Сьогодні до уваги читачів 10 цікавих фактів про львівське Знесіння, колишнє підміське село, згодом – передмістя, тепер – частина Львова з найбільшим зеленим масивом, де можна побачити рідкісні степові рослини, скам’янілі залишки морської фауни, вкриті лісом горби та озеро у долині.
- Ніде більше на території Львова, навіть у найстаршій його частині не виявлено таких давніх слідів наших предків. Крім свідчень про поселення з ІV-ІІ ст. до н.е. тут збереглися цінні археологічні пам’ятки, зокрема, сліди оборонного городища та капища на горі Баба (ІХ ст.), городище на Світовидовому полі (Х-ХІ ст.), фундамент оборонної вежі (ХІІ ст.).
- За Іваном Крип’якевичем, узгір’я Знесіння “звалися у XVIII ст. Льоншанівкою, від міщан Льоншанів (Longchamps). У 1780 р. оглядав це місце цісар Йосиф II і похвалив його гарне положення. На пам’ятку цього власник поставив статую Мінерви з написом латинською мовою; пам’ятник знищено близько 1900 р. З того часу горби почали називати “цісарським лісом” – Кайзервальд. До 1915 р. був тут ще останок гарного лісу, – вирубано його в часі війни й заорано, тягнуться тепер туди тільки поля й городи”.
- На території Знесіння збереглися давні архітектурні пам’ятки – костел св. Войцеха (ХVІ ст.), церква св. Іллі (ХVІІ ст.) та церква Вознесіння (ХVІ-ХХ ст.), від назви якої походить назва передмістя.
- Орієнтовно до кінця ХІХ ст. на Знесінні існували два цвинтарі, хоча поховання велися на одному із них — новішому, позначеному на кадастрових картах Старого Знесіння датованих 1850 роком. На цьому кладовищі збережена єдина у Львові не зруйнована в комуністичні часи могила бійців Української Галицької Армії, котрі полягли на Знесінні у листопаді-грудні 1918 р.
- Передмістя Знесіння увійшло до меж міста Львова 11 квітня 1930 р.
- На початку ХХ ст. через залізничну колію, що проходить межею Знесіння, спорудили міст, який зв’язав Нове Знесіння з вул. Старознесенською через присілок За Сасом. Внизу розбудували півциркульне локомотивне депо Підзамче з обертовим колом для паровозів, зруйноване у роки Другої світової війни.
- З 1908 по 1914 роки на Кайзервальді діяв перший в Україні луна парк. Збудований у підніжжі Лисої гори за проектом англійських архітекторів Томаса Мак-Даувела та Артура Леверака луна-парк мав у своєму розпорядженні різноманітні атракціони, серед яких навіть американські гірки, а також триповерховий ресторан і велетенський відкритий літній майданчик.
- У 1920-ті роки частину території Знесіння, котра прилягала до верхнього Личакова, віддали львівським професорам під забудову, що утворило так звану Професорську колонію.
- З 1926 р. на пагорбах Кайзервальду починає функціонувати трамплін для стрибків на лижах. Висота дерев’яної риштовки складала 8 метрів, розбіг до стрибка – 76 метрів, на час побудови він вважався найгарнішим у Польщі. А в радянський час тут навіть почали будувати трасу для бобслею, однак цей проект до кінця так і не змогли реалізувати.
- Тут розташований регіональний ландшафтний парк «Знесіння», який з 1993 р. є об’єктом природно-заповідного фонду України, створений для збереження та відновлення унікального природно-історичного комплексу гряди Знесіння і прилеглих територій давніх поселень — Знесіння і Кривчиці. Його основна частина розташована в місцевості Кайзервальд. Територія парку належить до категорії земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Софія ЛЕГІН
Джерела:
- Галицька брама (Знесіння). – № 6 (30). — 1997
- Мельник Ігор. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. – Львів: Апріорі, 2010
- https://lia.lvivcenter.org/
