Зниклі маршрути львівських трамваїв

10
2458

Історія львівського трамваю налічує вже понад 135 років. За цей час він зазнав багатьох змін. Дерев’яні колії стали металевими, а коней замінили кінські сили, породжені електричним струмом. Змінювався і вигляд вагонів, а також маршрути, по котрих ці вагони ходили. Деякі з  цих маршрутів львів’яни напевно й забули, тому про них і піде мова.

Трамвайний маршрут вздовж непарної сторони проспекту Свободи. Листівка 1910 року
Трамвайний маршрут вздовж непарної сторони проспекту Свободи. Листівка 1910 року

Найдавнішим зі зниклих на сьогодні маршрутів є маршрут вздовж проспекту Свободи. Перша трамвайна колія тут пройшла ще в 1880 році та була призначена для кінного трамваю. Проходила вона по непарній стороні проспекту, а трамвай, що нею їздив, курсував між від Залізничного вокзалу до площі Митної. В 1908 році кінний трамвай припинив існування, але трамвайне полотно і далі пролягало вздовж проспекту. Щоправда, дерев’яні рельси кінного трамваю замінили на металеві електричного. Крім того, ще одну колію проклали по парній стороні вулиці. Таким чином трамваї, що курсували «до Оперного» рухались по непарній (лівій) стороні проспекту, а ті що «від Оперного» – по парній (правій). На перший погляд така система може видатись дивним, однак це пояснюється тим, що до 1922 року у Львові діяв лівосторонній рух на дорогах. З 3 жовтня 1922 року рух трамваїв по проспекту змінив свої напрямки на протилежні. Користувалися цими коліями аж до липня 1951 року, поки їх не було розібрання через початок курсування тролейбусів вздовж цієї вулиці.

Трамвай на площі Галицькій. Фото 1979 року
Трамвай на площі Галицькій. Фото 1979 року

Частиною згаданого маршруту був відрізок колії, що проходив по площі Галицькій. Первинно від слугував для кінного трамваю, але згодом його переобладнали і через нього проходило одразу кілька різних маршрутів. Проте, колію по цій площі використовувалась найдовше з усіх. Розібрано її аж в 2003 році.

Трамвайний маршрут по вул. Князя Романа. Листівка 1913 року
Трамвайний маршрут по вул. Князя Романа. Листівка 1913 року

Залишки трамвайної колії на перехресті вулиці Князя Романа з вулицею Івана Франка підказують, що колись по цій вулиці теж курсував трамвай. І справді, колія тут з’явилась одразу з появою електричного трамваю в 1894 році. По ній саме пролягав маршрут Гетьманські вали (пр. Свободи) – Школа Св. Софії (Стрийський парк). Шлях львівського трамваю вздовж вул. Князя Романа став звичним теж більше ніж на століття, і був припинений аж в 2003 році.

Трамвай біля головного входу до Крайової Виставки на вул. Самчука. Фото 1894 року
Трамвай біля головного входу до Крайової Виставки на вул. Самчука. Фото 1894 року

У 1907 році після перебудови трамвайної колії по вулиці Франка трамвай знову почав курсувати, як і в дні Крайової виставки аж до верхнього входу у парк, завертаючи з вулиці Івана Франка праворуч на вулицю Самчука. В 1933 році від цієї колії спорудили гілку до Стрийської рогачки вздовж вулиці Івана Франка та Козельницької. Однак існування маршруту вздовж вул. Козельницької було вкрай коротким. В 1939 році маршрут трамваю скоротили до перетину вулиць Франка та Козельницької. В цьому ж році припинили свою діяльність Східні Торги, тож трамвайну гілку, що вела до входу в парк ліквідували через непотрібність. У 1972 році розібрали також колію, що вела до вулиці Козельницької.

Поворот трамвайної лінії з вул. Дністровської на вул. Зелену. Фото 1960 року
Поворот трамвайної лінії з вул. Дністровської на вул. Зелену. Фото 1960 року

З жовтня 1908 року трамвайними коліями обзавелась вулиця Зелена. З вулиці Франка трамвай заїжджав на Зелену, після неї проходив два короткі відрізки по вулицях Дністровській та Левицького і під’їжджав по вул. Мечнікова до входу на Личиківський цвинтар. У 1963 році рух трамваїв по Зеленій було припинено. Причиною знову ж таки стали тролейбуси, які почали курсувати цією вулицею.

Трамвайні шляхи по вул. Левицького. Фото 1940-1941 рр.
Трамвайні шляхи по вул. Левицького. Фото 1940-1941 рр.

В 1910 році був прокладений один з «найекзотичніших» маршрутів львівського трамваю – до Високого Замку. До нього трамвай діставався від вулиці Підвальної крізь вул. Винниченка, вздовж вулиць Лисенка та Гуцульської і прямуючи по вул. Кривоноса прямо до підніжжя гори. Маршрут цей був особливим, оскільки на відміну від інших маршрутів, його призначення було туристичне, а не практичне. Саме через туристичну скерованість та порівняно малий попит на цей маршрут, його було ліквідовано у 1970 році.

