Українська вишиванка. Іван Труш

Українська вишиванка. Іван Труш

Жанрові роботи Івана Труша засвідчують життєствердну позицію автора, відчуття гармонії з природою, традиціями й побутом мешканців краю. Головним ідейно-змістовим акордом багатофігурних композицій виступають динамічні вирішення гуцулів, зображених у повсякденні чи під час християнських свят. Відчувається, що маляр переживав якусь особливу естетичну насолоду, спостерігаючи за життям і звичаями своїх сповнених невичерпного життєвого оптимізму творчих прототипів, коли вони брали участь у колоритних обрядах, співали пісень і танцювали.

Іван Труш малює квіти у своєму саду. Львів. Фото 1935 р.
Іван Труш малює квіти у своєму саду. Львів. Фото 1935 р.

Однак така художня концепція аж ніяк не зводилася до етнографізму чи надмірної ідеалізації художнього образу, а, навпаки, пробуджувала в громадськості повагу до мешканців цього краю та захоплення їхньою самобутністю.

Іван Труш. Портрет професора Михайла Грушевського. 1900 р. Полотно, олія.
Іван Труш. Портрет професора Михайла Грушевського. 1900 р. Полотно, олія.

Мотивом одного з перших етюдів серії стали “Гагілки” з сюжетом великодньої народної обрядової гри в “Жучка”, що символізує безкінечний рух і вічне відродження життя. Тема сповненої життя й руху обрядової гри молоді, що зазвичай відбувалася на церковному подвір’ї після освячення пасок, набула розвитку в численних полотнах І. Труша, виконаних упродовж трьох десятиліть.

Іван Труш. Дві гуцулки. Початок 1920-х рр. Картон, олія
Іван Труш. Дві гуцулки. Початок 1920-х рр. Картон, олія

Нехтуючи докладністю рисунка, маляр ледь схематизовано компонує групи людей, виконаних на тлі краєвидів, пластично трактує лише постаті першого плану й більш ескізно, за допомогою узагальнених кольорових плям, – фігури в перспективі. Живописна манера митця тяжіє до пленерного малярства, а спосіб трактування світлоповітряного об’єму наповнює жанрову сцену особливим настроєм і відчуттям свята. Сцена загалом набуває динаміки та сили художнього вислову.

Іван Труш. Гуцулки біля церкви. 1920-ті рр. Картон, олія
Іван Труш. Гуцулки біля церкви. 1920-ті рр. Картон, олія

Про таємниці своєї малярської лабораторії І. Труш пише в статті “З малярської робітні. Як постає образ”, у якій розкриває нюанси поетапного народження образу: “Ні, це не квіти. То перший проєкт образу «Гагілки». То ті барвні плями – то лиця, руки людські, запаски, киптарці гуцульські та вишиванки на рукавах. Кажу, перший проєкт, бо маю намір зробити таких кілька, як не кільканадцять, заким прийду до малювання образу…”.

Іван Труш. Портрет Івана Франка. 1940 р. Картон, олія.
Іван Труш. Портрет Івана Франка. 1940 р. Картон, олія.

Іван Труш активно працює у портретному жанрі, в якому реалізовує власні мистецькі устремління художника, що має хист прискіпливого психолога й прагне розгадати на полотні глибини внутрішнього світу своїх моделей. Художник виконує портрети дорогих і близьких йому людей. Серед них – портрети Михайла Грушевського, І. Франка.

Оксана БІЛА
заступник генерального директора з наукової роботи Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького

Напишіть відгук