До історії комплектування колекції фотодокументів родини Грушевських в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського (відео)

До історії комплектування колекції фотодокументів родини Грушевських в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського

Сьогодні ми знову продовжуємо публікувати виступи учасників наукової конференції під назвою “Меморіальні музеї сьогодні: специфіка фондової, експозиційної та виставкової роботи”, що проходила 17-18 листопада в приміщенні Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.

Сьогодні пропонуємо вашій увазі доповідь провідного наукового співробітника Історико-меморіального музею Михайла Грушевського (м. Київ) Ганни Кондаурової на тему “До історії комплектування колекції фотодокументів родини Грушевських в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського“:

Важливою складовою фондової колекції Історико-меморіального музею Михайла Грушевського є збірка оригінальних світлин родини Грушевських. В епіцентрі уваги біографів вченого перебуває, передусім, прижиттєва іконографія Михайла Сергійовича. Тож, протягом існування музею його науковці не лише комплектували та вивчали  власну збірку фотодокументів, але й формували «базу даних» зображень історика, що за різних обставин потрапили до інших музейних, архівних, бібліотечних та приватних зібрань.

провідний науковий співробітник Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Ганна Кондаурова
провідний науковий співробітник Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Ганна Кондаурова

Відтоді, коли до колекції новоствореного в 1992 р. Історико-меморіального музею Михайла Грушевського надійшли перші світлини вченого виник задум каталогу його прижиттєвої іконографії. За мету поставлено було зібрати найповнішу інформацію про всі відомі зображення видатного історика й суспільно-політичного діяча: фотодокументи (негативи, оригінальні відбитки, світлини, відомі на сьогодні лише як ілюстрації у прижиттєвих виданнях та репродукції на листівках), портрети роботи знаних мистців (оригінали та репродукції втрачених), шаржі та карикатури, які дійшли до наших днів, як і окремі фото, переважно в ілюстраціях.

Під час укладання каталогу були досліджені фонди Центрального державного історичного архіву України у Києві, Центрального державного історичного архіву України у Львові, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного, Наукового архіву Інституту археології НАН України, Музею-архіву ім. Дмитра Антоновича Української вільної академії наук у США, Архіву Наукового товариства імені Шевченка в Америці, Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара», Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові, Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М. М. Коцюбинського, приватну колекцію Сергія Білоконя. Завдяки цим пошукам до каталогу залучено 137 прижиттєвих (виключно!) зображень вченого та 2 кінохроніки.

Чимало фотодокументів та творів українських художників пов’язано з ювілеями Михайла Грушевського. Ідеться про 10-ту (1904) та 25-ту річниці (1919) науково-культурної праці вченого в Галичині, 10-ліття перебування на посаді голови Наукового Товариства імені Шевченка (1907), 25 років від дня виходу першого літературного твору (1910), 50-ті та 60-ті роковини від дня народження (1916, 1926). Кожна з цих дат залишила слід у презентабельних світлинах та мистецьких творах.

Дім на Паньківській, 9 у Києві, де жила родина Грушевських. Фото 1927 року.
Дім на Паньківській, 9 у Києві, де жила родина Грушевських. Фото 1927 року.

Справжній вибух в іконографії Михайла Грушевського відбувся в роки Української революції. Голова Української Центральної Ради щонайменше 17 разів потрапляє в кадри фотооб’єктивів, а в грудні 1917 р. його зафіксувала навіть рідкісна на той час кінокамера. Однак найактивнішими виявилися українські графіки, які залишили по собі 21 твір. Майже в кожному числі новозаснованих сатиричних журналів – «Будяка» і «Ґедзя» – бачимо подобу вже не магістра чи професора, а насамперед політика й будівничого Української держави.

Окремі знімки ілюструють побут родини Грушевських на львівській віллі, у баденському помешканні, київському флігелі на Паньківській, 9, на дачах у Криворівні та Китаєві. Ці фото є важливим джерелом для музейних реконструкцій.

