Як львів’янин Пу Мі Ко Чже Юань Китай рятував, або відколи ми міряємо пульс

0
1072
Як львів’янин Пу Мі Ко Чже Юань Китай рятував, або відколи ми міряємо пульс

Серед десятків тисяч сторінок історії Львова, написаних латиницею і кирилицею, є одна, акуратно виведена китайськими ієрогліфами. Писав її Міхал Боїм. Той самий, предки якого залишили нам у спогад унікальну каплицю у центрі Львова. Сам Міхал, живучи на іншому краю світу, відзначився ще більше, але ми про це майже нічого не знаємо. Детальний опис зеленого чаю, знайомство з китайською медициною, цінні та чи не перші карти окремих регіонів Китаю, ківі, перші реальні бегемоти та практика вимірювання пульсу. Хочете знати більше? То давайте заглянемо в далекий Китай, який від нас відділяють сотні кілометрів і сотні років.

Міхал Боїм. Фото з whatnext.pl
Міхал Боїм. Фото з whatnext.pl

1612 року, у Львові, в родині міського райці та війта Павла Боїма, народився син. Його було названо Міхалом. У той момент ніхто й здогадуватись не міг, що в майбутньому той стане видатним дипломатом, мандрівником і вченим, який відвідає багато країн по всьому світу і залишить після себе безцінні рукописні свідчення. Хоча, як не міг. Міхал народився в особливий та бурхливий час. Світ у ті дні варився в соку поступу та обміну новими даними, що забезпечили великі географічні відкриття, а Європу роздирали релігійні війни. Так склалося, що до обох явищ маленькому хлопчику зі Львова в майбутньому довелося мати стосунок.

Приміщення колегіуму єзуїтів у Львові в пізні часи. Фото з www.memory.gov.ua
Приміщення колегіуму єзуїтів у Львові в пізні часи. Фото з www.memory.gov.ua

Міхал навчався в єзуїтських колегіумах Львова, Каліша та Кракова. У Львові він вивчав медицину, у Каліші філософію, а в Кракові теологію. В молоді роки хлопцю довелося пережити важку хворобу. Тоді він і дав обітницю, що якщо видужає, то обов’язково стане католицьким місіонером і відбуватиме місії в далекі країни з найважчими умовами. Протягом всього часу, прикладом для нього залишався один з засновників Товариства Ісуса, Франциск Ксаверій.

Ікона з зображенням єзуїта Франциска Ксаверія. Фото з sib-catholic.ru
Ікона з зображенням єзуїта Франциска Ксаверія. Фото з sib-catholic.ru

У місті над Віслою, в 1632 році, він вступив до Товариства Ісуса. У 1641 році, в тому ж Кракові, став священиком. Майже одразу після висвячення та отримання благословення від Папи, відправився до Лісабону. У 1643 році, в складі товариства інших священиків, відправився у місію до Макао, португальської колонії в Китаї. Дорогою побував в Мозамбіку і чи не першим з європейців описав Південно-Східну Африку. В Макао на початках працював викладачем в місцевому єзуїтському колегіумі. Тоді й розпочав вивчення китайської мови, культури та традицій.

Замальовки бегемотів Боїма, які він зробив в Мозамбіку. Фото з dic.academic.ru
Замальовки бегемотів Боїма, які він зробив в Мозамбіку. Фото з dic.academic.ru

Варто сказати, що на той момент місіонери вже активно працювали в Китаї і особлива роль тут була відведена саме єзуїтам. Коли Матео Річчі починав працювати в Китаї, всі європейці були для місцевого населення “рудобородими дияволами” і “варварами”. Річчі та перші місіонери не лише змінили наше уявлення про Китай, але й їхнє про нас. Для цього, єзуїти одягались як китайці, вчили їхню мову, дотримувались звичаїв і намагались узгодити норми християнства та вчення Конфуція. Матео Річчі навіть створив карту світу, у якій розташував Китай в центрі, чим дуже потішив імператорський двір. Відтак, Міхал Боїм їхав до Китаю не як “рудобородий диявол”, а просто як людина з Заходу.

Маттео Річчі в китайському одязі. Фото з en.wikipedia.org
Маттео Річчі в китайському одязі. Фото з en.wikipedia.org

Після Макао, Міхал Боїм допомагав в школі отцю Бенедикту де Маттосу на острові Хайнань, провінція Гуансі. Паралельно вивчав китайську. Тоді він і взяв собі ім’я Пу Мі Ко. Перебував на острові до 1647 року, коли цей об’єкт захопили маньчжури. Потім працював місіонером і при дворі Чжу Юлана – останнього представника династії Мін, який вважав себе імператором і вів боротьбу проти маньчжурських окупантів. Імператор позитивно ставився до християнських місіонерів і оточив себе єзуїтами, з якими багато спілкувався.

Малюнок Міхала Боїма. Фото з www.nhm.ac.uk
Малюнок Міхала Боїма. Фото з www.nhm.ac.uk

На початок 1650-х років ситуація погіршилась. Під кінець 1650 року Міхал відбув в Рим до Папи і генерала ордену єзуїтів з проханням надати допомогу династії Мін. Він відправився у дорогу з Андрієм (Матвієм) Чженом, християнином-китайцем. У 1652 році обоє, не без проблем, дісталися Венеції, а звідти і до Риму. Варто сказати, що обтяжені своїми проблемами владні європейці холодно зустріли двох “диваків” у китайському вбранні і нічого певного пообіцяти їм не змогли.

