Маловідомі сторінки з історії призабутого українського спортового кружка “Дніпро” у Львові

На початку ХХ століття у низці міст і містечок Галичини створюються українські спортові кружки (гуртки) та товариства, які плекали різні види спорту. У Перемишлі була “Сянова Чайка”, Тернополі – “Поділля”, Стрию – “Січ” (згодом перейменована на “Скалу”) та ін. У Львові у цей час діяли: “Український спортовий кружок” (створений 1906 р. при Академічній гімназії), Український спортовий кружок “Дніпро”, спортове товариство студентів вищих шкіл Львова “Україна” (1911 р.) і “Змаговий Союз” (обидва створені 1911 р.) та ін.

У тогочасній періодиці та сучасній літературі можна віднайти публікації присвячені історії вище згаданих спортових осередків. Натомість дуже скупі відомості є про діяльність Українського спортового кружка “Дніпро”. Актуальними і досі залишаються міркування львівського історика Андрій Гречила висловлені 1993 р. у першому числі вісника Українського геральдичного товариства “Знак”: “[…] встановити сьогодні атрибутику більшості з цих товариств (як українських, так і інших) дуже складно – далася взнаки Друга світова війна та роки більшовицького панування. Як один із сумних прикладів таких втрат можна навести знищення у 50-ті роки у Львівському історичному музеї разом з іншими історичними реліквіями і прапору УСТ “Скала” – Стрий”.

Штамп Українського спортового кружка “Дніпро”. Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).
Штамп Українського спортового кружка “Дніпро”. Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).

Натомість документів про початки діяльності УСК “Дніпро” віднайти не вдалося. Деякі дані про цей клуб можна почерпнути з неопублікованих спогадів спортивного діяча, учня професора тіловиховання Івана Боберського, Степана Гайдучка: “Академічна гімназия з ініціятивним пофесором [Іваном Боберським. – А. С.] і його учнями була взірцем для других українських гімназий і української молоді в польських гімназиях. І так в Перемишлі повстала “Сянова Чайка”, в Тернополі “Поділля”, в Стриї “Січ”, що переіменувалася на “Скала” (усі повстали в 1909 році), учні польських гімназий і утраквістичної учительської семінариї у Львові заложили “Дніпро”. Вислідом цього руху було заложення спортового товариства студентів високих шкіл у Львові “Україна”. В іншому спогаді, опублікованому з нагоди 15-ліття СТ “Україна” Степан Гайдучок про УСК “Дніпро” писав: “Зорґанізування останнього потрібне було хочби тому, щоби учні-Українці в польських ґімназіях не ставали погноєм польського спортового руху”.

Основоположник української тіловиховної традиції Іван Боберський у звіті “Українського спортового кружка” за 1909/1910 н. р. зазначав, що УСК “Дніпро” “складає ся з Русинів [Українців. – А. С.], що ходять до польских середних шкіл у Львові”.

Іван Боберський
Іван Боберський

Вивчаючи різні джерела, вдалося встановити, що УСК “Дніпро” існував у Львові щонайменше упродовж 1909–1910 рр. У кружку займалися різними видами спорту. Найбільш популярними були копаний м’яч (футбол) та легка атлетика.

УСК “Дніпро” мав щонайменше дві дружини копаного м’яча (футбольні команди): “Дніпро І” та “Дніпро ІІ”.

“Дніпро І” упродовж 1909/1910 н. р. провів декілька матчів з “УСК І”, зокрема 8 травня 1910 р. (з рахунком 1:1, суддя змагань Степан Гайдучок – на той час учень VIII класу Академічної гімназії).

Дружина (команда) копаного м’яча: “Дніпро ІІ” 1 листопада 1909 р. провела футбольний матч з “УСК ІІІ” (рахунок 1:2 на користь УСК ІІІ), з “УСК ІІ” (дата проведення матчу невідома, рахунок 2:7).

