Те, що не розказують туристам, або історія депо “Львів-Захід”

0
1803

Всі ми знаємо про найвідоміші споруди та пам’ятники Львова – це й Львівська Опера і пам’ятник Адаму Міцкевичу і головний залізничний вокзал тощо. Алекожне місто має свої другорядні символи, це об’єкти, які додають місту певної неповторності і шарму.

Львів має багато таких об’єктів – це і віковічні леви, і трамвай, який має багату історію, і старі кам’яниці та скульптури. Але є ще щось, без чого Львів не був би тим Львовом, який ми знаємо. Львівська залізниця – один з тих елементів, який передає історію величного міста, а також привозить більшість гостей міста. Про те є деталі, які звичайний турист ніколи не помітить і не зверне на них уваги. Але ж без залізничного господарства не можливе існування залізниці в цілому, а без депо не їздили б локомотиви і поїзди.

1861 рік, до Львова прибуває поїзд. Для його пасажирів це був кінець мандрівки, але не для працівників станції, а тим паче локомотивної бригади. Після прибуття, паротяг відчіпляється і їде заправлятись вугіллям і водою для наступного рейсу, або ж їде в майстерні для поточного технічного огляду. Так відбувається з кожним поїздом.

Разом із збільшенням пасажиропотоку і географії напрямків зі Львова, позаду залізничного вокзалу постають нові будівлі, відкриваються нові цехи.

В грудні 1867 року газета “Тижневик Львівський” писала: “депо на 15 паровозів в готовому стані до виконання служби”. Хоча, співробітники музею історії депо “Львів-Захід” припускають, що депо могло бути засноване разом із вокзалом, адже паротяг потрібно було десь заправити і розвернути на поворотному кругу.

Оскільки наразі не можливо точно встановити рік відкриття майстерень депо – прийнято вважати, що депо існує з 1867 року. На схемі Львівського залізничного вузла, датованій цим роком, німецькою мовою написано (подаємо у перекладі): «Двірці (вокзали) приватної цісарсько-королівської залізниці імені Карла Людвіга і цісарсько-королівської приватної спілки залізниці Львів-Чернівці у Львові». На ній нанесено зображення двірця, елементів майбутнього локомотиворемонтного заводу, а позаду – видно початкові елементи паровозного депо: поворотний круг, майстерні, склад, котельню тощо.

Cхема Львівського залізничного вузла 1867 кору, музей історії депо "Львів-Захід"
Cхема Львівського залізничного вузла 1867 кору, музей історії депо “Львів-Захід”

Першими паротягами, що працювали в депо були паротяги серії “149.06” (австрійського виробництва).

Паротяг серії "149.06"
Паротяг серії “149.06”

Про те вони дуже швидко перестали задовольняли потреби у пасажиро- і вантажоперевезенні, тому виникла необхідність у більш потужних локомотивах. У 1876-1878 років в депо з’являються нові чотирьохвісні локомотиви серії “171” з позначенням “Tp15” (австрійського виробництва), а у 1909 році парк оновлюється п’ятивісним велетнем серії “180”.

Паротяг серії "171"
Паротяг серії “171”

На жаль про будівлі депо інформації майже не залишилось, але депо це не лише технічні споруди для огляду і ремонту локомотивів, це ще й локомотивні бригади і їх локомотиви.

Паротяг серії "180" у Віденському депо
Паротяг серії “180” у Віденському депо

Після Першої світової війни на Східну Галичину приходить польська влада. Як наслідок рухомий склад стає теж польським. Так у 1923 році в депо починають з’являтись паровози “Ty23”, які експлуатувалися до 1955 року.

Паротяг серії "Ty23"
Паротяг серії “Ty23”

В роки Другої світової війни більшість будівель була зруйнована і у повоєнний період в депо можуть проводити лише промивочний тип ремонту. Починаючи з 1946 року освоюють проведення середнього деповського ремонту. Штат депо постійно зростає, і у 1949-1956 роках штат працівників зростає з 596 до 868 осіб. З міжвоєнного періоду збереглись паротяги польської серії “Ту23”, які з 1944 року були доповнені радянськими серіями паротягів серій “Щ” та “ОВ”.  А у 1955-1959 роках їм на зміну приходять паротяги серій “ЭР” та “Л”.

Поворотний круг перед майстернею по ремонту паротягів, депо "Львів-Захід"
Поворотний круг перед майстернею по ремонту паротягів, депо “Львів-Захід”
Майстерня з виконання підіймального ремонту паротягів, депо "Львів-Захід"
Майстерня з виконання підіймального ремонту паротягів, депо “Львів-Захід”

В 1960 році депо переходить на дизельну тягу, з’являються тепловози ТЕ3, а у 1961 році ТЕ7 виробництва Луганського тепловозобудівного заводу.

Тепловоз ТЕ3, депо "Львів-Захід", фото 1997 рік
Тепловоз ТЕ3, депо “Львів-Захід”, фото 1997 рік
Тепловоз ТЕ7 приписки депо "Львів-Захід", фото 1965 рік
Тепловоз ТЕ7 приписки депо “Львів-Захід”, фото 1965 рік

У 1963 році депо перейменовується на депо “Львів-Захід”, а у 1964 році працівники депо відправляють у запас останній паротяг. За кілька років на Львівській залізниці починається електрифікація і парк локомотивів починає поповнюватись електровозами ВЛ8, а через вісім років, у 1976 році, поступає партія ВЛ10, трохи згодом – ВЛ11. Поява електровозів викликає гостру необхідність у відповідних цехах обслуговування та розширені виробничої території. Будуються ремонтні цехи, новий цех технічного огляду Електровозів, а також впроваджуються нові технології.

Сьогодні локомотивні бригади депо “Львів-Захід” обслуговують пасажирські і вантажні поїзди на наступних ділянках:
– Львів-Чоп (протяжність 290 км, електротяга постійного струму);
– Львів-Жмеринка (протяжність 365 км, електротяга змінного струму);
– Львів-Мостиська-Перемишль (протяжність 115 км, електротяга постійного струму);
– Львів-Ів.Франківськ (протяжність 140 км, тепловозна тяга);
– Львів-Сокаль (протяжність 115 км, тепловозна тяга).

Значним досягненням є також реставрація двох пошкоджених головних вагонів приміських поїздів ДР1А, з яких персонал депо презентував у 2004 році автомотрису для інспекції доріг начальником залізниці.

Автомотриса начальника Львівської залізниці, депо "Львів-Захід", фото 2006 рік
Автомотриса начальника Львівської залізниці, депо “Львів-Захід”, фото 2006 рік

Депо і надалі виконує головну свою функцію – відповідально оглядає та ремонтує локомотиви Львівської залізниці, локомотиви, які возять нас на відпочинок, у справах, чи ще кудись…

Костянтин БАРАНЮК

Використані джерела:
Parovoz.com, tomi.holdys.pl, Співтовариство Українських залізниць

Особлива подяка співробітникам нещодавно створеного музею історії депо “Львів-Захід”

Напишіть відгук