Творчі зустрічі Шолом-Алейхема у Львові

0
1533
Творчі зустрічі Шолом-Алейхема у Львові

Сто років тому, 13 травня 1916 року у Нью –Йорку, відійшов у вічність великий єврейський письменник Шолом–Алейхем, більша частини життя якого, від народження, пройшла в Україні. Частина його життєвої та творчої біографії пов’язана зі Львовом, на той час, столицею королівства Галіції та Лодомерії в складі демократичної Австро – Угорської імперії.

Варто нагадати читачам деякі рядки з біографії великого письменника та обставини його приїзду до Львова з родиною у 1905 році.

Шолом-Алейхем / http://zaxid.net/resources/photos/news/690_DIR/201209/1265428_1277509.jpg
Шолом-Алейхем / http://zaxid.net/

Шолом-Алейхем, справжня ім’я та прізвище Шолом Нахумович Рабинович, народився 2 березня 1859 року у містечку Переяслав на Полтавщині (тепер Переяслав -Хмельницький) в родині дрібного крамаря. Дитячі роки пройшли у містечку Вороньки неподалік від Борисполя. Навчався у хедері – єврейській початковій релігійній школі. Згодом, під впливом єврейської просвітницької літератури, займався загальною освітою, навчався у повітовій школі. Після закінчення школи працював домашним вчителем у єврейського магната Єлімеха Лоєва. У 1880-1882 роках працював громадським рабином у Лубнах. Після одруження з донькою Лоєва у 1883 -1887 роках працював у Білій Церкві. У 1887-1890, 1893-1905 роках жив у Києві (він називав його у своїх літературних творах Єгупцем), де займався торгівельними справами. Після єврейських погромів по всій Росії , в тому числі в Києві, спровокованих у 1905 році Синодом Російської Православної Церкви, змушений був, заради порятунку родини, покинути улюблений ним Київ.

Меморіальна дошка Ш. Алейхема / https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/5/50/Commemorative_plaque_of_Sholem_Aleichem_%28Lviv._Ukraine%29.JPG/800px-Commemorative_plaque_of_Sholem_Aleichem_%28Lviv._Ukraine%29.JPG
Меморіальна дошка Ш. Алейхема / https://upload.wikimedia.org/

Прибувши до Львова з родиною Шолом-Алейхем був вражений зовсім іншим устроєм життя. Тут євреї – бідні й заможні – почувалися більш захищеними громадянами, не необмеженими у свої правах на духовний та культурний розвиток, на відміну від безправних, загнаних Російською імперією у своєрідне гетто для євреїв “черту оседлости“. Замешкавши на вулиці Котельній, 1 (нині Котлярська) у середовищі колишнього Краківського Передмістя, він почав знайомитися з духовним та культурним життям євреїв Львова та Галичини.

Давня вулиця Ягеллонська (нині-Гнатюка), ліворуч - кам'яниця Дзендзелевича. Фото початку XX сторіччя
Вулиця Ягеллонська (нині-Гнатюка). Фото початку XX сторіччя

Шолом–Алейхема вражало у Львові все, що було пов’язано з реалізацією можливостей, які отримали євреї Австро-Угорської імперії після прийняття у 1867 році Конституції. У Львові діяло 27 синагог – яких хочеш: ортодоксальних, прогресистських , цехових, братських. Але найбільше Шолом – Алейхем вразила велика кількість будівель у Львові, які були побудовані за кошти єврейської громади міста і в яких були розташовані різноманітні єврейські культурні та просвітницькі організації, а та навіть єврейський театр. На вулицю Ягеллонську,11 ( Гнатюка), де був розташований єврейський театр, Шолом-Алейхем прийшов на другий день свого перебування у Львові. Там він відразу познайомився з антрепренером Якобом Бер-Гімплем та видатним львівським художником – графіком Ефраїмом Лілієном, який прагнув і на сцені зберегти дух і традиції релігійних та народних свят єврейства. Саме Лілієн подарував Шолом –Алейхему оформлену ним книжку, на сторінках якої була зображена Менора та поважні євреї у талесах. Цю книжку Шолом-Алейхем зберігав до кінця життя.

