Тріумфальні арки давнього Львова

0
2899

Давним-давно, ще за часів Стародавнього Риму, зародилася традиція вітати приїзд знаного полководця чи найвищого правителя тріумфальними арками. З античності ця традиція перекочувала і в наступні епохи, результатом чого стало зведення знаменитих тріумфальних арок, на кшталт Паризької. Місто Львів теж не стало винятком, оскільки і сюди навідувались імператори, а тому за історію міста в ньому було зведено кілька тріумфальних арок.

Перші, історично відомі нам тріумфальні арки, що були зведені у Львові, пов’язані, як це не дивно, не з особами блакитної крові чи полководцями. У 1751 році в нашому місті відбувалась одна із найбільших за помпезністю подія – коронація Ікони чудотворної Богородиці Провідниці (Одигітрії) євангеліста Луки. Вранці 1 липня 1751 року ікону Одигітрії було поміщено у спорудженому на місці теперішнього Привокзального ринку вівтарі, на поставленому серед поля висотою у 30 стіп помості – там після Служби Божої у супроводі артилерійських салютів і відбувся акт коронації. Потім хресним ходом через вісім тріумфальних арок ікону було внесено у нову каплицю Домініканського монастиря (зараз – церква Пресвятої Євхаристії та Музей історії релігії, пл. Музейна, 1). Після закінчення будівництва костелу ікону помістили у головному вівтарі.

Місце, де стояла тріумфальна арка в 1851 році. Сучасне фото
Місце, де стояла тріумфальна арка в 1851 році. Сучасне фото

На жаль, жодних гравюр, літографій чи інших ілюстрацій, котрі б передавали зовнішній вигляд арок нам невідомо, проте збережений їхній опис, який містився у спеціально виданій отцями-домініканцями праці, присвяченій коронації ікони. З нього ми дізнаємось, що перша тріумфальна арка розташовувалась при в’їзді на площу Ринок. Увінчувала арку скульптура Матері Божої в оточенні ангелів, якій Генії підносять корони. Друга арка виросла перед Ратушою й була оформлена в комплексі з фасадом магістрату емблемами та зображеннями з історії міста. Третю арку розмістили біля Латинської Катедри та декорували зображеннями Матері Божої з левом біля її ніг, ангелів, апостолів Петра та Павла і святих домініканського ордену.

Тріумфальна арка напроти Залізничного двірця під час візиту Франца Йосифа в 1880 році
Тріумфальна арка напроти Залізничного двірця під час візиту Франца Йосифа в 1880 році

У формі тріумфальної арки були прикрашені Галицька та Краківська брами. На одній домінувала панорама міста з Богородицею, яка прикриває місто своїм плащем (омофором). На другій – зображення сцени перевезення ікони з Галича до Львова. Також на ній зобразили представників знатних львівських родів, що схиляються перед образом Діви Марії. Шоста споруда постала поблизу Галицької брами. На арці розмістили сцену коронації ікони, портрети Папи Бенедикта ХІV та святих монахинь-домініканок. Сьома арка розміщувалась біля шпиталю Лазаря. Її увінчувала Матір Божа, яка височіла над різними військовими й тріумфальними символами, тим самим демонструючи вищість віри над земними перемогами. Неподалік, біля костелу Марії Магдалини, було зведено останню, восьму арку. На ній вміщено зображення костелу, Папи Бенедикта та домініканських символів – зокрема собаки, що смолоскипом обпалює землю.

Цікаво, що наступна в історії Львова тріумфальна арка з’являється в місті рівно за сто років – в 1851 році. На цей раз її спорудження було пов’язане з візитом високої особи – імператора Австрійської імперії, до якої і Львів належав, Франца Йосифа. 16 жовтня 1851 року усі бажаючі городяни мали шанс привітати свого правителя на одній із центральних площ міста – площі Фердинанда (тепер пл. Міцкевича), на котрій було зведено Тріумфальну арку. І хоча фотографій цієї арки не існує, проте збереглись літографії, що передають її вигляд. По них, зокрема, помітно що вершину арки було увінчано латинським написом «VIRIBUS UNITIS», що перекладається як «Спільними зусиллями». Зверху над написом майоріли прапори імперії, а по обидва боки від арочного проїзду було поставлено двох лицарів.

Ще один візит Франца Йосифа, уже третій по рахунку, відбувся в 1880 році. Як і під час першого візиту імператора було вирішено звести тріумфальні арки в честь високого гостя. На цей раз їх було аж дві. Оскільки цього разу цісар вперше прибув до Львова потягом, а не каретою, то і головну арку, котра вітала його, було поставлено напроти Залізничного двірця – орієнтовно на початку теперішньої вулиці Чернівецької. На відміну від своєї попередниці, ця тріумфальна арка була двоарочна. Її оздоблювала значна кількість прапорів, гербів, а також зброї. 11 вересня 1880 року світлини зафіксували проїзд імператора під цією аркою.

Однак, окрему шану Францу Йосифу вирішила віддати Крайова лісна школа, що розташовувалась тоді на вулиця Святого Марка (тепер вул. Кобилянської). Представники школи, маючи в своєму розпорядженні деревину та вміння нею розпоряджатись, звели при в’їзній брамі до школи дерев’яну одноарочну тріумфальну арку. Цікавою є картина Анжея Грабовського, на котрій зображено візит імператора до лісної школи. На цій картині помітно прапори, що майорять на тріумфальній арці, і один з цих прапорів має жовто-блакитне забарвлення.

Місце, де розташовувалися тріумфальні арки в 1880 і 1894 роках. Фото 2011 року
Місце, де розташовувалися тріумфальні арки в 1880 і 1894 роках. Фото 2011 року

Наступний візит імператора Франца Йосифа до Львова відбувся в 1894 року і був пов’язаний з відвідинами Крайової виставки, що відбувалась тоді у парку Кілінського (тепер Стрийський парк). Оскільки окрім імператора місто мало відвідати близько 1 млн. гостей, то містом однозначно було прийнято рішення про зведення Тріумфальної арки. Дана арка була, мабуть, найбільшою з усіх в історії міста. Як і арка 1880 року, вона була двоарочна. Посередині арки містився бюст імператора. Під бюстом розміщувався герб Австро-Угорської монархій, а над бюстом – герб Львова. Цікаво, що колія електричного трамваю, який саме тоді розпочав свою роботу, проходила під тріумфальною аркою. Хоча дана арка була масивною кам’яною конструкцією, це не завдали їй бути лиш тимчасовим спорудження, котре як і інші попередниці, безслідно зникло, закарбувавшись лишень на давніх світлинах.

Прокопів ВОЛОДИМИР

Джерела:

Білан Б. Коронація Ікони чудотворної Богородиці Провідниці (Одигітрії) євангеліста Луки 1751 року // http://ji.lviv.ua/n68texts/Koronaciya_ikony_Odigitrii.htm

Котлобулатова І. Львів на фотографії 1860-2006. – Львів, 2006.

Котлобулатова І. Львів на фотографії-2:  1860-2011. – Львів, 2011.

Жовто-блакитний прапор України у 1848 і 1880 роках. // http://infokava.com/26622-zhovto-blakitniy-prapor-ukrayini-u-1848-1880-rokah-foto.html

Напишіть відгук