Якою була символіка спортового товариства «Україна» у 1911–1939 роках?

416
Якою була символіка спортового товариства «Україна» у 1911–1939 роках?

Цього року минає 110 років від заснування спортового товариства студентів вищих шкіл Львова «Україна». Про його початки діяльності йшлося у попередній публікації автора на сайті Фотографії Старого Львова 23 липня 2021 р. У сьогоднішньому матеріалі розповімо про символіку СТ «Україна».

За роки незалежності України, про символіку СТ «Україна» з’явилися праці українських науковців Ореста Круковського, Олександра Паука, Степана Пахолка та Ольги Мартин, Андрія Сови. У Віснику Українського геральдичного товариства «Знак» Орест Круковський у 1993 р. опублікував статтю під назвою «Якою була насправді емблема спортивного товариства «Україна»?». У ній автор наводить зображення емблеми товариства та відтиск печатки, яка використовувалася організацією в останні роки перед Другою світовою війною. Олександр Паук звернув увагу на використання товариством червоно-чорних кольорів, Степан Пахолко та Ольга Мартин торкнулися історії деяких фалеристичних пам’яток. У 2011 р. Орестом Круковським та Степаном Пахолком опубліковано альбом-каталог колекції із 144 українських відзнак і нагород громадських організацій кінця ХІХ – першої половини ХХ ст., Легіону УСС, збройних сил УНР, УГА, Дружин Українських Націоналістів, УПА, що зберігаються у фондах Львівського історичного музею. Безпосереднє відношення до теми даної статті має публікація відзнаки виданої, з нагоди Шевченківського здвигу, що відбувся у Львові 27–29 червня 1914 р. Про цю відзнаку писав і автор даної публікації у 2005.

Членська картка (посвідчення) члена-засновника СТ «Україна» Степана Гайдучка. Львів, 10 грудня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Членська картка (посвідчення) члена-засновника СТ «Україна» Степана Гайдучка. Львів, 10 грудня 1911 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

У запропонованій праці комплексно досліджено символіку СТ «Україна». Хронологічні межі публікації охоплюють 1911–1939 рр. Нижня – це рік створення товариства, верхня – початок Другої світової війни.

Назва. Товариство було створене напередодні Першої світової війни. Для кращого розуміння, в якій атмосфері воно робило свої перші кроки і яке значення мало для українців, варто зацитувати спогади «духовного батька» і першого почесного члена СТ «Україна» Івана Боберського. У листі з югославського містечка Тржичу (тепер Словенія), де проживав Іван Боберський упродовж 1932–1947 рр., до керівництва цього товариства, датованому 22 травня 1936 р., він писав: «Зі споминів про початок Товариства «Україна» 1911 р. можу подати, що звернув я увагу моїм тодішнім знайомим серед академічної молоді, що на львівськім університеті потрібний доконче репрезентаційний спортовий клюб української молоді. Він повинен зватись «Україна» і заохочувати студентів університету й політехніки до плекання рухових гор, народніх вправ (хід, біг, скок, мет, дужба), боксу й шерму. Клюб мав спонукати українську молодь, придбати собі не лише інтелігенцію духа, але також інтелігенцію тіла. Дружини копаного мяча, гаківки й ставки (безболь), мали мірятить з дружинами чужих клюбів і притягнути українську молодь до співбігу з молоддю других народів».

У статутах СТ «Україна» 1911 та 1914 рр. у § 1 зазначалося: «Товариство носить назву «Україна спортове товариство студентів висших шкіл у Львові». Мовою урядовою є українська». 8 квітня 1925 р. на Надзвичайних Загальних Зборах «України» змінено § 1 статуту на: «Товариство має назву: Спортове Товариство «Україна», в скороченню С. Т. «Україна». Урядовою мовою Т-ва є українська. Осідком Т-ва є місто Львів». Така офіційна назва збереглася до початку Другої світової війни. Цікавим є той факт, що у 1920-х рр. була спроба змінити назву товариства на українське спортове товариство «Тризуб» з центром у Львові та поширенням діяльності на територію Львівського воєводства. Однак, польська окупаційна влада не схвалила такої ініціативи.