Відкриття трамвайного маршруту на Високий Замок. Фото 1912 року
Відкриття трамвайного маршруту на Високий Замок. Фото 1912 року

У 1914 році від Личаківської рогатки проклали 700 метрів трамвайної колії до вокзалу станції «Личаків».  Вокзал цей обслуговував залізницю Львів-Винники-Підгайці, а трамвайний маршрут був прив’язаний до розкладу потягів по цій станції. Від Віденської кав’ярні трамвай до станції «Личаків» відправлявся за пів години до відправлення кожного поїзда. У 1940 році, після приходу радянської влади, використання цього трамвайного маршруту було фактично припинено. У 1944 році німці знищили залізничну колію Львів-Підгайці. Станція «Личаків» таким чином втратила своє призначення, а з нею і став непотрібним трамвайний маршрут до неї. Однак, ще майже до 1970-х років існувала вантажна колія трамваю, що вела до кар’єру на вулиці Мучній. Тепер на його місці кераміко-скульптурна фабрика.

Трамвайна колія по вулиці Лисенка, по якій проходив маршрут до Високого Замку. Фото 1968 року
Трамвайна колія по вулиці Лисенка, по якій проходив маршрут до Високого Замку. Фото 1968 року

З 1925 року коліями обзавелась вулиця Куліша. По ній трамвай пустили, щоб розвантажити вулицю Замарстинівську. Під час сумнозвісних подій 1936 року, коли у місті відбулись сутички між демонстрантами та поліцією, саме трамваї з цього маршруту були перекинуті. У 1961 році, після нового впорядкування трамвайних маршрутів колії на Куліша були розібрані.

Перекинутий трамвай маршруту по вулиці Шпитальній. Фото 1936 року
Перекинутий трамвай маршруту по вулиці Шпитальній. Фото 1936 року

У 1930 році на 700 метрів була подовжена колія від Городоцької рогатки до Богданівки. Таким чином трамвай ходив аж до теперішнього початку Левандівського шляхопроводу. Наприкінці 1939 року цю колію подовжили ще на кілька метрів, дотягнувши трамвайне полотно до залізниці Львів-Чернівці. Однак вже в 1953 році трамваї на цій частині вулиці Городоцької замінили тролейбуси, тож залізничні колії було розібрано.

Відкриття маршруту до станції "Личаків". Фото 1914 року
Відкриття маршруту до станції “Личаків”. Фото 1914 року

Практично усі трамвайні маршрути, що припинили своє існування були збудованими ще за австрійських чи польських часів. Та існувала ще одна трамвайна гілка, споруджена уже за радянської влади. Вела вона від вулиці Промислової вздовж вулиці Липинського до автобусної станції. Проїхатись трамваєм у цьому напрямку можна було протягом доволі тривалого часу, аж до 1992 року, поки маршрут не скоротили.

Поворот трамвайної колії до станції "Личаків" на вул. Личаківській. Фото пер. пол. XX ст.
Поворот трамвайної колії до станції “Личаків” на вул. Личаківській. Фото пер. пол. XX ст.

Отож, колись львівський трамвай курсував по досить незвичних для сучасного львів’янина місцях. Можливо ви, проживаючи на певній вулиці, ніколи не здогадувались, що колись і ваш будинок сколихав проїжджаючий повз вагон трамваю.

Прокопів ВОЛОДИМИР

Джерела:

  1. Інтернет-портал www.lvivceter.org
  2. Інтернет-ресурс www.polona.pl
  3. Котлобулатова І. Львів на фотографії 1860-2006. – Львів, 2006.
  4. Котлобулатова І. Львів на фотографії-2:  1860-2011. – Львів, 2011.
  5. Іпатов Є. 70 років тому на Високий замок їздила “дванадцятка” // http://gazeta.ua/articles/history/_70-rokiv-tomu-na-visokij-zamok-yizdila-dvanadcyatka-foto/652793?mobile=true

10 КОМЕНТАРІ

  1. А можна детальніше про маршрут “З вулиці Франка трамвай заїжджав на Зелену, після неї проходив два короткі відрізки по вулицях Дністровській та Левицького і під’їжджав по вул. Мечнікова до входу на Личиківський цвинтар”. Бо де Дністровська, а де Левицького? Чи може мова про Дніпровську вулицю? p.s. Личиківський цвинтар?

  2. Фотографія із підписом “вул. Левицького” неправильно ідентифікована. Це вулиця Личаківська, перехрестя із Пасічною. Колись там трамвай мав на кінцевій “трикутник” . Якось ми на тому сайті обговорювали це питання, але чомусь підпис не змінили.