Перша дружина (команда) копаного м’яча Українського спортового кружка при Академічній гімназії у Львові. Зліва направо: 1-й ряд: Василь Косаревич, Анатоль Лукашевич, Гриць Лучаківський; 2-й ряд: Василь Остапчук, Ананій Степанів, Антін Зелений, 3-й ряд: В’ячеслав Льомоз (тренер УСК), Петро Франко, Степан Цимбала, Михайло Заворотюк, Степан Кизима, професор Іван Боберський, Степан Гайдучок. Львів, “площа циклістів”, 26 вересня 1909 р. Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).
Перша дружина (команда) копаного м’яча Українського спортового кружка при Академічній гімназії у Львові. Зліва направо: 1-й ряд: Василь Косаревич, Анатоль Лукашевич, Гриць Лучаківський; 2-й ряд: Василь Остапчук, Ананій Степанів, Антін Зелений, 3-й ряд: В’ячеслав Льомоз (тренер УСК), Петро Франко, Степан Цимбала, Михайло Заворотюк, Степан Кизима, професор Іван Боберський, Степан Гайдучок. Львів, “площа циклістів”, 26 вересня 1909 р. Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).

29 травня 1910 р. члени УСК “Дніпро” взяли участь у “перших прилюдних змаганях в легкій атлєтиці, переведених за вулецкою рогачкою” у Львові. До змагань зголосилося 24 члени “Українского спортового кружка” Академічної гімназії та УСК “Дніпро”. Вступ для видців (глядачів) був безплатний.

Спортові змагання розпочалися з бігу на 100 м. Честь УСК відстоювали три змагуни (спортсмени): Петро Франко (учень VIII класу Академічної гімназії), Михайло Заворотюк (VII клас Академічної гімназії), B. Щупаківский (V клас філїї Академічної гімназії). УСК “Дніпро” представляли п’ять змагунів: П. Буя (учень V класу IV гімназії у Львові), І. Косиндяк (VІ клас IV гімназії), В. Качмарский (V клас IV гімназії), Зиновій Дума (VI клас II реальної школи), В. Мотлюк (VIII клас V гімназії). Перший до мети прибув член УСК “Дніпро” В. Мотлюк (час 12 секунд), другий Михайло Заворотюк (УСК) (13.5 с.).

Чотири спортовці з УСК змагалися метаючи диск. Степан Кизима (учень VIII класу Академічної гімназії) кинув на 26.85 м, Василь Остапчук (VII клас Академічної гімназії) – 23.70 м, Михайло Заворотюк (VII клас Академічної гімназії) – 22.25 м, І. Бучко (VII клас Академічної гімназії) – 21.95 м.

Матч дружин (команд) “Українського спортового кружка” та УСК “Дніпро”. Травень 1910 р. Підпис Степана Гайдучка під світлиною: “Гра УСК – Дніпро літом 1910 р. на оболонях за вулецькою рогачкою. Задержка грача проти правил. По кілька кільометрів пішки в день робили грачі там і назад, щоб з дому дістатися на площу гри!”. Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).
Матч дружин (команд) “Українського спортового кружка” та УСК “Дніпро”. Травень 1910 р. Підпис Степана Гайдучка під світлиною: “Гра УСК – Дніпро літом 1910 р. на оболонях за вулецькою рогачкою. Задержка грача проти правил. По кілька кільометрів пішки в день робили грачі там і назад, щоб з дому дістатися на площу гри!”. Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).

До бігу на 50 м зголосилося сім учнів, з них чотири з УСК: І. Децик (III клас Академічної гімназії), Р. Іванець (III клас Академічної гімназії), І. Федів (IV клас філїї Академічної гімназії), та троє з УСК “Дніпро”: М. Богонос (III клас IV гімназії), В. Гуссаківский (IV клас IV гімназії) і С. Качмарский (IV клас IV гімназії). До цілі прибіг перший В. Гуссаківский (час 7 1/3 с.), другий – С. Качмарський, третій – Р. Іванець (8.5 с.).

До мету ратищем (метання списа) зголосилося троє членів УСК: Теодор Черник (V клас Академічної гімназії), Кость Мацюрак (VII клас Академічної гімназії), Степан Кизима (VIII клас Академічної гімназії). Спортовці здобули такі результати: Теодор Черник кинув спис на 32.90 м, Кость Мацюрак – 29.10 м, Степан Кизима – 28.85 м.