Назва українського спортивного товариства «Україна» непокоїла, а то й дратувала багатьох особливо у польському політикумі Галичини. Вона була ідейною зброєю в боротьбі за національне самовизначення українців (нагадаємо, що в 1910 р. загострилася боротьба українських студентів Львівського університету за можливість навчання українською мовою, кульмінаційним моментом якої стала трагічна загибель одного з лідерів української молоді, члена «Сокола-Батька» Адама Коцка).

Печатки. Одним із обов’язкових атрибутів офіційно зареєстрованого СТ «Україна» були печатки. Ними завіряли всі важливі документи. Зі зміною статуту змінювалися і печатки. На сьогоднішній день відомо п’ять різних відбитків печаток централі СТ «Україна». Датуються вони 1911–30-ми рр. Існували ще й печатки структурних підрозділів СТ «Україна». Про них готується окрема публікація.

Нижче подано опис печаток СТ «Україна»:

1). Матеріал: зелене чорнило.
Форма: овальна.
Сюжетне зображення: без зображення.
Легенда: Товариство спортове студентів висших шкіл «УКРАЇНА» у ЛЬВОВІ. Текст розділений двома зірочками.
Датування: 10 грудня 1911 р.
Місце зберігання: Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів)

Печатка спортового товариства «Україна». З фондів Державного архіву Львівської області та приватної колекції Юрія Завербного (м. Львів).
Печатка спортового товариства «Україна». З фондів Державного архіву Львівської області та приватної колекції Юрія Завербного (м. Львів).

 2). Матеріал: фіолетове чорнило.
Форма: овальна.
Сюжетне зображення: без зображення.
Легенда: Спортове Товариство «УКРАЇНА» у ЛЬВОВІ. Текст розділений двома зірочками.
Датування: 2 березня 1925 р., 25 квітня 1925 р., 5 вересня 1924 р.
Місце зберігання: ДАЛО. – Ф. 1. – Оп. 51. – Спр. 1557. – Арк. 44, 60, 69.

 3). Матеріал: фіолетове чорнило.
Форма: овальна.
Сюжетне зображення: без зображення.
Легенда: Українське Спортове Товариство «УКРАЇНА» у ЛЬВОВІ. Текст розділений двома зірочками.
Датування: 8 квітня 1935 р., 1 лютого 1937 р., 8 лютого 1937 р., 11 березня 1937 р.
Місце зберігання: ДАЛО. – Ф. 1. – Оп. 51. – Спр. 1557. – Арк. 9 зв., 23, 24, 31, 32.

Печатка спортового товариства «Україна». З фондів Державного архіву Львівської області. З фондів Державного архіву Львівської області.
Печатка спортового товариства «Україна». З фондів Державного архіву Львівської області. З фондів Державного архіву Львівської області.

4). Матеріал: фіолетове, червоне чорнило.
Форма: овальна.
Розмір: 42х25 мм.
Сюжетне зображення: без зображення.
Легенда: Спортове Товариство «УКРАЇНА» у ЛЬВОВІ. Текст розділений двома зірочками.
Датування: 24 лютого 1929 р., 20 січня 1930 р., 26 червня 1931 р., 10 серпня 1933 р., 28 лютого 1934 р., 30 вересня 1937 р., 6 лютого 1938 р., 14 лютого 1939 р.
Місце зберігання: ДАЛО. – Ф. 1. – Оп. 51. – Спр. 1557. – Арк. 2 зв., 3, 5, 33, 34, 39, 40; Колекція Юрія Завербного (м. Львів).

Печатка спортового товариства «Україна». З фондів Державного архіву Львівської області.
Печатка спортового товариства «Україна». З фондів Державного архіву Львівської області.

5). Матеріал: фіолетове чорнило.
Форма: овальна.
Розмір: 42х25 мм.
Сюжетне зображення: без зображення.
Легенда: С. Т. «УКРАЇНА» ЛЬВІВ S. T. «UKRAINA» LWÓW. Текст розділений трьома крапочками.
Датування: 16 серпня 1939 р.
Місце зберігання: Колекція Юрія Завербного (м. Львів).

Печатка спортового товариства «Україна». З приватного архіву Юрія Завербного (м. Львів).
Печатка спортового товариства «Україна». З приватного архіву Юрія Завербного (м. Львів).