Оскільки більшість зображувальних матеріалів не мають точного датування, було проведено атрибуцію виявлених фотодокументів та їх відбитків, оригінальних мистецьких творів та їх репродукцій. Тому представлений до кожної позиції каталогу науковий апарат – це результат тривалих і наполегливих досліджень насамперед листування, щоденників, спогадів історика, а також офіційних джерел, зокрема документів Університету св. Володимира, протоколів засідань Наукового товариства імені Шевченка, матеріалів справи М. Грушевського, заведеної 28 листопада 1914 р., у день арешту історика, та справи-формуляра, відкритої відразу після його повернення з еміграції в березні 1924 р. У підсумку для багатьох зображень, насамперед фотодокументів, установлено датування: рік, місяць і навіть день.

Михайло Грушевський
Михайло Грушевський

Матеріали згруповано в чотири розділи («Фотодокументи», «Кінопортрет», «Живописні, графічні та скульптурні портрети», «Шаржі та карикатури»), в межах кожного з розділів – за хронологією. Перший, найбільший розділ каталогу – «Фотодокументи» – має 92 позиції, з них 49 збережених фотографій (21 з них – з колекції ІММГ), 7 негативів на склі, 5 копій фотодокументів, 21 – ілюстрації у прижиттєвих виданнях тих світлин, оригінали яких (негативи і/або відбитки з них на фотопапері) не виявлені, 4 – ілюстрації за сучасними виданнями, зокрема Internet-виданнями, 6 – листівки з репродукціями невиявлених фото. До цього числа не входять фрагменти, варіанти та листівки, видрукувані з тих фотодокументів, які збереглися в оригінальних відбитках (відомості про них подано під літерами «а», «б»). Як бачимо, лише трохи більше половини виявлених фотодокументів збереглися в оригінальних негативах на склі та відбитках.

Основою цього розділу стала найповніша в Україні збірка фотодокументальної спадщини вченого, яка є частиною фондового зібрання Історико-меморіального музею Михайла Грушевського.

Марія та Михайло Грушевські, Львів, 1896 р. (зі сайту http://www.m-hrushevsky.name/uk/Gallery/portraits/1896.html)
Марія та Михайло Грушевські, Львів, 1896 р. (зі сайту http://www.m-hrushevsky.name/uk/Gallery/portraits/1896.html)

Більшість фотодокументів, які на даний час розпорошені по різних, названих вище архівах, бібліотеках та приватних зібраннях, походить із київського дому Грушевських на Паньківській, 9 та львівської вілли на Понінського, 6 (нині – вул. І. Франка, 154). Світлини з Паньківської, які зберігалися не лише безпосередньо в родині М. Грушевського, а у брата Олександра та сестри Ганни, в різні часи і за різних обставин потрапили до київських архівно-бібліотечних та приватних колекцій. Після відкриття у 1992 р. київського меморіального музею його колекцію поповнили фотографії, надані приватними особами, зокрема рідними та знайомими Грушевських.

«Київське» зібрання, а отже й цей каталог, були б набагато повнішими, якби не трагедія, яка спіткала родину в ніч з 25 на 26 січня 1918 р. під час обстрілу більшовицьким військом прибуткового будинку Грушевських. Уже не раз дослідники писали про знищені пожежею архів, книгозбірню та колекції старожитностей, які впродовж років збирав видатний історик [2]. Згорів і його фотоархів. Як свідчать протоколи обшуку, який вчинили в помешканні М. Грушевського 28 листопада 1914 р. під час його арешту, окрім іншого, було вилучено альбом зі 117 знімками і 37 фото окремих осіб та груп [3, арк. 31]. На прохання історика 16 грудня 1914 р. повернули альбом, 8 лютого 1915 р. – 36 з 37 фотографій [3, арк. 34 зв., 38]. Залишили, долучивши до протоколу речових доказів, тільки одну світлину, на якій М. Грушевський зображений з київськими студентами у Полтаві на відзначенні 75-річчя від дня смерті І. Котляревського 9–10 листопада 1913 р. [3, арк. 204]. Оскільки, на думку жандармів, це фото мало «значение для дела», з нього виготовили копії, які й збереглися до наших днів у справі про з’ясування «політичної благонадійності» М. С. Грушевського. Інші 153 знімки, серед яких були фото вченого, родини, учнів і відомих українських діячів, знищив вогонь наприкінці січня 1918 р.