Скок в висоту (стрибок у висоту) виконало троє учнів. Перше місце розділили Петро Франко (VIII клас) з УСК і О. Левкович (VII клас IV гімназії) з УСК “Дніпро” показавши результат 1.37 м. Друге місце здобув В. Качмарский (V клас гімназії) – 1.32 м.

Одночасно зі скоками (стрибками) відбувалися змагання з “піднесення тягарів на дві руки підкидом”. Учні з Академічної гімназії та члени УСК Василь Остапчук (VII клас) підніс 86 кг, С. Гумовський (VII клас) – 70 кг, П. Мазурак (V клас) – 64 кг.

Після цих змагань відбувся біг на одну англійську милю (1609 м). До бігу стануло 6 змагунів: Теодор Черник, О. Карпіньский, Михайло Заворотюк (всі три з УСК) і троє з УСК “Дніпро”: Зиновій Дума, І. Косиндяк і В. Мотлюк. Перший подолав дистанцію Михайло Заворотюк (VII клас Академічної гімназії) за час 5.30 хвилин, другий – Зиновій Дума (VI клас II. реальної школи, третій – О. Карпінский (V клас філії Академічної гімназії). Зійшли з дистанції Теодор Черник через 500 м та В. Мотлюк – 1200 м.

Підпис Степана Гайдучка під світлиною: “Дружина “Дніпра” зложена з учнів польських гімназій й передовсім з учнів ІV гімназії, де було в 1910 р. як повстав “Дніпро” 140 українців. Учні польських гімназій – українці давали концерти в честь Шевченка, мали тайний кружок самообразування. В дружині “Дніпра” грали: Стоцкий (пізнійше працював в “Україні”) відтак ветеринарний лікар, Гусаківський Кость, що перейшов вчитися у філію академічної гімназії і згинув в боях з поляками під Львовом 1918 на 19 рік. Згадує його в своїх спогадах у калєндарі Просьвіти десь чи не в річнику за 1926/27 рік його командант Кузьма, Гусаківський визначався як добрий технік і тактик. Грали в “Дніпрі” браття Богоноси (ніс), Буя, з учительської семінарії браття Качмарські. Кружок “Дніпро” коротко проіснував. Грали передовсім з УСК, як мені відомо. До УСК перейшов також Олександер Перфецький, що вчащав до ІІ гімназії (німецької) куди то тверді галицькі рутенці-псевдоаристократи, другими словами русофіли, посилали своїх дітей. Перфецький грав відтак в “Україні” як студент медицини, був з 1914 р. при УСС, помер на Великій Україні на плямистий тиф в р. 1919 як тисячі других з У. Г. А. Читача здивує як то а деж ворота. Ставити їх на чужім годі було і так би їх сусідні мешканці вкрали би. Носили дві жердки приписової довжини і як поперечка служила червона лента. По грі таскали їх назад в свояси. Лінії грище визначали рівцем, який треба було все поправляти перед грою, бо легко затирався. Згадаю, що учні чехи (а у Львові була більша чеська кольонія), що ходили виключно до польських гімназій, утворили свою дружину т. зв. “Česky team” і грали з УСК але часто програвали. Чи не в 1911 р. дружина ця перестала існувати”. Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).
Підпис Степана Гайдучка під світлиною: “Дружина “Дніпра” зложена з учнів польських гімназій й передовсім з учнів ІV гімназії, де було в 1910 р. як повстав “Дніпро” 140 українців. Учні польських гімназій – українці давали концерти в честь Шевченка, мали тайний кружок самообразування. В дружині “Дніпра” грали: Стоцкий (пізнійше працював в “Україні”) відтак ветеринарний лікар, Гусаківський Кость, що перейшов вчитися у філію академічної гімназії і згинув в боях з поляками під Львовом 1918 на 19 рік. Згадує його в своїх спогадах у калєндарі Просьвіти десь чи не в річнику за 1926/27 рік його командант Кузьма, Гусаківський визначався як добрий технік і тактик. Грали в “Дніпрі” браття Богоноси (ніс), Буя, з учительської семінарії браття Качмарські. Кружок “Дніпро” коротко проіснував. Грали передовсім з УСК, як мені відомо. До УСК перейшов також Олександер Перфецький, що вчащав до ІІ гімназії (німецької) куди то тверді галицькі рутенці-псевдоаристократи, другими словами русофіли, посилали своїх дітей. Перфецький грав відтак в “Україні” як студент медицини, був з 1914 р. при УСС, помер на Великій Україні на плямистий тиф в р. 1919 як тисячі других з У. Г. А. Читача здивує як то а деж ворота. Ставити їх на чужім годі було і так би їх сусідні мешканці вкрали би. Носили дві жердки приписової довжини і як поперечка служила червона лента. По грі таскали їх назад в свояси. Лінії грище визначали рівцем, який треба було все поправляти перед грою, бо легко затирався. Згадаю, що учні чехи (а у Львові була більша чеська кольонія), що ходили виключно до польських гімназій, утворили свою дружину т. зв. “Česky team” і грали з УСК але часто програвали. Чи не в 1911 р. дружина ця перестала існувати”. Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).

