Львівський маґістрат і українці Знесіння через 85 років

1005
Церква Вознесіння Господнього. Фото Сергія Гуменного
Церква Вознесіння Господнього. Фото Сергія Гуменного

Сьогодні до уваги читачів Фотографій Старого Львова пропонуємо статтю, опубліковану у газеті “Діло” від 9 серпня 1933 року під назвою “Львівський маґістрат і українці Знесіння” у якій йдеться про тогочасне життя мешканців Знесінні. Цікавим є те, що читаючи рядки писані майже сто років тому, навіть не хотячи, бачиш у них наше сьогодення!

Стилістика та орфографія публікації збережена.

Знесіння, 1930-ті рр.
Знесіння, 1930-ті рр.

Львівський магістрат веде господарку з великою шкодою для знесінчан!

Українці Знесіння не були прихильниками прилучення їхньої громади до Львова. Пишу тому “їхньої” громади, бо ще донині 80 проц. земельної власности Знесіння на поверх 4кв2 простору є в руках українського населення. Їх нехіть, без огляду на обіцяні маґістратом добродійства міста, вповні оправдалась. На доказ викажу згрубша декілька фактів з ненормального відношення між обома громадами.

Пятьнацятьтисячне населення Знесіння не має донині ніодного радного в маґістраті.

Дороги у Знесінні в жалюгідному стані.

Знесіння, 1920-ті рр.
Знесіння, 1920-ті рр.

Кримінальний елемент вибрав собі Знесіння, як найкращий осідок. Населення зубожіло, а міські податки піднеслись. Виявом крайно неприхильного відношення маґістрату до знесінчан є справа знесінських гір (80 моргів), приватної власности українців. Власники тих гір діставали за природні їх богацтва поверх 12.000 зол. річного доходу. Продавали камінь, шутер, білий і жовтий пісок, глину до відливу заліза й інші матеріяли. З хвилиною прилучення Знесіння до Львова магістрат замкнув ці гори, наложивши печатки на проїзди і за нарушення цього розпорядку накладає на власників по 200 зол. кари. Вимагає він уреґульовання власниками теренів експльоатації, що коштуватиме 40.000 зол.

Безліч прохань не зворушили нікого. А прохання ті були получені з великими грошевими коштами. Предложення одного тільки експльоатаційного пляну коштувало до 3.000 зол.

Читальня Просвіти на Знесінні, 1920-ті рр.
Читальня Просвіти на Знесінні, 1920-ті рр.

Власники не роблять найменших перепон тисячам прогульковців, що кожного дня як літом, так зимою просто облягають цей терен. Військо робить там щоденно вправи і платить мізерну тенуту в сумі 800 зол. річно. (Австрія від 100 літ платила 3.600 корон річно).

В 1912 році подарували знесінчани в найкращому положенні своїх гір 2-моргову площу на цвинтар та установили власником його греко-кат. церкву у Знесінні. Маґістрат, набравши відваги у своїй всевладі, видав наказ, на основі якого цвинтар переходить тепер на власність магістрату! Даровану приватну власність церкві міг би перенести при помочі розпорядку на власність маґістрату хіба якийсь маґістрат у глибокій провінції, і то не знаю, чи мав би до цього відвагу, а тут діється це під боком воєвідства.

Цвинтар Старого Знесіння, 2018 р.
Цвинтар Старого Знесіння, 2018 р.

Є на цих горах кілька моргів вільхового ліса-молодняку. Власники зберігають його, як таму перед зливними дощами. Австрійський уряд видержавив був на 18 літ за доброю винагородою кільканадцять моргів ярів у цих горах і заліснив їх, хоронячи залізничий тор від заливів. Аренда скінчилась і тому звільнено сторожів уряду. Брак сторожів до того степени роззухвалив нині львівське шумовиння, що воно, переловлене на вирубі дерева, грозить сокирою, револьвером, ножем, а навіть побиває власника!

Кайзервальд( сучасний парк "Знесіння")
Кайзервальд( сучасний парк “Знесіння”)

Подаю прилюдно на сторінках преси жалюгідну і шкідливу господарку львівського маґістрату до відома львівському воєвідства, бо сумніваюсь, чи це дійшло до його відома. Припускаю, що всі прохання і протести Знесінчан, які впливають від 2 літ, опинилися в маґістратських кошиках тільки тому, що вони українські.

Агат. Добрянський.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.