Виставку “Портрет міста. Львів кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст.” можна побачити вже в п’ятницю

0
609

15 грудня 2017 року о 16.00 у головній будівлі Національного музею у Львові імені А. Шептицького (просп. Свободи, 20) ​відкриття виставки “Портрет міста. Львів кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст.”

Виставка «Портрет міста. Львів кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст.» покликана через твори мистецтва передати образ Львова в один із важливих відтинків його історії: коли Галичина після першого поділу Речі Посполитої в 1772 році перейшла до складу Австрійської імперії, а місто стало столицею новоутвореного на теренах колишнього
Галицького князівства Королівства Галичини та Володимирії. Нові порядки в Галичині, які
запроваджували австрійські правителі Марія Терезія (1717–1780) та Йосиф ІІ (1741–1790) змінили обличчя Львова, як його зовнішній вигляд, так і структуру суспільного життя.

Йосиф ІІ - король Німеччини з 27 березня 1764, обраний імператором Священної Римської імперії 18 серпня 1765 року, старший син Марії Терезії. Самостійно правив, починаючи зі смерті матері 1780 року.
Йосиф ІІ – король Німеччини з 27 березня 1764, обраний імператором Священної Римської імперії 18 серпня 1765 року, старший син Марії Терезії. Самостійно правив, починаючи зі смерті матері 1780 року.

Представлені на виставці пам’ятки, створені наприкінці ХVІІІ — першої половини ХІХ ст.,
належать тогочасним митцям, котрі працювали у Львові й самі були свідками подій, що
відбувалися тоді в місті. Вони слугують найкращими автентичними документами розкриття тих змін. Виставка є своєрідною ретроспекцією, яка має на меті з допомогою давніх краєвидів міста і портретів його мешканців повернути глядача в минуле Львова, занурити в тодішню атмосферу, передати настрій міста, розповісти про найрізноманітніші сфери життя:побут, культуру, мистецтво, освіту, політику.

Князь Лев Данилович
Князь Лев Данилович

Експозиція розпочинається з портрета князя Лева Даниловича, що належить перу
визначного львівського художника кінця ХVІІІ — початку ХІХ ст. Луки Долинського
(1750–1824), також представлено портретну галерею австрійських можновладців, котрі
спричинилися до творення нової історії міста: імператорів Марії Терезії, Йосифа ІІ,
Леопольда II Габсбурґа (1747–1792), Франца ІІ (1768–1835), Фердинанда І (1793–1875), губернатора Галичини 1801–1806 років Йозефа Урмені. Український Львів кінця ХVІІІ ст.., представляють портрети митрополита Київського й усієї Русі Льва Шептицького (1717–1779) і єпископа Львівського Петра Білянського (1736–1798). Також образ Львова останньої чверті ХVІІІ ст. доповнюють давні панорамні види міста.

Андрей Шептицький. Фото 1921 року
Андрей Шептицький. Фото 1921 року

У другому залі експозиції представлено оновлений образ міста. Наприкінці ХVІІІ —
на початку ХІХ ст. Львів втратив свій середньовічний вигляд і перетворився на місто Нового часу з новими вулицями й будинками, парками та скверами. Популяризації архітектурних краєвидів міста та його мальовничих околиць сприяла літографія. Найчисленніше на виставці представлено літографії з видами Львова чеського художника Карла Ауера (1818–1859), який жив і працював у місті з кінця 1830 року. Поряд з літографіями представлені також акварельні види міста Антона Лянґе (1774–1842), Авґуста Ґаттона (р. нар. і р. см. невід.), Теофіла Чишковського (бл. 1790–1848).

К.Ауер. Львівська ратуша, 1846-1847 рр.
К.Ауер. Львівська ратуша, 1846-1847 рр.

Наступна частина експозиції презентує мистецьке життя Львова першої половини
ХІХ ст. У цей час у художньому житті міста співдіяли різні мистецькі традиції, носіями яких
були і місцеві, й іноземні майстри: австрійці, чехи, німці, поляки. Головним об’єктом зацікавлення митця в першій половині ХІХ ст., як і в попередню епоху, залишалася людина, а як провідний жанр малярства надалі домінував портрет. На виставці представлено велику портретну галерею мешканців міста, яку виконали львівські митці першої половини ХІХ ст. Це — твори художників-іноземців, котрі приїхали до Львова в австрійський період, Йозефа Пічмана (1758–1834), Кароля Швейкарта (1772–1855), Йозефа Рейхана (1772 — 1817/1822), а також роботи місцевих майстрів Карла Аренда (1815 — після 1867), Мартина Яблонського(1801–1875), Олександра Рачинського (1822–1889), Алоїзія Рейхана (1807–1860), Корнелія Шлеґеля (1819–1870) та інших.

Йозеф Пічман
Йозеф Пічман

У першій половині ХІХ ст. в Галичині поступово утверджувались ідеї національного
відродження. Образи перших просвітителів Галицької землі, видатних громадських, освітніх і церковних діячів знайшли своє втілення у творах мистецтва першої половини ХІХ ст. — в малярстві та в популярній на той час техніці літографії. На виставці представлено портрети першого митрополита Галицького Антонія Ангеловича (1756–1814), єпископа Львівського Миколи Скородинського (1759–1805), митрополита Галицького Михайла Левицького (1774–1858), визначного педагога Івана Лаврівського (1773–1846), історика Михайла Гарасевича (1763–1836) та інших.

Портрет першого митрополита Галицького Антонія Ангеловича
Портрет першого митрополита Галицького Антонія Ангеловича

Завершує експозицію зал, в якому запрезентовано Львів періоду «Весни народів».
Революційні події у Львові 1848 року знайшли своє продовження у тогочасному
образотворчому мистецтві. Виставка представляє твори, які змальовують важливі моменти з історії національно-визвольних змагань галицьких українців. Рисунки зі зображенням будівель зруйнованого Львівського університету, пожежі Львівської ратуші пригадують про бомбардування міста 2 листопада 1848 року. Водночас низка краєвидів Львова середини ХІХ ст. спрямовує в майбутнє міста, яке продовжувало розбудовуватись і, долаючи нові випробування, перемагати.

Ратуша під час пожежі 1848 року.
Ратуша під час пожежі 1848 року.

Експозицію виставки сформували твори, які належать Національному музею у Львові
ім. А. Шептицького, Львівській національній галереї мистецтв ім. Б. Возницького, Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника, Львівському історичному музею, Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України і приватним колекціонерам.

Оксана ЖЕПЛИНСЬКА
завідувач відділу українського мистецтва XVIII –поч.ХХ ст.

Напишіть відгук