досягав величезних на той час 7000 примірників: спочатку на місяць, а згодом – і на тиждень. Журнал так гостро висміював тодішню соціально-політичну ситуацію, що у 1939 році, коли більшовики вступили до Львова, особливо прискіпливо шукали саме Козака. Але на той час він уже емігрував – спочатку до Польщі, потім до Німеччини, а згодом і до США, де й осів.
Едвард Козак. Начальство. Альбом карикатур “Село” 1956 року
Едвард Козак. На торзі. Альбом карикатур “Село” 1956 року
Едвард Козак. Коломийка. Альбом карикатур “Село” 1956 року
Едвард Козак. З ярмарку. Альбом карикатур “Село” 1956 року
У Німеччині у 1948 році Едвард Козак започаткував черговий гумористично-сатиричний журнал – “Лис Микита”, який виходив аж до смерті його засновника. Дослідити періодику, до якої причетний Едвард Козак, – завдання дослідників; ми ж зупинимося на його листівках.
Відомі три комплекти листівок авторства ЕКО:
На тему українських народних пісень 1949 року.
“Село” 1956 року.
“В 50-річчя УСС” 1965 року (видавництво “Червона калина”, Нью-Йорк).
Едвард Козак. Нечиста сила. Альбом карикатур “Село” 1956 року
Едвард Козак. Перед Свят Вечером. Альбом карикатур “Село” 1956 року
Едвард Козак. Підпарубочий. Альбом карикатур “Село” 1956 року
Едвард Козак. Сільські політики. Альбом карикатур “Село” 1956 року
Вперше повну підбірку 16 листівок карикатур “Село” Едварда Козака в Інтернеті було оприлюдено у спецпроекті Бібліотеки українського мистецтва. Вони зображують характерні типажі українського села понад 50-річної давнини, деякі з яких – як і годиться роботі справжнього художника – не втратили актуальності. Вражає надзвичайна майстерність виконання; “Село”, безумовно, – один з кращих циклів ілюстрацій Едварда Козака.
Едвард Козак. У цирулика. Альбом карикатур “Село” 1956 року
Едвард Козак. Суперники. Альбом карикатур “Село” 1956 року
Едвард Козак. Старші браття. Альбом карикатур “Село” 1956 року
Едвард Козак. Сусідки. Альбом карикатур “Село” 1956 року
Згодом ЕКО випустив дві книжки, до яких і написав гумористичний текст, і створив ілюстрації: Гриць Зозуля (1973) та На хлопський розум Гриця Зозулі (1982). Ці видання можна вважати прототипом коміксів, а деякі карикатури сюжетно повторюють ті, що наявні у “Селі”. Тема українського села була надзвичайно близька Козакові протягом усього творчого життя, але саме в комплекті листівок 1956 року він втілив її найбільш досконало.
Стартує набір заявок на фотоконкурс, який відбудеться 18-21 травня в рамках ХІІ Міжнародного фестивалю особливих театрів “Шлях”. У фестивалі візьме участь 11 театральних колективів з України, Польщі та Литви, а це близько 150 акторів, які покажуть вистави на різні тематики – від дитячих казок, до філософських роздумів про сутність людини.
Фестиваль особливих театрів є унікальною подією, яка має широкий соціальний та культурний вплив на суспільство. Театральна реальність дає можливість акторам стати іншими, спробувати себе у нових ролях та подіях. Особливий театр – це місце щирості, творчості, максимальних зусиль і також своєрідного одужання для всіх – акторів, режисерів, організаторів та глядачів.
Афіша міжнародного фотоконкурсу «Театр в об’єктиві»
Фотоконкурс та однойменна виставка «Театр в об’єктиві» були засновані організацією «Непротоптана стежина» у 2009 році у Львові. У 2010 році конкурс вже став міжнародним і стартував у Любліні, а згодом і у Бресті.
Переможці фотоконкурсу матимуть можливість відвідати дружні театральні фестивалі у Бресті та Любліні, а їхні роботи увійдуть до міжнародної фотовиставки.
