“За лаштунками емоцій” в ритмі танго

14. 07. 2015

В рамках проекту “Ніч у Львові” 11 та 12 липня в приміщенні “Порохової Вежі” відбулись покази танго-вистави “За лаштунками емоцій”.

Львів’янам та гостям міста показали прем’єру вистави від Школи аргентинського танго “Barrio de Palermo”. На сцені – пристрасть, чуттєвість, властива аргентинському танцю, чіткість та плавність рухів. По завершенні всі, хто зацікавився, міг особисто спробувати танцювати на майстер-класі.

Учасники вистави не є професійними акторами, а учнями і вчителями Школи танго, цим зумовлена органічність та щирість заходу. Організатори відзначили, що в роботі не обходиться і без імпровізацій.

Це вже шоста за рахунком вистава Школи “Barrio de Palermo” і зупинятися керівники та учні на цьому не зупиняються.

“За лаштунками емоцій” в ритмі танго

Наталія БОЙЧЕНКО

Стефан Грабінський – “король жахів” зі Львова

13. 07. 2015

Дивовижний факт проте з-поміж багатьох європейських і світових досягнень та першостей, якими багатий Львів, маємо й дещо незвичні, маловідомі, однак, унікальні здобутки… Едгар По, Говард Лавкрафт, сучасник Стівен Кінг, вони відомі цілому світові, як імена зачинателів жанру “літератури жахів”, творців містичних світів, майстрів хоррору… Проте, через історичні перипетії, забутим у цій плеяді є ім’я львів’янина Стефана Грабінського – представника жанру жахіть у польській літературі першої половини XX століття.

Стефан Грабінський народився у Кам’янці-Струмиловій, в інтелігентній греко-католицькій родині, його батько Діонізій був начальником суду, мати походила з роду Чубків. Юність провів у Луці під Самбором, звідки після смерті батька його родина переїхала до Львова. Закінчивши бернардинський ліцей, 1905 року розпочав вивчення курсу польської літератури і філології у Львівському університеті. Згодом працював у міських гімназіях викладачем.

До 1931 року, у Львові, письменник мешкав на вулиці Пястів (нині – Лобачевського), на давньому Підзамче.

Будинок у якому мешкав С.Грабінський на сучасній вулиці Лобачевського. Фото 2015 року

Загальновідомими є, передусім, новели автора. Під псевдонімом Стефан Жальний, автор дебютував збіркою оповідань “Із винятків” у 1909 році. Проте, справжню славу він здобув із виходом збірки “Демон руху”, в якій були вміщені оповідання жахів, що базувалися на мотиві поїзда й залізничної станції. До 1930 року Грабінський видає ще три збірки новел, та три повісті, що користувалися меншою популярністю в читача. За словами самого автора, реалії Жовківського передмістя були одним із джерел їхніх сюжетів…

Обкладинка першої загальновідомої збірки Грабінського "Демон руху". Видання 1922 року — Обкладинка першої загальновідомої збірки Грабінського “Демон руху”. Видання 1922 року

Також Грабінський написав три п’єси (“Вілла над морем”, “Поминальна субота” й “Привиди”), які інсценізовано в театрах Варшави, Кракова та Львова. Автор друкувався у варшавських, лодзьких, краківських, перемишльських та львівських видавництвах, а також у тодішніх масових часописах і літературних альманахах Польщі.

Пам'ятна табличка на будинку де мешкав С.Грабінський. Фото 2015 року — Пам’ятна табличка на будинку де мешкав С.Грабінський. Фото 2015 року

У власних творах Стефан Грабінський виступив знавцем парапсихології, магії та демонології… Він створив свій власний упізнаваний літературний стиль, поєднуючи реалістичну оповідь з елементами поетичної мови. Більшість творів Грабинського побудовано за такою схемою: у звичайному житті героя починають виникати таємничі та незвичайні явища, конфронтація з якими доводить його до несподіваного фіналу, до внутрішніх змін, або, значно частіше, до згуби. Місцем дії більшості оповідань автора є провінційні містечка, покинуті будівлі, закинуті залізничні станції…

Афіша стрічки "Коханка Шамоти", знятої за мотивом твору Грабінського. 1927 рік — Афіша стрічки “Коханка Шамоти”, знятої за мотивом твору Грабінського. 1927 рік

Незважаючи на період короткочасної популярності, викликаної “Демоном руху”, Грабінський усе життя був маловідомим і недооціненим літератором. Тогочасні критики, призвичаєні до панівної реалістичної та натуралістичної школи, переважною більшістю не сприймали й не розуміли новаторства його “жахітливих оповідей”, що межували із фантастикою. Лише після II Світової війни твори Грабінського знову зацікавили громадськість…

У 1931 році, вийшовши на пенсію, письменник перебрався до Брюхович, аби полегшити туберкульоз, яким страждав із молодих років. У 1930-х роках він щораз більше відходив у забуття… Помер у злиднях, покинутий практично всіма знайомими. Похований на Янівському цвинтарі у Львові.

Вулиця Лобачевського, на якій мешкав Грабінський. Фото 2015 року

До 125-річчя від дня народження Стефана Грабінського, 2012 року, кілька перемишльських культурно-наукових, громадських та освітніх організацій і комерційних підприємств започаткувало проект GRoza — GRoteska — GRabiński / “Жахіття – Гротеск – Грабінський”, у рамках якого відбулися літературні й мистецькі заходи, покликані пропагувати твори у жанрі жахіть. Проект охопив міста Краків, Катовіце, Тарнув, Перемишль (Польща) і Львів (Україна).

Євгеній ІПАТОВ

Використані джерела:

http://www.pohlyad.com/ , https://uk.wikipedia.org/ , http://zbruc.eu/

Емоційна фотосесія. Ніч у Львові

13. 07. 2015

Цими вихідними львів’янам і гостям міста вночі відкрили двері музеї, концертні зали, навіть кабінет міського голови та храми – в рамках проекту “Ніч у Львові”.

Вночі Львів дуже змінюється – набуває нових тіней та відтінків. Місто цієї пори стає ще більш загадковим і таємничим, здається, що всі легенди і повір’я, пов’язані з ним є правдивими.

Коли, як не влітку, варто побачити ніч у середмісті – відчути її й запам’ятати!

Ніч у Львові

Наталія БОЙЧЕНКО

Ніч у Львові, або історія останнього львівського алхіміка

13. 07. 2015

10, 11 та 12 липня 2015 року, у рамках фестивалю «Ніч у Львові» Таємна аптека, що знаходиться в приміщені аптеки “D.S.” у Львові на площі Соборній, 1, запропонувала глядачам прем’єру ексклюзивної шоу-вистави «Ілюзія чи реальність».

Перед глядачами розгортається історія останнього львівського алхіміка та науковця Збігнєва Дуніковського, яка сколихнула Львів у 30-тих роках ХХ століття. Дійство відбувається у жанрі шоу-вистави з елементами романтики, магії та шарму Таємної аптеки.

Треба зазначити що це уже не перша театральна постановка в цьому інтерактивному музеї, адже раніше на День Валентина тут можна було побачити виставу “Про батярську любов” а на кожних вихідних для показують дитячу виставу про Мишку та її Бабусю.

Сцена з шоу-вистави “Ілюзія чи реальність”

Сюжет вистави побудований на історичному факті, який описаний у газетах того часу, і оформленому у сценічний варіант у постановці режисера Майстерні «Мистецький простір» Уляни Мороз.
Герої вистави створюють ілюзію та шукають свою реальність:
ілюзіоніст – Віктор Кочерган та акторка театру – Мар”яна Кривди.

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ

Реміснича бурса на Лемківській – ювілейна фундація Якуба Германа

12. 07. 2015

Економічне піднесення, соціальна активність та розбудова Львова наприкінці XIX- початку XX сторіччя не оминули й найдавнішої дільниці міста – Підзамче. Одне з найбільших підміських володінь Львова, переважну більшість населення якого становила єврейська та українська біднота, робітники, дрібні ремісники і торговці, потребувало значних інвестицій з боку міської влади… Звісно ж, задовільнити всі потреби передмістя, що бурхливо розвивалась, магістрат не міг… Поруч із владою, за майбутнє дільниці, виступили доброчинці-меценати, заможні львівські філантропи…

Будівлі колишньої ремісничої бурси імені Тобіаша Ашкеназі на Лемківській. Фото 2015 року

Одним з найвідоміших серед них був громадянин Львова, єврей за походженням, купець, один із засновників та співвласник відомих пасажу Германів та театру “Колізей” (знаходились на сучасній вулиці Куліша), Якуб Герман. Він став ініціатором та фундатором одного з найбільших благодійних проектів для Підзамче початку XX сторіччя, сьогодні, нажаль, практично всіма забутого…

Будівлі колишньої ремісничої бурси імені Тобіаша Ашкеназі фундації Германа на Лемківській. Фото до 1914 року

До 60-ої річниці правління цісаря Франца Йосифа І, 1911 року, коштом Якуба Германа, було засновано ювілейну фундацію, що мала назву “Реміснича бурса для ремісничої молоді імені Тобіаша Ашкеназі – ювілейна фундація Якуба Германа”. З цією метою купець придбав дві кам’яниці на давній вулиці Млинарській (тепер Лемківська) – під номерами 6 і 4б. Від 1911 року вулицю було перейменовано на честь благодійника – а будівлі дістали номери 8 та 10.

Основною умовою Германа було надання житла в одній з призначених для цієї мети кам’яниць вихованцям, а доходи від другої кам’яниці повинні були оплачувати витрати на бурсу.

Довоєнний електрощиток у брамі однієї з будівель колишньої бурси. Фото 2015 року

За попередньою домовленістю купця із магістратом Львова бурса призначалась для розташування 20 вихованців – порівну християнського та іудейського віросповідання. Фундатор також зобов’язався забезпечити внутрішнє облаштування приміщень. Управління фундацією Якуб Герман віддав в руки міської влади, безпосередньо керувати повинна була спеціально обрана кураторія на чолі з президентом міста.

Частина фундації Германа на Лемківській - бурса для вихованців-християн імені Тадеуша Рутовського. Фото 1920-х років — Частина фундації Германа на Лемківській – бурса для вихованців-християн імені Тадеуша Рутовського. Фото 1920-х років

Незважаючи на важкі воєнні роки, у 1916-му, Якуб Герман збільшив суму попереднього внеску, додаючи ще дві кам’яниці та 20 тисяч крон готівкою.

Будинки бурси фундації Якуба Германа на вулиці Лемківській у наші дні. Фото 2015 року

У міжвоєнний період, 1921 року, фундація була розділена: для вихованців єврейського походження бурси імені відомого адвоката Тобіаша Ашкеназі призначалися будинки №8 та 10 на вулиці Германа; для вихованців-християн бурси імені президента Львова Тадеуша Рутовського – будинок №6.

Проте управа бурси прийняла інше рішення – перебудова кам’яниці коштувала надто дорого і для розташування вихованців-християн було запропоновано місця у існуючій в той час ремісничій бурсі імені Декерта на площі Цловій, 5 (зараз це площа Митна), які утримувалися за рахунок доходу від кам’яниці №6 на вулиці Германа, сучасній Лемківській.

Фундація припинила своє існування 1939 року, сьогодні це звичайні житлові будинки…

Євгеній ІПАТОВ

Використані джерела:

за матеріалами публікацій Центру міської історії Центрально-Східної Європи

Панорама Львова з оглядового майданчика храму Свв.Ольги і Єлизавети

12. 07. 2015

Оглядовий майданчик на вежі храму Свв.Ольги і Єлизавети вже більше року відкритий щодня: у будні з 12.00-17.30, а в суботу та неділю з 15.00-19.00. Щоб потрапити наверх, потрібно звертатися до чергових. Але саме на ніч музеїв у Львові, в цьому році це з 10 по 12 липня, потрапити на вежу можна у вечірній час. Ця пора дня має свої принади та переваги і свої унікальні фарби вечірнього Львова.

