Декілька невідомих документів з життя і діяльності Петра Франка. Частина третя: паспорт громадянина Української Народної Республіки

0
555
Декілька невідомих документів з життя і діяльності Петра Франка. Частина третя: паспорт громадянина Української Народної Республіки

З нагоди 130-річчя від народження Петра Франка

Сьогодні продовжую публікувати документи з життя і діяльності Петра Франка (28.06.1890–07.1941?) – сина Івана Франка, педагога, науковця, громадського, культурно-просвітнього та військового діяча, провідного фахівця українського тіловиховання, теоретика і практика гімнастично-спортивного руху в Галичині (члена товариств «Сокіл-Батько», співзасновника «Пласту», СТ «Україна», «Змагового Союзу» та ін.), учня та послідовника професора Івана Боберського.

Поручник Петро Франко. З приватного архіву Петра Галущака (м. Львів).
Поручник Петро Франко. З приватного архіву Петра Галущака (м. Львів).

У Центральному державному історичному архіві України у Львові вдалося віднайти паспорт Петра Франка – громадянина Української Народної Республіки (фонд 640, опис 1, справа 3, аркуші 40–48 а).

Це достатньо цінне джерело, яке ілюструє життєпис Петра Франка у 1919–1922 рр. Паспорт має 24 нумеровані сторінки. У ньому зазначено, що документ видано сотнику української армії Петру Франку 4 жовтня 1919 р. «в ціли подорожи і на побут до Юго-Славії (Любляна і Загреб) і назад».

Далі на сторінці 5 подано «описанє особи» (волосся, брови, очі, ніс, ріст) та вказано також релігійну приналежність. На сторінці 6 на жаль відсутня світлина Петра Франка. Від неї залишилося два невеличкі клаптики, які не дають можливості її реставрувати.

Далі в паспорті на сторінках 7–18 є печатки і відмітки різних державних установ тих країн, в яких перебував Петро Франко.

Останній запис у паспорті, який датується 18 січня 1922 р., завірений печаткою Паспортного відділу Посольства Західно-Української Народної Республіки у Відні.

Андрій СОВА
історик

Джерела і література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  2. Сова А., Тимчак Я. Сини Івана Франка, або перші українські фахівці з руханки та змагу. URL: https://photo-lviv.in.ua/syny-ivana-franka-abo-pershi-ukrajinski-fahivtsi-z-ruhanky-ta-zmahu/ (дата звернення: 11.2016).
  3. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  4. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.
  5. Сова А. Декілька невідомих документів з життя і діяльності Петра Франка. Частина перша. URL: https://photo-lviv.in.ua/dekil-ka-nevidomykh-dokumentiv-z-zhyttia-i-diial-nosti-petra-franka-chastyna-persha/?fbclid=IwAR2BJAOBOY0Fw_Lve6W6e_Rc9-lBGcsxmBVFfGRShLdusD5PEJVgcAcgf4I (дата звернення: 28.06.2020).
  6. Сова А. Декілька невідомих документів з життя і діяльності Петра Франка. Частина друга. URL: https://photo-lviv.in.ua/dekil-ka-nevidomykh-dokumentiv-z-zhyttia-i-diial-nosti-petra-franka-chastyna-druha/?fbclid=IwAR3gLNVGragIXuu67iJxRNhiCeYjYfH_ledelzvR9hYYLLEleIrT_QapdN8 (дата звернення: 05.07.2020).

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.