Упродовж ХVІ–ХХІ ст. рід Боберських збагатив українську провідну верству священниками, педагогами, науковцями, військовими, громадськими й культурно-просвітніми діячами. Одним з його яскравих представників є Іван Боберський (14 серпня 1873 р., с. Доброгостів – 17 серпня 1947 р., м. Тржич, Словенія) – український націєтворець: державний, військово-політичний і громадський діяч, педагог, організатор, основоположник українського тіловиховання, спортсмен, філолог, журналіст, редактор, видавець, перекладач, архівіст, фотограф, меценат. 14 серпня 2023 р. виповнюється 150 років від дня його народження.
У незалежній Україні ім’я Івана Боберського було повернено із забуття. Сприяли цьому низка заходів та рішень. Зокрема, 2011 р. у Львівському державному університеті фізичної культури (тепер – імені Івана Боберського) запроваджено спеціальну нагороду – Почесну відзнаку імені Івана Боберського; Львівська обласна рада проголосила 2013 р. Роком Івана Боберського; у листопаді 2013 р. за сприяння ЛДУФК світ побачив документальний фільм «Де сила, там воля витає!» (автор сценарію та режисер Тарас Каляндрук); у червні 2015 р. при Науковому товаристві імені Шевченка створено Комісію тіловиховання і спорту імені Івана Боберського; у лютому 2019 р. Львівському державному університету фізичної культури присвоєно ім’я Івана Боберського; у вересні 2020 р. Посольство України у Республіці Словенії за участі державних словенських органів влади встановило пам’ятну таблицю Іванові Боберському в Тржичі на будинку, де він проживав упродовж 1932–1947 рр.; у березні 2023 р. Львівська обласна рада проголосила 2023 р. Роком Івана Боберського.
Серед творчої спадщини Івана Боберського особливу увагу привертають його афоризми та моральні настанови. Їх широко використовували в публікаціях, на відзнаках, прапорах, листівках, зверненнях та відозвах до українського громадянства: «Байдужі гинуть!», «Вихованє тїла – се шлях до вихованя духа», «Все вперед! Всї враз!», «Все йти до мети, коли хочеш зайти», «Дїлами, не словами!», «За мало читаємо і за мало пишемо, для того за мало знаємо», «Змаг гартує волю», «Кожде поколїнє відповідає за прикмети тїла і духа слїдуючого поколїня», «Лише зорґанізована фізична сила запевнює народови свободу і независимість», «Народна честь, Сьміле око, Сильні груди, Мало слів, А дїл богато!», «Не лебедїти, але стреміти!», «Не плачем, а мечем!», «Розвивай свої сили, бо як ти слабий, то сьвіт скрутить тобі карк», «Руханка учить приказувати і учить слухати. Руханка виховує вже в молодїжи орґанїзацийний змисл, призвичаює до подїлу працї, до відвічальности за обняту задачу, до совісности і точности, до опанованя роботи правильною напругою, до віри в свої сили», «Треба мати знання і треба вміти знанням орудувати. Знання це топір, сприт це топорище» та ін.
У розпал польсько-української війни 1918–1919 рр. Іван Боберський опублікував у «Календарі українця» моральні настанови під назвою «Українському громадянинови». Настанови укладені у дванадцять пунктів. Про сам календар Іван Боберський у своєму щоденнику за 26 лютого 1919 р. занотував наступне: «Тягар «Калєндарика» для вояків наложив я собі на карк. Закінчилась ця робота нині і тішусь, що можемо послати воякам в поле хотяй цей малий дарунок. Калєндарик малий, як воробець, величини 9 см х 14 см, 52 сторін разом із зеленими обкладинками. На обкладинках заголовок «Українець. Калєндарик 1919», окрашений посередині Тризубом. По щоденнику на 12 місяців звичайного року 1919 приходить чотири розділи і сім пісень».
Нижче публікую їх із збереженням правопису і пунктуації ориґіналу.
Афоризми
*
Анґлійці вбивали на кождім клаптику землі свій прапор на знак, що вони його заняли для себе.
*
Анґлійці зауважили, що Українцям бракує «the spirit of cooperation» (духа лучности).
*
Байдужі гинуть!
*
Вартість народу пізнати з того як він уладжується і які жертви поносить для себе.
*
Витривалий мандрівник виходить на верх гори. Спинайтеся завзято через перепони.
*
Вихованє тїла – се шлях до вихованя духа.
Виховуванє тїла є нам шляхом до вихованя духа.
*
В сьвітї лекше знайти маєток, як енерґічних, розумних, совісних, щирих і точних робітників до якої небудь роботи. Вихованє солїдних робітників є найбільшою задачею кождого народу.
*
Все вперед! Всї враз!
*
Все йти до мети, коли хочеш зайти.
*
Гартують нас: молотом і жаром. Роблять з заліза сталь.
*
Де злука там сила.