Емблема. В сучасній українській історіографії утвердилася думка про те, що емблемою товариства є зображення грецького юнака з щитом та здійнятим над головою мечем. З цього приводу у 1993 р. Орест Круковський писав: «У травні 1991 р. у Львівському університеті урочисто відзначалося 80-ліття спортивного товариства «Україна» (Львів). З цієї нагоди був виданий альманах («Україна. До 80-річчя заснування»), в якому опубліковано спогади членів товариства, фотоматеріали, історичні розвідки про засновників українського спортивного руху тощо. На титульній сторінці альманаху зображена емблема С. Т. «Україна» – у колі, обведеному синьо-жовтою стрічкою, зображений юнак, повернений вліво, із піднятим угору мечем у правій руці та круглим щитом, на жовтому тлі якого чорний напис «Україна». На голові юнака шолом із темним плюмажем. Такою уявлялася емблема спортивного товариства ініціативному комітетові. Однак у спогадах багатьох членів товариства, що опубліковані в альманасі, із часів його заснування та діяльності в 20–30-их роках, а також і на еміграції, не було згадано ні слова про таку емблему. Проте, її зображення побутує не тільки в альманасі, але й з’явилося на сторінках львівських газет. На жаль, у жодному випадку до емблеми одного з перших українських спортивних товариств не було подано ні історичної довідки, ані пояснення хоча б де, коли і ким її було затверджено, до яких традицій звертався автор, розробляючи знак, що аж ніяк не символізує ні С. Т. «Україна», ні Україну взагалі». Зображення грецького юнака з щитом та здійнятим над головою мечем містилося на відзнаках товариства. Це підтверджується багатьма фактами. Зокрема, в альманасі з нагоди 25 ліття СТ «Україна» під зображенням грецького юнака з щитом та здійнятим над головою мечем підпис звучав так: «Перша спортова відзнака С. Т. «Україна»«.

Сільські соколи на площі «Сокола-Батька» вишикувані до виконання пробних вправ з топірцем. Трибуна оздоблена емблемами товариств «Січ», «Сокіл», «Україна». Львів, ранок 28 червня 1914 р. Підпис Степана Гайдучка: «Сільські Соколи уставляються до проби вправ топірцем ранком 28.VІ.[1914 р.]. Вгорі на трибуні начальник здвигу І[ван] Дигдалевич. Трибуна начальника окрашена відзнаками – звіздою [йдеться про емблему – восьмипроменеву зорю, у центрі якої дві руки тримають серп. – А. С.] Січового Союзу (зліва), Сокола і спортового товариства «Україна» та гербами українських міст». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Сільські соколи на площі «Сокола-Батька» вишикувані до виконання пробних вправ з топірцем. Трибуна оздоблена емблемами товариств «Січ», «Сокіл», «Україна». Львів, ранок 28 червня 1914 р. Підпис Степана Гайдучка: «Сільські Соколи уставляються до проби вправ топірцем ранком 28.VІ.[1914 р.]. Вгорі на трибуні начальник здвигу І[ван] Дигдалевич. Трибуна начальника окрашена відзнаками – звіздою [йдеться про емблему – восьмипроменеву зорю, у центрі якої дві руки тримають серп. – А. С.] Січового Союзу (зліва), Сокола і спортового товариства «Україна» та гербами українських міст». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
На нашу думку тут слід говорити про дві емблеми, які використовувало спортове товариство «Україна» упродовж 1911–1939 рр. Перша – із зображенням грецького юнака з щитом, друга – з архангелом Михаїлом. На жаль, віднайти документи про затвердження і застосування першої емблеми віднайти не вдалося. Однак, світлини (фотографії) з приватного архіву Степана Гайдучка вказують на таке побутування. Зокрема, збереглися декілька світлин з Шевченківського здвигу, який проходив у Львові упродовж 27–29 червня 1914 р. До них є власноручні підписи Степана Гайдучка. До першої: «Сільські Соколи уставляються до проби вправ топірцем ранком 28.VІ.[1914 р.]. Вгорі на трибуні начальник здвигу І[ван] Дигдалевич. Трибуна начальника окрашена відзнаками – звіздою [йдеться про емблему – восьмипроменеву зорю, у центрі якої дві руки тримають серп. – А. С.] Січового Союзу (зліва), Сокола і спортового товариства «Україна» та гербами українських міст». До другої: «Публика входить на площу С[окола]-Б[атька]. Зліва австрийський службовець в характеристичній шапці, гімназисти в приписаних шапках (буква «Ґ»), селянки, інтелігент в чорному одязі, хтось в австрийській військовій блюзі, два мійські поліцисти з півмісяцем на груди замовлені для держання порядку при вході». І до третьої: «Поздвиговий спокій [йдеться про завершення Шевченківського здвигу. – А. С.]».

