Співпраця зі ЗМІ на прикладі реклами науково-освітніх проектів Історико-меморіального музею Михайла Грушевського (відео)

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського в Києві
Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського в Києві

Ми далі продовжуємо публікувати виступи учасників наукової конференції під назвою “Меморіальні музеї сьогодні: специфіка фондової, експозиційної та освітньої роботи”, що проходила 6-7 листопада в приміщенні Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові.

Сьогодні  пропонуємо вашій увазі доповідь старшого наукового співробітника Історико-меморіального музею Михайла Грушевського у Києві Дарії Сухоставець на тему “Співпраця із засобами масової інформації на прикладі реклами науково-освітніх проектів Історико-меморіального музею Михайла Грушевського у Києві”:

Старший науковий співробітник Історико-меморіального музею Михайла Грушевського в Києві Дарія Сухоставець
Старший науковий співробітник Історико-меморіального музею Михайла Грушевського в Києві Дарія Сухоставець

Найцікавіший музейний проект ризикує залишитися невідомим без сучасних цікавих рекламних рішень. Ми живемо в епоху інтернету, коли величезний відсоток населення планети отримує новини із соціальних мереж та засобів масової інформації (далі ЗМІ). По суті, кожен співробітник музею, і зокрема меморіального, – піар-менеджер. У нашому випадку ми виступаємо зв’язком між сучасним суспільством та Михайлом Грушевським. Усі наші проекти, незалежно від їх формату, – інтелектуальні, бо вони про інтелектуала Грушевського.

Пропоную розглянути співпрацю Історико-меморіального музею Михайла Грушевського зі ЗМІ на прикладі двох різних за темою, характером та емоційним наповненням проектів – літнім фестивалем Hrushevsky Garden Party та інсталяцією до Всесвітнього дня музеїв «Під наглядом».

Hrushevsky Garden Party

Кожен новий проект Музею Михайла Грушевського спирається на міцний фундамент джерельної бази – архівних знахідок, опублікованих та нововиявлених листів, спогадів, щоденників тощо. Шукаємо натхнення у них навіть для назв заходів. Саме зі споминів історика з’явився паросток нового літнього фестивалю Hrushevsky Garden Party. «Якось пізньою весною, перед вакаціями, зайшов я перед вечером до Кониського. […]. Виявилось, що там відбувається Garden Party: Олександр Якович приймає в городі молодіж – семінарську здебільшого, але й усяку иньшу разом з нею. Було там, скільки памятаю, душ кількадесять, парубків і дівчат», – писав у споминах Михайло Грушевський про вечори у Кониського [1; с. 141].

Цей фестиваль став доброю традицією відзначення Дня народження Катерини Грушевської. 2017 року його темою було обрано «Українські народні думи» – колосальне дослідження “Професорівни”.

ІІ Hrushevsky Garden Party
ІІ Hrushevsky Garden Party

У першу чергу, літній фестиваль – це сімейний захід. Проаналізувавши цільові групи гостей, формат та настрій події, виділили основні та допоміжні засоби масової інформації для партнерства. Основну увагу приділили сімейним виданням, наприклад, WoMo, Family with kids, Діти в місті (переважно онлайн-видання). Також заручилися підтримкою міських гідів (афіш) – журналів, у яких публікують список заходів на вікенд/тиждень/місяць (наприклад, kievfashionpeople.com, gloss.ua, vgorode).

Допоміжною платформою для анонсів були і музичні видання, адже на святі виступив гурт “Шпилясті кобзарі”, який своїм репертуаром підкреслив традиції кобзарського мистецтва, а зв’язок із сучасністю проілюстрували дівчата-кобзарі з тріо “Злагода”. Для визначення зв’язку із майбутнім було запрошено гурт Go-A, що гармонійно поєднав у своїй музиці українські народні мотиви та електронне звучання.

 Виступ тріо «Злагода» на Hrushevsky Garden Party ІІ (17 червня 2017 р.)