*
Дїлами, не словами!
*
За мало читаємо і за мало пишемо; длятого за мало знаємо.
*
Задачею «Січий» і «Соколів» не є фрази а розбудження і плекання в громадянстві рухливости, народньої свідомости, при помочі руханки, змагу, гор, пласту, мандрівництва.
*
Згорблена постава викликує вражінє тїлесного недбальства і духової оспалости. Пряма постава вказує на силу тїла і енерґію духа.
*
Зле коли нарід вчиться, а забуває що вже навчився і повиненби це знати.
*
Злукою і роботою здобуває нарід свободу.
*
Змаг гартує волю.
*
Змагання з другими дружинами, племенами, народами, державами – найбільша принада життя. Хто нерозуміє цеї принади, робиться мертвим і попри нього переходять з погордою, бо він зрікається свого життя.
*
Знання рішає про долю одиниці й народу. Але про ту долю рішають також здоровля, краса й енерґія, які треба берегти й розвивати.
*
Кертична навичка – сидіти в темнім куті і не виходити на світ Божий, коли навіть обов’язок кличе.
*
Кожде поколїнє відповідає за прикмети тїла і духа слїдуючого поколїня.
*
Кождий нарід тільки є варта, кілько зложить жертв на свої цїли.
*
Кожне Товариство, коли не буде мати свойого майна, лишиться постійним жебраком.
Треба стати маєтним, не лишень розумним.
Маєток – це розум, висказаний рахунком.
Що варта таке Товариство, яке з дня на день є дідом?
Що варта чоловік без рук і без ніг?
Він може жити – і є такі – але що це за життя.
*
Коли відкриємо солідарність, як Колюмб Америку?
*
Коли рветься, не трать холодної крови. Звяжи і знов звяжи, а потім шукай нового мотузка.
*
«Копаний мяч» учить боронити і здобувати.
*
Крик, – це збруя безсильних і дітей.
*
Кріпи свої сили рухом, бо коли ти слабий – світ скрутить тобі карк.
*
Лише зорґанізована фізична сила запевнює народови свободу і независимість.
*
Любов ближнього в історії народів не істнує.
*
Менше зівання, менше нарікання, менше галасовання! Більше руху на свіжому воздусі! Рух і сонце всіх погодить. Тоді здобудемо енерґію до народної роботи на всіх полях.
*
Молодїж се будучність народу.
Лїпша молодїж, красша будучність.
*
Народи вишколюють свої мязи і свою думку у способах боротьби, щоби бути готовим, коли час на боротьбу прийде. «Будь готов» каже до них життя і вони беруть собі цю раду до серця!
*
Народна честь,
Сьміле око,
Сильні груди, Мало слів,
А дїл богато!
Отсе клич руховиків.
*
Нарід, що не стремить до єдности підчас мира, не має карности підчас війни.
*
Нарід, що свої фізичні сили не плекає, не може жити і нидіє.
*
Наша сила в нас самих.
*
Не лебедїти, але стреміти!
*
Не плачем, а мечем!
*
Не поможе плачення вкладок. Гріш не стане в ряд, не кине ратищем. Треба самому прийти і взяти, участь у вправах.
*
Не приставай задовго по дорозі! Спізнишся.
*
Не ридай а здобувай.
*
Нероба стає рабом.
*
Не уміємо приказувати і не уміємо слухати,
не посїдаємо відвічальности за обняті обовязки.
*
Нещира робота все розлітується.
*
Пласт має виобразувати горожан і оборонців вітчини.
*
Постійно і витревало.
*
Природа дає побіду все сотворіням рухливійшим.
*
Робота, побіджає а не крик.
*
Роботою і злукою здобуває нарід свободу.
*
Розбудїм в народї лицарського духа!
*
Розвивай свої сили, бо як ти слабий, то сьвіт скрутить тобі карк.
*
Руханка кріпить волю і відвагу до дїла!
*
Руханка є середником до виплеканя горожанських прикмет духа і тїла. Руханка не є сама собою цїлию. Руханка є лише середником до вихованя як найлїпших горожан, що в роботї і забаві, в мирі і на війнї потрафлять всюди заступити гідно свій нарід.
*
Руханка робить тїло гарним, а дух відважним.
*
Руханка се лїк на байдужність, лїнь, кириню.
*
Руханка учить приказувати і учить слухати. Руханка виховує вже в молодїжи орґанїзацийний змисл, призвичаює до подїлу працї, до відвічальности за обняту задачу, до совісности і точности, до опанованя роботи правильною напругою, до віри в свої сили.
*
Рухові гри виховують одиницї на добрих горожан, бо учать їх забувати на себе самих і стреміти витревало до спільної мети.
*
Рухові гри дають нам воздух, сонце, рух, сміх, злуку і завзяття.
*
Світ поважає людей, які мають сильні пястуки. Поважає їх, а вкінці починає їх навіть любити.