Марія та Катерина Грушевські. Львів, 1905 рік
Марія та Катерина Грушевські. Львів, 1905 рікМарія та Катерина Грушевські. Львів, 1905 рік

Щодо світлин із львівської вілли, то донедавна мали про них вкрай обмежені відомості, у львівських архівах, бібліотеках та музеях збереглися лише поодинокі фото, переважно групові, які зафіксували знакові акції культурно-освітнього життя в Галичині кінця ХІХ – початку ХХ ст. й належали їх учасникам. Проте упорядкування цього каталогу допомогло виявити добірку світлин М. Грушевського та його родини, які частково «походять» із львівської вілли. Це папки із зображувальними матеріалами (фото вченого та родини, його графічні портрети, ілюстрації до видань), які, найвірогідніше, разом з архівом М. Грушевського після його смерті перейшли в депозит до Наукового товариства ім. Шевченка. Про це свідчать напис «Архів Грушевського» на двох збережених папках і штампи та інвентарні номери Музею НТШ на окремих фото та інших іконографічних матеріалах. Звісно, з початком Другої світової війни, коли нацисти наказали повністю звільнити віллу, частина світлин із львівської оселі могла потрапити до родичів дружини вченого, які мешкали в Галичині, частина перейшла до учнів, співробітників, колекціонерів. Але навіть те, що збереглося донині в Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника (папки «Архів М. Грушевського»), значно доповнює іконографію вченого, надає важливі відомості до атрибуції вже відомих знімків, а окремі знахідки можна сміливо назвати унікальними. Історія ж формування цього документального масиву потребує подальшого дослідження.

Марія Сильвестрівна Грушевська
Марія Сильвестрівна Грушевська

До другого розділу – «Кінопортрет» – увійшли хронікальні зйомки 1917 та 1929 рр. Кадри кінця 1917 р. широко відомі, адже вперше зафіксували образ лідера Української революції. Менш відомий кіножурнал 1929 р. з виступом М. Грушевського на урочистому засіданні з нагоди 70-річчя академіка ВУАН П. Тутківського.

У третьому розділі – «Живописні, графічні та скульптурні портрети» – подано 11 мистецьких творів. Насамперед це досить відомі роботи знаних українських художників і скульпторів (І. Труш, Ф. Красицький, М. Бойчук, М. Паращук). Проте останні роки потішили й новими сенсаційними знахідками. Серед них портрет М. Грушевського роботи невстановленого автора, датований 19 липня 1928 р. Виявив його сучасний грушевськознавець В. Тельвак у фонді «Портретотека» Санкт-Петербурзької філії архіву Російської Академії наук [4]. Поза сумнівом, ще більший резонанс викликало би повернення з небуття портрета академіка Грушевського того ж часу, створеного Ф. Кричевським для портретної галереї Історичної секції ВУАН. На жаль, його пошуки за виявленими архівними джерелами до цього часу не увінчалися успіхом [5]. Та пошукова робота укладачів каталогу все ж була нагороджена незабутніми враженнями, коли їм пощастило побачити невідомі досі портрети М. Грушевського роботи М. Бойчука. В останні роки видано фундаментальні каталоги, монографії та статті, присвячені творчості основоположника українського монументалізму, котрі репродукують три портрети видатного вченого [6]. І от у травні 2016 р. виявлено ще три. Ці твори в ескізах та завершених композиціях збереглися у вже згаданих папках із зображувальними матеріалами львівського архіву Грушевського. За стилістикою вони подібні до відомих портретів історика роботи М. Бойчука, а дослідження взаємин видатних вченого і мистця дають підстави датувати їх початком 1910-х років. До цікавих документів, що збереглися в папках з написом «Архів Грушевського», слід віднести й фото з відомого, на жаль, втраченого портрета М. Грушевського пензля Ф. Красицького. Хоча портрет репродукувався в листівках, виявлене чорно-біле зображення оригіналу зафіксувало важливі деталі твору, знищеного в 1950-х роках [7]. Варто згадати ще одну новинку цього розділу каталогу – знімок львівського фотографа Л. Янушевича, зроблений з єдиного прижиттєвого скульптурного портрета голови НТШ роботи Михайла Паращука 1907 р.

