У Холмі тривають археологічні дослідження собору, зведеного королем Данилом Галицьким

У Холмі тривають археологічні дослідження собору, зведеного королем Данилом Галицьким

Через тиждень завдяки спеціальній експертизі науковці дізнаються, чи знайдені під час їхнього дослідження кафедрального собору (Успення) Пресвятої Богородиці у м. Холм (Польща) знахідки і поховання справді належать до періоду 13 століття, тобто періоду княжої доби короля Данила Галицького.

Про це розповів керівник української групи дослідників доктор археології, професор, завідувач кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів НУ «Львівська політехніка» Микола Бевз в понеділок 12 довтня 2015 року,  під час прес-конференції у Львові.

За його словами, тепер для науковців, які працюють у цьому науково-дослідному проекті, головне завдання, – до кінця зрозуміти архітектуру побудованого у 13 столітті собору у м. Холм, дослідити його вхідну частину на предмет поховань.

Собор Різдва Пресвятої Богородиці у м. Холм (Польща)
Собор Різдва Пресвятої Богородиці у м. Холм (Польща)

Нагадаємо, що у 2013 році розпочали реалізовувати спільний українсько-польський науково-дослідний проект «Пошук, ідентифікація і наукове вивчення найстарішого храму Богородиці, побудованого в Холмі (Польща) королем Данилом Галицьким. Для цього було створено групу дослідників з 20 осіб (по 10 від кожної сторони), в яку входять історики, археологи, антропологи, геотехніки, дослідники історичної архітектури тощо.

Микола Бевз розповів, що собор у Холмі, де проводять розкопки, має довгу історію, – до 1874 року це був католицький костел, потім його перебудували на храм московської православної церкви, що у такому вигляді проіснував до 1919 року. Сьогодні ця споруда є діючим католицьким кафедральним собором (базилікою).

Науковці з України та Польщі в рамках реалізації проекту спочатку з допомогою спеціальних георадарів сканували територію базиліки, виявляли крипти, проводили семінари. В результаті розкопів було виявлено кам’яні фундаменти 17 століття, під якими згодом знайшли три ряди цегли періоду 13 століття. Професор Микола Бевз розповів, що загалом було виконано 13 археологічних викопів в інтер’єрі базиліки та 1 викоп у криптах. Відтак віднайдено релікти фундаментів та стін катедральної церкви Пресвятої Богородиці, збудованої в м. Холм королем Данилом Галицьким.

Пам'ятник князю-королю Данилу Галицькому у Львові. Фото 2015 року
Пам’ятник князю-королю Данилу Галицькому у Львові. Фото 2015 року

Микола Бевз розповів, що в результаті розкопів науковці виявили сотні предметів 13-17 ст (керамічну плитку підлоги, смальту з мозаїк, вітражне скло, дахівки кількох видів, фрагменти одягу, монети тощо).

За словами Миколи Бевза, викрито понад 75 поховань, які належали до внутрішньо-церковного некрополя, 15 з них ототожнено з княжою добою і датовано другою половиною 13–початком 14 стол. Ці останки залягали на 2–2,3 м від рівня сучасної поверхні, але первісна глибина могил була незначною і не первищувала 60 см під підлогою храму. Дослідженнями виявлено також три замуровані камери-крипти, які мають пізніші мурування, але дотикаються до стін з 13 стол, одне з поховань виконане у мурованому з автентичної цегли саркофазі і може належати до королівської чи княжої родини.

«Розпочаті дослідження вимагають продовження не тільки а археологічному плані, але й виконання комплексу лабораторних досліджень, подальших архівно-історичних пошуків, проведення консерваційних робіт щодо виявлених субстанцій та предметів, – зазначив Микола Бевз. На думку науковця, «однією з головних проблем, які слід вирішувати на найближчу перспективу є музеєфікація виявленого комлексу знахідок, враховуючи необхідність експозиції археологічних пам’яток та підземних споруд».

Портрет короля Лева Даниловича, автораства Луки Долинського
Портрет короля Лева Даниловича, автораства Луки Долинського

Встановити, кому точно належать знайдені рештки, можна лише після проведення спеціальних досліджень. Результати перших аналізів, які мають датувати знахідки з точністю до десятиліття, будуть відомі вже наступного тижня.

Микола Бевз каже, що якщо виявиться, що ці поховання датуються 1260-ми роками, тоді дослідники робитимуть аналіз ДНК. Проте, як каже вчений, складність цього аналізу полягає в тому, що він має виконуватись порівняльним методом.

«Щоб встановити, чи це похований хтось з Романовичів, треба мати субстанції з поховань інших Романовичів. А інших відомих поховань немає. В крипті собору святого Юра є рештки Ярослава Осмомисла, який належить до цієї ж гілки. Але невідомо, чи це точно його захоронення. Ми можемо порівнювати хіба з іншими далекими родичами, які є відомі. Сьогодні нащадки Рюриковичів живуть у Франції, у США, в Швеції», — каже Микола Бевз.

Кам'яний саркофаг у формі човна, який був накритий дерев'яною дошкою, що був знайдений у катедральній церкві Пресвятої Богородиці, збудованої в м. Холм королем Данилом Галицьким.
Кам’яний саркофаг у формі човна, який був накритий дерев’яною дошкою, що був знайдений у катедральній церкві Пресвятої Богородиці, збудованої в м. Холм королем Данилом Галицьким.

Науковець також повідомив, що в Україні таке дослідження провести неможливо. Лабораторії, які зможуть зробити необхідні аналізи, знаходяться в Швейцарії, Канаді та Німеччині. Складність у проведенні ДНК-тестів полягає також і в тому, що це виходить за межі фінансування програми досліджень храму Богородиці в Холмі.

До кінця цього року дослідники планують завершити розкопки у вхідній частині собору. За припущеннями вчених, саме там може бути розташоване поховання Данила Галицького. В наступному році мають бути проведені дослідження вівтарної частини та крил собору.

Джерело: Zik.ua

Напишіть відгук