Але кульмінацією фестивалю стала лекція “Думи на килимах” від старшого наукового співробітника музею Юлії Черняк. Важливою основою для змістового наповнення події стали також короткі екскурсії у меморіальній квартирі, присвячені Катерині Грушевській. Отже, важливо було поширити в ЗМІ науково-популярні матеріали, анонсуючи цю складову програми.

Для кожного нового проекту Музею ми намагаємося запланувати та підготувати 1-2 лонгріди [формат подачі журналістських матеріалів в інтернеті. Його специфікою є великий обсяг тексту, розбитий на декілька частин за допомогою мультимедійних елементів: фотографій, відео, інфографіки тощо].

Для поширення лонгрідів про даний проект Музей Михайла Грушевського започаткував співпрацю з підрозділом “Української правди” – “Історичною правдою”. До цього медіа відтоді звертаємося, рекламуючи кожен наш захід і не тільки. Адже наразі «Історична правда» є найвпливовішим популярним історичним інтернет-виданням, має добру репутацію та широке коло читачів. Також ресурс у повній мірі відповідає позиціонуванню Історико-меморіального музею Михайла Грушевського. Для Garden Party на порталі «Історична правда» було опубліковано статтю Світлани Панькової «Найдорожча Кулюня. Найбільше кохання Михайла Грушевського» [3]. Таким чином наголосили, що всі, хто цікавляться історією, завжди є нашими бажаними гостями.

Грушевська Катерина (1900-1943) - донька професора Грушевського
Грушевська Катерина (1900-1943) – донька професора Грушевського

Доробок Катерини Михайлівни зацікавив видання з гендерною тематикою «The devochki». У цьому молодіжному популярному виданні, що часто публікує матеріали про жінок у науці з метою надихнути читачів на звершення, вийшов матеріал «Маленька Професорівна. Чим відома Катерина Грушевська» [4]. Ми не вважаємо дане видання ключовим, але на літній фестиваль прагнули залучити нову аудиторію.

Підсумовуючи виконану роботу, варто зазначити про результат. Найважливіший із них наступний: наймолодшому гостю Hrushevsky Garden Party ІІ було 3 роки, а найстаршому – 73, і кожний із них знайшов щось цікаве для себе. А загалом на Garden Party планувалося залучити від 50 до 100 осіб. За квитками прийшло близька 70 гостей (не враховуючи дітей, друзів музею та преси, адже вони відвідали захід безкоштовно). Подія здобула популярності у соціальних мережах. Підсумовуючи, опублікували ряд звітів про проект у пресі (наприклад, «Музейний простір» – стаття вийде друком наприкінці 2017 року). Таким чином, відголоски події ще два тижні «лунали» у соціальних мережах.

Інсталяції “Під наглядом”

18 травня на Всесвітній день музеїв у рамках теми «Музеї і суперечлива історія: розповідаючи про замовчуване» у Домі Грушевського було представлено новий проект. Інсталяція «Під наглядом» мала на меті розкрити «темні сторінки» історії 1920-1930-х рр. загалом, трагічні в долі родини Грушевського зокрема. Основним джерелом проекту стала справа-формуляр, відкрита на Михайла Грушевського [справа оперативного обліку, заведена на окрему особу у зв’язку з надамим стосовно неї відомостями, які давали підставу підозрювати людину в проведенні підривної діяльності проти СРСР. Термін було скасовано у 1954 році]. Вона складається з понад 3000 аркушів, містить тисячі агентурних записок, перлюстрованої особистої кореспонденції та оперативних агентурних записок на підставі доносів.

Це не типова виставка документів: кожен елемент має приховані (очевидні та не очевидні) символи. Так, центральною композицією інсталяції став стіл агента ГПУ, що збирав та передруковував доноси секретних співробітників. Він закритий чорними всередині та білими назовні панелями, що стискають простір, намагаючись приховати від стороннього ока те, що там відбувається. Стільці за столом складені: вони символізують кінець тієї жахливої епохи й нашу надію на те, що ніхто більше не розкладе їх та не почне друкувати знову.