Цей храм зведений у стилі неоготики у 1904-1915 роках, вирізняється високими вежами зі шпилястими завершеннями, великими стрілчастими вікнами з масверками, характерними для готики пінаклями і вікнами-розетами. Будований з цегли на кам’яному фундаменті, з використанням білокам’яних і формованих із романцементу деталей. Габаритні розміри – 70,75х32,6 м. Висота під гребінь даху – 24,65 м, висота веж західного фасаду – 48,4 м, головної вежі – 71,5 м.

Вже сам підйом на оглядовий майданчик головної вежі може стати справжньою подією для художника, фотографа чи просто поціновувача витонченої архітектурної краси.

Підйом на оглядовий майданчик вежі храму Свв. Ольги і Єлизавети

Ідея зведення костелу св. Єлизавети у Львові визріла наприкінці XIХ ст., невдовзі після трагічної загибелі австрійської імператриці Єлизавети, відомої як Сісі. Це мав бути парафіяльний храм західного передмістя, яке тоді інтенсивно розбудовувалося. Створений 1894 р. комітет, згідно з дозволом цісаря Франца-Йосифа I (Franz Josef I), отримав пл. Солярні (від 1924 р. – Більчевського) між вул. Городоцькою, Шептицьких і Бандери, загальною площею 1000 кв. сажнів. 1898 р. комітет докупив кілька сусідніх ділянок площею 200 кв. сажнів.

Костел мав бути витриманий у стилі пізньороманської або ранньоготичної архітектури й збудований із каменю та цегли з відкритим муруванням, та розраховувався на 2200 осіб, у тому числі 500 місць сидячих.

Панорама Львова з оглядового майданчика храму Свв.Ольги і Єлизавети

Храм Свв.Ольги і Єлизавети на даний час залишається чи не єдиним храмом, оглядовий майданчик якого відкритий для відвідувачів щодня і піднятися сюди ви можете як з вашою половинкою, так і з друзями. Але цю панораму ніколи не забудуть ваші гості з інших міст.

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ

Джерела: Храм Свв.Ольги і Єлизавети, Інтерактивний Львів

Палац культури імені Гната Хоткевича – один з найдавніших в Україні

11. 07. 2015

Після входження Замарстинівської гміни до складу міста Львова, у 1930 році, розбудова інфраструктури давнього Жовківського передмістя стає більш інтенсивною. Тривало перетворення дільниці на активний у економічному плані, вагомий промисловий район міста. Найвідчутнішою була потреба у житлі, дорогах, громадських установах… За часів II Посполитої саме робітники стають основою місцевої громади, та беруть ініціативу у власні руки.

Дім працівників громади міста Львова (нині - палац культури імені Г. Хоткевича). Фото 2015 року — Дім працівників громади міста Львова (нині – палац культури імені Г. Хоткевича). Фото 2015 року

Історія цієї відомої у Львові споруди розпочалась із …робітничого страйку 1924 року. Під час нього було прийнято рішення збудувати свій клуб. Кошти на будівництво повинні були надходити з їхніх надбавок до зарплати… Справа рухалась повільно, 1927 року ухвалили відраховувати на заснування клубу один відсоток платні кожного робітника. З часом назбиралась чимала на той час сума – 50 тисяч злотих.

Невдовзі оголосили конкурс проектів будівлі, переможцями стали відомі архітектори Тадеуш Врубель та Леопольд Карасінський.

Пам’ятна табличка при вході до Клубу працівників громади міста. Фото 2015 року

У вересні 1933 року, у присутності чи не усієї робітничої громади Львова, було закладено наріжний камінь майбутнього Клубу. Безпосередньо будівництвом займались також робітники, водночас, додатково дозбируючи кошти… Будували споруду у вихідні дні, ввечері та вночі, залучали тимчасово безробітних… За рік, 1934 року, споруду було завершено, проте її оздоблення та оснащення тривало ще два роки.

Споруда Палацу культури імені Кузнєцова. Фото радянського періоду

Дім працівників громади міста Львова (Dom Społecznych pracowników Funduszu Mieszkaniowego) відчинив свої двері 1938 року. Будівля мала свій зал засідань, бібліотеку, приміщення для оркестру, хору та різноманітних гуртків. Клуб став осередком культури, який завжди славився тим, що надавав притулок непересічним талантам, котрих не визнавала й уникала офіційна влада міста…

Окрім цього тут збиралася представники профспілок, прогресивна молодь, студенти, робітнича інтелігенція, а в травні 1936 року тут відбулась подія загальнодержавного значення – Антифашистський конгрес працівників культури.

В трагічні часи німецької окупації у будинку, який опинився на території гетто розміщувався юденрат – орган управління єврейської громади у гетто.

Пам’ятна табличка Антифашистському конгресу діячів культури. Фото 2015 року

Після війни будівля стає міським Палацом культури імені Кузнєцова. Наприкінці 1970-х років здійснено реконструкцію будівлі Палацу. Замовником було Львівське трамвайно-тролейбусне управління, а фінансувало виконання будівельних робіт обласне комунальне управління. Під час реконструкції була добудована торцева частина будівлі, внаслідок чого збільшилась загальна площа приміщення Палацу…

Вид на торцеву частину Палацу імені Хоткевича. Фото 2015 року

У перші роки Незалежної України на сцені Палацу відбувалися вистави театру “Не журись”, повний аншлаг мала музична вистава про Січових Стрільців, звучали колядки та щедрівки, виспівувала молодь Товариства Лева… У наші дні Палац культури імені Гната Хоткевича є однією із найпотужніших культурних установ міста.

Євгеній ІПАТОВ

Використані джерела:

http://www.pidzamche.org.ua/ , http://hotkevichpalace.lviv.ua/ , http://www.lvivcenter.org/

Невідомі документи Служби безпеки ОУН показали у Тюрмі на Лонцького

11. 07. 2015

Близько три сотні документів референтури Служби безпеки ОУН Сокальської округи, які пролежали закопаними в землі з 1950 року, серед якиих — персональні справи 70 підпільників ОУН, описи загибелі 15 повстанців, протоколи допитів затриманих радянськими органами українців і т.п. показали журналістам вчора, 10 липня 2015, в Національному музеї-меморіалі «Тюрма на Лонцького».

Руслан Забілий — директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького»

Архів знайшли наприкінці травня цього року на Жовківщині (Львівська обл.) і того ж дня передали до Архіву Центру досліджень визвольного руху. Загалом це близько 300 документів, які займають понад тисячу аркушів. Переважна їх більшість датована 1949—1950 рр., але є більші ранні — за 1945—1948 рр.

Андрій Усач — керівник Архіву Центру досліджень визвольного руху

Серед знайдених документів є комплекс персональних справ 70 підпільників ОУН, зокрема їхні автобіографії. Одна з найцікавіших — біографія Софії Лагодич (псевдонім «Ліда»), підпільниці, яка була арештована у 1953 році і перебувала на допитах у Тюрмі на Лонцького. Як розповів Андрій Усач , під час допитів «Ліда» не сказала нічого ні про себе, ні про нікого з побратимів, тому до цього історики нічого про неї не знали. На всі питання слідчих казала, що «дала клятву перед Богом і нічого сказати в зв’язку із цим не може». Була запроторена на примусове лікування в психіатричну лікарню.

Марта Гавришко — наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху

На презентації 10 липня, окрім біографії підпільниці «Ліди», яку вона написала під час перебування в підпіллі ОУН, будуть представлені її архівно-кримінальна та контрольно-наглядова справи, які надав Архів управління СБУ у Львівській області, а також торбина та папери, із якими «Ліда» була затримана, в тому числі з численними творами, які вона писала у підпіллі.

Новознайдені документи підпілля ОУН

Окрім того історики ознайомлили журналістів з автобіографією та архіво-кримінальною справою ще однієї підпільниці, яка відсиділа у радянських таборах і яка досі жива, — Олена Андрущак (псевдонім «Орися»).

«Така кількість біографій підпільників дасть нам змогу досить детально прослідкувати життя конкретних людей, що спонукало їх долучитися до націоналістичного руху, в деяких випадках і арешти органами радянської держбезпеки та те, як вдалося звільнитися. Всі автобіографії підписані лише псевдо, тому зараз триває робота по їх ідентифікації, пошуку додаткової інформації про цих підпільників та встановлення їхньої подальшої долі», — розповів Андрій Усач.

Журналісти знайомляться з новознайденими документами підпілля ОУН

Цікаву інформацію не лише для дослідників, але й родичів, можуть становити протоколи-зголошення в справах загибелі учасників УПА та підпілля ОУН. Всього у знайденому архіві міститься 8 таких документів, у яких описана загибель 15 осіб.

Також у архіві є передруки трофейних радянських документів, частина з яких була вилучена підпільниками у вбитих чи поранених радянських функціонерів. Примітно, що деякі були здобуті цивільним населенням і згодом передані підпіллю ОУН. Серед цих документів протоколи допитів заарештованих радянською держбезпекою осіб, підписки про співпрацю, доноси тощо.

Зараз на архів ще чекає реставрація, а далі його детальніше опрацюють історики, опишуть, оцифрують та викладуть у вільному доступі в інтернеті на Електронному архіві визвольного руху avr.org.ua.

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ

Одноповерхове Підзамче, або колиска львівської промисловості

10. 07. 2015

Давнє Підзамче, з якого, як відомо, розпочалась історія Львова, у наші дні стрімко втрачає колишню славу важливої економічної дільниці міста, колиски львівської промисловості… Від часів середньовіччя північні околиці міста Лева були особливими, власне й до складу Великого Львова “повноцінно” увійшли вони лише 1930 року. Основою населення цієї дільниці були ті, кому проблематично було оселитись під захистом мурів: євреї, що зазнавали постійних релігійних переслідувань, українці, що мали той самий клопіт, дрібні торговці, ремісники, біднота…

Давня промислова споруда (др.пол. XIX ст.) на вулиці Б. Хмельницького. Фото 2015 року

У середині XIX сторіччя у Львові було споруджено лише 9 фабрик і мануфактур. Основою промисловості були ремісничі майстерні, зосереджені, в основному на Підзамче, або Жовківському передмісті, як стало прийнято називати дільницю у австрійські часи. Свідчення цьому досі можна бачити у назвах вулиць, наприклад на Ткацькій знаходилось декілька дрібних осередків працівників цього фаху… Проте, більшість населення, через повільний поступ, надалі займалась традиційними сільським господарством та дрібною торгівлею…

Докорінно ситуація почала змінюватись із появою залізниці. 1869 року колія з’явилась у північних передмістях Львова, це відчутно пожвавило промислову активність, проте основним стало те, що залізниця “принесла” масу дешевого товару, і місцеві дрібні ремісники опинились поза конкуренцією, необхідно було виходити на новий рівень.

Підприємство та склад з виробництва паркету на сучасній вулиці Хмельницького. Фото 1893 року

Саме тоді з’являється “одноповерхове” Підзамче, вздовж вулиць будувались типові довгі одноповерхові виробничі приміщення невеликих підприємств, деякі з них збереглись донині – на вулиці Донецькій, Богдана Хмельницького, Жовківській, Городничій…

Рештки давніх промислових споруд на вулиці Богдана Хмельницького, 101. Фото 2015 року

Промислово-господарська будівля на вулиці Богдана Хмельницького, 101, типове для другої половини XIX сторіччя невелике підприємство – представництво тартаку графині Кароліни Маєр в Кам’янці Струміловій – нині це Кам’янка Бузька. У Львові знаходився склад і цехи з обробки паркету.

Серед інших подібних пам’яток ранньої промисловості у Львові слід згадати Першу галицька парову пральня та першу львівську хімчистку. Знаходились вони наприкінці вулиці Святого Мартіна (нині Жовківська) і з’явились завдяки ініціативі власника готельної імперії “Брістоль” Зигмунта Ценгута.