Цього ж дня, 29 травня спортовці “Дніпро І” та “УСК І” зіграли футбольний матч. Суддя Василь Остапчук – учень VII класу Академічної гімназії зафіксував поразку “Дніпро І” з рахунком 0:4. Відомо про склад дружини (команди) “Дніпро І” з цього матчу: І. Шуховський – воротар; І. Стоцький та Зиновій Дума – заложники (захисники); М. Стецик, О. Левкович, Г. Кулик – помічники (півзахисники); В. Качмарський, Йосиф Щерба, В. Гусаківский, С. Качмарський – нападачі (нападники); М. Богонос – чільник (центральний нападник).

Про цю гру Іван Боберський писав таке:“В першій половинї грайки [матчу. – А. С.] зробив УСК чотири ворота, в другій половинї жадна сторона не пробила воріт. В грі треба би не за сильно подавати мяч і належало би, щоби кождий грач глядїв, де має уставити ся, щоби перехопити подаваний мяч. Грачі збігають ся часами безпотрібно, місто рушати ся на своїх загонах. Хоть вимоги на око легкі і ясні, то прецінь набуває ся їх лише через довгу, невтомиму вправу”.

У своїй діяльності УСК “Дніпро” використовував спортивні строї та різну атрибутику. У приватному архіві Степана Гайдучка зберігся відбиток печатки кружка (він приклеєний на аркуші паперу у альбомі світлин). Це – штамп прямокутної форми, без зображення, містить лише легенду (напис): “УКРАЇНЬ. КРУЖ. СПОРТ. “ДНЇПРО””.

Швидше за все у другій половині 1910 р. УСК “Дніпро” припинив свою діяльність. До того ж Степан Гайдучок у своїх споминах зазначав: “Чи не в 1911 р. дружина ця перестала існувати?”. Відомо, що чимало його членів перейшли до УСК Академічної гімназії (опікуном УСК тоді був професор Академічної гімназії, голова гімнастичного товариства “Сокіл-Батько” Іван Боберський), а відтак до спортового товариства студентів вищих шкіл Львова “Україна”.

Сподіваюся, що подальші пошуки та віднайдення документів, матеріалів і світлин щодо діяльності призабутого УСК “Дніпро” та інших спортових кружків та товариств Галичини першої половини ХХ століття допоможуть нам заповнити існуючі прогалини в історії тієї доби.

Андрій СОВА
історик

Особлива подяка Лесі Крипякевич (за надані світлини) та Олександру Пауку (за надані консультації).

Використані джерела та література:

  1. Боберський І. Ґімнастика // Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1909/1910. – Львів: Накладом наукового фонду, 1910. – С. 13–24.
  2. Гайдучок С. Спортовий ювилей. 15-ліття Спорт. Т-ва “Україна” // Діло. – Львів, 1926. – 16 вересня. – Чис. 205 (10882). – С. 4.
  3. Гречило А. Б. Українська спортивна емблематика: повернення до традицій? // Знак. Вісник Українського геральдичного товариства. – Львів, 1993. – Чис. 1. – С. 7.
  4. Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів).
  5. Сова А. Печатка спортового кружка “Дніпро” у Львові // Знак. Вісник Українського геральдичного товариства. – Львів, 2017. – Травень. – Чис. 72. – С. 3–4.

Напишіть відгук