Вікно праворуч зачинене, на ньому розміщено список кличок сексотів. Їх представлено більше 100, і це ще не всі. «Академік», «Культурник», «Аспірант» – ці високі звання могли відповідати дійсності, але насправді за ними приховувалися негідники. Декого з них сучасні дослідники можуть ідентифікувати, про інші правдиві імена можна лише здогадуватися. Біля списку видніється сіра тінь. Тіней у приміщенні три, вони розміщені так, щоб опинятися позаду відвідувача під час подорож інсталяцією. Прочинене вікно ліворуч символізує, що науковці почали “проливати світло” на ці приховані справи. Там складено 8 папок – 8 умовних томів справи-формуляру, що їх продовжують досліджувати вчені-грушевськознавці.

На стінах витримками з агентурних записок та копіями фотографій проілюстровано період життя Михайла Грушевського від моменту повернення в Україну з еміграції. Маємо три інформаційні блоки: «Дім», «Ювілей» та «Академія». Не останнє місце займає звуковий супровід до проекту – запис друкарської машинки, кроків. Він створює необхідну атмосферу та «відбиває ритм» доби переслідувань.

Це доволі складна та морально важка тема. Тож, проект музею покликаний не розважити, а інформувати, допомогти гостям зазирнути до прихованих сторінок історії, зробити висновки. За задумом авторів інсталяції знайомство з експозицією розпочинається не кураторською екскурсією: спочатку відвідувач потрапляє в затемнений простір, прислухається до невпинних звуків друкарської машинки, відчуває за своєю спиною кроки «тіней», вдивляється в тексти і проникає самостійно в епоху.

Центральна композиція інсталяції “Під наглядом”

Для цього проекту було визначено цільові групи відвідувачів. По-перше, це дорослі від 22 до 60+, які цікавляться історією України; по-друге, старші школярі та студенти, які вивчають зазначений період у школах та ВНЗ; по-третє, кияни, які цікавляться культурними подіями міста. Щоб привернути увагу до заходу заздалегідь було відзняте коротке рекламне відео, за сюжетом якого троє науковців зачитували витримки зі справи-формуляру.

Зауважимо, що Інсталяція «Під наглядом» з чітко визначеними цільовими групами мала менше можливих ЗМІ для партнерства. Хоча ми і звернулися до ряду сімейних видань, основною аудиторією серед медіа для нас були серйозні новинні та історичні журнали (наприклад, Історична правда, Лівий берег (Lb.ua), Platfor.ma). Як і у випадку з Garden Party, звернулися до гідових видань, і найважливим було завдання потрапити у афіші до Всесвітнього дня музеїв у Києві.

Старший науковий співробітник Історико-меморіального музею Михайла Грушевського в Києві Дарія Сухоставець
Старший науковий співробітник Історико-меморіального музею Михайла Грушевського в Києві Дарія Сухоставець

Як наслідок, презентацію інсталяції “Під наглядом” відвідало близько 30 осіб (не враховуючи тих, хто приходив протягом дня, до офіційного відкриття проекту). Цільова аудиторія – дорослі від 22 до 60+, які цікавляться історією України, що означає: засоби комунікації були обрані вірно. Ми були задоволені результатом, але сподівалися на більшу кількість гостей на відкритті. Варто зазначити, що на День музеїв публіка звикла відвідувати розважальні заходи (Ночі у музеї, вечірки, квести), тому кияни обирали менш серйозні музейні події (тільки 4 київські музеї з більш ніж 140-а повідомили ЗМІ те, що дотрималися заданої ІСОМ тематики: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського, Літературно-меморіальний музей М. Булгакова, Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Меморіал жертв Голодомору).

Не дивлячись на активну і добре сплановану рекламну кампанію, протягом місяця інсталяцію відвідували не цілеспрямовано, а разом із загальним ознайомленням із Музеєм. Про неї не було додаткового нагадування у соціальних мережах та ЗМІ, хоча у червні відзняли та поширили відео-огляд інсталяції.