Готельна поштівка із зображенням парової пральні "Брістолю" на вулиці Жовківській. Поч. XX ст. — Готельна поштівка із зображенням парової пральні “Брістолю” на вулиці Жовківській. Поч. XX ст.

Важливу додаткову роль у формуванні львівської промисловості відіграло значення Львова, як адміністративного та урядового центру чималого краю. Статус притягував досить великі імперські інвестиції. Місто отримало змогу підтримувати та розвивати ті види підприємництва, які йому добре давалися. Це насамперед харчова і легка промисловості, металообробка, деревообробка та будівництво. На зламі століть на Підзамчі вже діяло багато підприємств, які були доволі успішними у своїх сферах. Слід згадати парові млини – Роберта Домса та “Марія Гелена” на Лемківській, конддитерські підприємства “Бранка” і “Газет”, фабрика лаків і фарб на Хімічній тощо…

Фабрика "Тлен" на Городничій. Фото кінця XIX сторіччя — Фабрика “Тлен” на Городничій. Фото кінця XIX сторіччя

Добрі інвестиції та економічно-соціальний підйом краю у кінці XIX сторіччя загалом, дали змогу створювати та розвивати у Львові досі незнані тут галузі промисловості – наприклад, хіміко-косметичну. 1899 року, на вулиці Городничій, Генрік Блюменфельд відкрив невелике підприємство – фабрику “Тлен”, що успішно працювала у цій галузі…

Із початком XX сторіччя ситуація прогресувала, і дрібні промислові об’єкти Підзамче, або – “виросли” у потужніші підприємства, або, припинили своє існування.

Євгеній ІПАТОВ

Використані джерела:

Найцікавіші у Львові обєкти промисловості , http://pidzamche.org.ua/ , http://www.lvivcenter.org/

Туристичні «фішки» Львова

10. 07. 2015

У Львові є багато «фішок», якісь більш відомі, а про інші мало хто знає. Тож туристам, окрім історичних споруд та видатних місць Львові, варто знайти і про сучасні цікавості. Про деякі із них піде мова.

Дзеркало на Краківській

Дзеркало, яке висить просто на паркані на розі Вірменської і Краківської, користується популярністю серед львів’ян та гостей міста. Перед ним поправляють зачіски, підмальовують губи та роблять селфі. Хоча, дзеркало встановили, аби привернути увагу до занедбаних львівських подвір’їв.

Дзеркало на Краківській

Драбина в небо

Драбина прикріплена на будівлі культурно-мистецького центру «Дзига», і, щоб її помітити, потрібно підняти голову. Драбина символізує вихід із архітектурного тупіка, а залізти на неї ще не зважився жоден.

Драбина в небо

Годинник львівського часу

Годинник львівського часу (який відрізняється від київського на 24 хвилини), розташувався у кнайпі «Дім легенд».

Годинник львівського часу

Небо

На вулиці Вірменській є вказівник, який стверджує, що до неба звідти 12 метрів.

Небо

Місця для поцілунків

Романтичних місць у Львові немало, а для поцілунків є спеціально відведене. Його розташували на площі Катедральній поблизу оригінально облаштованої кав’ярні.

Місця для поцілунків

«Паранормальна» вулиця

Вулиця Архівна має безліч інших назв, через які є відомою серед львів’ян на гостей міста. Подейкують, на це впливає Лабораторія паранормальних явищ, яка знаходиться неподалік.

Насправді ж, назв вулиці, про які свідчать таблички на будинку, з кожним роком стає більше і це пов’язано з проведенням фестивалю незалежного кіно «Кінолев», який проходить з 2006 року у Львові. За традицією, кожного разу з-поміж видатних кінорежисерів обирають патрона фестивалю, і Архівну вулицю називають на честь цього режисера. Станом на зараз вулиця має аж сім назв.

«Паранормальна» вулиця

Дракон на стіні

Легенди розповідають, що колись у Львові жили дракони. Один із них і досі залишається у місті – він щовечора випускає з пащі вогонь, лякаючи львів’ян та гостей міста.

Але цей дракон безпечний для всіх, вогонь же, який він пускає, можна побачити щодня о 21:24 на вулиці Староєврейській.

Дракон на стіні

Карта Галичини

У провулку, який з’єднує площу Ринок та вулицю Староєврейську, на одній зі стін намальована мапа давньої Галичини. Влітку, коли дерева вкриті листям, її легко можна не помітити.

Карта Галичини

Автомобіль на даху

Автомобіль із пропелером та веслами розташувався на даху старовинної будівлі на Староєврейській. Зараз у будівлі розташувалась кнайпа, в якій стверджують, що на даху є авто мануально-гребного приводу, модель «ЕМІР» 1979року, на ходу.

Автомобіль на даху

Наталія БОЙЧЕНКО

“Хрущі” гудітимуть в Труша (відео)

10. 07. 2015

12 липня 2015 року, в неділю о 14.00, в приміщенні художньо-меморіального музею Івана Труша (відділ Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького), що знаходиться у Львові на вулиці Труша, 28, відбудеться концерт музичного гурту “Хрущі”.

До Вашої уваги – романтичні мелодії та лірична поезія на тлі полотен Івана Труша. Вам також буде запропоновано пізнавальну екскурсію по експозиції музею, під час якої Ви перегорнете сторінки творчої біографії митця, познайомитесь із найвідомішими полотнами та дізнаєтесь таємниці його життя та кохання.

Вартість квитків:

Для дорослих – 15,00 грн.
Для студентів – 10,00 грн.
Для учнів, пенсіонерів – 8,00 грн. (за наявності посвідчення)

Вартість екскурсійного обслуговування:
(для групи до 20 осіб)

Для дорослих – 50,00 грн.
Для студентів – 40,00 грн.
Для учнів, пенсіонерів – 30,00 грн. (за наявності посвідчення)
Сімейна екскурсія (до 8 осіб) – 40,00 грн.

Додаткову інформацію можна отримати за тел.: (032) 237 04 63, або моб. (050) 678 40 16

Роксоляна КОЗАК
завідувач Художньо-меморіального музею Івана Труша,
відділу Національного музею у Львові ім. А.Шептицького

В’язниця №2, або трагедія Замарстинова

9. 07. 2015

Українська історія, особливо її новітній період, сповнена трагічними та кривавими подіями. Чимало з них, нажаль, відбулось у Львові. Історична пам’ять сучасників пов’язує найжахливіші сторінки історії міста із певними місцями, яких маємо чимало – тюрма на Лонцького, львівське гетто, Вулецькі пагорби, “Бригідки”… Особливе місце у цьому сумному переліку посідає в’язниця на Замарстинові.

Один з корпусів в’язниці на Замарстинівській, 9. Фото 2015 року

Ділянка, де згодом постане в’язничний комплекс, одна з найдавніших у Львові, відома ще за часів князя Данила Галицького, який дарував ці землі вірменській громаді. Тут було розташовано два храми – Хреста, та Святого Стефана, при них був цвинтар та вірменський жіночий монастир…

У XVII сторіччі більшість ділянки перейшла у власність монахів-театинців. Згодом, у 1746 році театинці продали будинок ордену місіонерів.

Замарстинівська в’язниця. Фото до 1939 року

Під час секуляризаційної реформи цісаря Йосифа ІІ у 1784 році ченців-місіонерів виселили, а монастир закрили. Спочатку на території облаштували шпиталь, згодом т.з. малі касарні та гарнізонну тюрму, відому як Замарстинівська. Церкву Святого Хреста, яка була на подвір’ї колишнього монастиря, переобладнали на військову каплицю, а костел cв. Казимира, зведений місіонерами перебудували на гарнізонний суд.

Один з колишніх корпусів тюрми (старі Великі касарні) на Замарстинівській, 7. Фото 2015 року

У 1824 році, на місці розібраного храму, споруджено так звані Великі касарні (тепер це вулиця Замарстинівська, 7), тут розмістили військовий суд із власною в’язницею. Згодом, всі споруди об’єднаються у великий комплекс, що зайняв половину кварталу між вулицями Замарстинівською, Дмитра Детька, проспектом Чорновола та Під Дубом.

Перші дні німецької окупації, на задньому плані - Замарстинівська тюрма. Фото 1941 року — Перші дні німецької окупації, на задньому плані – Замарстинівська тюрма. Фото 1941 року

Після окупації 1939 року радянські слідчі органи пристосували в’язницю до своїх потреб, каплицю зачинили… В’язниця стала символом нової політики, у документах її позначали №2… Почалися репресії, внаслідок яких тюрма переповнилася політичними в’язнями…

Апогей трагедії розпочався із II Світовою війною. У червні 1941 року відступаючі енкаведисти знищили у дворі та підвалах близько 800 ув’язнених, замітаючи сліди їх захоронили на місці злочину. Нова, нацистська влада, з метою антирадянської та антисемітської агітації, відкрила тюрми для близьких та рідних замордованих в’язнів. У подвір’ї тюрми відбулася панахида за померлими…

Репресії єврейського населення під стінами Замарстинівської в’язниці. Фото 1941 року

Терор завжди породжує терор. Вміло продумана пропаганда спровокувала хвилю єврейських погромів… Згодом нацистський Голокост у Львові набрав обертів, які вже неможливо було зупинити… Замарстинівська в’язниця у цій машині смерті посідала одне з провідних місць…

Меморіал пам’яті жертв політичних репресій при одному з колишніх корпусів. Фото 2015 року

Після війни у приміщенні тюрми знаходилося пожежне училище. Пізніше на цій території розмістили школу міліції. За адресою Замарстинівська, 9, у будівлі колишньої в’язниці міститься правничий факультет Львівського державного університету внутрішній справ.

Перед будівлею в часи незалежності спорудили меморіальний комплекс пам’яті жертв політичних репресій, закатованих у Замарстинівській тюрмі.

Євгеній ІПАТОВ

Використані джерела:

http://lviv.biz/ , http://www.territoryterror.org.ua/ , http://www.pslava.info/

Історія та легенди Свірзького замку

9. 07. 2015

У с .Свірж Львівської обл., в надзвичайно мальовничій місцевості, розташована унікальна пам’ятка оборонної архітектури – Свірзький замок. Фортеця стоїть на пагорбі, що над ставком. Захищена водою з трьох боків, міцними стінами та оборонною вежею вона творить комплекс, який завдяки вдалому розміщенню та гармонії архітектурних форм є одним з найкрасивіших в Україні.

Свірзський замок, фото 2015 року — Свірзький замок, фото 2015 року

Історія замку

Більшість дослідників відносять першу згадку про Свірж до 1427 р., коли містечко відвідав польський король Владислав ІІ Ягайло. Однак журнал «Spotkania Świrzan», в якому описується історія Свіржа наводить більш ранню дату – 1416 р., саме тоді згадується поселення, що мало назву Szwyrzcz.

У 1443 р. Свірж стає власністю родини Романовських. Про саму родину мало що відомо, окрім того, що за їх наказом у 1449 р., немаленьке на той час місто було розмежоване на місто та село із однойменними назвами – Свірж. Деякі дослідники також вважають, що саме тоді в Свіржі могли виникнути перші оборонні укріплення на замковій горі.

В середині ХV ст. (орієнтовно в 1453 р.) місто переходить у власність родини Свірзьких. Враховуючи те, що поселення з такою назвою виникло задовго до володіння ним цього роду, можна припустити, що Свірзькі взяли собі таке прізвище оскільки Свірж був їхньою головною резиденцією.

Внутрішній двір Свірзського замку, фото 2015 року — Внутрішній двір Свірзького замку, фото 2015 року

Будівництво Свірзького замку розгорнулося за братів Андрея та Мартина Свірзьких. Ранній замок, побудований у 1482 р., мав квадратну в плані форму із сторонами приблизно 52х52 метри. На торцях споруди знаходилися 2 башти, з яких до наших днів збереглася лише одна. Про наявність другої башти говорять залишки симетричного в плані будови з потовщеними стінами під східною баштою і залишками південного фасаду. Східна башта була розібрана під час подальшої масштабної перебудови замку в ХVІІ столітті. Від інших споруджень старого замку до наших днів збереглися лише фрагменти стін нижніх ярусів. З трьох сторін замок захищали природні перешкоди, здебільшого болота, а з четвертої було викопано глибокий рів.

