Таємниці розкішних кам’яниць вулиці Котляревського

0
3195
Таємниці розкішних кам'яниць вулиці Котляревського

Сецесійні будівлі, вишукані вілли, довершені палаци із вежами. Дещо збереглось, а дещо безжально пошкоджено часом. Тут мешкали письменник Єжи Брошкевич, відомий оперний співак Адам Дідура, видатні архітектори, професори університетів та знатні купці. Саме такі спогади зберігає у собі сьогочасна вулиця Івана Котляревського (колишня вул. Набєляка), що простяглася від вул. Кольберга до вул. Горбачевського.

Цікавинки цієї вулиці починаються від самого її початку. Адже вже будівля за адресою вул. І. Котляревського, 1 колись була вишуканим особняком, що належав купцю Станіславу Брикчинському. Цей двоповерховий маєток в стилі неоренесансу був споруджений на замовлення Брикчинського у  1892–1893 за проектом архітектора Альфреда Каменобродзького.

Раніше на першому поверсі розташовувалася веранда та був під’їзд для екіпажу, а в середині маєток нагадував відомий львівський туристичний об’єкт «Будинок вчених». Сьогодні ж, на жаль, звичайні перехожі та туристи можуть навіть і не звернути уваги на пам’ятку кінця ХІХ ст., безжально пошкоджену часом та історією. Зараз тут розташовується лабораторія «Львівської політехніки».

Трохи подалі знаходиться ще одна колишня вілла, також збудована в 90-тих роках ХІХ ст. (вул. І. Котляревського, 4). Маєток належав Павлові Світальському.

Головним архітектором цього проекту був Іван Левинський, відомий забудівлею великої території як вул. Івана Котляревського, так і прилеглих до неї вулиць. Деякі джерела вказують на те, що співавтором створення будинку також був Юліан Захаревич. Спершу будівля мала 2 поверхи і завершувалася оригінальним високим наметовим дахом, який, на жаль, було втрачено, коли був добудований третій поверх.

Так, через кількоразові перебудови маєток втратив багато оригінального. Однак із автентичного екстер’єру залишилися майолікові та цегляні вставки.

Якщо пройтися вулицею трохи далі, увагу привертають такі собі «будівлі-близнюки» під номерами 17 та 19 зведені у сецесійному стилі у 1910-1911 роках за проектом архітектора Юзефа Горнунґа.

Впадає в око, в першу чергу, оригінальні трикутні балкони-дахи, під якими міститься портал.

Ще однією родзинкою «близнюків» є майолікове панно із зображенням павича.

А от кам’яниця під номером 21 відома тим, що свої молоді роки тут провів відомий польський письменник Єжи Брошкевич. Його архітектором також був Юзеф Горнунґ, хоча, за іншою версією, це Іван Левинський.

Важко не помітити вишуканість будинку №27. Маєток, що вирізняється динамічністю своєї композиції, належав відомому польському художнику Зигмунту Розвадовському, який у свій час був учнем Яна Матейка.

Досі залишається загадкою кому ж належить проект вілли. За одними даними, автором є Едмунд Жихович. Інші мистецтвознавці стверджують, що спочатку, ще у 1890-х роках, вілла була збудована за проектом Івана Левинського та Юліана Захаревича, а вже 1906 року її перебудували за проектом іншого архітектора – Владислава Садловського, відомого як автора проекту будівлі Львівського залізничного вокзалу.

Цікавим є те, що у 1906-1912 роках тут містилася майстерня ще одного художника, якого називають «українським Матейко», Антіна Пилиховського.

А от з 1927 у віллі розміщувалося консульство СРСР. Будівля є знаковою, оскільки тут 21 жовтня 1933 року молодий оунівець Микола Лемик спробував реалізував атентат. Метою атентату було привернути світову увагу до Голодомора, що вдарив по життю українців. 18-річний першокурсник факультету математики та природничих наук Університету Яна Казимира Микола Лемик мав, вдавши із себе громадянина, що хоче через навчання переїхати до Києва, застрелити радянського консула, 34-річного Михайла Голуба, а потому добровільно здатися польській поліції. Вбивство було скоєно, однак юнак застрелив не того – на його прохання вийшов не сам консул, а його заступник та секретар Олексій Майлов. Про це Лемик дізнався вже на суді. Зараз на будівлі розміщення меморіальна дошка на честь цього протесту.

Колишня вілла під номером 29 також збудована за проектом Юліана Захаревича та Івана Левинського у 1891–1892 роках. Сьогодні ця будівля дивує незвичним для Львова дерев’яним балконом. До того ж, ця вілла періоду пізнього історизму, якщо не враховувати невеликої перебудови на початку ХХ ст., майже не змінилася.

Ще одна будівля, схожа на казковий палац із вежою, знаходиться трохи нижче по вулиці, під номером 47. Колишня вілла Карла Дзядоня Дзелінського була збудована 1905 року за проектом Альфреда Захаревича, сина відомого архітектора Юліана Захаревича. Будівля чудово збереглася ззовні і причаровує як туристів, так і випадкових перехожих.

Завершується вулиця Івана Котляревського неокласичним багатоквартирним будинком, збудованим 1911 року. Саме тут тривалий час проживав відомий  польський оперний співак, «всесвітній бас» Адам Дідур.

Окрім будівлі, на території також розташована альтанка. Зараз частина приміщення належить Львівському мистецькому коледжу ім. Івана Труша.

Анастасія НЕРОЗНАК

Джерела:

 

Напишіть відгук