    • Дякую за Ваш коментар. Інформацію щодо тлумачення цього фото я брав на тому ж ресурсі звідки і фото, оскільки самостійно ідентифікувати місце не зміг. Після вашого коментаря проглянув панораму вулиці Личаківської в тому місці. Будинку, що на фото я так розумію не існує, або ж він значно перебудований. Але в кадр потрапляють балкони ще одного будинку. Це я так розумію будинок за сучасною адресою Личаківська, 177.

  3. В отличие от многих городов, Карлсруэ отстоял свою трамвайную сеть в годы повального отказа от электротранспорта в пользу автомобилей: в период с 1930 по 1950 годы трамвайная сеть не сократилась, а по мере того, как страна выкарабкивалась из послевоенного кризиса, она становилась всё более совершенной технологически. Сейчас в городе около 80% трамвайной сети проходят отдельно от автомобильных дорог. Трамваи имеют приоритет на перекрёстках, водители могут управлять светофорами из кабины. Автобусы в городе выполняют второстепенную роль, подвозя пассажиров из малонаселённых районов к ближайшей трамвайной остановке! Всего в городе 71 км трамвайных линий и 8 внутригородских маршрутов. Самая “свежая” линия была открыта в сентябре 2012 года и проходит через новые деловой и жилой кварталы. http://varlamov.ru/925062.html

  4. В городе почти не осталось широкополосных магистралей. Вообще, в центре города автомобильное движение сильно ограничено. В городе очень много деревьев, особенно платанов. Главная улица города – Kaisrestraße – трамвайно-пешеходная.

    Ещё с конца XIX века существовала частная железнодорожная линия Albtalbahn сообщением Бад [censored] – Карлсруэ, которая вела как раз на юг к курортам Шварцвальда и проходила через густонаселённые предместья. Линия заканчивалась собственным маленьким вокзалом в нескольких минутах ходьбы от главного городского. Таким образом, по приезду в город пассажиру нужно было пересаживаться на трамваи внутригородского сообщения. Практичные немцы решили, что это слишком неудобно, и к 1958 году модернизировали её и подключили к основной городской трамвайной сети! Теперь можно было сесть на трамвай на центральной площади города и доехать до отдалённых курортный посёлков.

    Это дало ощутимый прирост пассажиров, и идею решили развить. Следующей амбициозной целью было спроектировать трамвайный вагон, который мог бы использовать обыкновенные железнодорожные пути. Первый такой трамвай-поезд повёз пассажиров в 1989 году, а уже в 1992 году на линию вышли двусистемные трамваи, которые могут питаться как от переменного, так и от постоянного тока.

    В настоящее время общая протяжённость путей в регионе, так или иначе используемых трамваями, насчитывает более чем 380 километров, из которых 154 километра – обычные железнодорожные пути. Причём есть даже линии, не проходящие через Карлсруэ, либо проходящие только через главный его вокзал, то есть идея получила развитие в целом регионе и стала полноценным пригородным транспортом. Конечно, обыкновенные пригородные электрички тоже участвуют в перевозках, но доля трамваев-поездов очень велика.

  5. …система работает эффективно и перевозит около 175 млн. пассажиров в год, и это при том, что население региона – около миллиона человек. Всеми видами транспорта в регионе управляет одно предприятие – Karlsruher Verkersverbund (KVV). Естественно, на все виды транспорта действует единый зональный тариф. Система полностью интегрирована с пригородными поездами немецкой железной дороги.

    Опыт Карлсруэ позже был использован во многих других немецких городах, а также во Франции, Австрии, Швейцарии и т.п.

  6. Хотелось бы отметить важную деталь: все эти транспортные эксперименты в Карлсруэ были возможны благодаря тому, что внутригородская трамвайная сеть в своё время не была сокращена в пользу автомобилей, и в городе был надёжный фундамент для экспансии трамвая в регион. В это же время перед большинством крупных городов Европы стояли проблемы более серьёзные и насущные, связанные с опрометчивой политикой автомобилизации. Теперь можно с уверенностью сказать, что Карлсруэ очень повезло.

    Однако же, успех трамваев-поездов в городе имеет и обратную сторону. В определённый момент в центре города их стало настолько много, что стали образовываться самые настоящие трамвайные пробки! Помимо этого, горожан начали раздражать снующие каждую минуту составы на главной пешеходной улице, на которой сосредоточена большая часть магазинов, бутиков и мест отдыха, а водителям трамваев на этом участке нужно было всё внимательнее следить за тем, чтобы никто не попал под колёса. И вот, после долгих раздумий, подсчётов, дебатов и городского референдума было принято решение – самые загруженные линии, проходящие через центр города, спрятать под землю, а на их месте построить шестиполосную магистраль обустроить полноценную пешеходную зону. Так началась новая страница в жизни города – метрострой.

Напишіть відгук