Знахідки в Холмі ― крок до відкриття правдивої української історії

Знахідки в Холмі ― крок до відкриття правдивої української історії

На днях у Львівській політехніці презентували колективну монографію „Від катедральної церкви короля Данила Романовича до базиліки Найсвятішої Діви Марії в Холмі: результати міждисциплінарних досліджень у 2013-2014 роках“. Науковці з України та Польщі поділилися спільними напрацюваннями, наголосивши, що ця книга до певної міри підбиває підсумки дворічної роботи в рамках українсько-польського проекту „Пошук, ідентифікація і наукове вивчення найстарішого храму Пресвятої Богородиці, побудованого в Холмі королем Данилом Галицьким“.

Проект розрахований на п’ять років та вже зараз є низка цікавих знахідок та відкриттів. Зокрема, охарактеризований розвиток тогочасних будівельних технологій і ремесла, стан архітектурного мистецтва та культури загалом.

Першометою експедиції було віднайдення залишків легендарного літописного об’єкту, де поховані сотні визначних осіб української історії. До слова, церква Богородиці відома з Галицько-Волинського літопису, в якому йшлося про те, що Данило збудував у Холмі (зараз територія Польщі) Собор Богородиці.

Зустріч українських і польських науковців у Національному університеті «Львівська політехніка»
Зустріч українських і польських науковців у Національному університеті «Львівська політехніка»

Археологічним розкопкам передувало тривале вивчення історичних джерел, документації, напрацювання методики інтерпретації матеріалів, літописів, яке доповнили георадарним дослідженням визначених місць. Просканувавши діючий католицький храм XVIII століття, який, ймовірно, збудований на місці колишньої церкви, виявили багато різних субстанцій. Це стало поштовхом до подальших розвідок. Науковці вважають, що такі дослідження допоможуть відкрити правдиву історію. Адже, враховуючи скільки літописних свідчень і реліквій було втрачено, вивезено і знищено в різні часи, доводиться вивчати історію заново з невідкритих джерел.

Результат спільної роботи: монографія „Від катедральної церкви короля Данила Романовича до базиліки Найсвятішої Діви Марії в Холмі: результати міждисциплінарних досліджень у 2013-2014 роках“
Результат спільної роботи: монографія „Від катедральної церкви короля Данила Романовича до базиліки Найсвятішої Діви Марії в Холмі: результати міждисциплінарних досліджень у 2013-2014 роках“

Складність роботи експедиції полягає в тому, що дослідження відбуваються в діючому храмі. Це означає, що розкривати розкопки можна лише невеликими частинами. Крім того, в ході археологічних пошуків з’ясували, що територію катедри цього храму впродовж кількох століть (із XIII до XVIII ст.) використовували як некрополь. Тож довелося вивчати всі ці періоди, які відкрили послідовність розвитку поховальної обрядовості, особливості духовної культури, а також ужиткову культуру тощо. І, як наголосили науковці, це лише невеличка частка інформації, яку ще приховує ця пам’ятка.

Собор Різдва Пресвятої Богородиці у м. Холм (Польща)
Базиліка НМП в Холмі, святиня XVIII ст. зведена на місці катедрального храму короля Данила Галицького.

― Маємо результати тільки перших двох років. Та вже можна порівняти матеріал, який отримали в ході археологічних розкопок, із тією інформацією, що маємо в літописі, ― зазначив один із ініціаторів дослідження, завідувач кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Інституту архітектури Львівської політехніки професор Микола Бевз. ― Наголошу на декількох моментах. Катедра в Холмі згадується як „храм превеликий“, тож і наші дослідження орієнтували на аналогічний за розмірами, як, наприклад, храм у Галичі чи святині Києва. Та з’ясувалося, що він значно менший за планом. Думаємо, що превеликою ця будівля була, бо мала зовсім іншу архітектурну ідеологію. Також припускаємо, що вона могла бути досить висока із акцентом на інтер’єр. Свідченням багатства храму є знайдені залишки вітражів, плитка з підлоги, яка швидше за все, була укладена в мистецькому рисунку, залишки розпису тощо. Цікаве розуміння відкриває вхід (портал), перспектива якого вказує на характер архітектури, притаманної західноєвропейській традиції. Думаю, нові знахідки допоможуть краще окреслити його структуру.

Археологічні роботи всередині храму.
Археологічні роботи всередині храму.

Дослідники мають літописні відомості й про те, що король Данило з Угорщини привіз чашу з червоного мармуру, яку встановили перед Царськими воротами. Та досі слідів іконостасу ще не виявили. Ще однією загадкою залишається розміщення хрещальні. В плані храму, який мають зараз, є лише маленьке місце, де вона могла б розміщуватися, тому, припускають, що можливо була прибудова.

Вражає архітекторів об’єкт і своїм новаторством: надзвичайно якісний матеріал, професійно виконані роботи, досконала техніка мурування, зведення стін від фундаменту до мурів, характерна для висотних будівель. Наголосили, що ці знахідки розкривають абсолютно невідому сторінку архітектури та історію зведення святинь.

Послухати про хід досліджень прийшло чимало людей
Послухати про хід досліджень прийшло чимало людей

Нагадаємо: головний бенефіціар проекту ― Інститут археології та етнології Польської академії наук, який є ключовою організацією, що акумулює кошти, засоби і здійснює наукове та методичне керівництво роботами. З української сторони в проекті бере участь Національний університет „Львівська політехніка“, зокрема кафедра реставрації та реконструкції архітектурних комплексів, Інститут українознавства та Інститут археології Української академії наук. Також до експедиції залучені польські фахівці з кількох інститутів: Інституту археології у Варшаві, Краківської політехніки, Люблінської політехніки, Університету з Торуні та інших.

Наталія ПАВЛИШИН

Джерела світлин:

  1. .https://www.facebook.com/vartovi.stolit/
  2. http://lviv.solydarnist.org

Напишіть відгук