У 1530 р., ймовірно, завершився важливий етап перебудови і модернізації замкових приміщень. Оскільки з боку внутрішнього двору, над воротами, на кам’яній плиті вирізьблена дата «1530». Такі дати часто фіксували завершення якихось важливих етапів у формуванні архітектурних комплексів. Ця інформація особливо важлива тому, що про долю замку в ХVІ столітті практично нічого не відомо.

Вирізьблена на кам'яній плиті дата "1530" над воротами з внутрішнього двору — Вирізьблена на кам’яній плиті дата “1530” над воротами з внутрішнього двору

У 1641 р. місто разом із замком у Свірзьких викуповує Олександр Цетнер. З цього часу починається новий етап формування замкового комплексу. Саме тоді, в основному, сформувалися всі ті основні риси замку, які ми можемо бачити зараз.

Оскільки на той час замок застарів і вже не міг забезпечити належного захисту своєму власнику та містянам, то починається його радикальна перебудова. Є припущення, що для реконструкції замку було запрошено відомого архітектора Павла Гродзінського, автора проекту Королівського арсеналу у Львові. Після перебудови від старого замку залишилися лишень фундаменти, підвальні приміщення і фрагменти стін на рівні нижніх ярусів.

На початку ХІХ ст. Свірж належав Ігнацію Цетнеру – ботаніку, на честь котрого названо ним же й заснований львівський парк Цетнерівка на Личаківському передмісті (зараз ботанічний сад Львівського університету). Тому деякі історики вважають, що саме за Ігнація в Свіржі почав формуватися перший замковий парк та сад.

Ймовірно, Ігнацій був останнім з Цетнерів, який володів замком. І якщо роди Свірзьких та Цетнерів володіли замком досить довго, то починаючи з1840-х років власники укріплення змінюються доволі часто: Сєраковські, Катерина Старчевська, Тадеуш Віктор, Марія Іласєвич, Клавдія з Чайковських Тустановській гербу Gryf… Можливо саме тоді на стіні замку з’явилася постать міфічного грифону.

Зображення грифону на стіні Свірзського замку — Зображення грифону на стіні Свірзького замку

Так продовжувалося до 1907 р., коли власником замку стає генерал польської армії Роберт де Лямезан Салінс, який до 1930 р. доглядав за комплексом будівель. Оскільки змінивши велику кількість господарів замок почав занепадати генерал вміло реставрував його, прикрасивши інтер’єри творами мистецтва з власної колекції.

Власник Свірзького замку генерал Роберт Лямезан де Салінc, фото 1920-х років. Матеріали польського архіву «Narodowe Archiwum Cyfrowe»

Зі сходу та південного сходу біля замкової гори розташувався прекрасний парк площею близько 3 гектарів з доріжками та алеями загальною протяжністю близько 1 кілометра. Більшість доріжок були посипані гравієм і обсаджені по сторонах декоративними чагарниками. На південь від замку було посаджено фруктовий сад, а від костелу до замку простягнулася живописна алея, прикрашена рядами дерев і квітковими клумбами.

Ще одним цікавим спорудженням парку був так званий «Льодовик», вирубаний, згідно описів, що збереглися, в скелі. Використовували його в літній період для зберігання льоду та продуктів, які швидко псуються.

Катастрофічні наслідки для замку мала І Світова війна. 2 вересня 1914 р. садиба, підпалена російськими військами, згоріла разом з цінностями, родинними портретами і бібліотекою. Залишилися лише стіни та два камінні, прикрашені різьбленням каміни, а також окремі кам’яні деталі орнаментів, що прикрашали стіни.

Господарські ворота Свірзського замку, фото 2015 року — Господарські ворота Свірзького замку, фото 2015 року

Після війни граф Роберт знову зайнявся реставрацією, залучивши в якості робітників трьох російських військовополонених, які за збереженими малюнками та фотографіями відтворювали знищені портали, розетки та рослинні орнаменти на стелях. Лише дахи башт граф зробив вищими та більш бароковими.

На пам’ять про проведену реставрацію над зовнішнім порталом головних воріт замку встановили камінну меморіальну плиту із написом на латині: «HAEC-DOMUS-TEMPORE-BELLI-COMBUSTA-ANNO-DOMINI-MCMXVII-REEDIFICATA» («Цей дім під час війни згорів, в році Господньому 1917 відновлений»)

Меморіальна плита на головних воротах замку із написом на латині: «HAEC-DOMUS-TEMPORE-BELLI-COMBUSTA-ANNO-DOMINI-MCMXVII-REEDIFICATA»

Після смерті Роберта де Лямезана відновлення замку продовжив його зять – граф Тадеуш Комаровський, проводив роботи з реставрації аж до 1939 року.

З початком ІІ Світової війни і розподілом Польщі замок залишився без офіційного господаря.

В радянські часи замок використовувався як школа трактористів, пізніше тут планувалося влаштувати будинок творчості Союзу архітекторів, саме тому стан Свірзької фортеці цілком непоганий — в порівнянні з переважною більшістю українських замків-руїн. Щоправда, під час нескінченної та кволої реставрації (1973-1993) було дещо змінено внутрішнє планування споруди: замість просторих покоїв з’явилися маленькі кімнатки.

Внутрішні приміщення Свірзського замку, фото 2015 року — Внутрішні приміщення Свірзького замку, фото 2015 року

У 2009 р. Кабінет Міністрів України додав Свірзький замок до списку об’єктів, які можна передати в концесію – довгострокову оренду приватній особі на пільгових умовах. Новий власник, згідно закону, повинен відновити замок за власний кошт чи кошти інвесторів та має право на отримання доходу від використання пам’ятки архітектури.

Легенди замку

Ну, і який замок та й без легенд? Отже, давним-давно працювала у Свірзькому замку місцева дівчина. В ті часи ворог неодноразово підходив під фортечні стіни, мріючи захопити Свірж. Невідомо, яким чином дівчина змогла закрутити роман з ворожим солдатом, але що сталося — те сталося. Військо коханого взяло Свірж в осаду. Мрії про любощі засліпили дівчину — і вона відкрила своєму бусурманському соколу фортечну браму. Та не кохання чекало на нещасну: захопивши замок, загарбник скинув зрадницю у глибокий колодязь. Логіка зрозуміла: хто зрадив один раз, зрадить вдруге. От і лякають тепер місцеві мешканці туристів розповідями про тінь нещасної зрадниці, яка блукає фортецею, не знаходячи спокою — і, навчена гірким досвідом, закриває всі двері на своєму шляху.

Внутрішні переходи Свірзського замку, фото 2015 року — Внутрішні переходи Свірзького замку, фото 2015 року

За іншою версією, потопельниця була не зрадницею, а нещасною нареченою, яка так поспішала на власне весілля, що загнані коні скинули дівчину у воду.

Є й третій варіант: і не дівчина булла зрадницею, а юнак, і не в колодязь його кинули, а в землю по пояс закопали — і так й лишили помирати. Тепер от блукає, стогне, спати заважає.

Костел Успіння Богородиці

У 1494 р. Мартином та Андрієм Свірзькими було засновано римо-католицьку парафію в Свіржі та збудовано дерев’яний храм. Яким був його первісний вигляд невідомо. Споруда поруч з замком, постала на місці свого попередника 1546 р.

З 1566 р. при костел і працювала парафіяльна школа — перший навчальний заклад в Свіржі. У XVIII ст. діяло братство. А з 1787 р. Існував навіть свірзький деканат, під керівництвом якого було 10 парафій. Зокрема, Ходорів, Розділ, Підкамінь та Бібрка належали до цього деканату.

Щоправда, до наших днів готичний вигляд костелу не зберігся, а після численних та масштабних перебудов у ХVІІ-ХVІІІ ст. ми можемо бачити храм в ренесансному стилі, який стоїть біля замкової брами.

Збереглося достатньо багато документів про стан костелу в XVII-XVIII ст., на противагу ХІХ –ХХ ст. Хіба, що в 1934 р. з храму викрали старовинний келих та кілька обрусів — і місцевий слуга закону оцінив збитки в 4000 злотих. У вересні 1942 р. Німецькі окупанти зняли з храму обидва дзвони — на переплавку. 19 липня 1944 року, під час боїв за звільнення Львівщини, танковим снарядом влучило у сигнатурку храму, башточка і дах згоріли. В жовтні 1945 р. вікарій храму, Здіслав Семенець, та кілька місцевих римо-католиків покинули Свірж назавжди, взявши з собою образ богоматері з головного вівтаря, ще кілька ікон та найцінніше костельне начиння.

Костел Успіння Богородиці біля Свірзського замку, фото 2015 року — Костел Успіння Богородиці біля Свірзького замку, фото 2015 року

Зараз майно Успенського костелу зберігається в Гєралтові біля м. Болеславець, у місцевому костелі.

Те, що залишилося в свірзькій святині після війни, заради забавки спалили в 1950-х роках майбутні трактористи, які навчались у замку.

В радянські часи храм використовувався як склад, і лише в 1995 р. влада передала споруду місцевій греко-католицькій громаді.

Залишки старої оборонної вежі

У південно-західній частині замчища розташовані руїни старої оборонної вежі, яку декількома століттями раніше використовували як каплицю, а до цього башта відігравала певну роль в обороні замку.

В наші дні вежа збереглася на висоту 2-х ярусів (близько 6 метрів). У її нижньому ярусі видно автентичні бійниці. Бійниці 2-го ярусу розтесали у вікна, залишки яких можна побачити в наші дні. Також у кам’яній кладці помітні вкраплення цеглини, що, ймовірно, відносяться до більш пізнішого періоду її перебудови у каплицю.

Софія ЛЕГІН
вчений секретар Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові

Джерела: http://zamki-kreposti.com.ua, http://castles.com.ua

“Ілюзія чи реальність?” – відповідь у Таємній аптеці

9. 07. 2015

10, 11 та 12 липня 2015 року, у рамках фестивалю «Ніч у Львові» Таємна аптека, що знаходиться в приміщені аптеки “D.S.” у Львові на площі Соборній, 1, пропонує глядачам прем’єру ексклюзивної шоу-вистави «Ілюзія чи реальність».

Це історія відомого львівського науковця Збігнєва Дуніковського, яка сколихнула Львів у 30-тих роках ХХ століття. Пех, розпач, любов, надія, ідея, привид батька, аномальні явища, пігулки для щастя і справжній аптекарський «напій» – ось що чекає на глядача цієї ночі.

Герої вистави будуть створювати ілюзію і шукати свою реальність. Історія є історичним фактом, який описаний у газетах того часу, оформлена у сценічний варіант і поставлена режисером Майстерні «Мистецький простір» Уляною Мороз.

Час початку шоу:

10 липня 21:00, 22:00, 23:00, 00:00
11 липня 21:00, 22:00, 23:00, 00:00
12 липня 20:00, 21:00, 22:00, 23:00

Вартість вхідного квитка 80 грн, кількість місць обмежена!
Бронювання квитків за тел. (067) 3705698 (з 9:30 до 20:00)
Продаж квитків: в приміщені аптеки “D.S.” пл.Соборна 1

Довоєнна реклама на стінах сучасного Львова

8. 07. 2015

Зі стін львівських будинків проглядають написи, які раніше заміняли сучасні сітілайти, білборди та вивіски.

За радянських часів подібні пам’ятки знищували, замальовували і приховували за штукатуркою. Зараз же під час реставрації будинків їх очищують і зберігають. Сьогодні навіть деякі магазини і кав’ярні повертаються до старовинних традицій, рекламуючи свої заклади таким чином.