Грушевська Катерина (1900-1943) - донька професора Грушевського
Грушевська Катерина (1900-1943) – донька професора Грушевського

Четвертий розділ – «Шаржі та карикатури» – містить 34 позиції. За виявленими відомостями, з цієї добірки лише два шаржі (Я.Струхманчука) збереглися в оригіналах, один (О.Сорохтея) дійшов до нашого часу у відбитку на циклостилі (ротаторі), решта – в ілюстраціях у сатиричних виданнях та часописах 1900–1920-х років, повних комплектів яких немає в жодній книгозбірні України. Серед авторів – І. Бурячок (він же І. Буруля), І. Косинин, О. Судомора, Ю. Матушевський, О. Довженко (він же Сашко), а також інші митці, які «заховалися» за псевдо П. Коцький, Г. Злотий, М. Основа. Оскільки джерельна база до історії створення, як і до розкриття псевдо окремих авторів, украй обмежена, в основу хронологічного ряду цього розділу покладено дати публікацій, бо створювалися вони «на злобу дня» й друкувалися досить оперативно.

Опис усіх зображень складається з таких компонентів: назва; атрибутивні дані (автор, рік, місце; якщо вони встановлені за джерелами – взяті в квадратні дужки; розмір (висота × ширину) в сантиметрах, для фотодокументів окремо для зображення, окремо для паспарту; посилання на джерела, які є підставами для атрибуції; вказівка на місце зберігання тих чи інших іконографічних матеріалів або видання, за яким подано ілюстрацію; відомості про інші відбитки фото; публікації в прижиттєвих виданнях.

Окрім нововиявлених портретів М. Грушевського роботи М. Бойчука, шаржів Я.Струхманчука та відбитки шаржу О. Сорохтея, опис збережених живописних, графічних та скульптурних портретів подано за публікаціями в каталогах, монографіях чи статтях, шаржів та карикатур – за першодруками.

Іван Труш. Портрет Михайла Грушевського. 1898 рік, полотно, олія, гризайль
Іван Труш. Портрет Михайла Грушевського. 1898 рік, полотно, олія, гризайль

Свої особливості мають описи розділу «Фотодокументи». По-перше, упорядники добирали до каталогу з наявних ту відбитку, яка містить найповнішу інформацію, насамперед з автографами чи інскриптами. Всі відомості зі зворотів, включно зі штампами фотографів, колекціонерів та Музею НТШ, які є надзвичайно важливими для подальшого дослідження, занесені до каталогу, звороти паспарту з автографами М. Грушевського подані поруч із лицевою стороною зображення. Щодо інших відомих відбитків подаються посилання на місце зберігання та відмінності світлин. Подати вичерпні відомості про всі публікації фотодокументів у прижиттєвих виданнях практично неможливо, тож зафіксовані лише ті, які містять важливу інформацію щодо атрибуції. Виняток зроблено лише для нарису І. Крип’якевича «Михайло Грушевський. Життя й діяльність» (Львів, 1935), при підготовці якого автор мав додаткові вагомі аргументи для датування, які на сьогодні втрачені або недоступні. Описи фото, оригінальні відбитки яких не вдалося виявити, подано за публікаціями з посиланнями на них. Якщо фотодокумент за життя М. Грушевського було репродуковано на листівці, інформацію про неї подано поруч з описом фото. Оскільки листівки виходили великими накладами, відомостей про виявлені збережені примірники не зазначено, але зроблено виняток для тих, які містять важливу інформацію (зокрема штампи та інвентарні номери Музею НТШ). Для вироблення принципів наукового опису цього розділу використано рекомендації О. Купчинського «Ототожнення давніх фотодокументів і їх описування  в архівах і бібліотеках» [8].