Одна з карт Міхала Боїма. Фото з www.wilanow-palac.pl
Одна з карт Міхала Боїма. Фото з www.wilanow-palac.pl

Отримавши від Папи листа, обоє попрямували назад. У 1655 році вони взяли курс з Лісабону до Гоа. В 1658 році знову опинились в Китаї, де з допомогою купця-мусульманина дістались до м. Аютії, в районі сучасного Лаосу. Ситуація виглядала приреченою. Маньчжури відвойовували одну територією за іншою. В умовах боротьби, Міхал Боїм і загинув у 1659 році десь посеред джунглів, в районі сучасного В’єтнаму. У 1662 році стратили останніх представників династії Мін.

Замальовка Міхала Боїма. Фото з windtonic23.blogspot.com
Замальовка Міхала Боїма. Фото з windtonic23.blogspot.com

Про місце смерті Міхала Боїма нічого невідомо, але за нього продовжують говорити досягнення, над якими вчений працював протягом життя. Він залишив рукописний опис подорожі з Макао до Венеції (1651 – 1652). Також йому належать 25 праць, що стосуються флори, фауни і географії Китаю. Боїм уклав атлас Китаю з 18 карт. Варті уваги і переклади з китайської на латинську, а також зворотній переклад Катехизму китайською. Серед перекладів з китайської, варто назвати передання Боїмом вчення Конфуція доступними для європейців мовами.

Замальовка Міхала Боїма. Фото з plantillustrations.org
Замальовка Міхала Боїма. Фото з plantillustrations.org

Особливої уваги заслуговують його праці, присвячені флорі і фауні, географії та медицині Китаю. Назвемо тут “Flora Sinensis” (“Флора Китаю”), “Specimen medicinae Sinicae” (“Цілющі рослини Китаю”), “Clavis medica ad Chinarum doctrinam de pulsibus” (“Медичний ключ до китайського вчення про пульс”). Вважається, що саме після появи праць Боїма, в європейській діагностичній практиці почали вимірювати пульс у пацієнтів.

Обкладинка твору "Flora Sinensis". Фото з muzhp.pl
Обкладинка твору “Flora Sinensis”. Фото з muzhp.pl

В своїх замальовках Міхал Боїм першим з європейців зобразив реального бегемота. Такого, яким він є насправді, а не в панцирі і з рогами, як його уявляли до того. Ці описи було зроблено в Мозамбіку. Цікавими є також його описи традиції полювання на слонів в Мозамбіку. Спочатку тварину оточували, тоді мисливці хором співають пісню і прославляють слона, а лише після цього атакують.

Одна з замальовок Міхала Боїма. Фото з www.nhm.ac.uk
Одна з замальовок Міхала Боїма. Фото з www.nhm.ac.uk

Не менш захоплюючими є описи фінікової пальми. Тут Міхал Боїм обіграв сюжет зі східної легенди, за яким це дерево має душу і здатне усвідомлювати та відчувати наявність дерев протилежної статі поруч. Жіночі рослини, в такому випадку, спеціально витягуються, аби продемонструвати свої квіти особинам чоловічої статі.

Одна з замальовок Міхала Боїма. Фото з usfspecialcollections.tumblr.com
Одна з замальовок Міхала Боїма. Фото з usfspecialcollections.tumblr.com

Про Міхала Боїма, на сьогодні, зроблено документальний фільм, але цього, очевидно, мало. Схоже на те, що він і персони схожого характеру, повинні отримати широке обговорення і переоцінку. Можливо, їх навіть варто внести до шкільних підручників і вивчати як вихідців з сучасних українських територій, які здійснили безцінний вклад у отримання та примноження знань про світ. На зразках таких персонажів, а не на болях, плачах і муках, варто виховувати нові покоління. Бо як показує історія Міхала Боїма, не лише нас підкорювали, але і ми підкорювали…світ…

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Козицький А. Боїм Міхал / Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. – Львів: Літопис, 2007. – С. 259 – 260.
  2. Козицький А. Етнографічні матеріали в працях львівського сходознавця і мандрівника XVII століття Міхала Боїма // Антропос [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.anthropos.lnu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1409/1/587-594%20Козицький%20Андрій.pdf
  3. Пагутяк Г. Місія Михайла Боїма // Zaxid.net, 2011 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zaxid.net/news/showNews.do?misiya__mihayla_boyima&objectId=1236510
  4. Михайло Боїм – Ex Voto [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ex.ua/20675869
  5. Boym Michaɬ Piotr / Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski I Litwy 1564 – 1995. – Krakόw: WAM, 1996. – S. 61.
  6. Gόralczyk B. Michaɬ Boy – “polski Marco Polo” / Historia [Електронний ресурс]. Режим доступу:  http://historia.wp.pl/title,Michal-Boym-polski-Marco-Polo,wid,18072944,wiadomosc.html?ticaid=116afe

Напишіть відгук