Відреставровані або видобуті з-під шару штукатурки написи на стінах перших поверхів будинків можна бачити у середмісті. Серед вивісок трапляються такі: «кав’ярня», «молочарня», «продукти», «хліб», «чай», «тканини» та ін.

Рекламна інформація на стінах часто записувалась кількома мовами – польською, івритом, ідіш, німецькою та українською. Це пояснюється полікультурністю довоєнного Львова. Найбільше написів були саме польською, яка домінувала і разом з німецькою була офіційною мовою цього регіону.

Вулиця Курбаса

Вулиця Наливайка

Проїзд Крива Липа

Пасаж Андреоллі

Вулиця Куліша

Вулиця Котлярська

Наталія БОЙЧЕНКО

Джерела: www.rukhpress.com.ua, pupzemli.org.ua

Площа Святого Теодора – одна з найстаріших у Львові

8. 07. 2015

У одній з найстаріших дільниць Львова – Краківському передмісті, до II Світової війни заселеного, переважно, єврейським населенням, на північ від центральної частини міста, розташовано давню площу, що носить ім’я Святого Теодора. Назва ця згадується від початку ХІХ століття на знак того, що до кінця XVIII сторіччя тут стояла однойменна українська церква.

Вид на забудову площі Святого Теодора. Фото 2015 року

Попри немалі розміри – 110 на 70 метрів – знайти цю затишну площу складно не тільки туристам, а й самим львів’янам. Знаходиться вона неподалік проспекту В’ячеслава Чорновола, й окреслена вуличками Медовою, Мулярською, Вугільною та Веселою. Також відомо, що другій половині ХІХ століття до площі належала вулиця Медоситні…

Громадські їдальні для збіднілих верств населення на площі Теодора. Фото років I Cвітової війни

Краківське передмістя у передвоєнному Львові завжди мало значний відсоток соціально незахищенного, збіднілого, люмпенізованого населення. Не рідкість тут був й кримінал… Однією з ознак дільниці до 1939 року були стихійні ринки-барахолки, люди торгували та спекулювали абсолютно всім, знаходили тут тимчасову роботу, виживали… Найбільшими серед цих торговиць були Кракідали (нині “Добробут”), площа Зернова (нині територія готелю “Львів”) та, власне, площа Святого Теодора…

Фрагмент площі Святого Теодора. Фото 2015 року

У роки I Світової війни давня площа стає одним з місць, де у Львові діяли великі соціальні пункти обігріву та харчування, їдальні. Цю мережу було утворено ініціативою магістрату та особисто президента міста Тадеуша Рутовського, з метою підтримати найменш захищені верстви львів’ян.

У часи радянські площа мала назву Центральна. Відомо, що протягом 1950-х – 1960-х років до складу площі входила вулиця Насосна. До кінця 1950-х тут надалі діяв продовольчий ринок…

Сцена на площі Святого Теодора. Фото до 1939 року

Забудовано площу 3 – і 4 – поверховими кам’яницями кінця XIX та початку XX сторіч у стилі класицизму і сецесії. Одна з найяскравіших споруд тут, це колишня хасидська синагога Якова Глянцера, тепер Львівське товариство єврейської культури імені Шолом-Алейхема, за адресою вулиця Вугільна,3.

Фрагмент площі у напрямку проспекту Чорновола. Фото 2015 року

Цьогоріч, в рамках “Майстерні міста”, було презентовано проект ревіталізації площі Теодора. Висадити нові дерева та поправити газон, позначити фундамент церкви окремим видом мощення, прокласти велосипедні маршрути для дітей, встановити вказівники – такі перші запропоновані кроки змін на цій давній площі…

Євгеній ІПАТОВ

Використані джерела:

http://www.pslava.info/ , https://uk.wikipedia.org , http://www.gazeta.lviv.ua/

Ніч музеїв у Львові – що можна побачити

8. 07. 2015

Родзинкою культурної програми липня традиційно стає «Ніч у Львові» – більше сотні нічних заходів впродовж вікенду. Традиційно у місті двічі на рік у липні та листопаді проходить промоційна акція «Ніч у Львові». В ці дні музеї, храми, галереї, театри залишаються відкритими до ночі та наповнюються цікавим культурним життям.

Цьогорічна «Ніч у Львові» відбудеться під гаслом духовності. Також кожен з трьох днів матиме свою тематику: театр, музика, кіно. Багато місць будуть відкриті вперше для загалу.

Програма фестивалю:

П’ятниця, 10 липня

19:00

Відкриття «Ночі у Львові»
Театр тіней «ДИВ», Пори року
пл. Ринок, 1
Вхід вільний

19:30

Авторська екскурсія з Ільком Лемком «Як воював Львів: облоги міста»
пл. Ринок, 1
Ціна: 30 грн. Попереднє бронювання за телефоном +38 050 241 92 46, +38 050 072 02 25

19:00 – 00:00

Шоколадні ночі на Музейній
Львівська свічкова мануфактура, пл. Музейна, 1
Програма:
19:00 – 24:00 – майстер-класи з виготовлення шоколадних свічок від “Львівської Свічкової Мануфактури”. Вартість – 100 грн.
19:00 – 24:00 – кава та шоколад при свічках у “Львівській Свічковій Мануфактурі”. Нічний Львів при свічках, романтична атмосфера, кава з виглядом на Домініканський Собор.

Ціна: 100 грн. Кількість місць обмежена. Попередній запис на майстер-класи за тел.: +38 (032) 2354227

19:30 – 00:00

Вперше екскурсія хорами та боковими навами хорів храму св.ап. Петра та Павла.
Гарнізонний храм ім. Петра і Павла, вул. Театральна, 11
Вихід на оглядовий майданчик храму (висота 20м).
До уваги: вихід з дітьми до 12 років заборонений
Ціна: 15 грн.

19:30 – 00:00

Екскурсії підземеллями храму Св. Апп. Петра і Павла
Гарнізонний храм ім. Петра і Павла, вул. Театральна, 11
Ціна: 15 грн.

19:30-03:00

Нічне Арт Барбекю на терасі LUFT`а. Концерт гурту Wszystko
вул. Коперника, 17, Гастропаб LUFT
На вас очікує барбекю-зона, нічний міні-ярмарок, майстер-класи, ігри на великому екрані, приємні смачні несподіванки і культурна програма:
21:00 вечірка на терасі та у клубі Underground
22:00, відбудеться кавовий майстер-клас
Вхід вільний

20.00-00.00

Візит на вежу храму Св. Ольги і Єлизавети
Храм Св. Ольги і Єлизавети. пл. Кропивницького 1
Ціна: 10 грн.

20.00

Вистава «Я йду, Христе» від ТМ “Театр у кошику»
Сюжет зосереджується на переломному моменті, коли молодий Роман Шептицький (у майбутньому митрополит Андрей, приймає рішення йти духовним шляхом.
Текстову основу вистави складають епістолярна повість Григорія Лужицького «Дванадцять листів о. Андрея Шептицького до матері» і фрагменти спогадів Софії Шептицької «Молодість і покликання Романа Шептицького».
Національний музей ім. А. Шептицького, вул. Драгоманова, 42
Вхід вільний

20.00

Екскурсія «Львів музичний»
Зустріч біля Успенської церкви, вул. Руська, 5/7
Ціна: 20 грн.

20.00, 20.30, 21.00, 21.30, 22.00, 22.30, 23.00, 23.30, 00.00

Екскурсії на вежу Ратуші
пл. Ринок,1
Вартість: 10 грн.

20:00, 21:00, 22:00

Екскурсія підземеллями «В гостях у князя Лева»
Музей історії релігії, пл. Музейна, 1
Ціна: 35 грн.

20:00

Майстер-клас з вітражного скла
Музей скла, пл. Ринок, 2
Ціна: 120,00 грн. Передоплата в розмірі 50% обов’язкова. Вартість воркшопу включає в себе виготовлення 1 фігури.

20.00

Екскурсія та виступ театру тіней «ДИВ» в офісі ПРаТ «Київстар»
вул. Городоцька, 226
Вхід вільний.
Реєстрацію завершено!

20.00

Виступ гурту Cover Jam та солодкий сюрприз у подарунок.
ТЦ «Роксолана», тераса ресторану «PartyFon», пл. Соборна, 14
А також телескоп на терасі.
Ціна: 50 грн.

20.00

Ексклюзивна екскурсія чудотворними іконами «Дорога правди та добра»
Зустріч на пл. Соборній (перед церквою Андрія)
Вхід вільний. Реєстрація на сайті

20.00, 20.30

Аудіо казка «Пригоди Львівських ельфів»
пл. Ринок, 1 (біля Чудо поїзда)
Ціна: дорослий квиток – 30грн, дитячий квиток – 20грн. Кількість місць – по 50 на кожен рейс. Попереднє бронювання за телефоном +38 050 241 92 46, +38 050 072 02 25.

20.00, 21.00

Аудіо екскурсія Чудо бусом «Великий центр»
Збір – пр. Свободи (Оперний театр)
Ціна: 45грн для дорослих, дитячий квиток 20грн. Кількість місць – по 50 на кожен рейс. Попереднє бронювання за телефоном +38 050 241 92 46, +38 050 072 02 25

20:00, 21:00, 22:00

Вірменські духовні співи та екскурсія собором
Вірменський кафедральний собор, вул. Вірменська,7
Ціна: 10 грн. Квитки можна придбати у храмі.

20:00

Екскурсія в Львівську Національну Академію Мистецтв
Львівська національна академія мистецтв, вул. Кубійовича, 38

21:00

Вистава «Чорнота» від театру «Намір»
Вхід на екскурсію вільний. Конт. номери: 032-253-35-12, 067-85-25-381
Ціна: 20 грн. Квитки можна придбати перед початком вистави.

20:00, 21:30, 23:00

Львівський театр історичних мініатюр. Театралізована екскурсія «Батярський Львів»
Зустріч на пр. Т.Шевченка. Напроти кафе «Вероніка»
Ціна: 40 грн

20.30

Танго спектакль «За лаштунками емоцій» від танцювального клубу Barrio de Palermo
Відділення Кредо Банку, вул. Ярослава Мудрого, 1
Вхід вільний.

20:30

Концерт гітариста Володимира Партики. Звучатимуть пісні автора з дебютного альбому «Красиві слова».Фотовиставка Світлани Зубович «Турецька мозаїка».
Кав’ярня галерея «Штука» вул. Котлярська, 8
Вхід вільний. Резервація столиків за телефоном 097 43 58 127, http://shtuka.net.ua/

20:30

Театральна майстерня Михала Влада. Вистава «Станція»
Музей зброї «Арсенал», вул. Підвальна, 5
Ціна: 10 грн.

21:00, 21:30, 22:00, 22:30

Екскурсія «Купальська ніч у гаю»
Музей народної архітектури та побуту, вул. Чернеча гора,1
Ціна: 70 грн.

21.00

«Крила ангела» О. Крилова. Театральна імпровізація за твором Ясунарі Кавабати «Елегія».
Перший український театр для дітей та юнацтва, мала сцена, вул. Гнатюка, 11
Тривалість вистави – 1 год. 10 хв. Режисер – Олена Крилова. Художник – Дарія Зав’ялова
Ціна: 35 грн.

21.00

Аудіо екскурсія «Львівські цікавинки»
пл. Ринок, 1 (біля Чудо поїзда)
Ціна : дорослий квиток – 30грн, дитячий квиток – 20грн. Кількість місць – 50. Попереднє бронювання за телефоном +38 050 241 92 46, +38 050 072 02 25.

