Український кооператив “Суспільний промисл”, або історія Львівської кавової фабрики “Галка”

0
327

Львів здавна славиться своїми кавовими традиціями. У Львові цей ароматний напій споживають уже століттями, зрештою іноді складається враження, що навіть вулиці нашого міста просякнуті запахом кави. І , звичайно, фактично усі знають Львівську кавову фабрику “Галка” історія якої налічує понад 80 років.

У кооперативній фабриці "Луна" у Львові. Робітниці упаковують цикорій, 1934 р.
У кооперативній фабриці “Луна” у Львові. Робітниці упаковують цикорій, 1934 р.

А почалося все з того, що у 1932 р. українські урядовці:Р.Раковський, С.Павлик, Л.Ясінчук, Г.Пилип’юк, за сприяння товариства українських приватних службовців “Супруга” та РСУК заснували у Львові кооперативну фабрику домішок до кави “Суспільний промисел”.

У фабричному цеху фабрики "Луна" у Львові, 1934 р.
У фабричному цеху фабрики “Луна” у Львові, 1934 р.

Спочатку підприємство містилося в приміщенні “Просвіти” на Богданівці, 30. Згодом, у 1933-1934 рр., вклавши 42 000 злотих, у Жовкві було побудовано власну сушарню у якій працювали кваліфіковані робітники – члени товариства “Зоря”. Сушарня повністю забезпечувала сировиною фабрику цикорію. Продукція була високої якості і повністю витіснила продукцію інших фірм з нашої кооперативної торгівлі.

І лише у 1937 р. було остаточно вирішено питання щодо приміщення фабрики. Тоді було придбано земельну ділянку та двоповерховий будинок на вул. Жовківській, 188 (сучасна Богдана Хмельницького) у Львові.  Окрім будівлі фабрики, на території також знаходився одноповерховий будинок для адміністрації.

Обладнання для миття та подрібненняовочів і фруктів кооперативу "Суспільний промисл", 1935 р.
Обладнання для миття та подрібнення овочів і фруктів кооперативу “Суспільний промисл”, 1935 р.

При фабриці також діяла бібліотека, а в найближчих планах було проектування та будівництво відпочинкового комплексу для працівників підприємства (майданчики тенісу, волейболу, кімнати відпочинку).

Станом на 1934 рік на фабриці у Львові працювало 27 робітників, а в сезон у сушарні  – ще 19. У 1935 р.  – 44 працівників, у 1938 – 68 працівників.

Реклама продукціїї фабрики "Суспільний промисл", 1934 р.
Реклама продукціїї фабрики “Суспільний промисл”, 1934 р.

Фабрика “Суспільний промисл” виготовляла напій із цикорію, солодову каву “Луна” та ячмінну підмінку до кави “Пражінь”, які приваблювали споживача смаком, ароматом та помірними цінами. Основна сировина – коренеплоди цикорію (подібна до цукрового буряка, дещо менша), яка росла на наших землях. Для того керівництво кооперативу мусило проводити відповідну роботу з заможними господарями, які мали більше землі, щоб вирощувати цикорій. В Жовківському повіті плантації цикорію давали гарний урожай і краще оплачувались господарям, ніж вирощування пшениці чи інших культур. Насінням забезпечував кооператив «Суспільний промисл». Продукцію фабрики збували через “Центросоюз” та “Народну торгівлю” здебільшого у сільських місцевостях.

У цеху фабрики "Луна" у Львові. Наповнення трубок цикорієм, 1934 р.
У цеху фабрики “Луна” у Львові. Наповнення трубок цикорієм, 1934 р.

Дбаючи про добробут збіднілих українських родин та просуваючи свою продукцію до споживача, управа кооперативної фабрики щораз запроваджувала нові, різноманітні заходи для вивчення попиту на той чи інший вид товару, вдавалася до анкетування та широкої реклами. Історичний календар «Червоної калини», що видавався у Львові в 30-х роках, постійно вміщував на своїх сторінках роз’яснювальні статті та заклики «Суспільного промислу» споживати свої українські «знамениті вироби: цикорію «Луна», підмінку кави «Пражінь» і солодову каву «Луна», які кожна кооператива має на своїм складі».

Після Другої світової війни підприємство поступово стало на ноги. Встановлення у 1971 р. на державному підприємстві «Львівська кавова фабрика» обладнання фірми “Niro Atomizer” для виготовлення розчинної кави, дало можливість ефективно поєднати багаторічний досвід персоналу в галузі виробництва кавових продуктів з сучасною технологією переробки натуральної кави. З того часу Львівська кава стала відомою та жаданою в одній шостій світового суходолу.

Реклама продукціїї фабрики "Суспільний промисл"
Реклама продукціїї фабрики “Суспільний промисл”

Після здобуття Україною незалежності у 1993 році Львівська кавова фабрика стала акціонерним товариством закритого типу – ЗАТ “Галка”, яке у 1994 році утворило спільне підприємство “ГАЛКА Лтд.” з фірмою E.D.&F.Man Coffee Limited – одним з найбільших виробників кави Європи.

Софія ЛЕГІН

Джерела:

  1. Пасіцька О. Львів і льв’яни: український соціум та промисел (20-30-ті роки ХХ століття). – Львів, 2014 р.
  2. http://www.vox-populi.com.ua/
  3. https://www.galca.ua/

Напишіть відгук