Усіх зацікавлених фотографів просимо зголошуватись та реєструватись у координатора події – Машталєра Ігора teatrvobjektyvi@gmail.com
Сьогодні, 12 травня 2017 року, о 16.00 у Львівському академічному обласному театрі ляльок (площа Данила Галицького, 1) відбудеться прем’єра вистави «Золоторогий Олень» за поемою Дмитра Павличка. Вистава адресована дітям від 8 років.
Маленькі глядачі під час перегляду вистави мандруватимуть у казці світом кохання і боротьби разом із чистим і прекрасним золоторогим Оленем, незвичні роги якого стануть його ж прокляттям.
Дітлахи подружаться з хлопчиком Васильком, який вміє душею грати на сопілці. Віддана дружба маленького, але сміливого гуцула, врятує красеня Оленя від злого Короля, з дрібною душею і сильним військом, що хоче заполонити всю землю.
Сцена з вистави «Золоторогий Олень»
Живописне панно вистави зіткане режисером С.Брижанем із образів, символів та поезії, кохання і боротьби. Вистава сповнена світлого оптимізму, вирішена в дусі фольклорної традиції, перемоги добра над злом.
Художник (І. Кульчицька) створила справжній гуцульський колорит, за допомоги тканого килиму гір і водоспадів. Неймовірна та атмосферна музика краси і потворності написана композитором О. Панчишиним, супроводжуватиме наших хоробрих героїв протягом всієї вистави.
Вистава «Золоторогий олень» навчить дитину розуміти художні, образні речі, допоможе познайомити дитину із фольклорним образом Карпат, розповість про красу, дружбу, любов, багатство душі і вартість золота.
Прем’єрні покази відбудуться в п’ятницю 12 травня о 16.00, в суботу 13 травня о 16.00 та в неділю14 травня – 12.00, 14.00, 16.00.
Вже сьогодні, 12 травня 2017 року, о 16 годині у виставковій залі Львівського музею історії релігії (площа Музейна, 1) відбудеться відкриття виставки «Святі жони». Виставка присвячена пам’яті жінок-мироносиць, які супроводжували Ісуса Христа на шляху від Галілеї до Голгофи й залишилися поруч з Учителем до Його останнього подиху на Хресті.
Жіночі руки приготували до погребіння і пречисте тіло Його. Саме Марії Магдалині першою з’явився Воскреслий Христос. Після Вознесіння Спасителя Його учениці, так само як і учні-чоловіки, розійшлися по всьому світу з проповіддю Євангелія. Проповідували християнську віру своїм народам бла¬гочестива цариця Єлена в греко-римському світі, свята рівноапос¬тольна Ніна – просвітителька Грузії, Феодора – в Болгарії, Людмила – в Богемії, Домбровка – в Польщі, у нас – свята благовірна княгиня Ольга.
Зачаття Св. Анни
В усі часи, від початку зародження християнства, жінки були прикладом духовної міці і стійкості, які мужньо аж до смерті сповідували Христа, що не завжди могли продемонструвати чоловіки.
Христос і Св. Вероніка
У представленій експозиції – ікони, картини, хоругви, скульптура XVII–XX ст. святих і блаженних жінок: Анни – матері Богородиці, Ольги, Марії Єгипетської, Параскеви П’ятниці, Вероніки, Катерини, Варвари, Терези, Марії Магдалини, Праведної Єлизавети, Жа́нни д’Арк, Лаврентії Гарасимів, Олімпії Біди та інших.
Св. ТекляСв. Текля
Виставку підготовлено Львівським музеєм історії релігії спільно з Червоноградською філією, а також Музеєм сакрального мистецтва Львівської архієпархії Української греко-католицької церкви. Куратор виставки – Руслана Бубряк.
Традиційно вважається, що Львів був закладений королем Данилом Галицьким для свого сина Лева. Але міста, як правило, не виникають на порожньому місці і однією з гіпотез є те, що первісний Львів було засновано на землях нинішнього Знесіння, і саме звідти бачили пожежу Холма у 1256 р.
Гора Баба, Род. 2017 р.
