Після двох років консерваційних робіт над скульптурою Скорботного Ісуса Христа, проведених завдяки співпраці Інституту «Полоніка» з Львівською національною галереєю мистецтв імені Бориса Возницького та львівськими реставраційними установами, об’єкт вдалося врятувати. Результати роботи можна побачити під час виставки «Те, чого не видно», яка проходитиме з 16 січня 2024 року в Музей «Івана Георгія Пінзеля» у Львові (Україна), вул. Личаківська, 2а.
Відкриття виставки відбудеться 15 січня 2024 року о 17:00 в Музеї «Івана Георгія Пінзеля» у Львові.
Захід відбувається під почесним патронатом Міністра культури та національної спадщини Республіки Польща Бартоломея Сенкевича та Посла України в Республіці Польща Василя Зварича.
– Дана скульптура є одним із символів Львова. Вона належить Львівській національній галереї мистецтв та Львівській міській раді, – зазначає Тарас Возняк, директор Львівської національної галереї мистецтв ім. Б.Г. Возницького. – Скорботний Христос формує образ міста. Без нього Львів – це не Львів. Скульптура дочекається закінчення війни, а потім, після реставрації всієї каплиці Боїмів, оскільки ми разом з Інститутом «Полоніка» плануємо таку акцію, повернеться на своє первісне місце, тобто на купол, – додає він.
Скульптура вагою 280 кілограмів, виготовлена понад 400 років тому з біогенного вапняку, вперше в історії вдалося ґрунтовно дослідити. Саме пам’ятник Скорботного Ісуса Христа, якому судилося прикрашати купол каплиці Боїмів у Львові на висоті 26 метрів, з 16 січня цього року стане центральним експонатом виставки «Те, чого не видно. За лаштунками консерваційних робіт скульптури Скорботного Ісуса Христа з каплиці Боїмів у Львові», яку підготував Інститут «Полоніка».
Про свою участь у заході повідомили, зокрема, радниця Львівського міського голови з питань охорони історичного середовища Лілія Онищенко, директор Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького Тарас Возняк, представники Посольства України в Республіці Польща та Інституту «Полоніка», зокрема директорка Інституту Дорота Янішевська-Якубяк.
– Для нас це особлива подія. До Львова повернулася скульптура Скорботного Христа, – розповідає Дорота Янішевська-Якубяк, директорка Інституту «Полоніка». – Завдяки консерваційним роботам, проведеним під керівництвом Інституту «Полоніка», цей надзвичайно цінний об’єкт кінця епохи Відродження знову буде милувати око перехожих та стояти на сторожі Львова. Поглиблене дослідження статуї дало нову інформацію про пам’ятку, ми дізналися раніше невідомі факти, про які хочемо розповісти у виставці «Те, чого не видно». Завдяки співпраці з керівництвом Львівської національної галереї мистецтв, львівськими реставраційними установами та польськими й українськими консерваторами, які працювали під керівництвом Павла Єнджейчика, нам вдалось завершити дуже складний і відповідальний проєкт. Виставка «Те, чого не видно» – це свого роду нагода пізнати унікальну скульптуру, нагляд над якою нам довірили протягом останніх двох років. Сподіваємося, що після війни статуя повернеться на купол каплиці Боїмів – однієї з найцінніших пам’яток не лише Львова, а й усієї Центрально-Східної Європи. Не є випадковим й те, що презентація виставки та скульптури відбувається в Музеї «Івана Георгія Пінзеля» у Львові, унікальному місці, присвяченому митцю, якого називали Мікеланджело львівської скульптури рококо. Для нас це велика честь і відзнака, – додає директорка.
Міждисциплінарна команда з понад 20 фахівців, використовуючи найсучасніші наукові методи, провела дослідження, результати якого можна побачити на підготовленій Інститутом «Полоніка» експозиції. Виставка розповідає про специфіку роботи реставратора крізь призму конкретних заходів, вжитих щодо окремої скульптури.