Чимало фотодокументів, залучених до каталогу, репрезентувалися на сайті Історико-меморіального музею Михайла Грушевського в різних рубриках, а також у спеціальних дослідженнях [9]. 

Цілісно каталог прижиттєвої іконографії М.Грушевського станом на 2016 р., опублікований упорядниками в альбомі «Facie ad Faciem: Ілюстрований життєпис Михайла Грушевського» з нагоди 150-ої річниці від дня народження вченого [10]. Водночас, видання підсумовує 25-літню діяльність Історико-меморіального музею Михайла Грушевського.

Останню крапку у дослідженні іконографії Михайла Грушевського не ставимо, сподіваючись на нові знахідки, що дозволять доповняти та урізноманітнити образ визначного історика та суспільно-політичного діяча.

Ганна КОНДАУОВА
провідний науковий співробітник
Історико-меморіального музею Михайла Грушевського (м. Київ)

Список використаних джерел та літератури:

  1. Кондаурова Г.В. Іконографія Михайла Грушевського у фотодокументальній збірці Історико-меморіального музею Михайла Грушевського // Національна та історична пам’ять. Політика пам’яті у культурному просторі: Зб. наук. праць. – К., 2013. – Вип. 8. – С. 167–177.
  2. Гирич І. Знищені мистецька збірка і архів Михайла Грушевського в його київській оселі // Гирич І. Київ в українській історії. К., 2011. С. 186–195; Панькова С. Приватні книгозбірні Михайла Грушевського: їх історії та долі // Записки НТШ. Львів, 2013. Т. ССLХV: Праці Історично-філософської секції. С. 451–476.
  3. Справа про з’ясування політичної благонадійності М.Грушевського, заведена Київським губернським жандармським управлінням, 1914 р. // Центральний державний історичний архів України у Києві. Ф. 274, оп. 1, спр. 3320, арк. 31.
  4. Тельвак В. Невідомий портрет Михайла Грушевського // Пам’ятки України: історія та культура. 2014. № 6 (Червень). С. 41.
  5. Кондаурова Г. Традиції вшанування Михайлом Грушевським видатних українських діячів (До історії створення портретних галерей в НТШ та Історичній секції ВУАН) // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції. К., 2010. Вип. 10. С. 316.
  6. Юрчишин О. Михайло Бойчук та Михайло Грушевський // Сучасність. 1994. № 7–8. С. 140–148; Михайло Бойчук. Альбом-каталог збережених творів / Керівник проекту Т. Лозинський; автор вступної статті Я. Кравченко; упор. В. Сусак. Львів; Київ, 2010; Кравченко Я. Ярослава Музика у творчій долі Михайла Бойчука: нововиявлені малюнки львівського періоду // Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2010. Вип. 21. С. 361–366; Соколюк Л. Михайло Бойчук та його школа. Харків, 2014.
  7. Сидор О. Мистецтво в житті та науковій спадщині Михайла Грушевського // Михайло Грушевський. Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної ювілейної конференції, присвяченої 125-й річниці від дня народження Михайла Грушевського. Львів, 1994. С. 288; Каталог втрачених експонатів Національного музею у Львові / Автори-упор. В. Арофікін, Д. Посацька. Київ; Львів, 1996.
  8. Купчинський О. Ототожнення давніх фотодокументів і їх описування в архівах і бібліотеках // Купчинський О. Прикладна архівістика та спеціяльні історичні дисципліни: Вибрані статті та матеріали. Львів, 2011. Т. 2. С. 78–92.
  9. Панькова С. Невідома фотографія Михайла Грушевського // Український історик. 2002. Ч. 1–4. С. 423–427; Кондаурова Г. «Те, що залишається за кадром» (Фотодокументи Михайла Грушевського з колекції Історико-меморіального музею Михайла Грушевського) // Пам’ятки України: історія та культура. 2013. № 10. С. 56–67.
  10. Facie ad faciem: Ілюстрований життєпис Михайла Грушевського / Авт.-упор. С.Панькова, Г.Кондаурова. – К., 2016. – 144 с.: іл.

 

Напишіть відгук