“Дещо про заводових фотографів в Галичині” 1920-1940-х років, або невідомі нотатки Степана Гайдучка

0
429

Степан Гайдучок (13.03.1890 р., с. Підтемне Пустомитівського р-ну Львівської обл. – 16.03.1976 р., м. Львів) – професор тіловиховання, журналіст, громадський та культурно-просвітній діяч, вояк Галицької армії; активний діяч, практик і теоретик гімнастично-спортивного руху, один з організаторів і активних діячів руханкових і спортивних товариств («Український спортовий кружок» в Академічній гімназії у Львові, «Сокіл-Батько», «Україна», «Пласт», «Карпатський лещетарський клуб», «Український спортовий союз», «Український студентський спортовий клуб», СК «Сагайдачний» у Філії Академічної гімназії у Львові та ін.), збирач документів і укладач фотоархіву українського гімнастично-спортивного руху, учень і послідовник професора Івана Боберського.

За своє життя Степан Гайдучок написав чимало праць. Серед іншого в нього є декілька публікацій присвячених українським фотографам та фотографії в українському середовищі Львова і Галичини.

Степан Гайдучок
Степан Гайдучок

У статті «Світливство», яка вийшла друком 27 квітня 1926 р. у львівському часописі «Діло» Степан Гайдучок закликав українських фотографів у Галичині створити окреме фахове товариство українських світливців. А вже публікацію «Заслужили на згадку», що побачила світ у травні 1937 р. у журналі Українського фотоґрафічного товариства у Львові «Світло й тінь» він присвятив українським фотографам, які працювали в Галичині на початку ХХ ст. Степан Гайдучок завершив свою статтю такими словами: «По війні [Першій світовій війні. – А. С.] пішло наше світливство дещо ширшим шляхом так, як війна багато нас навчила. Про це вже в нас згадувано. А про мені знайомих світливців по війні надіюся згадати другим разом». Однак, упродовж 1937–1944 рр. він, за браком часу, так і не спромігся написати про цю важливу сторінку української історії.

Перша сторінка рукопису Степана Гайдучка “Дещо про заводових фотографів в Галичині”. Львів, без датування, не раніше 1944 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Перша сторінка рукопису Степана Гайдучка “Дещо про заводових фотографів в Галичині”. Львів, без датування, не раніше 1944 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

У приватному архіві Степан Гайдучка (м. Львів), серед багатьох невпорядкованих документів, вдалося віднайти аркуш паперу, списаний з двох сторін. Це – невеликий нарис, написаний на вище зазначену тематику. Текст має заголовок «Дещо про заводових фотографів в Галичині», але немає датування. З написаного можна зробити попередній висновок про те, що Степан Гайдучок вже після Другої світової війни намагався занотувати для нащадків деякі факти з українського світливства.

Пропоную ознайомитися зі змістом рукопису. Публікую із збереженням мови та правопису оригіналу.

Степан Гайдучок

Дещо про заводових фотографів в Галичині

Подаю що мені знане. – Як що орієнтуватися у нашому т[ак] зв[аному] ремісництві то хоть можна було в фотографії знайти добре жерело заробітку – ми і на цьому полі були без почину (ініціятиви) та тілько давали другим свій гріш у кишеню.

Вважаю, що заводовими фотографами бодай по назвиську – українці були в Коломиї Дуткевич, в Тарнополі Юркевич. У Львові до 1920 років не було жодного заводового фотографа-українця.

Таблиця на будинку, де знаходилося фотоательє Левка Янушевича. Львів, вул. В. Поля, 1 (тепер вул. Ю. Дороша). Світлина поміщена у виданні: Наріжний С. Українська еміґрація. Культурна праця української еміґрації між двома світовими війнами. Прага, 1942. Частина перша. 373 с. + СССХХХІІ с. іл.
Таблиця на будинку, де знаходилося фотоательє Левка Янушевича. Львів, вул. В. Поля, 1 (тепер вул. Ю. Дороша). Світлина поміщена у виданні: Наріжний С. Українська еміґрація. Культурна праця української еміґрації між двома світовими війнами. Прага, 1942. Частина перша. 373 с. + СССХХХІІ с. іл.

Доперва десь перед 1925 роком спонукав я (піддавши йому гадку) Юрка Вінцковського, брата композитора [Ярослава] Ярославенка, – заложити як тоді говорилося – фотографічне ателіє. Юрко був ще з 1910 роком членом Сокола-Батька, їздив з хором Кошиця (по адміністраційній частині) аж до Бельгії і десь по 1922 році повернув до Львова. В “Соколі-Батьку” займався кружком наколесників а також працював в кружку аматорів-світливців (кружок складався переважно з учнів гімназій – учасників сокільських відділів. І так:

1) Юрко Вінцковський заложив у Львові першу українську фотографічну робітню при вул. Осолінських [тепер вул. В. Стефаника. – А. С.]. До нього пристав придніпрянець [Левко] Янушевич і придніпрянець Стародубенко. Кілька літ разом працювали, а відтак розійшлися.

