«Творець» найвищої точки Львова та голова австрійського парламенту: Францішек Смолька

0
605

Однією з найцікавіших постатей ХІХ століття пов’язаних зі Львовом стала особа Францішека (Франца) Смольки. Політик, юрист, активний політичний діяч, президент нижньої палати австрійського парламенту – цей перелік можна продовжувати і продовжувати. І хоч більшість сучасних львів’ян навряд чи знають хоч щось про діяльність Смольки, проте наслідки його діяльності у Львові, більшість з них наочно бачить кожного дня – саме з його ініціативи на місці Високого замку було насипано пагорб на честь Люблінської унії, який існує і по-сьогодні. Отож Францішек Ян Смолька, хто ж він?

Францішек Смолька
Францішек Смолька

Народився майбутній політик 5 листопада 1810 в м. Калуш в родині поручника в Вінцентія Смольки, який походив з германізованої чеської родини, що осіла в Пруській Сілезії. Мати Францішека була угоркою за походженням. Спочатку Францішек навчався вдома, потім в у Львові. В 1831 році він закінчив відділ права Львівського університету. Працював у прокураторії скарбу Львова. У 1834 році почав працювати в адвокатській канцелярії Павела Родаковского, у 1836 році захистив докторат права. У 1840 відкрив власну адвокатську канцелярію.

Смолька на початку 1840-х років виявився втягнутим у активну діяльність польського національного руху. Проте його діяльність з великою «натяжкою» можна назвати успішною, оскільки уже 29 серпня 1841 він був заарештований, і наступні три з половиною роки відбув у в’язниці. Незважаючи на наступний процес 1845 року, коли його було засуджено до страти, а опісля помилувано, його можливостям кар’єри у офіційних органах влади здавалося б прийшов кінець, оскільки він отримав заборону там працювати і вимушений був працювати у приватних адвокатських конторах.

1848 рік приніс у Європу цілу низку революцій, не стала винятком і монархія Габсбургів. У 1848 році Смолька брав брав активну участь у революційних подіях у Відні, під час яких намагався врятувати від самосуду збуреного натовпу військового міністра графа Лятура. Революція у Австрійській імперії сприяла активізації і національних рухів, в тому числі і польського.  Смолька очевидно не міг залишатись осторонь цих бурхливих подій, тому того ж 1848 року він стає членом польської Центральної національної ради.

Після революції, Францішек освоює маєтки в Моршині, Корчині, Крушельниці. Він не припиняє своєї активної політичної діяльності і нам відомо, що вже з 1861-го року він член міської ради Львова. Водночас, від кінця 60-х років він стає неформальним лідером тієї групи польського руху в Галичині, який виступав проти компромісів з офіційним Віднем. 60-ми роками датується і найбільш знакова його ініціатива для Львова – він запропонував насипати курган на честь Люблінської унії на місці Високого замку.

Курган на початку ХХ ст.
Курган на початку ХХ ст.

Ініціатива, яка поза сумнівом була знаковою для польського націоналістичного руху ХІХ століття, сучасними археологами та істориками розцінюється менш захопливо, більш того, вона стала справжньою катастрофою для можливості отримання історичної інформації з для території де знаходився Високий замок, оскільки рештки укріплень розібрали без будь-якої фіксації і в процесі робіт, культурний шар, який містив унікальну інформацію про історію Львова від середньовіччя до кінця XVIII століття, було безповоротно знищено. Саме ж будівництво кургану, з огляду на технічні нюанси і часті обвали, у сучасників викликало хіба що скептицизм і глузування. Лише після смерті Смольки, на початку ХХ століття пагорб було достатньо укріплено і повноцінно перетворено на оглядовий майданчик, яким він є і по-сьогодні, ставши найвищою доступною для відвідування точкою міста, втративши свій первісний символічний характер.

В 1871 році Смолька міг стати навіть президентом Львова, проте він програв кілька голосів Зємялковскому. Загалом цей період був не найкращим у його житті, невдачі фінансового і політичного плану привели до важкого психологічного стану і до спроби самогубства, він перерізав собі горло бритвою, проте вижив. Продажа маєтків та допомога графа В. Дідушицького дещо покращила його становище. Він знову повертається до політичної діяльності і 1881 рік стає часом його тріумфу — він був обраний президентом Державної ради (нижня палата австрійського парламенту). Очолював він її до 1893 року.

Останні роки життя Смольки пов’язані зі Львовом. Він проживав та помер на 2-му поверсі будинку № 18 на вул. Словацького. Похований на Личаківському кладовищі, могилу його можна побачити і сьогодні. На сучасній площі генерала П. Григоренка до 1949 року стояв пам’ятник Смольці, який поставили львів’яни. Сьогодні ж, його постать відома здебільшого фахівцям. Активний політичний діяч, Смолька був людиною свого часу і сьогодні його можна сприймати по-різному. Проте кращим підходом було б спробувати його зрозуміти, а не засуджувати. І коли вкотре підніматиметесь на оглядовий майданчик Високого замку, задумайтесь над непростою долею людини, яка його створила.

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела:

  1. Лемко І. Цікавинки з історії Львова. — Львів : Апріорі, 2011. — 128 с.
  2. Franciszek Smolka (https://de.wikipedia.org/wiki/Franciszek_Smolka_(Politiker)
  3. Копець Люблінської унії, або маловідома історія Високого замку (http://photo-lviv.in.ua/kopets-lyublinskoji-uniji-abo-malovidoma-istoriya-vysokoho-zamku/)

Напишіть відгук