Археологічні знахідки підтверджують, що між руслом Полтви та Знесінськими пагорбами містилися давні постійні слов’янські поселення. На північних схилах Знесінських пагорбів було виявлено сліди трьох поселень: періоду неоліту та бронзи 4-2 тисячоліття до н.е.; 9-5 століть до н.е. та 13-17 століть н.е.; 13-19 ст. Давньослов’янські язичницькі капища виявлено на «Святовидовому полі» (10-11 ст.) та на горі Баба (Рід) (9-11 ст.)
Вказівник до гори Баба, Род
Гора Род, на якій розташовувалось давнє слов’янське капище Рода і Рожаниці та давнє городище, розташована між нинішніми вулицями Старознесенською, Польовою та залізничною колією. За християнських часів поруч збудували церкву Вознесіння — християнський аналог культу вічного життя.
Пам’ятний хрест на горі Род, 2017 р.
Один з найкращих краєзнавців Галичини Антоні Шнайдер писав, “що пагорб на якому зараз стоїть церква, в давні часи називали «Бабою». За народними переказами тут стояла фігура кам’яного болвана у вигляді жінки. А на сусідньому пагорбі стояв другий болван, званий «Дідом». Обидва ті болвани, – розповідає легенда, – часто сварилися , з чого нераз починалася сильна буря і злива, особливо тоді, коли «Баба» плакала. Хоча й були ці болвани серед місцевого люду у великій пошані, однак в часи розбудови Знесіння їх було знищено, а остаточно довершено їх руйнацію у ХVІІ ст., коли на пагорбах , де вони стояли , кількаразово закладалися шанців часи татарських набігів.
Пам’ятний хрест на горі Род, 2017 р.
Державний прапор на горі Род, 2017 р.
З інших народних переказів, які стосуються «Баби», Антоні Шнайдер виділяє такий: колись тим кам’яним болвана приносили жертви: ярину – з Гряди, гриби – з Грибовичів, а риб постачали з Полтви. З якихось причин «Баба» не хотіла, «щоби забивали птахів»” [1].
Пам’ятка на горі Род, 2017 р.
Пам’ятка на горі Род, 2017 р.
На початку 1980-х років Р. Багрій, а у 1985 році О.Корчинський проводили розкопки на горі, поблизу церкви Вознесіння. Виявлено рештки укріплень давньоруського городища. У його підніжжі із західної сторони знайдено поселення ХІІІ-ХV ст. Розкопано частину напівземлянкового житла, посуд з якого датується серединою-другою половиною ХІІІ ст.
Зараз на горі Род встановлено пам’ятний хрест та державний прапор, присвячений Дню Незалежності України. Окрім того, згідно напису на встановленій таблиці, тут щонеділі відбуваються святкові обряди, тож можна очиститися, набратися сил та енергії.
Софія ЛЕГІН
Джерела:
Бандрівським М. З минулого Знесіння // Галицька брама. Лютий, 1996. – № 12
Однією з найцікавіших постатей в мистецькому житті Львова є Корнило Устиянович. Художник, письменник, поет, громадський діяч – цей список можна продовжувати. Незаперечне одне – Устиянович був на диво обдарованою особою, яка присвятила своє життя водночас мистецтву і згодом – молодому українському національному рухові ХІХ століття. Проте перед цим був період пошуку самого себе, як в мистецькому, так і у суспільному плані. Отож Корнило Устиянович, хто він?
Народився майбутній художник 22 вересня 1839 року в с. Вовків, сьогодні це село у Пустомитівському районі Львівської області. Корнило був сином священика отця Миколи Устияновича і його дружини Анни. Важливим етапом у його житті стало здобуття освіти. Він навчався у василіянській гімназії у Бучачі (сучасна Тернопільщина), та у гімназії у Львові. Хлопець вирішив здобути повноцінну мистецьку освіту з огляду на свої вподобання, тож його дорога пролягла до столиці імперії Габсбургів – у Відень. Впродовж 1858-1863 років, він навчається у Віденській академії мистецтв. Саме це його навчання закладе специфіку його мистецького стилю на подальші десятиліття.