*
Світом править пястук, кермований мозґом.
*
Сила Анґлійців полягає в скорім передаванню своїх гадок загалови і в скорім перениманню гадок.
*
Силу здобудемо не наріканням, але поважним ділом.
*
Слїдуюче поколїнє має стати лїпше як попередне.
*
Сповнім свій обовязок, тоді як хвиля вимагає.
*
Століття неволі відобрали нам почуття відвічальности за себе.
*
Сьвіт слухає слів, але глядить на дїла.
*
Сьвіт посїдає той, хто єго здобуває.
*
Твердинї здобуває ся грудьми не язиком.
*
Треба вже молодїж виховувати в рухливости, честивости, карности, а цїлий нарід набуде тих прикмет.
*
Треба мати знання і треба вміти знанням орудувати. Знання це топір, сприт це топорище.
*
Треба свою роботу розуміти і вміти.
Треба свою роботу вміти і розуміти.
*
Хто здобуває, цей посідає!
*
Хто не йде, той лишається позаді.
*
Хто сам своєї чести не цїнить, того нїхто не цїнить.
*
Щоби вийти на верх, треба драпатися через верх і скелі.
Щоби вийти на верх, треба драпатися через яри і скелі.
*
Щоби зайти до ціли, треба йти.
*
Як вилічити Українців з дразливости і заздрости? Ще не знаємо.
«Українському громадянинови»
- Працюй. Свобода улекшує роботу. Свобода це свіжий воздух. Він не зробить сам роботи, але улекшує її. Сама робота не виросте. Не тратьте дорогого часу на пусту роботу й нарікання. Працюйте!
- Поступай законно. Свобода немислима без законів. Безправство і самоволя роблять чоловіка хабарником, крадієм, ошуканцем і грабіжником. Щоби державляни в державі почувались свобідні і безпечні, мусить кожний пильнувати порядку і зберігати прийняті в державі закони.
- Пам’ятай на свою відвічальність. Не нарікай на других. Запитай перше себе самого, чи ти все зробив, щоби був порядок. Кожний громадянин відвічає за порядки в державі.
- Дбай про карність і красу твого тіла, твоїх рухів, твоїх слів, твого одягу, твого дому, твоєї вулиці, твого села, твого міста, твоєї держави.
- Ціни свою честь і честь другого. Наколи тобі щось закидують, докажи спокійно без гніву, що закид неслушний, або прийми його до відома і справ своє поступовання. Все здавай звіт зі своєї роботи, щоб уникнути заздалегідь непорозумінь. Коли не маєш доказів, не обвинюй нікого легкодушно, сплетні є болотом життя. Уникай болота.
- Признай другому його труд. Покинь навичку виговорювати на других за їх плечима, ганити їх спосіб поступовання, обезцінювати їх роботу так лишень для розривки при обіді, між своїми а навіть між чужими. Страшна розривка.
- Простуйся. Коли говориш і пристаєш з чужинцями, думай про це, що в тій хвилі уважають тебе за частину українського народу. Твої слова, твій одяг, твоя постава, твоя чуприна, твоє поведення, твій спосіб думання є для них зразком українського світогляду.
- Ціни школу. Школа сталить і виострює найважнішу зброю чоловіка: його розум. Рільник, ремісник, купець, урядник, вояк потребують школи, щоби розуміли основно роботу та свої обов’язки в мирі і на війні.
- Стреми до поступу. Не вдоволяйся давниною. Гляди постійно, що ще дасться в твоїй хаті, в твоїй державі поправити, і поправляй. Не заснічуйся. Будь рухливий і підприємливий. Не бійся боротьби.
- Добирай робітників. Бери до громадської роботи не крикунів і хвальків та облесників, що всюди пхаються і много говорять, але гляди, чи чоловік, що його хочеш вибрати і заправити до роботи, любить працювати, чи розуміє роботу, чи совісний і словний.
- Дбай про своє майно. Лучися з другими, заробляй, щади, ставай багатим, щоб ти своїм майном зміцнив силу українського народу. Без заможности нема дійсної свободи. Чоловік без гроша напівживий.
- Гляди довкола. Пильнуй, чим другі народи зайняті. Постійно довідуйся про їх роботу, а зібрані вістки вихісновуй, щоби скріпити твоє здоров’я, твоє знання, твоє майно, твою зброю.
Лишень з тим народом числиться світ, що є здоровий, розумний, сильний і багатий.
Андрій СОВА
історик
Джерела та література:
- Боберський І. Дневник 15.ІХ.1918–22.V.1919.: машинопис // Осередок української культури і освіти у Вінніпезі.
- Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
- «Українському громадянинови». Моральні настанови Івана Боберського. З нагоди 145-ліття від дня народження / Упорядкування Андрія Сови, оформлення Романа Метельського. – Львів, 2018. – 24 с.
- Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.