Вхід на площу «Сокола-Батька» оздоблений емблемами товариств «Січ», «Сокіл», «Україна». Львів, площа «Сокола-Батька», 28 червня 1914 р. Підпис Степана Гайдучка: «Публика входить на площу С[окола]-Б[атька]. Зліва австрийський службовець в характеристичній шапці, гімназисти в приписаних шапках (буква «Ґ»), селянки, інтелігент в чорному одязі, хтось в австрийській військовій блюзі, два мійські поліцисти з півмісяцем на груди замовлені для держання порядку при вході». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Вхід на площу «Сокола-Батька» оздоблений емблемами товариств «Січ», «Сокіл», «Україна». Львів, площа «Сокола-Батька», 28 червня 1914 р. Підпис Степана Гайдучка: «Публика входить на площу С[окола]-Б[атька]. Зліва австрийський службовець в характеристичній шапці, гімназисти в приписаних шапках (буква «Ґ»), селянки, інтелігент в чорному одязі, хтось в австрийській військовій блюзі, два мійські поліцисти з півмісяцем на груди замовлені для держання порядку при вході». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
У Державному архіві Львівської області зберігаються документи, які дозволяють встановити час появи та затвердження другої емблеми товариства. Так, 8 квітня 1935 р. керівництво СТ «Україна» офіційно звернулося до Львівського воєводського уряду через міське староство з проханням «про затвердження проектної відзнаки Т[оварист]ва, якою буде послуговуватись в кореспонденції на листовому папері та одночасно вважати цю відзнаку емблемою Т[оварист]ва». Документ закріплено організаційною печаткою і підписами голови Є. Нагірного та секретаря С. Конашевича. До нього також було долучено 6 кольорових примірників проектної відзнаки. 26 квітня 1935 р.

Трибуна Шевченківського здвигу, оздоблена емблемами товариств «Січ», «Сокіл», «Україна». Львів, площа «Сокола-Батька», 29 червня 1914 р. Підпис Степана Гайдучка: «Поздвиговий спокій [йдеться про завершення Шевченківського здвигу. – А. С.]». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Трибуна Шевченківського здвигу, оздоблена емблемами товариств «Січ», «Сокіл», «Україна». Львів, площа «Сокола-Батька», 29 червня 1914 р. Підпис Степана Гайдучка: «Поздвиговий спокій [йдеться про завершення Шевченківського здвигу. – А. С.]». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Львівське староство без найменших застережень затвердило «відзнаку (герб)» СТ «Україна». Емблема СТ «Україна» мала наступний вигляд: на тлі стрічки зображений архангел Михаїл. Над головою архангела є німб, у правій руці він тримає меч, у лівій щит. На щиті напис: «СТ УКРАЇНА». Емблема містила таку кольористику: стрічка червоно-чорно-червона, архангел Михаїл золотий з крилами чорного, синього та золотими смугами; щит чорний з золотими смугами. Зображення емблеми з’явилося на сторінках української львівської преси. Так, у газеті «Мета» за 1 жовтня 1933 р. читаємо наступне: «Відзнака С. Т. Україна, композиції О. Нагірного (юніора), затверджена Виділом. Є це перша спортова відзнака з відбиткою Арханг[ела] Михаїла. Цей факт кидає дуже гарне світло на Виділ Т[оварист]ва, котрий цю відзнаку затвердив».

Емблема спортового товариства «Україна», завірена організаційною печаткою. 8 квітня 1935 р. З фондів Державного архіву Львівської області.
Емблема спортового товариства «Україна», завірена організаційною печаткою. 8 квітня 1935 р. З фондів Державного архіву Львівської області.