21.00

Авторська екскурсія з Ільком Лемком «Львів – місто кохання»
пл. Ринок, 1
Ціна: 30грн/ос. Попереднє бронювання за телефоном +38 050 241 92 46, +38 050 072 02 25

21:00

Медіа-екскурсія “Хранителі спогадів Львова”
Місце зустрічі – біля входу до Туристичного центру Just Lviv It!, пл. Ринок, 10
Ціна: попередній продаж квитків – 65 грн/ос. перед початком туру – 80 грн/ос.
Попередня реєстрація та продаж квитків: Туристичний центр Just Lviv It!, пл. Ринок, 10, тел: 067 670 23 96

21:00, 21:30

КаваТур Чуттєво про каву! Відкрийте своє серце каві!
Місце зустрічі – біля входу до Львівської копальні кави, пл. Ринок, 10
Ціна: попередній продаж квитків – 65 грн/ос. перед початком туру – 80 грн/ос.
Попередня реєстрація та продаж квитків: Туристичний центр Just Lviv It!, пл. Ринок, 10, тел: 067 670 23 96

21:00, 22:00, 23:00, 00:00

Ексклюзивна шоу-вистава «Ілюзія чи реальність?»
Це історія відомого львівського науковця Збігнєва Дуніковського, яка сколихнула Львів у 30-тих роках ХХ століття. Пех, розпач, любов, надія, ідея, привид батька, аномальні явища, пігулки для щастя і справжній аптекарський «напій» – ось що чекає на глядача цієї ночі. Герої вистави будуть створювати ілюзію і шукати свою реальність. Історія є історичним фактом, який описаний у газетах того часу, оформлена у сценічний варіант і поставлена режисером Майстерні «Мистецький простір» Уляною Мороз.
Інтерактивний музей «Таємна аптека», пл. Соборна, 1
Ціна: 80 грн. (067) 370-56-98

21:00-06:00

Кіноніч у Парку культури
Парк культури ім. Б. Хмельницького, вул. Болгарська, 4

21:30

Екскурсія в Музей скла
Музей скла, пл. Ринок. 2
Ціна: дорослі – 20 грн., діти (від 10 до 16р.) та студенти – 10 грн. Діти до 10 років в супроводі дорослих безкоштовно.

21:30

Велоекскурсія «Парками Львова». Екскурсовод: Олеся Песоцька.
Місце зустрічі – площа Музейна, 1, пункт прокату veliki.ua №2
Ціна: попередній продаж квитків – 45 грн/ос.; перед початком туру – 60 грн/ос. додатково оплачується при потребі прокат велосипеда – 80 грн.
Кількість в групі до 20 осіб. У вартість екскурсії входить аудіо система.
Попередня реєстрація та продаж квитків: – офіс «Кумпель-тур», пл. Ринок, 16, 2 поверх, тел: (067) 674 74 72; – офіс veliki.ua (компанії «ВелоМандри»), вул. Словацького, 18 (у дворику),тел.: (050) 388 23 04, (098) 714 41 15; – на пунктах прокату велосипедів компанії veliki.ua (пл. Ринок, 1; просп. Свободи, 14; пл. Музейна,1)

21.30, 22:30, 23.30

Аудіо екскурсія Чудо поїздом «Малий центр»
пл. Ринок, 1 (біля Чудо поїзда)
Ціна : дорослий квиток – 35грн, дитячий квиток – 20грн. Кількість місць по 50 на кожен рейс. Попереднє бронювання за телефоном +38 050 241 92 46, +38 050 072 02 25

21:30, 22:00

Емоційна екскурсія “Нічна варта Львова”
Місце зустрічі – біля входу до музею-ресторації “Гасова лямпа”, вул. Вірменська, 20
Ціна: попередній продаж квитків – 65 грн/ос.; перед початком туру – 80 грн/ос.
Попередня реєстрація та продаж квитків: Туристичний центр Just Lviv It!, пл. Ринок, 10, тел: 067 670 23 96. Офіс “Кумпель-тур”, пл. Ринок, 16, 2 поверх, тел: 098 45 35 887

22.00

Пішохідна екскурсія «Бізнес по-львівськи», авторська екскурсія Оксани Василиці
Збір – площа Ринок, біля Чудо поїзда.
Ціна : дорослий квиток – 25грн. Кількість місць обмежена (до 40 осіб). Попереднє бронювання за телефоном +38 050 241 92 46, +38 050 072 02 25.

22:00, 22:30, 23:00, 23:30

Нічні екскурсії Личаківським цвинтарем
Музей «Личаківський цвинтар» вул. Пекарська, 95
Ціна: 25 грн. Квитки можна придбати в касах музею

22:00, 23:00

Прем’єра музичного та світлового дійства «Пори року»
Внутрішній дворик Ратуші (пл. Ринок, 1)
Спільного проект Театру тіней «Див» та диригента Ірини Вакуліної на цикл концертів Антоніо Вівальді «Пори року».
Ціна: 50 грн.

00.00

Екскурсія у кабінет міського голови від нічного бургомістра Львова
пл. Ринок, 1
Реєстрацію завершено!

00.00

Вистава «Колесо долі» від театру «І люди, і ляльки»
Підвали Преображенської церкви, вул. Краківська, 21
Вхід вільний

Субота, 11 липня

17:00

Реквієм за загиблими під Зеленопіллям
Гарнізонний храм Св. Апп. Петра іПавла
Вхід вільний

19.00

Симуляційна історична гра «Leopolis 1527: відродження з попелу»
Бібліотека ЛНУ ім. І.Франка (вул. Драгоманова)
Вхід вільний. Попередня реєстрація

19:00, 19:30

Ексклюзивна екскурсія чудотворними іконами «Дорога правди та добра»
Зустріч на пл. Соборній (перед церквою Андрія)
Вхід вільний. Потрібна реєстрація.
Реєстрацію завершено!

19:00-03:00

Нічне Арт Барбекю на терасі LUFT`а
вул. Коперника, 17, Гастропаб LUFT
На вас очікує барбекю-зона, нічний міні-ярмарок, майстер-класи, ігри на великому екрані, приємні смачні несподіванки і культурна програма:
19:00 концерт гуртів Джалапіта і Wszystko на терасі
Вхід вільний.

19:00 – 00:00

Шоколадні ночі на Музейній
Львівська свічкова мануфактура, пл. Музейна, 1
Програма:
19:00 – 24:00 – виготовлення шоколадних скульптур
19:00 – 24:00 – майстер-класи з виготовлення шоколадних свічок від “Львівської Свічкової Мануфактури”. Вартість – 100 грн.
19:00 – 24:00 – кава та шоколад при свічках у “Львівській Свічковій Мануфактурі”. Нічний Львів при свічках, романтична атмосфера, кава з виглядом на Домініканський Собор.
Ціна: 100 грн. Кількість місць обмежена. Попередній запис на майстер-класи за тел.: +38 (032) 2354227

19:30

Авторська екскурсія з Ільком Лемком «Як воював Львів: облоги міста»
пл. Ринок, 1
Ціна: 30грн/ос. Попереднє бронювання за телефоном +38 050 241 92 46, +38 050 072 02 25.

19:30 – 00:00

Вперше екскурсія хорами та боковими навами хорів храму св.ап. Петра та Павла.
Гарнізонний храм ім. Петра і Павла, вул. Театральна, 11
Вихід на оглядовий майданчик храму (висота 20м).
До уваги: вихід з дітьми до 12 років заборонений
Ціна: 15 грн.

19:30 -00:00

Екскурсії підземеллями храму Св. Апп. Петра і Павла
Гарнізонний храм ім. Петра і Павла, вул. Театральна, 11
Ціна: 15 грн.

20:00

Ексклюзивний майстер -клас “Світловий олівець”від Сергія Кустовського – члена національної спілки художників України
вул. Князя Романа, 6, Фото-кафе «Фіксаж»
У темряві при відкритому об’єктиві контури предметів наче вимальовуються спеціальним променем світла. На кожен елемент виділяється чітко визначена кількість секунд чи навіть хвилин. Порушення бодай на хвильку норми погрожує браком — розмитістю форм. Перевага такого методу в тому, що автор може режисерувати знімки, відтворювати композиції на власний смак, виділяючи одне й приховуючи від ока інше (адже невисвітлені елементи стають невидимими). Двічі повторити один і той же кадр просто неможливо.
Вхід вільний

20.00

Показ анімованих короткометражних фільмів від Media-Arts Lab.
Львівська національна академія мистецтв, вул. Кубійовича, 38

21:00

Концерт класичної музики в виконанні мистецької спільноти «CollegiumMusicum».
Вхід вільний

20.00-00.00

Візит на вежу храму Св. Ольги і Єлизавети
Храм Св. Ольги і Єлизавети. пл. Кропивницького 1
Ціна: 10 грн.

20.00, 21.00

Екскурсія в храм Всіх Святих Святопокровського жіночого монастиря (монастир Бенедиктинок) та візит в найбільший музей української писанки
Храм Всіх Святих, вул. Вічева, 2
Вхід вільний

20.00

Виступ гурту Перекоти Поле
Національний музей ім. А. Шептицького, вул. Драгоманова, 42
Вхід вільний

20:00

Майстер-клас з вітражного скла
Музей скла, пл. Ринок, 2
Ціна: 120,00 грн. Передоплата в розмірі 50% обов’язкова. Вартість воркшопу включає в себе виготовлення 1 фігури.

20:00

Прем’єра танго-спектаклю «За лаштунками емоцій». Школа аргентинського танго “Barrio de Palermo”. Майстер – клас з аргентинського танго.
«Порохова Вежа», вул. Підвальна, 4
Ціна: 40 грн. Попередня резервація за тел. 067 92 23 575

20.00, 20.30, 21.00, 21.30, 22.00, 22.30, 23.00, 23.30, 00.00

Екскурсії на вежу Ратуші
пл. Ринок,1
Вартість: 10 грн.

20:00

Богдан Весоловський і музика львівського ретро. Музичний вернісаж за участю Лілії Коструби (сопрано), Роксоляни Пасічник (слово)
Музей Соломії Крушельницької вул. С. Крушельницької, 23
Ціна: 20 грн.

20:00

Концерт камерної музики за участі квартету учнів школи тел. С. Крушельницької.
Виставка «Музей. Скульптура 90-х років» – бронзові твори найкращих скульпторів
Галерея «Зелена канапа» вул. Вірменська, 7
Ціна: 30 грн.

20:00-00:00

Ніч шопінгу у ТЦ «Магнус» – знижки до -80% та запальна музика
21:00 шоу-програма для дітей від наукової лабораторії “Відкривайко”
22:00 шоу- програма для дорослих від наукової лабораторії “Відкривайко”
ТЦ «Магнус», вул. Шпитальна 1. Вхід вільний

20.00, 20.30

Аудіо казка «Пригоди Львівських ельфів»
пл. Ринок, 1 (біля Чудо поїзда)
Ціна: дорослий квиток – 30грн, дитячий квиток – 20грн. Кількість місць – по 50 на кожен рейс. Попереднє бронювання за телефоном +38 050 241 92 46, +38 050 072 02 25.

20:00, 21:00, 22:00

Вірменські духовні співи та екскурсія собором
Вірменський кафедральний собор. Вул. Вірменська,7
Ціна:10 грн. Квитки можна придбати у храмі

20:00, 21:30, 23:00

Львівський театр історичних мініатюр. Театралізована екскурсія «Батярський Львів»
Зустріч на тел. Т. Шевченка. Напроти кафе «Вероніка»
Вартість: 40 грн.

20:00

Акустичний виступ гурту «Not Clean Head»
Музей зброї «Арсенал», вул. Підвальна, 5
Ціна: 20 грн.

20:30

“Історія кохання Богдана Весоловського в піснях” виконує гурт “Бонді”
У складі гурту – Олена Крилова, Христина Сапа, Леся Шкап’як, Ігор Красіцький та Сергій Зеленський.
Палац Бандінеллі пл. Ринок,2
Ціна: 20 грн.

20:00, 20:30

Екскурсія найстарішими церквами Львова “Княжий Львів”
Початок від Лялькового театру
На 20:00 місць не має!
Ціна: 20 грн.

21.00

Іронічна комедія «Небезпечна гра»
Перший Український театр для дітей та юнацтва (вул. Гнатюка, 11)
Ціна: 35 грн.

