Меркурій у Львові : політ крізь час

3098
Меркурій у Львові : політ крізь час
Меркурій у Львові : політ крізь час

Краса і багатство львівської архітектури віддавна насичені символами,  що позначали поступ міста, його успіхи та прагнення.

Отже поява скульптури римського бога торгівлі, –  постать якого віками уособлювала підприємницьку вдачу, ділову спритність, успішну комунікацію –  у Львові, на зламі XIX – XX століть,  не є випадковою.

Скульптура Меркурія увінчує фронтон історичної кам’яниці на давній вулиці Маєрівській ( пізніше – З-го Травня, нині – Січових Стрільців ), яка із початком XX ст. перетворюється на Уолл – стріт давнього Львова, стає центром бізнесового кварталу,  що бурхливо розвивався.

Скульптура Меркурія на фронтоні будинку Дирекції залізниць у Львові, поштівка поч. XX  ст.
Скульптура Меркурія на фронтоні будинку Дирекції залізниць у Львові, поштівка поч. XX ст.

Найцікавішим є те,  що  постать Меркурія і будинок, за задумом, становлять єдине ціле, де скульптура і барельєфи фасаду виступають алегоричним оздобленням.  Кам’яниця на вул. Січових Стрільців, 3  зводиться для потреб першої Дирекції державних залізниць у Львові (арх. Вінцент Равський 1885 – 1887 рр .).

На розі вулиць 3-го Травня - Ягеллонська (нині - Січових Стрільців - Гнатюка _, ліворуч на фронтоні скульптура Меркурія, фото поч. XX ст.
На розі вулиць 3-го Травня – Ягеллонська (нині – Січових Стрільців – Гнатюка ),  ліворуч на фронтоні скульптура Меркурія, фото поч. XX ст.

Меркурій,  що символізує водночас швидкість і торгівлю, ногою спирається на крилате колесо –  емблему залізниці .Ця емблема повторюється і у барельєфах фасаду споруди.

Автором фігури є професор Львівської Політехніки Леонард Марконі ( йому ж належать скульптури на “Жоржі”, на  аттику Політехніки,  на будинку Музею етнографії ).  Це є своєрідна репліка відомої роботи Джованні да Болонья ( XVII ст. ),  де Меркурій модельований на голові Горгони ( Марконі ж помістив його на колесо Фортуни – символ залізниці ).

Біля Меркурія – хлопчики – путті з залізничними атрибутами. Пластичні фігури декору фасаду символізують Електрику,  Механіку  та Інженерію.

Як доносила преса,  Леонард Марконі був не тільки виконавцем,  але й проектантом вистрою фасаду. Основним матеріалом для його робіт була суміш цементу і гідравлічного вапна.

Леонард Марконі - творець львівського Меркурія.
Леонард Марконі  –  творець львівського Меркурія.

У 90 – х. роках XX століття з’ясувалося,  що фігура Меркурія,  яка нависає над центральною частиною будинку та входом до пасажу Крива Липа, знаходиться в катастрофічно аварійному стані.

Оскільки з боку влади не відбувалося дій по реставрації скульптури та ліквідації небезпечної ситуації, зусиллями небайдужої групи львів’ян була створена неформальна організація “Ініціатива з реставрації скульптури Меркурія у Львові”, яка шляхом збору благочинних внесків зібрала необхідні для реставрації кошти.

Представники громадської ініціативи " Врятуймо Меркурія ",2012 рік.
Представники громадської ініціативи ” Врятуймо Меркурія “, 2012 рік.

Безпосередні реставраційні роботи розпочалися в червні 2012 року. Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ фінансово та фахово долучилось до ініціативи в рамках проекту “Муніципальний розвиток та оновлення старої частини Львова”.

Скульптуру реставрували фахівці кафедри реставрації НУ ” Львівська Політехніка ” під науковим керівництвом О. Рибчинського,  скульптурні роботи виконала молода скульптор Любов Булгакова, всі роботи супроводжував експерт GIZ Дірк Брюггеман.

Скульптура Меркурія після реставрації, 2012 рік.
Скульптура Меркурія після реставрації, 2012 рік.

На завершення хочеться додати,  збереження нашої з Вами історії, архітектурної спадщини,  передусім у наших таки руках, наших  ініціативах,  знаннях … Громадська ініціатива по врятуванню львівського Меркурія чудовий, і гідний наслідування приклад цього.

Використані джерела :

Леонард Марконі , Павло Гранкін.Статті 1996-2007 рр., Центр Міської історії Центрально- Східної Європи , Врятувати Меркурія , Ірина Чулівська. Меркурій зблизька.

 

 

1 коментар

  1. Чудова стаття, але варто б вживати фемінітиви, не “молода скульптор “, радше “молода скульпторка”.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.