Кольори. Основними кольорами спортового товариства «Україна» були червоно-чорні. У статуті товариства, виданому у 1937 р. у § 2 зазначалося: «Красками Товариства є краска червона-чорно-червона у відношенні 1:3:1». Така кольористика присутня практично на всіх одностроях організації у 1920–30-х рр., прапорах, фірмових бланках, організаційних виданнях тощо. На багатьох заходах СТ «Україна» вивішувалися організаційні прапори. Зокрема, це було у Львові 18–19 вересня 1926 р. з нагоди 15-ліття створення товариства.

Фірмовий бланк спортового товариства «Україна». Львів, 28 лютого 1934 р. З фондів Державного архіву Львівської області.
Фірмовий бланк спортового товариства «Україна». Львів, 28 лютого 1934 р. З фондів Державного архіву Львівської області.

Ось як про це описав у своїй публікації один із засновників та членів СТ «Україна» Тарас Франко: «Найстарше, бо 15-літнє українське спортове товариство «Україна», опинившись без власної домівки, справило свій тихий ювилей у днях 18. і 19. вересня. Програма була оголошена в часописах і афішами й переведено її по пляну. В суботу пополудні розіграла комбінована «Україна» мячеві змагання з Богуном І. і вийшла переможцем 2:0 (0:0). Потім виступив перед степеницею голова Тов[ариств]а інж[енер] Ст[епан] Слєзак і виголосив коротеньку промову. Зміст її був такий, що по війні український спорт стоїть далеко вище і лише недостача інтересу у публики до змагань спиняє швидкий зріст спортових товариств.

Спортові однострої товариства «Україна», розроблені для команд копаного м’яча (футболу) та гаківки (хокею). 1911–1936 рр. Світлина опублікована у виданні: СТ Україна Львів. 25 ліття 1911–1936. Львів: Накладом С. Т. «Україна», 1936. 132 с.
Спортові однострої товариства «Україна», розроблені для команд копаного м’яча (футболу) та гаківки (хокею). 1911–1936 рр. Світлина опублікована у виданні: СТ Україна Львів. 25 ліття 1911–1936. Львів: Накладом С. Т. «Україна», 1936. 132 с.

Промову закінчив голова окликом «Слава», який зібрані тричі повторили. Рівночасно вивішено червоно-чорно-червону хоругов «України». Потім гол[ова] відчитав телєґрами і привіти від ріжних спортових установ, а саме: від проф[есора] [Івана] Боберського з Канади, від спортових товариств: «Беркут» (Перемишль), «Запороже» (Кути), «Підгіря» (Дрогобич), нім[ецького] спорт[ового] клюбу «Vis» (Львів), від Українського Студ[ентського] Спорт[ового] Клюбу (Краків), від «Плаю» (Львів), від спорт[ової] секції Тов[ариств]а «Просвіта» (Рівне), від краєвого Тов[ариств]а охорони дітей [і опіки над молоддю] (Львів), від спорт[ової] секції Сокола IV. (Львів), від спорт[ового] кружка української гімназії у Львові, від «Спартанки» (Перемишль), від Верх[овної] Пласт[ової] Команди, від ред[акції] «Ostdeutsches Volksblat-y» (Львів), від інж[енера] М. Козака (Німеччина) і багато ин[ших]».

Обкладинка альманаху спортового товариства «Україна», з нагоди його 25-літньої праці. Львів, 1936 р.
Обкладинка альманаху спортового товариства «Україна», з нагоди його 25-літньої праці. Львів, 1936 р.

Марки. Великого розповсюдження в організації набули марки. Випускалися вони з метою пропагування ідей товариства, а також для збору коштів на організаційні потреби. Червоно-чорне сполучення кольорів використано на марці спортового товариства Україна, виданій у Львові 1926 р. (Іл. 14). Марка, розміром 29х43 мм, частково зубкована, містить напис: «Ювілейний фонд СТ Україна». Вона з’явилася з нагоди 15-ліття існування організації. Один її примірник виявлено в ЦДІА України у Львові, зокрема на листі Степана Гайдучка до Івана Боберського, датованого 22 березня 1927 р. У 1926 р. видано ще дві марки товариства.