20.00, 21.00

Аудіо екскурсія Чудо бусом «Великий центр»
Збір – тел. Свободи (Оперний театр)
Ціна: 45грн для дорослих, дитячий квиток 20грн. Кількість місць – по 50 на кожен рейс. Попереднє бронювання за телефоном +38 050 241 92 46, +38 050 072 02 25

20:30

Фортепіанний концерт Насті Миронюк: «Фортепіано і слово – моя зброя, мої чари, мій дар». Фотовиставка Світлани Зубович «Турецька мозаїка».
Кав’ярня галерея «Штука» вул. Котлярська, 8
Вхід вільний. Резервація столиків за телефоном 097 43 58 127, http://shtuka.net.ua/

21:00-06:00

Кіноніч у Парку культури
Парк культури м.. Б. Хмельницького, вул. Болгарська, 4
Вхід вільний.

21:00, 21:30, 22:00, 22:30

Екскурсія «Купальська ніч у гаю»
Музей народної архітектури та побуту «Шевченківський гай», вул. Чернеча гора, 1
ціна: 70 грн.

21:00, 22:00, 23:00, 00:00

Ексклюзивна шоу- вистава “Ілюзія чи реальність?”
Це історія відомого львівського науковця Збігнєва Дуніковського, яка сколихнула Львів у 30-тих роках ХХ століття. Пех, розпач, любов, надія, ідея, привид батька, аномальні явища, пігулки для щастя і справжній аптекарський «напій» – ось що чекає на глядача цієї ночі. Герої вистави будуть створювати ілюзію і шукати свою реальність. Історія є історичним фактом, який описаний у газетах того часу, оформлена у сценічний варіант і поставлена режисером Майстерні «Мистецький простір» Уляною Мороз.
Інтерактивний музей ” Таємна аптека” пл. Соборна 1
Ціна: 80 грн. (067) 370-56-98

21.00

Авторська екскурсія з Ільком Лемком «Львів – місто кохання»
пл. Ринок, 1
Ціна: 30грн/ос. Попереднє бронювання за телефоном +38 050 241 92 46, +38 050 072 02 25

21:00

Аудіо екскурсія «Львівські цікавинки»
пл. Ринок, 1 (біля Чудо поїзда)
Ціна : дорослий квиток – 30грн, дитячий квиток – 20грн. Кількість місць – 50. Попереднє бронювання за телефоном +38 050 241 92 46, +38 050 072 02 25.

21:00

Медіа-екскурсія “Хранителі спогадів Львова”
Місце зустрічі – біля входу до Туристичного центру Just Lviv It!, пл. Ринок, 10
Ціна: попередній продаж квитків – 65 грн/ос. перед початком туру – 80 грн/ос.
Попередня реєстрація та продаж квитків: Туристичний центр Just Lviv It!, пл. Ринок, 10, тел: 067 670 23 96

21.30, 22:30, 23.30

Аудіо екскурсія Чудо поїздом «Малий центр»
пл. Ринок, 1 (біля Чудо поїзда)
Ціна : дорослий квиток – 35грн, дитячий квиток – 20грн. Кількість місць по 50 на кожен рейс. Попереднє бронювання за телефоном +38 050 241 92 46, +38 050 072 02 25

21:00, 21:30

КаваТур Чуттєво про каву! Відкрийте своє серце каві!
Місце зустрічі – біля входу до Львівської копальні кави, пл. Ринок, 10
Ціна: попередній продаж квитків – 65 грн/ос. перед початком туру – 80 грн/ос.
Попередня реєстрація та продаж квитків: Туристичний центр Just Lviv It!, пл. Ринок, 10, тел: 067 670 23 96

21:30

Велоекскурсія «Львів на колесах»
Місце зустрічі – площа Музейна, 1, пункт прокату veliki.ua №2
Попередня реєстрація та продаж квитків: офіс «Кумпель-тур», пл. Ринок, 16, 2 поверх, тел: (067) 674 74 72; офіс veliki.ua (компанії «ВелоМандри»), вул. Словацького, 18 (у дворику), тел.: (050) 388 23 04, (098) 714 41 15; на пунктах прокату велосипедів компанії veliki.ua (пл. Ринок, 1; просп. Свободи, 14; пл. Музейна,1)
Ціна: попередній продаж квитків – 45 грн/ос; перед початком туру – 60 грн/ос. додатково оплачується при потребі прокат велосипеда – 80 грн. Кількість в групі до 20 осіб.

21:30

Екскурсія в Музей скла
Музей скла, пл. Ринок, 2
Ціна: дорослі – 20 грн., діти (від 10 до 16р.) та студенти – 10 грн. Діти до 10 років в супроводі дорослих безкоштовно.

21:30, 22:00

Емоційна екскурсія “Нічна варта Львова”
Місце зустрічі – біля входу до музею-ресторації “Гасова лямпа”, вул. Вірменська, 20
Ціна: попередній продаж квитків – 65 грн/ос.; перед початком туру – 80 грн/ос.
Попередня реєстрація та продаж квитків: Туристичний центр Just Lviv It!, пл. Ринок, 10, тел: 067 670 23 96. Офіс “Кумпель-тур”, пл. Ринок, 16, 2 поверх, тел: 098 45 35 887

22:00, 22:30, 23:00, 23:30

Нічні екскурсії Личаківським цвинтарем
Музей «Личаківський цвинтар» вул. Пекарська, 95
Ціна: 25 грн. Квитки можна придбати в касах музею

22.00

Пішохідна екскурсія «Бізнес по-Львівськи», авторська екскурсія Оксани Василиці

Збір – площа Ринок, біля Чудо поїзда.
Ціна : дорослий квиток – 25грн. Кількість місць обмежена (до 40 осіб). Попереднє бронювання за телефоном +38 050 241 92 46, +38 050 072 02 25.

22:00-23:00

JazzHour Вечір романтики та джазу (у рамках Сніданкового ярмарку)
Ротонда у парку Франка
Вхід вільний

22:00

Ніч Хічкова у Львівському кіноцентрі
Львівський кіноцентр, вул. В. Великого, 14а

22:00, 23:00

Прем’єра музичного та світлового дійства «Пори року»
Спільного проект Театру тіней «Див» та диригента Ірини Вакуліної на цикл концертів Антоніо Вівальді «Пори року».
Внутрішній дворик Ратуші (пл. Ринок, 1)
Ціна: 50 грн.

23:00

Виступ кавер гурту Red Sneakers
Ротонда у парку Франка
Вхід вільний

23:00

Виступ гурту Fagotissimo
Італійський дворик, пл. Ринок, 6
Вхід вільний

Неділя, 12 липня

19:00

Концерт за участю Лесі Шкап”як та Олени Крилової під назвою “Кохання Богдана Веселовського в піснях» гурт “Бонді”
Фото-кафе «Фіксаж», вул. Князя Романа, 6
Вхід вільний

19:00-03:00

Нічне Арт Барбекю на терасі LUFT`а
вул. Коперника, 17, Гастропаб LUFT
На вас очікує барбекю-зона, нічний міні-ярмарок, майстер-класи, ігри на великому екрані, приємні смачні несподіванки і культурна програма:
21:00 Кінопоказ
Вхід вільний

19:00 – 00:00

Шоколадні ночі на Музейній
Львівська свічкова мануфактура, пл. Музейна, 1
Програма:
19:00 – 24:00 – майстер-класи з виготовлення шоколадних свічок від “Львівської Свічкової Мануфактури”. Вартість – 100 грн.
19:00 – 24:00 – кава та шоколад при свічках у “Львівській Свічковій Мануфактурі”. Нічний Львів при свічках, романтична атмосфера, кава з виглядом на Домініканський Собор.
Ціна: 100 грн. Кількість місць обмежена. Попередній запис на майстер-класи за тел.: +38 (032) 2354227

19:00, 19:30

Ексклюзивна екскурсія чудотворними іконами «Дорога правди та добра»
Зустріч на пл. Соборній (перед церквою Андрія)
Вхід вільний. Потрібна реєстрація.
Реєстрацію завершено!

19:30

Авторська екскурсія з Ільком Лемком «Як воював Львів: облоги міста»
пл. Ринок, 1
Ціна: 30грн/ос. Попереднє бронювання за телефоном +38 050 241 92 46, +38 050 072 02 25.

19:30 – 00:00

Вперше екскурсія хорами та боковими навами хорів храму св.ап. Петра та Павла.
Гарнізонний храм ім. Петра і Павла, вул. Театральна, 11
Вихід на оглядовий майданчик храму (висота 20м).
До уваги: вихід з дітьми до 12 років заборонений
Ціна: 15 грн.

19:30 – 00:00

Екскурсії підземеллями храму Св. Апп. Петра і Павла
Гарнізонний храм ім. Св. Апп. Петра і Павла, вул. Театральна, 11
Ціна: 15 грн.

20.00, 21.00

Екскурсія в храм Всіх Святих Святопокровського жіночого монастиря (монастир Бенедиктинок) та візит в найбільший музей української писанки
Храм Всіх Святих, вул. Вічева, 2
Вхід вільний

20.00-00.00

Візит на вежу храму Св. Ольги і Єлизавети
Храм Св. Ольги і Єлизавети. пл. Кропивницького 1
Ціна: 10 грн.

20:00

Літературний вечір «Нас. Троє». Фотовиставка Світлани Зубович «Турецька мозаїка».
Кав’ярня галерея «Штука», вул. Котлярська, 8
Вхід вільний. Резервація столиків за телефоном 097 43 58 127, http://shtuka.net.ua/

20:00

Майстер-клас з вітражного скла
Музей скла, пл. Ринок, 2
Ціна: 120,00 грн. Передоплата в розмірі 50% обов’язкова. Вартість воркшопу включає в себе виготовлення 1 фігури./

20.00, 22.00. 00.00

Допрем’єрний показ українського фільму “Політ золотої мушки”. Українська наївна комедія.
Підземелля Львівської Ратуші, пл. Ринок, 1
Ціна: 30 грн.

20:00

Прем’єра танго-спектаклю «За лаштунками емоцій». Школа аргентинського танго “Barrio de Palermo”. Майстер – клас з аргентинського танго.
«Порохова Вежа», вул. Підвальна, 4
Ціна: 40 грн. Попередня резервація за тел. 067 92 23 575

20:00, 21:00, 22:00

Вірменські духовні співи та екскурсія собором
Вірменський кафедральний собор, Вул. Вірменська, 7
Ціна:10 грн. Квитки можна придбати у храмі

20.00, 20.30, 21.00, 21.30, 22.00, 22.30, 23.00, 23.30, 00.00

Екскурсії на вежу Ратуші
пл. Ринок,1
Вартість:10 грн.

20:00

Неофіційний А. Кос-Анатольський Музичний вернісаж за участю Лілії Коструби (сопрано), Мар’яни Зубеляк (слово)
Музей Соломії Крушельницької вул. С. Крушельницької, 23
Ціна: 20 грн.

20:00

Концерт камерної музики за участі квартету учнів школи ім. С. Крушельницької.
Виставка “Музей. Скульптура 90-х років” – бронзові твори найкращих скульпторів
Галерея “Зелена канапа” вул. Вірменська 7
Ціна: 30 грн.

20:00, 21:00, 22:00, 23:00

Ексклюзивна шоу-вистава “Ілюзія чи реальність?”
Це історія відомого львівського науковця Збігнєва Дуніковського, яка сколихнула Львів у 30-тих роках ХХ століття. Пех, розпач, любов, надія, ідея, привид батька, аномальні явища, пігулки для щастя і справжній аптекарський «напій» – ось що чекає на глядача цієї ночі. Герої вистави будуть створювати ілюзію і шукати свою реальність. Історія є історичним фактом, який описаний у газетах того часу, оформлена у сценічний варіант і поставлена режисером Майстерні «Мистецький простір» Уляною Мороз.
Інтерактивний музей ” Таємна аптека”, пл. Соборна 1
Ціна: 80 грн. (067) 370-56-98

20:00, 21:30, 23:00

Львівський театр історичних мініатюр. Театралізована екскурсія «Батярський Львів»
Зустріч на пр. Т. Шевченка. Напроти кафе «Вероніка»
Вартість: 40 грн.

