Рухівня «Сокола-Батька» у Львові на старих світлинах початку ХХ століття

0
1210
Рухівня «Сокола-Батька» у Львові на старих світлинах початку ХХ століття

Значною подією, що суттєво вплинула на діяльність українського товариства «Сокіл» (з 1909 р. – «Сокіл-Батько») у Львові стало відкриття у листопаді 1906 р. гімнастичної зали (рухівні) у будинку товариства «Дністер» по вул. Руській, 20.

Будинок українського страхового товариства «Дністер», у якому з листопада 1906 р. до вересня 1939 р. розміщувалася рухівня і домівка українського товариства «Сокіл-Батько». Львів, вул. Руська, 20. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Будинок українського страхового товариства «Дністер», у якому з листопада 1906 р. до вересня 1939 р. розміщувалася рухівня і домівка українського товариства «Сокіл-Батько». Львів, вул. Руська, 20. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Сокільська рухівня стала центром сокільського та гімнастично-спортового руху аж до початку Другої світової війни. Тут упродовж 1906–1918 рр., з перервами у роки Першої світової війни, працював як член, а з 1908 р. як голова «Сокола-Батька» – Іван Боберський. Викладаючи гімнастику в Академічній гімназії та гімназії Сестер Василіянок у Львові, він запропонував на її означення український термін «руханка» (сучасні терміни «урок фізичної культури» або «урок фізкультури»), ранкову гімнастику він назвав «прорух» (у сьогоднішньому побуті фігурує російське слово «зарядка»), зал для занять – «рухівнею», або «руханковою залою» (сьогодні вживаються терміни «спортзал», «гімнастичний зал» тощо).

Учасники стрілецьких змагань (з дрібного каліберного кріса) у рухівні «Сокола-Батька». Зліва направо – 1-й ряд: Йосиф Сироїд, Роман Мотлюк, Казимир Врублевський, Іван Панич, Василь Ціховляз, Василь Остапчук, Роман Носковський, Осип Навроцький, ..., Петро Пньовський, ..., Олександр Сопотницький, Олександр Довбенко, ..., Микола Левицький; 2-й ряд: два учні ремісничого відділу «Сокола-Батька», Іван Криницький, Анатоль Лукашевич, Свірський, Зиновій Дума, Іван Боберський, Василь Паліїв, ... Внизу світлини примітка Івана Боберського. Львів, 19 квітня 1913 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Учасники стрілецьких змагань (з дрібного каліберного кріса) у рухівні «Сокола-Батька». Зліва направо – 1-й ряд: Йосиф Сироїд, Роман Мотлюк, Казимир Врублевський, Іван Панич, Василь Ціховляз, Василь Остапчук, Роман Носковський, Осип Навроцький, …, Петро Пньовський, …, Олександр Сопотницький, Олександр Довбенко, …, Микола Левицький; 2-й ряд: два учні ремісничого відділу «Сокола-Батька», Іван Криницький, Анатоль Лукашевич, Свірський, Зиновій Дума, Іван Боберський, Василь Паліїв, … Внизу світлини примітка Івана Боберського. Львів, 19 квітня 1913 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Про рухівню «Сокола-Батька», в якій займалися й учні Академічної гімназії, Іван Боберський писав: ««Дністер» закупив стару каменицю, де містилася домівка «Сокола». Розвалив її та побудував на цім місці для себе нову будівлю. Тому «Сокіл» перепровадився до дому при вул. Коперника ч. 9. Тут побув один рік і 1906 р. перенісся до нової камениці «Дністра».

Оригінальні грати з 1906 р. в рухівні «Сокола-Батька». Сучасний стан. 30 жовтня 2020 р. Світлина Андрія Сови.
Оригінальні грати з 1906 р. в рухівні «Сокола-Батька». Сучасний стан. 30 жовтня 2020 р. Світлина Андрія Сови.