І переживши перші враження від зустрічей з колективом театру, Шолом – Алейхем продовжував активно знайомитися з іншими творчими єврейськими колективами та з діяльністю єврейських громадських об’єднань, діяльність яких була спрямована на просвіту та навчання євреїв.

Ефраїм Моше Лілієн
Ефраїм Моше Лілієн

Відвідав він також збудований єврейською громадою у 1903 році на вулиці Святої Терези (нині митрополита Ангеловича) єврейський Академічний Дім, який був осередком єврейської культури. В ньому вільно розташувалися товариство “Спілка”, товариство “Штука”, хор “Кінор”, який заснував і яким керував обдарований музикант Ян Галль, тут діяв камерний єврейський оркестр.

Не міг Шолом-Алейхем в своїх прогулянках по Львову оминути розташований недалеко від центру Передмістя, на вулиці Берштайна (нині Шолом–Алейхема), зведений у 1904 році, чудовий будинок єврейських виробничих об’єднань “Яд–Харузім”. В ньому була зала із сценою та безліч кімнат, в яких були розташовані різноманітні спілки та об’єднання. Але найголовніше, що тут, в “Яд Харузимі”, знайшла притулок знаменита на весь світ єврейська Театральна Корпорація, заснована ще видатним єврейським драматургом А. Гольдфаденом.

вул. Шпитальна / http://magnus-store.com/wp-content/uploads/2014/01/pic3.jpg
вул. Шпитальна / http://magnus-store.com/wp-content/

Чим більше знайомився Шолом –Алейхем з єврейським життям у Львові, тим більше зростало його здивування, от тут поруч з будинком , де він мешкав, є зал “Хасса”. Туди на Шпитальну, 38, приходили дрібні купці – євреї з Передмістя слухати лекції та музичні вечори, приходив туди Шолом–Алейхем не тільки, як вдячний слухач, але також по запрошенню для виступів.

Неподалік від дому, де він проживав, знаходилося єврейське освітянське товариство “Тоїнбіїхала”, яке постійно запрошувало його для виступів. Чим далі, тим більше зростало його здивування, коли він дізнався , що в центрі такого великого міста, як Львів, євреї утримували освітянські клуби, де читали лекції професори та виступали знані єврейські письменники. Дізнавшись, що на вулиці Сиктуський, 21 (Дорошенка) знаходиться Клуб єврейської інтелігенції, Шолом-Алейхем постійно відвідував його засідання. Він знайшов нових друзів – шанувальників його творчості….

Вулиця Сикстуська (тепер – Дмитра Дорошенка) на листівці, початок XX cтоліття
Вулиця Сикстуська (тепер – Дмитра Дорошенка) на листівці, початок XX cтоліття

Після майже 50 років проживання в умовах приниження та морального тиску, державного російського антисемітизму та шовінізму, саме тут, у Львові, він відкрив для себе зовсім, зовсім інший світ. В багатонаціональному Львові мирно співіснували різні національні громади, інколи, зовсім поруч були розташовані українські греко-католицькі храми, костьоли та синагоги. Особливий інтерес був до культурного життя української громади Львова, письменник вільно володів українською мовою.

Будинок Понінського, в якому протягом 1902 – 1912 років діяла кав’ярня ”Монополь”
Будинок Понінського, в якому протягом 1902 – 1912 років діяла кав’ярня ”Монополь”

Вони не могли не зустрітися у Львові – два видатних письменники Іван Франко та Шолом – Алейхем. Їхня перша зустріч відбулася в кафе “Монополь” на площі Маріацькій, 8 (площа Міцкевича), поруч із щойно встановленою у 1905 році колоною –пам’ятником Адаму Міцкевичу та статуєю Матері Божої. Після вистави у єврейському театрі Гімпля, відомий меценат Левіус запросив акторів, які були зайняти у виставі та почесного гостя театру Шолом-Алейхема до кав’ярні “Монополь”. Ця престижна кав’ярня була центром богемного життя Львова. В ній були встановлені три віденських більярди, була читальня з книгами на різних мовах, а також газети з різних країн. В кав’ярні можна було не тільки було випити каву або чай з солодощами, головне – відвідувачі “Монополя” мали можливість довший час спілкуватися один з одним. Тобто, це була не просто кав’ярня, це був клуб, який відігравав помітну роль у житті творчої інтелігенції Львова.