Марка спортового товариства «Україна», з нагоди його 15-ліття від заснування. Львів, 1926 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Марка спортового товариства «Україна», з нагоди його 15-ліття від заснування. Львів, 1926 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Відзнаки, нагороди. Першою відзнакою СТ «Україна» була із зображенням грецького юнака з щитом та здійнятим над головою мечем. Відомо декілька модифікацій такої відзнаки. У 1914 р. за задумом Івана Боберського інженер Роман Грицай створив відзнаку для Шевченківського здвигу, який відбувся 27–29 червня 1914 р. у Львові з нагоди 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Відзнака мала форму трикутника, при сторонах якого містилися півкруги. В них поміщено букви: «С. Б.», «У. С. С.», «С. Т. У.», тобто абревіатури назв тих організацій, які проводили здвиг, відповідно – «Сокіл-Батько», Український січовий союз та Спорове товариство «Україна». В середині трикутника розташовувався напис: «Шевченковий здвиг 1914, 28. VІ». На вістрі нижнього кута трикутника монограма «G R» (Роман Грицай). Ця відзнака, випущена у Відні коштами «Сокола-Батька» та Українського січового союзу. Тираж, як на той час, був досить великим – 10 тисяч із білого металу і 100 штук із міді. Форму трикутника на думку Степана Гайдучка взято для того, щоби кожен, хто чіпляв відзнаку до одягу, міг обернути її так, щоб назва його товариства була зверху. Одна така відзнака зберігалася у міжвоєнний період у культурно-історичному музеї Наукового товариства Шевченка у Львові, а згодом передана до Історично-воєнного музею НТШ. Декілька таких відзнак сьогодні зберігаються у Львівському історичному музеї.

Перша відзнака спортового товариства «Україна». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Перша відзнака спортового товариства «Україна». З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Упродовж 1911–1939 рр. спортове товариство «Україна» масово застосовувала для нагородження своїх членів різноманітні медалі, відзнаки, жетони, гравіруючи на зворотах відповідні написи українською мовою.

Відзнака учасників Шевченківського здвигу у Львові. 1914 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Відзнака учасників Шевченківського здвигу у Львові. 1914 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Таким чином, не зважаючи на політичну ситуацію на українських землях окупованих Австро-Угорщиною, а згодом й Польщею та складну фінансову спроможність членів, керівництву спортового товариства «Україна» у 1911–1939 рр. вдалося розробити та впровадити емблему, печатки, відзнаки, прапор, марки, однострої. Серед кольорів переважали червоний і чорний. Вони використовувалися на емблемі, прапорі, спортових одностроях, марках, організаційних виданнях, поліграфічній продукції тощо.

Емблема «України» 1930-их рр. символізувала соборність українських земель. Створення спортивного товариства з такою промовистою і викличною назвою «Україна» ще до Першої світової війни до проголошення Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки й використання відповідної символіки мало надзвичайне пропагандистське значення для національного самоствердження української молоді. Ця назва мала у собі стратегічну мету – ідею утворення власної Української Самостійної Соборної Держави.

Андрій СОВА
історик

Висловлюю подяку за деяку надану інформацію спортивному журналісту Олександрові Пауку, колекціонеру Юрію Завербному, Лесі Крип’якевич та краєзнавцю Степанові Пахолку.

Джерела та література:

  1. Круковський О., Пахолко С. Українська фалеристика (із фондів Львівського історичного музею). – Львів: Апріорі, 2011. – 120 с.
  2. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  3. Сова А. Маловідомі сторінки з історії призабутого українського спортового кружка «Дніпро» у Львові // Режим доступу: http://photo-lviv.in.ua/malovidomi-storinky-z-istoriji-pryzabutoho-ukrajinskoho-sportovoho-kruzhka-dnipro-u-lvovi/ (дата звернення: 09.2017).
  4. Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  5. Сова А. Символіка спортового товариства «Україна» // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Львів, 2018. – Т. CCLХХI: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. – С. 458–468 + 18 іл.
  6. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512с.
  7. Сова А. «Лише боротьба вишколює засади боротьби», або Іван Боберський про спортивне товариство «Україна» у Львові. URL: https://photo-lviv.in.ua/lyshe-borotba-vyshkoliuie-zasady-borotby-abo-ivan-boberskyy-pro-sportovne-tovarystva-ukraina-u-lvovi/ (дата звернення: 07.2021).

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.