Інформація про фотографа Левка Янушевича на сторінках львівського часопису “Діло”. Львів, 5 травня 1929 р., число 99. З сайту Libraria. Архів української періодики онлайн.
Інформація про фотографа Левка Янушевича на сторінках львівського часопису “Діло”. Львів, 5 травня 1929 р., число 99. З сайту Libraria. Архів української періодики онлайн.

2) [Левко] Янушевич заложив робітню під своїм назвиском. Додам, що і перед тим жив з світливства, бо робив знимки як мистець і зі Львова, з Гуцульщини, а в 1927 р. їздив мабуть з рамени церковних кругів і знимав наслідки повені в 1927 [р.] в Скільщині. Неясне для мене як йому удавалося робити знимки і з Закарпаття, оскільки не помиляюся. Робили у нього т[ак] зв[ане] табльо українці – абітурієнти гімназий. Робітню мав чи не при вул. В. Поля [№ 1, тепер вул. Ю. Дороша. – А. С.].

Фотограф Левко Янушевич. Світлина поміщена у виданні: Наріжний С. Українська еміґрація. Культурна праця української еміґрації між двома світовими війнами. Прага, 1942. Частина перша. 373 с. + СССХХХІІ с. іл.
Фотограф Левко Янушевич. Світлина поміщена у виданні: Наріжний С. Українська еміґрація. Культурна праця української еміґрації між двома світовими війнами. Прага, 1942. Частина перша. 373 с. + СССХХХІІ с. іл.

3) Лужницький, син катехита академічної гімназиї у Львові, заложив десь по 1930 році робітню при вул. бічній Паньскої мабуть [тепер вул. Заводська. – А. С.], Ясника. У нього підхід був з смаком артиста, кінчив академічну гімназію в 1911 р. Як австрийський старшина оженився в часі війни 1914/18 в Боснії (мабуть зі сербкою). Де опинився по 1939 році?

Ярослав Савка серед ініціативної групи першої виставки УФОТО, Львів, 1930 р. Фрагмент фото (Dawna fotografia lwowska 1839–1939. – Lwow, 2004)
Ярослав Савка серед ініціативної групи першої виставки УФОТО, Львів, 1930 р. Фрагмент фото (Dawna fotografia lwowska 1839–1939. – Lwow, 2004)

4) Я[рослав] Савка бувший учасник кружка світливців Сокола-Батька (ученик иншої гімназії-філії) десь по 1936 р. отворив робітню при вул. Сикстуській [тепер вул. П. Дорошенка. – А. С.].

Інформація про фотографа Ярослава Савку на сторінках львівського часопису “Діло”. Львів, 20 листопада 1935 р., число 310. З сайту Libraria. Архів української періодики онлайн.
Інформація про фотографа Ярослава Савку на сторінках львівського часопису “Діло”. Львів, 20 листопада 1935 р., число 310. З сайту Libraria. Архів української періодики онлайн.

5) В часі війни 1941–1944 отворив робітню Пронь при вул. Академічній . Він покінчив був у Варшаві ще в 1930 роках інститут ручних робіт.

6) Як щоб згадати є ще то зі світливства жив О. Цибульський що від 1923 року знимав і зі спортового життя нашого і з памяток по польсько-українській війні, фотографував щось у Воєвідстві у консерватора Пйотровського. В р[оки] ІІ війни мав заведеня фотогра[фічне] при вул. Хоружчини [тепер вул. П. Чайковського. – А. С.]. Обслуга у нього була з поляків.

Більше не знаю. Треба щоб хтось доповнив ці мізерні вістки як знає бо ми любимо забувати.

Андрій СОВА
історик

Джерело: Гайдучок С. Дещо про заводових фотографів в Галичині // Приватний архів Степана Гайдучка (м. Львів). – 2 арк. – Оригінал. – Рукопис.

Джерела і література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  2. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  3. Сова А. Степан Гайдучок – творець та літописець історії українського гімнастично-спортового руху. URL: https://photo-lviv.in.ua/stepan-hajduchok-tvorets-ta-litopysets-istoriji-ukrajinskoho-himnastychno-sportovoho-ruhu/ (дата звернення:03.2018).
  4. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.
  5. Сова А. «Заслужили на згадку», або публікація Степана Гайдучка про діяльність українських фотографів на початку ХХ століття // https://photo-lviv.in.ua/zasluzhyly-na-zghadku-abo-publikatsiia-stepana-hayduchka-pro-diial-nist-ukrains-kykh-fotohrafiv-na-pochatku-khkh-stolittia/ (дата звернення 6.03.2020).
  6. Сова А. «Світливство», або публікація Степана Гайдучка 1926 року про важливість створення товариства українських фотографів у Львові // https://photo-lviv.in.ua/svitlyvstvo-abo-publikatsiia-stepana-hayduchka-1926-roku-pro-vazhlyvist-stvorennia-tovarystva-ukrains-kykh-fotohrafiv-u-l-vovi/ (дата звернення: 20.03.2020).

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.