Експозиція «Те, чого не видно» – це можливість втілитися в роль реставратора пам’яток, – розповідає кураторка виставки Марта Кручинська з Інституту «Полоніка». – Це історія про численні та різноманітні заходи, які необхідно здійснити, перш ніж важливий об’єкт світової спадщини буде захищено та знову повернуто на його історичне місце. Це також спроба представлення діяльності Інституту «Полоніка», який безперервно, більше п’яти років від свого заснування, займається охороною матеріальної спадщини, розташованої за межами нинішніх кордонів Польщі. Виставка може бути своєрідним викликом для відвідувачів, як і матеріал, з яким працюють реставратори. Ми намагалися, наскільки це можливо, показати етапи дослідницької та консерваційної робіт. Сучасні методи дослідження пам’яток ґрунтуються на надзвичайно складних технологіях з використанням новітніх наукових відкриттів у галузі фізики та хімії. Ми очікуємо, що попри всю складність виставка викличе ітерес, допитливість та зацікавленість у глядачів. Сподіваємося, що виставка надихне їх на власні дослідження та відкриття.
Перші архівні дослідження щодо каплиці Боїмів Інститут «Полоніка» проводив у 2019 році. У результаті проведених досліджень у 20 українських і польських архівах, а також аналізу 46 публікацій зібрано дані, що дозволили оцінити, які саме консерваційні роботи можна було б провести над скульптурою та самою каплицею. Основною метою консерваційних робіт скульптури Скорботного Христа був захист об’єкта від впливу руйнівних атмосферних чинників та відновлення його первісних мистецьких якостей, зі збереженням рис, які свідчать про багатовікову історію об’єкта. Ключове завдання полягало у збереженні цілісності скульптурної композиції як цілісності.
Ґрунтовні дослідження можна було провести лише завдяки тому, що статую вдалося демонтувати та перевезти. Однак ця операція виявилася надзвичайно складною і вимагала від реставраторів нестандартних рішень.
‒ Демонтаж відбувався на відкритих риштуваннях, які ми не могли закріпити, щоб не пошкодити поверхню даху купола каплиці. Для безпечного демонтажу скульптури нам довелося встановити додаткову бічну платформу і на ній спорудити спеціальний ящик, в який помістили пам’ятник вагою 280 кг на час транспортування, – розповідає головний реставратор Павел Єнджейчик. – Момент, коли цей ящик зі скульптурою всередині винесли за межі риштування, підвішеного на стрілі тридцятиметрового крана, був для нас сповнений емоцій. Ми усвідомлювали, що якщо ми щось не так виміряли й прорахувалися, то шляху назад не буде. Проте все пройшло без жодних ускладнень і Христос через 400 років зійшов на львівську бруківку, викликаючи жвавий інтерес у перехожих, – додає він.
Робота над скульптурою стала можливою завдяки зусиллям та партнерській співпраці міста Львова, Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького та Інституту «Полоніка». Частину коштів на консервацію зібрав і передав «Фонд розвитку банківської освіти та науки» Львівського університету банківської справи.
Вперше виставка була представлена в галереї «Okno na Kulturę» (в перекладі «Вікно на культуру») у Варшаві в жовтні/листопаді 2023 року.
Виставка «Те, чого не видно. За лаштунками консерваційних робіт скульптури Скорботного Ісуса Христа з каплиці Боїмів у Львові» буде доступна широкому загалу з 16 січня у Музеї «Івана Георгія Пінзеля» (Україна), філії Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького, вул. Личаківська, 2а.
Виставка представлена трьома мовами (польською, українською, англійською).
Виставку супроводжує афіша, створена відомим польським художником Анджеєм Понґовським.
Кураторка виставки – Марта Кручинська, Інститут «Полоніка»
Організатор виставки: Інститут «Полоніка»
Співорганізатор виставки: Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького
Почесний патронат:
- Міністр культури та національної спадщини Республіки Польща Бартоломей Сенкевич
- Посол України в Республіці Польща Василь Зварич
Партнери виставки:
- Генеральне Консульство Республіки Польща у Львові
- Місто Львів
- Благодійна організація «Фонд розвитку банківської освіти та науки» Львівського університету банківської справи
Медіа-партнери:
PAP, Польське радіо, Польське радіо для закордону, Радіо для України, TVP Polonia, Architektura i Murator, портал Nowa Europa Wschodnia, Kurier Galicyjski, Renowacje i Zabytki, Spotkania z Zabytkami
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» (Інститут «Полоніка») – це спеціалізована державна установа, яка здійснює консерваційні, дослідницькі, освітні та популяризаційні проєкти, присвячені матеріальним слідам культурної спадщини за кордоном.
Лукреція ЯШЕВСЬКА
