Як територія кладовища стала Катедральною площею

0
4257
Як територія кладовища стала Катедральною площею

Від південно-західного кута площі Ринок, між Галицькою та Театральною вулицями, розташована площа Катедральна. Сучасну назву вона отримала у 1991 році, а до того – з 1795 року це була вулиця Катедральна, а від 1828 року – площа Капітульна на честь капітули – ради при єпископі Римо-Католицької Церкви, яку утворює колегія духівництва кафедрального собору для управління дієцезією (єпархією). Від 1950 до 1991 року площа мала назву Рози Люксембург на честь діячки німецького комуністичного ліворадикального руху.

Площа Катедральна, поч. ХХ ст.
Площа Катедральна, поч. ХХ ст.

Адресу пл.Катедральна № 1 має Латинська катедра Успення Пресвятої Богородиці єдиний цілісно збережений об’єкт архітектури готики у Львові. Його вежа, разом із ратушею, вежею Корнякта, дзвіницею колишнього бернардинського костелу є символами Львова.

Латинська катедра, 1913
Латинська катедра, 1913

Кафедральний собор Львівської архієпархії римо-католицької церкви був заснований, за одними переказами у 1360 р., за іншим – на 10 років пізніше королем Казимиром ІІІ. Освячено храм у 1405 р. перемишльським єпископом Матвієм Яніною. Тоді ще костел не був кафедральним, оскільки римо-католицьке архієпископство перебралося до Львова з Галича у 1412 р.

Одо Добровольський. Площа Катедральна, 1910
Одо Добровольський. Площа Катедральна, 1910

Вже у ХV ст. споруджено при катедрі кілька готичних каплиць: Пресвятої Євхаристії, Журавінських, Раєцьку, Стримилівську, Братства убогих, Бучацьких.

Але ще до того, як утворилася площа довкола храму містився цвинтар. За словами І. Крип’якевича: «При катедрі був цвинтар, обведений довкола муром. Навпроти теперішньої захристії була брама для переїзду повозів, що звалася королівською. Піші йшли на кафедральний цвинтар по кількох східцях; також дві фіртки були від сторони площі Св. Духа і проти головного входу. Перед останньою фірткою були різничі ятки,в яких деколи навіть бито худобу. Мур зруйновано при реставрації 1776 р. , тоді перенесено під сам костел божий гріб, що колись був в одній з брам. Ятки 1800 р. розібрано і перенесено за Краківську браму».

Площа Катедральна, поч. ХХ ст.
Площа Катедральна, поч. ХХ ст.

Кладовище навколо собору існувало до кінця XVІІІ ст. Точно дату його виникнення встановити неможливо , але найімовірніше, це сталося після освячення храму в 1405 р., оскільки ховати можна було тільки в освяченій землі.

Цвинтар знаходився значно нижче рівня площі Ринок, якщо зазирнути за грати, якими обнесене заглиблення біля стіни собору, то можна пересвідчитись у тому, яким був рівень кладовища наприкінці 70-х років XVІІІ ст.

Кладовище займало майже всю територію сучасної Катедральної площі. Місце поховання залежало від суспільного і майнового статусу покійного. Тих, хто був достойніший і багатший , ховали в криптах храму. Тут же було місце поховання архієпископів.За розпорядженням імператора Йосифа ІІ у 1783 р. про знесення у Львові церковних кладовищ і заснування чотирьох загальних цвинтарів за межею міста було знесено кладовище і мури біля собору. На цьому місці утворилася площа, яка дістала назву Капітульної. Назва пішла від того, що колегії духовних отців належали будинки № 5-8.Від кладовища залишилося лише кілька надгробних статуй святих, які зараз стоять біля собору, і каплиця Боїмів, єдина з шести, що стояли окремо на цвинтарі. Також збереглися кілька каплиць прибудованих безпосередньо до собору.

Каплиця боїмів. Львів. Автор Станіслав Тондос.
Каплиця боїмів. Львів. Автор Станіслав Тондос.

Каплиця Боїмів має адресу вул. Галицька, 2, але вхід до неї розміщений з боку Катедральнї площі. Каплиця була посвячена Св. Трійці та Страстям Господім. Поляки називали її Оґройцевою від головного барельєфу у вівтаря на якому зображений Ісус, який молиться у Гетсиманському саду.


Фундатором каплиці була родина Боїмів. Будували її у 1609-1611 рр. під керівництвом архітектора Андреаса Бемера. Ще у ХІХ та першій половині ХХ ст. її використовували для поховальних обрядів. Після війни вона була закрита, а з 1969 р. стала філією Львівської галереї мистецтв.
Латинська катедра за радянських часів не була закрита і окрім католиків латинського обряду, сюди приходили й греко-католики, котрі не хотіли ходили до церков, які були захоплені Московським патріархатом.

Марек Мюнц. Площа Катедральна, 1915
Марек Мюнц. Площа Катедральна, 1915

Будинок під № 2 на пл.Катедральній було зведено у ХVІІІ ст. Його власником на межі ХІХ-ХХ ст. був торговец тканинами і білизною, член міської ради Ігнатій Дрекслер – батько урбаніста Ігнатія Дрекслера та скульпторки Люни Дрекслер. За Польщі у цьому будинку містився магазин взуття «Jotes>», а за часів СРСР комісійний магазин та аптечний магазин Дортрансмедпостачторгу.

Площа Катедральна, 8. Поч. ХХ ст.
Площа Катедральна, 8. Поч. ХХ ст.

У будинку № 3 за польських часів були магазини колоніальних товарів «Індра», модних та галантерейних товарів Прухніка, а також ремонт парасольок Кесслера. За радянських часів – міжобласна база «Союзоптгалантерея», меблевий та трикотажний магазини, ремонт взуття, а потім взуттєве ательє «Башмачки».

А ще вхід з площі Катедральної № 3 до кінця 90-х років ХХ ст. мав найбільший у місті хлібний магазин № 3, який у народі знали як «Булочка». Офіційною ж адресою магазину була пл.Ринок № 23.

Як уже було написано адреси пл.Катедральна № 5-8 належали капітулі Римсько-католицького кафедрального собору. У будинку № 6, що у ХVІІІ ст. мав назву «Академічна колонія» розташовувалася латинська парафіяльна школа, а також філія Краківського університету. У житловому будинку № 8 за польських часів було товариство «Бібліотека релігійна» і ательє дамських капелюхів Ванди Карпінської.

Трасування на дорожньому покритті фундаментів віднайденої археологами готичної каплиці у Львові на площі Катедральній
Трасування на дорожньому покритті фундаментів віднайденої археологами готичної каплиці у Львові на площі Катедральній (вязто з https://uk.wikipedia.org/)

У 2006 р. на північно-східному розі Катедральної площі археологи виявили серед іншого й готичну споруду, контури якої протрасовано червоною цеглою поряд з трамвайною лінією, яку проклали тут у 1894р.

Софія ЛЕГІН

Джерела:

  1. Крип’якевич І. Історичні проходи по Львові.  – Львів, 1932
  2. Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Львів: “Апріорі”, 2009
  3. Мельник Б. Вулицями старовинного Львова.  – Львів: Світ, 2006
  4. Мельник І. Львівське середмістя: всі вулиці, площі, храми і кам’яниці. – Львів: Апріорі, 2015
  5. polona.pl

Напишіть відгук