Дворик на Руській, 20 у Львові біля рухівні «Сокола-Батька» на старих світлинах першої третини ХХ століття

3018
Дворик на Руській, 20 у Львові біля рухівні «Сокола-Батька» на старих світлинах першої третини ХХ століття

20 листопада минулого року на сайті Фотографії старого Львова з’явилася публікація про рухівню (гімнастичний зал) українського товариства «Сокіл» (з 1909 р. – «Сокіл-Батько») у Львові, де зародилася українська руханкова і спортова традиція.

Будинок українського страхового товариства «Дністер», у якому з листопада 1906 р. до вересня 1939 р. розміщувалася рухівня і домівка українського товариства «Сокіл-Батько». Львів, вул. Руська, 20. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Будинок українського страхового товариства «Дністер», у якому з листопада 1906 р. до вересня 1939 р. розміщувалася рухівня і домівка українського товариства «Сокіл-Батько». Львів, вул. Руська, 20. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Нагадаю, що відкриття рухівні відбулося у листопаді 1906 р. у будинку товариства «Дністер» за адресою вулиця Руська, 20. Тепер тут знаходиться ДЮСШ «Галеон».

Будинок українського страхового товариства «Дністер», у якому з листопада 1906 р. до вересня 1939 р. розміщувалася рухівня і домівка «Сокола-Батька». Львів, вул. Руська, 20. 13 лютого 2016 р. Світлина Андрія Сови.
Будинок українського страхового товариства «Дністер», у якому з листопада 1906 р. до вересня 1939 р. розміщувалася рухівня і домівка «Сокола-Батька». Львів, вул. Руська, 20. 13 лютого 2016 р. Світлина Андрія Сови.

Про рухівню «Сокола-Батька», в якій займалися й учні Академічної гімназії, Іван Боберський писав: ««Дністер» закупив стару каменицю, де містилася домівка «Сокола». Розвалив її та побудував на цім місці для себе нову будівлю. Тому «Сокіл» перепровадився до дому при вул. Коперника ч. 9. Тут побув один рік і 1906 р. перенісся до нової камениці «Дністра». Ця будівля має два входи, один, як давніше, від Підвалля ч. 7, другий від вул. Руської ч. 20, напроти старинної української церкви, що її звуть «Волоською». Вхід від Руської вулиці веде до рухівні «Сокола», 15 м довгої, 7.5 м широкої. Малі двері з подвіря провадять до урядовні Товариства, а над нею находиться одягальня. В цій салі вправляють члени, члениці, хлопці і дівчата відділами під проводом досвідних провідників за визначеним пляном годин. Тут виробляється українська єдність, карність, витривалість, швидкість, гартується здоровля, гнучкість, сила».

Члени комісії з фізичного виховання українських освітніх установ. У першому ряді перший справа Іван Боберський, другий справа Степан Гайдучок, перший зліва Тарас Франко. У другому ряді другий зліва Петро Франко. 1912 р.
Члени комісії з фізичного виховання українських освітніх установ. У першому ряді перший справа Іван Боберський, другий справа Степан Гайдучок, перший зліва Тарас Франко. У другому ряді другий зліва Петро Франко. 1912 р.

У рухівні «Сокола-Батька» працювали засновники і провідні діячі українського гімнастичного руху Альфред Будзиновський, Сень Горук, Іван Боберський, його вихованці Степан Гайдучок, Оксана Суховерська, брати Петро і Тарас Франки та багато інших.

З’їзд начальників сокільських провідних гнізд (осередків), на якому обрано провід (оргкомітет) з підготовки ІІ Краєвого (Шевченківського) здвигу. Третій зліва Іван Боберський, перший справа Степан Гайдучок. Львів, вул. Руська, 20, у дворику біля рухівні “Сокола-Батька”. 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
З’їзд начальників сокільських провідних гнізд (осередків), на якому обрано провід (оргкомітет) з підготовки ІІ Краєвого (Шевченківського) здвигу. Третій зліва Іван Боберський, перший справа Степан Гайдучок. Львів, вул. Руська, 20, у дворику біля рухівні “Сокола-Батька”. 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

У цьому приміщенні, окрім тренувань з різних видів спорту (шерму (фехтування), стрільби, відбиванки (волейболу) та ін.) відбулося безліч вечорів, концертів, пожежно-руханкових курсів, загальних зборів, доповідей, зустрічей, спортових змагань тощо.