Портрет композитора А.Вахнянина Зображення: http://mykolayiv.org/detail/kornilo-ustiyanovich/
Шевченко на засланні Зображення: http://mykolayiv.org/detail/kornilo-ustiyanovich/
Як художник він проявив себе у різних жанрах – ми бачимо і портрети, і пейзажі, і полотна інших жанрів. Першою його малярською роботою став розпис церкви у Коломиї. Активно проявив він себе і у жанрі монументального живопису. Ним було написано ікони більш як для п’ятидесяти українських церков, розписано п’ятнадцять іконостасів, його пензлю належать одинадцять стінописів у храмах. Серед найбільш знакових його робіт виділяють полотна “Христос перед Пилатом” (створене у Відні у 1880 р.), “Мойсей”, “Хрещення Русі”, “Володимир Великий”, “Василько Теребовлянський”, “Мазепа на переправі” та чимало інших.
Бойківська пара
Устиянович створив близько 40 портретів (зокрема, Анатоля Вахнянина, Степана Качали, Ю.Лаврівського, Тита Реваковича). Присвячував свої роботи Устиянович і народному побуту українців Карпат: гуцули та бойки часто ставали персонажами його полотен. У 1867 р. побував у Санкт-Перербурзі, а у 1872 р. – у Києві. Протягом 1873—1874 років він жив у с. Вікно у Володислава Федоровича, а з 1882 року він знову у Львові, за редакторською і ілюстративною роботою над сатирично-гумористичним часописом «Зеркало». Збереглися нечисленні пейзажі Корнила Устияновича («Дзвіниця», «Морський пейзаж», «Чорне море», «Кавказький пейзаж», «Скит Манявський», «Пейзаж з хрестом», «Захід сонця», «Ранок»), в яких, поруч з портретами, найсильніше відчутні традиції класицизму й академізму у живописі.
Мойсей
Портрет Тита Реваковича Зображення: http://mykolayiv.org/detail/kornilo-ustiyanovich/
Як уже було згадано, окрім таланту художника, у Устияновича проявилась також любов до слова. Як поет він дебютував у 1861 році, написавши цілий ряд своїх творів так званим «язичієм», проте досить швидко він переходить на народну мову і він створює історичні поеми «Іскоростень», «Вадим», «Святослав Хоробрий» і драми — «Ярополк», «Олег Святославич, князь Овруцький». Устиянович, ще за життя видав свої твори під назвою «Письма Корнила Устияновича» (3 тт., 1875—77) й окремо брошуру «М. Ф. Раевскій и российскій панславизмъ. Споминки зъ пережитого и передуманого», яка побачила світ у 1884 році. У останній він фактично осмислив трансформацію своєї власної ідентичності і свою еволюцію від панславізму до українофільства.
Помер Корнило 1903 року у селі Довге на Дрогобиччині під час роботи над іконостасом для храму, який знаходився у цьому селі. Там же він і був похований. На його могилі встановлено бюст роботи львівського скульптора Євгена Дзиндри. Якщо письменницький талант Устияновича наші дні фактично забутий, то про його полотна цього не скажеш. Устиянович став автором цілої низки знакових та найбільш упізнаваних історичних полотен в Україні. Його тонке відчуття стилю дозволило йому створити справжні шедеври. Отож пам’ятаймо про Устияновича, проте деколи однієї пам’яті недостатньо. Ми рекомендуємо вам викроїти у себе вільний час і зробити те, що ви можливо давно уже не робили – відвідати музей. Цього разу конкретний – Національний музей у Львові. І помилуватись там полотнами Устияновича, бо вони таки того варті.
18-20 травня 2017 року у Львові відбудеться Міжнародний фестиваль особливих театрів «Шлях», у якому візьме участь 11 особливих театральних колективів з України, Польщі та Литви, а це близько 150 акторів. Режисерів театрів навчатимуть сценічного руху та театрального мистецтва на спеціальних майстер класах 20 травня, а всі бажаючі фотографи зможуть спробувати свої сили у фотоконкурсі «Театр в об’єктиві», який проходитиме в рамках фестивалю.
Вистави цього року мають різну тематику: біблійні історії, китайські та циганські стародавні легенди, українські і світові казки. Глядачу будуть представлені різні театральні стилі: розважальні, музичні, пластичні і комедійні вистави. Цьогорічний фестиваль відбудеться у двох локаціях – Обласний академічний театр Ляльок та Палац культури ім. Г. Хоткевича. Вперше на фестиваль завітає пластичний театр “Impulsas” з Литви та “Zwierciadlo” з Польщі, а також театри з Червонограду, Полтави та Луцьку. Прийти на фестиваль може кожен, вхід у всі дні фестивалю є вільний, натомість на майстер-класи потрібно записатись заздалегідь.