20.00, 20.30

Аудіо казка «Пригоди Львівських ельфів»
пл. Ринок, 1 (біля Чудо поїзда)
Ціна: дорослий квиток – 30грн, дитячий квиток – 20грн. Кількість місць – по 50 на кожен рейс. Попереднє бронювання за телефоном +38 050 241 92 46, +38 050 072 02 25.

20.00, 21.00

Аудіо екскурсія Чудо бусом «Великий центр»
Збір – пр. Свободи (Оперний театр)
Ціна: 45грн для дорослих, дитячий квиток 20грн. Кількість місць – по 50 на кожен рейс. Попереднє бронювання за телефоном +38 050 241 92 46, +38 050 072 02 25

21:00

Кінопоказ про вуличне мистецтво на пл. Старий Ринок
пл. Старий Ринок
Разом спробуємо дізнатись більше про історію виникнення вуличного мистецтва, його елементи та прояви у міському просторі. Запрошуємо взяти участь усіх бажаючих. Беріть з собою каремати, печиво та чай та до зустрічі на Старому ринку.
Вхід вільний

21:00

Музика бароко та XX ст (мистецька спільнота Collegium Musicum)
Палац Бандінеллі, пл. Ринок, 2
Наталя Кожушко – флейта.
Вхід вільний

21:00

Виступ етно-хору «Етерія»
вул. Івана Франка, 154, Державний меморіальний музей Михайла Грушевського
Вхід вільний

21:00

Концерт органної музики у фоє Львівської обласної філармонії.
Львівська обласна філармонія, вул. Чайковського, 7
Орган – Олена Мацелюх, Програма: Й. Бах, А. Майї, Л. В’єрна, О. Мессіана, А. Вівальді.
Ціна: 20 грн.

21:00-06:00

Кіноніч у Парку культури
Парк культури ім. Б. Хмельницького, вул. Болгарська, 4
Вхід вільний

21:00

Медіа-екскурсія “Хранителі спогадів Львова”
Місце зустрічі – біля входу до Туристичного центру Just Lviv It!, пл. Ринок, 10
Ціна: попередній продаж квитків – 65 грн/ос. перед початком туру – 80 грн/ос.
Попередня реєстрація та продаж квитків: Туристичний центр Just Lviv It!, пл. Ринок, 10, тел: 067 670 23 96

21:00, 21:30

КаваТур Чуттєво про каву! Відкрийте своє серце каві!

Місце зустрічі – біля входу до Львівської копальні кави, пл. Ринок, 10
Ціна: попередній продаж квитків – 65 грн/ос. перед початком туру – 80 грн/ос.
Попередня реєстрація та продаж квитків: Туристичний центр Just Lviv It!, пл. Ринок, 10, тел: 067 670 23 96

21:00

“Ніч українського кіно в CoMMuna”
Антикафе “CoMMuna”, вул. Галицька, 1, 2-й поверх
Ціна: 52 грн.

21:00

Аудіо екскурсія «Львівські цікавинки»
пл. Ринок, 1 (біля Чудо поїзда)
Ціна : дорослий квиток – 30грн, дитячий квиток – 20грн. Кількість місць – 50. Попереднє бронювання за телефоном +38 050 241 92 46, +38 050 072 02 25.

21.00

Авторська екскурсія з Ільком Лемком «Львів – місто кохання»
пл. Ринок, 1
Ціна: 30грн/ос. Попереднє бронювання за телефоном +38 050 241 92 46, +38 050 072 02 25

21:30

Екскурсія в Музеї скла
Музей скла, пл. Ринок, 2
Ціна: дорослі – 20 грн., діти (від 10 до 16р.) та студенти – 10 грн. Діти до 10 років в супроводі дорослих безкоштовно.

21:30

Велоекскурсія «Роверова атракція». Екскурсовод: Білецька Анна
Місце зустрічі – площа Музейна, 1, пункт прокату veliki.ua №2
Попередня реєстрація та продаж квитків: офіс «Кумпель-тур», пл. Ринок, 16, 2 поверх, тел: (067) 674 74 72; офіс veliki.ua (компанії «ВелоМандри»), вул. Словацького, 18 (у дворику), тел.: (050) 388 23 04, (098) 714 41 15; на пунктах прокату велосипедів компанії veliki.ua (пл. Ринок, 1; просп. Свободи, 14; пл. Музейна,1)
Ціна: попередній продаж квитків – 45 грн/ос; перед початком туру – 60 грн/ос. Додатково оплачується при потребі прокат велосипеда – 80 грн.
Кількість в групі до 20 осіб. У вартість екскурсії входить аудіо система.

21.30, 22:30, 23.30

Аудіо екскурсія Чудо поїздом «Малий центр»
пл. Ринок, 1 (біля Чудо поїзда)
Ціна : дорослий квиток – 35грн, дитячий квиток – 20грн. Кількість місць по 50 на кожен рейс. Попереднє бронювання за телефоном +38 050 241 92 46, +38 050 072 02 25

21:30, 22:00

Емоційна екскурсія “Нічна варта Львова”
Місце зустрічі – біля входу до музею-ресторації “Гасова лямпа”, вул. Вірменська, 20
Ціна: попередній продаж квитків – 65 грн/ос.; перед початком туру – 80 грн/ос.
Попередня реєстрація та продаж квитків: Туристичний центр Just Lviv It!, пл. Ринок, 10, тел: 067 670 23 96. Офіс “Кумпель-тур”, пл. Ринок, 16, 2 поверх, тел: 098 45 35 887

22:00

Вечір джазу у Львівській філармонії Академічний інструментальний ансамбль «Високий Замок» разом із Ольгою Фенюк, Іванкою Комаревич, Михайлом Олійником та Сергієм Гуріном
Львівська обласна філармонія, вул. Чайковського, 7
Тонке поєднання вишуканого академічного виконання з цікавими неординарними аранжуваннями та легкими джазовими імпровізаціями принесуть справжню естетичну насолоду поціновувачам її величності «Музики».
У програмі: твори Й.С.Баха, Г.Ф.Генделя, М. Вербицького, І.Соневицького та ін.
Ціна: 20 грн.

22.00

Пішохідна екскурсія «Бізнес по-Львівськи»
Збір – площа Ринок, біля Чудо поїзда.
Авторська екскурсія Оксани Василиці.
Ціна : дорослий квиток – 25грн. Кількість місць обмежена (до 40 осіб). Попереднє бронювання за телефоном +38 050 241 92 46, +38 050 072 02 25.

22:00, 23:00

Прем’єра музичного та світлового дійства «Пори року»
Внутрішній дворик Ратуші (пл. Ринок, 1)
Спільного проект Театру тіней «Див» та диригента Ірини Вакуліної на цикл концертів Антоніо Вівальді «Пори року».
Ціна: 50 грн.

22:30

Показ короткометражок Wizz-Art
Італійський дворик, пл. Ринок, 6
Вхід вільний

Наш мецеанат годинник Casio G-Shock допоможе вам правильно спланувати час і встигнути на найцікавіші події цьогорічного фестивалю.

Резиденція Львівських Архієпископів або тернистий шлях культових споруд

7. 07. 2015

Кожному львів’янину відомий собор св. Юра. Крім собору тут знаходиться ще й Курія (адміністрація) Греко-Католицької Церкви, Римсько-Католицька Церква теж має таку установу, але мало-кому відоме місце її розташування а тим паче, що довелось пережити цій будівлі за останні сто років.

Резиденція Архієпископів, львівських митрополитів латинського обряду у Львові, була збудована на підвищенні неподалік так званих Губернаторських Валів в середині XIX століття стараннями видатного благодійника, шанованого архієпископа львівської архідієцезії Францішека Піштека.

Фасад Митрополичої Курії Львівської Архідієцезії РКЦ в Україні.

Cвого часу історик і краєзнавець Антоні Шнайдер стверджував, що за давніми міськими документами саме в цьому місці, наданому 1376 року королем Владиславом Опольським, був розташований будинок львівського архієпископа Мацея.

Будівля містить у собі риси кількох архітектурних стилів. Палац був спроектований відомим архітектором Йоганом Зальцманом в стилі бідермаєру (перехідний стиль між класицизмом та романтизмом).

Будівля Карітасу, до війни тут була конюшня, а за радянських часів - гаражі для вантажівок. — Будівля Карітасу, до війни тут була конюшня, а за радянських часів – гаражі для вантажівок.

Розпочалось будівництво величного особняку у 1840 році. Дизайн будинку був завершений в 1844 році. Церемонія відкриття відбулася в травні 1844 року, палац був освячений архієпископом Францом де Паула Піштеком, який перебував в ньому недовго. В неділю, 1 лютого 1846 року, архієпископ-будівничий відійшов у вічність, але ще перед цим встиг придбати у власність давнішу резиденцію на площі Ринок, яка після добудови третього поверху була подарована малій семінарії.

Весь комплекс будівель нової резиденції був надзвичайно вражаючим. Палац мав портик з балконом і мансардою зі статуями єпископів.

У приміщеннях першого поверху були розташовані канцелярія, цінний архів консисторії, найдавніший документ в якому був датований 1526 роком, зал засідань, помешкання канцлера та капелана. На другому поверсі містилося помешкання архиєпископа. Третій поверх через постійні перетяги майже не використовувався – тут були розташовані дві гостьові кімнати та три великих зали.

У 1886 році палац відреставрували і його вигляд змінився. Було усунено портик, і фігури святих. Окрім резиденції архиєпископів, в будівлі знаходилось також видавництво «Бібліотека Релігійна», дієцезіальний музей ім. Я. Длугоша.

На початку Другої світової війни, вже в грудні 1939 року з палацу, після попередньої ліквідації семінарії, перетвореної в Інститут медицини, був вигнаний архиєпископ Болеслав Твардовський. З тих пір почалося систематичне знищення цієї будівлі.

З приходом німецьких військ, 4 липня 1941 року, архієпископ Твардовський повертається у пограбовану резиденцію. Та із закінченням війни священників остаточно виганяють і з 1944-1945 років тут працювє військова медична установа. Будинок поступово руйнується, а у 1972 році тут починає свою роботу Науково-дослідний інститут “Система”. У святинях встановлюються верстати, проводяться різні досліди, у підвалі оздоблюють хімічну лабораторію.

Обладнання на третьому поверсі.

Станки у приміщенні.

Підвал будівлі.

Станки у приміщенні.

Двір інституту.

Укріплення фундаменту, радянські часи.

Фасад за радянських часів.

2 червня 2001 року, Кабінет Міністрів України видає ухвалу №628, у якій йдеться про віддання резиденції Латинській Церкві Львівської Архідієцезії до 1 січня 2005 року, а 21 червня була вже підписана угода про поступове повернення будівлі Церкві.

23-27 червня 2001 року до України завітав Папа Іван Павло ІІ, в часі цього візиту Папа завітав до резиденції Архієпископів, де директор ДНДІ “Система” Василь Васильович Паракуда вручив Святішому Отцеві Акт повернення Львівській Архідієцезії її колишньої власності. Разом з тим “Система” продовжувала перебувати у цьому домі ще до 2 лютого 2005 року.

Реставраційній ні роботи.

У дворі в часи реставрації.

Реставраційні роботи в брамі будівлі.

Реставраційній ні роботи.

22 листопада 2008 року в кафедральному храмі Львова з рук митрополта-сеньйора кардинала Мар’яна Яворського передано пасторал новому львівському митрополиту Мечиславу Мокшицькому. З цього моменту починається новий виток у відновлені будівлі, адже тут не проводилось жодних ремонтів починаючи з 1946 року. За радянських часів було суттєво пошкоджено багато приміщень, знищено старовинний паркет на підлозі, деякі стіни доведено до такого стану, що їх довелось перебудовувати.