Підпис Степана Гайдучка під світлиною: “По приїзді до Львова зі словянського здвигу стоять перед домівкою Сокола при вул. Руській ч. 20 у Львові (домівка в подвірю будинку товариства взаімних обеспечень “Дністер”). Стоять зліва учителька з Київщини, Гайдучок Ст[епан], Федусевич Мирон, Панич”. Львів, вул. Руська, 20, у дворику біля рухівні “Сокола-Батька”. Липень 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Підпис Степана Гайдучка під світлиною: “По приїзді до Львова зі словянського здвигу стоять перед домівкою Сокола при вул. Руській ч. 20 у Львові (домівка в подвірю будинку товариства взаімних обеспечень “Дністер”). Стоять зліва учителька з Київщини, Гайдучок Ст[епан], Федусевич Мирон, Панич”. Львів, вул. Руська, 20, у дворику біля рухівні “Сокола-Батька”. Липень 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Тут побували відомі українські громадські, культурні, політичні, військові діячі, письменники, журналісти, науковці та ін. Серед них Іван Франко, Михайло Грушевський, Микола Міхновський, Іван Луценко, Євген Коновалець, Роман Шухевич та ін. Можемо справедливо вважати саме цю локацію місцем зародження української руханкової і спортової традиції не тільки у Львові, Галичині, на західноукраїнських землях, а й в Україні.

Учні Академічної гімназії під час заняття в дворику поряд з рухівнею (спортзалом) “Сокола-Батька”. Львів, березень 1923 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Учні Академічної гімназії під час заняття в дворику поряд з рухівнею (спортзалом) “Сокола-Батька”. Львів, березень 1923 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

У сьогоднішній публікації йдеться про дворик, який знаходився біля рухівні «Сокола-Батька» на вулиці Руській, 20. Українські соколи, окрім рухівні за цією ж адресою, використовувала і його для своїх потреб.

Учні Академічної гімназії під час заняття в дворику поряд з рухівнею (спортзалом) “Сокола-Батька”. У центрі учитель Академічної гімназії Павло Зимак. Львів, березень 1923 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Учні Академічної гімназії під час заняття в дворику поряд з рухівнею (спортзалом) “Сокола-Батька”. У центрі учитель Академічної гімназії Павло Зимак. Львів, березень 1923 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

У дворику проводилися заняття з руханки, впоряду, пожежно-руханкові курси, вишколювалася українська молодь. Ця територія використовувався також для проведення різних урочистих заходів. А опісля них, як правило, робили відповідні світлини.

Львівські гімназисти-спортовці. Нагорі піраміди (вежі) – Роман Шухевич, внизу сидить Богдан Кордюк, в другому ряді перший зліва – Богдан Підгайний. Львів, вул. Руська, 20, у дворику біля рухівні “Сокола-Батька”. 18 жовтня 1922 р. З приватного архіву родини Богдана Підгайного.
Львівські гімназисти-спортовці. Нагорі піраміди (вежі) – Роман Шухевич, внизу сидить Богдан Кордюк, в другому ряді перший зліва – Богдан Підгайний. Львів, вул. Руська, 20, у дворику біля рухівні “Сокола-Батька”. 18 жовтня 1922 р. З приватного архіву родини Богдана Підгайного.

Сьогодні дворик у занедбаному стані. На жаль вже нема оригінальної бруківки, яку поставили у далекому 1906 р. Ведуться ремонтні роботи у рухівні «Сокола-Батька». На подвір’ї з’явився вхід до підвалу, який знаходиться під рухівнею…

Львів, вул. Руська, 20, у дворику біля рухівні “Сокола-Батька”. 23 листопада 2020 р. Світлина Андрія Сови.
Львів, вул. Руська, 20, у дворику біля рухівні “Сокола-Батька”. 23 листопада 2020 р. Світлина Андрія Сови.

У приватних архівах професора українського тіловиховання Степана Гайдучка та його учнів, в різних книжкових виданнях збереглося чимало світлин, які фіксують дворик на вулиці Руській, 20. Декілька з них представлено у цій публікації.

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  2. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  3. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.
  4. Сова А. Рухівня «Сокола-Батька» у Львові на старих світлинах початку ХХ століття // https://photo-lviv.in.ua/rukhivnia-sokola-batka-u-lvovi-na-starykh-svitlynakh-pochatku-khkh-stolittia/ (дата звернення: 20.11.2020).

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.