Вершники, що загубились в просторі та часі

Вершники, що загубились в просторі та часі

За 70 км від Львова, біля села Хватів, над трасою Київ-Чоп нависає доволі велика металева конструкція, в якій ще можна розгледіти постаті кінних вершників. Практично кожен, хто проїжджає по цій трасі вперше, звертає увагу на цього монументального велета, проте мало хто знає його зміст та історію.

Пам’ятник бійцям Першої Кінної армії, 2013 рік, автор Олександр Бєлкін
Пам’ятник бійцям Першої Кінної армії, 2013 рік, автор Олександр Бєлкін

Історія цього витвору монументальної архітектури починається ще в 1970-х роках. Саме тоді, радянським керівництвом з нагоди 55-річчя створення Першої Кінної армії, було вирішено створити пам’ятник. Авторами скульптурної композиції стали професор Львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва Валентин Борисенко та архітектор Анатолій Консулов. Конструктором проекту було призначено Григорія Шевчука. 21 грудня 1975 року відбулося урочисте відкриття монументу.

Листівка 70-х років ХХ століття з зображенням параду біля пам’ятника Першій Кінній армії.
Листівка 70-х років ХХ століття з зображенням параду біля пам’ятника Першій Кінній армії.

Скульптурну композицію утворювали два вояки-будьонівці, котрі на шалених конях мчать вперед, при цьому передній вершник обернений назад з сурмою біля уст. Експресивні фігури коней зображені в динаміці, складаючи для глядача враження неначе вони от-от відірвуться від пагорбу. Загальні розміри монумента досягнули 27 метрів. Його було розміщено на пагорбі над шосе Львів-Київ-Москва, на місці, де була братська могила бійців Першої Кінної армії, які полягли тут в 1920 році. Уночі їх освітлювали прожекторами, а знизу була мармурова стела, на якій лежали шапка, шабля  та розміщувався латунний напис. Поблизу була облаштована стоянка для машин, щоб туристи мали місце для зупинки. Під самим пам’ятником проходила викладена з плитки доріжка.

Мармурова стела біля пам’ятника Першій Кінній армії та Олеський замок, листівка 1984 року – взято з порталу lotussoft.biz
Мармурова стела біля пам’ятника Першій Кінній армії та Олеський замок, листівка 1984 року – взято з порталу lotussoft.biz

Монумент вважали одним із кращих в цілому СССР, а його творці В. Консулов і А. Борисенко в 1978 році стали лауреатами Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка.

Група туристів біля пам’ятника Першій Кінній армії. Збоку прожектор, що підсвічував монумент. Фото 1980-х років.
Група туристів біля пам’ятника Першій Кінній армії. Збоку прожектор, що підсвічував монумент. Фото 1980-х років.

Та, не дивлячись на досконалість, з пам’ятником пов’язаний і певний конфуз. За задумом, вершники повинні були бути направлені на Захід, в сторону Варшави, куди і направлялась армія Будьонного. Проте, монумент з невідомих причин розмістили в північному напрямку, ще й з невеличким відхиленням на Схід. Таким чином вершники були направлені в сторону Росії.Враховуючи що Кінна армія в кінцевому результаті зазнала поразки від поляків, уся композиція жартівливо сприймалась як зображення втечі будьонівцівіз Польщі.

Зображення Пам’ятника Першій Кінній армії зі супутника (червоним обведено монумент)
Зображення Пам’ятника Першій Кінній армії зі супутника (червоним обведено монумент)

В ідеологічній тоталітарній державі таких помилок бути звісно не може. Тому, в усіх джерелах, де згадується про пам’ятник, вказано, що він направлений на Захід. Очевидно, радянська влада сподівалась, що вражені величчю монумента туристи навряд чи будуть слідкувати за сторонами світу. До речі, навіть російська версія Вікіпедії вводить в оману щодо напрямку монумента.

Зі здобуттям Україною незалежності пам’ятник втратив своє значення в ідеологічному аспекті. Руйнувати його не стали, проте і піклуватися про монумент ніхто не збирався. Як наслідок, першою зникла плитка з-під доріжки під вершниками. Згодом, вкрали мармурову стелу з шаблею, а прожектори повиривали разом з землею. В 2000-х роках прийшла черга металу. Тож, на сьогодні монумент вже майже «позбувся» одного коня і половини скульптури вершника-будьонівця.

Пам’ятник Першій Кінній армії станом на 2015 рік. Фото Галінфо.
Пам’ятник Першій Кінній армії станом на 2015 рік. Фото Галінфо.

Очевидно, що даний пам’ятник доживає свої останні дні. Уже при створенні ці вершники опинилися не втому місці. Так, тепер вони ще й не в тому часі. А тому, вже зовсім скоро ці мідні велети і справді здіймуться з пагорбів у небуття.

Володимир ПРОКОПІВ

Джерела:

  1. Пам’ятники і монументи України / Упор. Д.Янко. – Київ, 1982.
  2. Рихліцький В. На Львівщині шукачі металу зруйнували пам’ятник «Олеські коні» http://zaxid.net/
  3. Інтернет портал http://www.panoramio.com/

1 COMMENT

Напишіть відгук