Фестиваль «Шлях» був започаткований у 2001 році і є частиною міжнародної співдружності мистецьких заходів для людей з особливими потребами. Подібні фестивалі відбуваються у Польщі, Білорусі, Росії, а театральні колективи, де акторами є неповносправні особи вже давно активно працюють у Німеччині, Литві, Латвії і вище перелічених країнах.
Цього року фестиваль проходить за підтримки управління культури Львівської Міської Ради, Департаменту з питань культури, національностей та релігії ЛОДА, Фонду св. Володимира та програми національних обмінів, що фінансується Європейським Союзом та Національним фондом підтримки демократії.
Афіша XII Міжнародного фестивалю особливого театру «Шлях»
Про середовище та інклюзію в мистецтві та Україні:
Трагічний випадок на перфоменсі однієї лондонської трупи сучасного танцю став поштовхом до створення “Candoco”. Після падіння Селести Дандекер під час виступу лікарі поставили діагноз – перелом у шийному відділі хребта, що означало майже повний параліч тіла. Двадцять років опісля вона разом із Адамом Бенджаміном заснувала трупу сучасного інклюзивного танцю, що розшифровується, як «сan do», тобто «можу зробити». На даний момент їхнє портфоліо налічує більше тридцяти постановок, їхні танці бачили більш ніж у шістдесяти країнах світу. Також вони проводять танцювальні тренінги для особливих людей. “Candoco” – живий приклад інклюзії в найглибшому її прояві, й такий досвід потрібно переймати.
Інклюзивність в Україні не на такому високому рівні, проте вона є. У Львові Мистецько-Терапевтичний центр «Непротоптана стежина» багато років поспіль організовує Міжнародний фестиваль особливих театрів «Шлях». На цей фестиваль з’їжджаються актори із різних міст України, а також із Польщі, Литви, Білорусі та гості з інших країн. Організатори запевняють, що особливий театр – це своєрідне одужання і для учасників, і для глядачів.
Також уже 16 років у Києві діє інтеграційна театральна студія «Паростки» – постійний партнер «Непротоптаної стежини». Мета театру – зміна сприйняття аудиторії. Тобто аби глядачі насамперед помічали чудовий голос чи переконливу гру актора, а не поставлений йому діагноз. Керівник організації, Віталій Любота, переконаний, що залучення до театрального мистецтва також має сильну реабілітаційну дію. Учасник постановки думає, що він просто грає в театрі, а насправді, за допомогою комплексної реабілітації, відбувається стабілізація як і фізичного, так і психічного станів.
Робота в інклюзивних театрах дуже кропітка, й не тільки для акторів, а й для режисера. Йому потрібно вкладати максимум зусиль й турботи у кожен етап: від розподілу ролей до кінцевого перфоменсу. Проте нелегка праця згодом перетворюється у щось прекрасне: як мінімум – катарсис від побаченого, як максимум – розуміння проблеми й бажання допомогти.