Ця будівля має два входи, один, як давніше, від Підвалля ч. 7, другий від вул. Руської ч. 20, напроти старинної української церкви, що її звуть «Волоською». Вхід від Руської вулиці веде до рухівні «Сокола», 15 м довгої, 7.5 м широкої. Малі двері з подвіря провадять до урядовні Товариства, а над нею находиться одягальня. В цій салі вправляють члени, члениці, хлопці і дівчата відділами під проводом досвідних провідників за визначеним пляном годин. Тут виробляється українська єдність, карність, витривалість, швидкість, гартується здоровля, гнучкість, сила».

Рухівня «Сокола-Батька». Сучасний стан. 30 жовтня 2020 р. Світлина Андрія Сови.
Рухівня «Сокола-Батька». Сучасний стан. 30 жовтня 2020 р. Світлина Андрія Сови.

«Сокіл-Батько» на Руській, 20 у своєму розпорядженні, окрім рухівні, мав ще урядовню (кімнату), де знаходилася канцелярія організації. В останній збиралися старшина організації, а також ідейні натхненники і творці сокільських часописів – «Сокілські Вісти», «Вісти з Запорожа» та інших видань.

Урочистість з нагоди відзначення 40-річчя творчої праці Івана Франка в рухівні “Сокола-Батька”. Вправу на коні виконує Павло Зимак. Зліва направо – Анатоль Лукашевич, Роман Волощук, Петро Франко, …, Омелян Гузар. Львів, 7 грудня 1913 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Урочистість з нагоди відзначення 40-річчя творчої праці Івана Франка в рухівні “Сокола-Батька”. Вправу на коні виконує Павло Зимак. Зліва направо – Анатоль Лукашевич, Роман Волощук, Петро Франко, …, Омелян Гузар. Львів, 7 грудня 1913 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

У рухівні «Сокола-Батька» працювали засновники і провідні діячі українського гімнастичного руху Альфред Будзиновський, Сень Горук, Іван Боберський, його вихованці Степан Гайдучок, Оксана Суховерська, брати Петро і Тарас Франки та багато інших. У цьому приміщенні, окрім тренувань з різних видів спорту (шерму (фехтування), стрільби, відбиванки (волейболу) та ін.) відбулося безліч вечорів, концертів, пожежно-руханкових курсів, загальних зборів, доповідей, зустрічей, спортових змагань тощо.

Урочистість з нагоди відзначення 40-річчя творчої праці Івана Франка в рухівні “Сокола-Батька”. Зліва направо: Степан Цимбала, Омелян Гузар (виконує вправу на коні), Анатоль Лукашевич, Роман Волощук, Петро Франко, …, Павло Зимак. Львів, 7 грудня 1913 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Урочистість з нагоди відзначення 40-річчя творчої праці Івана Франка в рухівні “Сокола-Батька”. Зліва направо: Степан Цимбала, Омелян Гузар (виконує вправу на коні), Анатоль Лукашевич, Роман Волощук, Петро Франко, …, Павло Зимак. Львів, 7 грудня 1913 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Тут побували відомі українські громадські, культурні, політичні, військові діячі, письменники, журналісти, науковці та ін. Серед них Іван Франко, Михайло Грушевський, Микола Міхновський, Іван Луценко, Євген Коновалець, Роман Шухевич та ін. Можемо справедливо вважати саме цю локацію місцем зародження української руханкової і спортової традиції не тільки у Львові, Галичині, на західноукраїнських землях, а й в Україні.

Декілька світлин, на яких зафіксовано події, що відбулися в рухівні «Сокола-Батька» напередодні Першої світової війни, збереглося в приватному архіві професора українського тіловиховання Степана Гайдучка (м. Львів). На одній зі світлин бачимо учасників стрілецьких змагань, які відбулися 19 квітня 1913 р. На інших – показові виступи 7 грудня 1913 р. на урочистостях з нагоди відзначення 40-річчя творчої праці Івана Франка.

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  2. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  3. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.