Іван Франко
Іван Франко

При першому знайомстві Шолом-Алейхем та Іван Франко здивували один одного. Єврейський письменник чудово володів українською, а українець – поет та письменник Іван Франко, не гірше від самого Шолом–Алейхем, володів мовою ідиш. Шолом-Алейхем розповідав Івану Франку про свою творчість та про утиски царського уряду на Великий Україні проти євреїв, українців та української культури. Іван Франко розповідав про діяльність українських просвітницьких організацій НТШ та “Просвіту”, активним членом яких він був, про українську видавничу справу в Галичині. На протязі 1906 року вони неодноразово зустрічалися в кав’ярні “Монополь” та поза нею. Велетнів двох таких різних культур об’єднувало взаємоповага та однакове відношення до прав бідних “маленьких людей”. Іван Франко переклав на українську мову цілу низку оповідань Шолом–Алейхема та сприяв їхньому розміщенню в популярній у Львові українській газеті “Зоря Галицька”.

Але найбільшим захопленням Шолом–Алейхем, за час його проживання у Львові, було відвідування вистав різноманітних єврейських пересувних театрів, які з успіхом гастролювали у Львові. Саме у Львові Шолом–Алейхем, великий пересмішник з його гострим іронічним поглядом на творчість артистів єврейських театрів, почав працювати над чудовим романом про театральне життя “Блукаючі Зірки”. Так одна із глав роману починається словами: “У Львові віддавна існував єврейський театр”….

Титульний лист видання роману Блукаючі зірки. Варшава, 1913 рік
Титульний лист видання роману Блукаючі зірки. Варшава, 1913 рік

До речі, у тому же романі є чудовий опис кав’ярні “Монополь”, де в Шолом–Алейхема відбувалися незабутні зустрічі та бесіди з Іваном Франком та багатьма діячами єврейської та української культур.

На початку 1907 року Шолом – Алейхем назавжди покидає гостинний та толерантний Львів, заливши по собі найкращі спогади серед галичан та, по запрошенню, виїздить до США. У тому же 1907 році знов повертається до Європи та їде до Женеви, де була видана перша частина його повісті “Хлопчик Мотл”. З 1908 року письменник жив та працював в Росії, Швейцарії, Австрії, Італії, Німеччині. В ці роки він активно займається літературною та громадською діяльністю. Однак все сильніше дає себе знати невиліковна хвороба того часу – туберкульоз, всупереч якій, він натхненно працює над своїми новими творами та постійно влаштовує гастролі з публічним читанням їх.

З початком Першої світової війни у 1914 році Шолом-Алейхем, як російський підданий, був інтернований та висланий з Німеччини у нейтральну Данію. З часом він перебирається до Нью- Йорка, де прожив останні роки свого життя.

Шолом-Алейхем
Шолом-Алейхем

13 травня 1916 року після тяжкої хвороби Шолом – Алейхем відійшов у Вічність, залишивши Людству велику спадщину: десять романів, двадцять п’єс, сотні повістей та оповідань, багато статей.

Творчість письменника забарвлена українським колоритом, у творах подані описи української природи, використано українську лексику, фольклор. Більшість подій, про які писав Шолом–Алейхем відбувалося в Україні. Його праці виходять мільйонними тиражами в перекладі на багато мов Світу, в тому числі на українську й, доки люди різних національностей будуть читати написані ним книги та відвідувати вистави по його п’єсах, буде жити пам’ять про великого українського єврейського письменника Світової Слави Шолом–Алейхема.

Марко СІМКІН
журналіст – міжнародник

Напишіть відгук