ПРОГРАМА
18 травня (четвер) І день, Обласний театр ляльок
10.00 – урочисте відкриття 10.30 – Показ вистав:
Театр тіней «Картинка» (Львів) – «Коли ми були птахами»
Театр «І сміх і сльози» (Львів) – «Я і ти, ми і без нас»
Музично-театральна студія «Журавка» (Львів) – «Горіхові принцеси» 11.50 – Антракт 12.00 – 13.20 Показ вистав:
Музичний драматичний театр «Дзвіночки» (Львів) – «Дюймовочка»
Театр «Наша радість» (Львів) – «Вовк і семеро козенят»
Театр «Дзвіночок» (Полтава) – «День народження киці Мури»
19 травня (п’ятниця) ІІ день, Міський палац культури ім. Г. Хоткевича
10.00 – відкриття другого дня 10.30 – Показ вистав:
Театр «Impulsas» (Литва) – «Musical play»
Творчий колектив «Золота молодь» (Львів) – «Віяло безсмертя»
Театр «Росинка» (Червоноград) – «Циганський вибір» 11.50 – Антракт 12.00 – Показ вистав:
Театр «ТАМІ» (Луцьк) – «Як жінки чоловіків провчили»
Театр «Zwierciadło» (Польща) – «Mama Mia» 13.20 – нагородження учасників фестивалю
18.00 – 19.30 – Інтеграційна вечірка для учасників фестивалю
Львівський кіноцентр, вул. В. Великого 14а
20 травня (субота)НРЦ «Джерело», пр. Червоної калини, 86а:
10.00 – 12.00 Майстер-клас для режисерів особливих театрів від Зосі Дов’ят «Майстерність режисера» 12.30 – 14.30 Майстер-клас для режисерів особливих театрів від Марі Бакал «Сценічний рух»
10.00-14.00 – екскурсії містом, відвідування музеїв для учасників.
Вчора, 10 травня 2017 року, в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького (пр. Свободи, 20) відбулося відкриття виставки мистецького проекту “Павло Маков. Фонтан”.У цьому проекті важливу роль відіграють цифри, переважно чотиризначні, що позначають роки і діляться на два.
“Сьогодні ми презентуємо виставковий проект до якого ми йшли два з половиною роки, з того часу, коли ми з нашим партнером арт-центром Павла Гудімова «Я Галерея» поставили питання підготовки виставки Павла Макова в стінах Національного музею у Львові. І сьогодні ми маємо нагоду побачити, фактично ретроспективну, виставку творів, яка представить львів’янам, гостям міста творчу палітру відомого в Україні та за її межами митця Павла Макова – художника, який живе та працює у Харкові. Його проекти, які робилися в різний час, з 90-х років і до сьогоднішнього дня”, – зазначив генеральний директор Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького Ігор Кожан відкриваючи виставку.
Генеральний директор Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького Ігор Кожан
Партнер виставкового проекту керівник арт-центру “Я Галерея” Павло Гудімов зазначив що жодна виставка не дається легко – але потрібно дуже захотіти і все вийде. Адже мрії мають звичку збуватися.
“Привезти виставку Павла Макова до рідного міста – це була моя довга мрія. Мрія, до якої ми йшли два з половиною роки. Я щасливий, що сьогодні в залах Національного музею у Львові відбувається проект з простою, лаконічною, легкою назвою «Фонтан”
Павло Гудімов
“Фонтан” Павла Макова – це фонтан виснаження, це та ситуація, яка є тут у нас, яка є не брехлива. Проект складається з цілої низки проектів, які послідовно були презентовані в різних просторах: Національному музеї, арт-центрі “Я Галерея”, в інших інституціях. І для того, щоб вона відбулася багато українських колекціонерів надали свої роботи”, – сказав Павло Гудімов.
Павло Маков. Город. Місце, 2011-12, багаторазове інтагліо, малюнок, акрил, папір
Павло Маков — представник харківської школи , член Спілки художників України, член-кореспондент Академії мистецтв України, а також член Королівського товариства живописців і графіків Великої Британії.
Павло Маков
“Здається, що мені вдалося пов’язати роботи, зробивши акцент на цифрах років. Можна побачити, що тут роботи з різних років і вони , ніби то, стосуються різних тем, але в цілому вони описують мої відчуття про моє життя тут. А оскільки тема місця для мене дуже важлива, то мені було дуже цікаво співставити всі ці роботи, подивитися як вони будуть разом.
Павло Маков. Артбук Донроза, 2008-2010
Це моя друга персональна виставка у Львові. Перша була презентована близько 10років тому у “Дзизі”. І я дуже радий, що її вдалося зробити в Національному музеї”, – поділився враженнями Павло Маков.
Виставка мистецького проекту “Павло Маков. Фонтан” експонуватиметься в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького (пр. Свободи, 20) до 14 червня 2017 року.
1989 рік став справді переломним у суспільно-політичному житті України та у свідомості її громадян. Започатковані Михайлом Горбачовим процеси "перебудови" та "гласності" відкрили шпарину в...
