Як палац графині Дідушицької перетворився на галерею мистецтв

0
749
Як палац графині Дідушицької перетворився на галерею мистецтв

Цьогоріч Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького відзначила одразу дві поважні річниці – 118 років тому, рішеннням львівського магістрату було засновано Міську галерею (згодом – Львівська картинна галерея), та 101 річницю передачі дому Дідушицької, більш знаного як будинок Владислава Лозинського, у власність Міської галереї.

Будинок національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького у Львові на вулиці Стефаника, 3. Фото 2015 року
Будинок національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького у Львові на вулиці Стефаника, 3. Фото 2015 року

Будинок на початку вулиці Оссолінських (нині вул.Стефаника, 3), що виходив фасадом на семінарські сади та цитадель, було збудовано 1873 року за проектом архітектора Ф. Покутинського, як палац-маєток графині Ізабелли Дідушицької. Герб знаного роду Дідушицьких, у вигляді барельєфу, досі можна побачити на фасаді споруди.

Будинок Міської галереї у міжвоєнний період
Будинок Міської галереї у міжвоєнний період

Згодом, будинок стає власністю відомого історика, колекціонера, мистецтвознавця, письменника та журналіста Владислава Лозинського (1843-1913) – власника величезної колекції старожитностей, зброї, творів мистецтва.

Тим часом, 1902 року, зусиллями “опікунів” міста Тадеуша Рутовського та Александра Чоловського, Міська галерея Львова отримала величезний внесок на розвиток у 5 тисяч крон від правника Владислава Дулємби.У 1907 році на кошти міста була закуплена і перевезена до Львова колекція І. Яковича (цукрозаводчика з села Сутківці Хмельниччини) – близько 2000 експонатів (зокрема 400 картин). Тому 14 лютого 1907 року вважається датою заснування музею…

Герб Дідушицьких на фасаді споруди галереї мистецтв. Фото 2015 року
Герб Дідушицьких на фасаді споруди галереї мистецтв. Фото 2015 року

У травні 1913 року власник будівлі на Оссолінських помирає. Згідно із заповітом, більша частина його колекції перейшла у власність міста. Спадкоємець Владислава Лозинського – Валеріан, навесні 1914 року, продає гміні міста Львова і сам будинок.

Спочатку тут декілька тижнів експонувалась колекція Владислава Лозинського, цілісність котрої згодом була порушена і розділена між кількома музеями…

Владислав Лозинський. Фото 1912 року
Владислав Лозинський. Фото 1912 року

З тих славних часів перших експозицій галереї у будинку Лозинського збереглись повідомлення тогочасної преси:

“Виставка колекції Владислава Лозинського, яка містить зброю, польські пам’ятки і твори мистецтва, буде відчинена ще короткий час. Аби уможливити її відвідання для широкої громадськості, керівництво виставки 31 травня зменшить ціну вхідного квитка до 60 гелл. з особи. Молодь обох статей і військові до вахмістра включно платять 20 гелл. Виставка відкрита щодня від 10 год. ранку до 3 після полудня в палаці на вул. Оссолінських, 3 [тепер – вул. Стефаника]. На найважливіших предметах дано пояснення згідно з каталогом св. пам. Владислава Лозинського» («Gazeta Lwowska», s. 3, 1914).

Владислав Лозинський на фоні предметів з його збірки. Фото поч. XX ст.
Владислав Лозинський на фоні предметів з його збірки. Фото поч. XX ст.

У міжвоєнний період, з вересня 1921 року в будинку по вулиці Оссолінських, 3 була виставлена, придбана у 1919 році колекція Б. Ожеховича,  яка дала назву окремому відділу – “Збірки Болєслава Ожеховича”. З того часу галерея  в різний спосіб поповнювалась колекціями, депозитами та дарами…

Сьогодні, невеликий музей, котрий починався з будинку по вул. Оссолінських, 3 і чотирьох тисяч експонатів, став могутньою інституцією, яка налічує шістнадцять відділів і філій та понад п’ятдесят тисяч музейних предметів.

Використані джерела :

http://bruchwiese.livejournal.com/ , http://www.lvivcenter.org/ , http://prostir.museum/ , http://www.pslava.info/

Напишіть відгук