Аналізуючи, зауважимо: коли запускається реклама нового проекту, то всі ресурси напрямлені саме на нього. У момент проведення події її популярність досягає піку. І якщо не підживлювати канали розповсюдження інформації (соціальні мережі та ЗМІ) новою інформацією, то про захід дуже скоро забудуть. У випадку ж із спробою нагадати про інсталяцію новим відеороликом, цей інформаційний привід було затьмарено активною рекламною кампанією до Hrushevsky Garden Party. Таким чином, це нагадування, не підкріплене додатковою послідовною інформацією, не принесло бажаних результатів. У свою чергу на наші популярні циклові проекти, наприклад «Кавові історії», ніяк не впливають яскраві рекламні кампанії нових великих подій, таких, зокрема, як літній фестиваль, День музеїв, День народження Михайла Грушевського. Адже розвиток циклових проектів був поступовим, і він продовжує свій рух по висхідній. А «Кавові історії Грушевських» вже давно стали «візитівкою» Музею. Також на момент створення інсталяції «Під наглядом» не було усвідомлення того, що ми продовжимо її роботу на рік. Наразі ми запускаємо оновлений проект із кураторською екскурсією та готуємо нову рекламну компанію.

Дім на Паньківській, 9 у Києві, де жила родина Грушевськихі. Фото 1927 року.
Дім на Паньківській, 9 у Києві, де жила родина Грушевськихі. Фото 1927 року.

Формат прес-релізу

Основною прес-релізу для Hrushevsky Garden Party є обіцянка розважити гостей. Відвідувачі мали отримати нову інформацію про захід у форматі вечірки. Тому ключовим моментом прес-релізу до літнього фестивалю стала фраза: «Тематичною складовою вечірки послугувало дослідження Катерини – “Українські народні думи”. Цей корпус – неперевершений і на сьогодні – став лебединою піснею Катерини Грушевської: до першого тому вона зібрала 13 текстів і 117 варіантів дум, до другого – 20 дум і 176 варіантів». Кількістю текстів та варіантів ми підкреслили вагомість та серйозність обраної теми, хоча увесь текст релізу був насичений обіцянками «зануритися в тему її досліджень», «прямуючи за звуками традиційних духових інструментів, піснями бандуристів і етно-електронними варіаціями української музики» (Додаток 1).

Для інсталяції “Під наглядом” у прес-релізі не йшлося про розваги [2]. Це був емоційний текст, але він не мав на меті залишити гнітюче враження. Ми обіцяли розкрити задану ICOM тему до Всесвітнього дня музеїв, серйозно поговорити про замовчувані сторінки історії. Але і в цьому випадку знову звернулися до цифр: 3000 сторінок у справі-формулярі, більше 100 кличок… Важливим стало питання «Чи комфортно почував себе Михайло Грушевський, перебуваючи під наглядом 3912 днів свого життя – з моменту повернення з еміграції до останнього дня» (Додаток 2).

У обох випадках під час написання прес-релізів ми апелювали до чисел, але настрої та контекст їх діаметрально протилежні. Якщо у першому тексті захоплюємося талантом Катерини Грушевської, то другий – жахає, але не лякає й спонукає отримати нову інформацію для самостійного усвідомлення та аналізу. Цифри використовуються для задання емоційного тону.

Окремо варто зазначити важливість такого медіа-партнера як радіо. Це дуже важливий сучасний канал розповсюдження інформації. Більшість сучасних радіо-станцій мають широке охоплення публіки, сторінки у соціальних мережах тощо. У даному випадку важливо правильно обрати радіо-програму для надсилання прес-релізу. Маємо унікальний досвід поширення інформації про життя музею і його заходи на радіо: за 10 років записано близько 100 радіопередач. На даний момент шукаємо нових партнерів для анонсів кожного нового проекту. Безпрограшним варіантом для пошуку потенційної цільової аудиторії може бути ранкове шоу.

Отже, співпраця із засобами масової інформації (телевізійними, радіо, друкованими чи онлайн виданнями) починається із визначення основної мети проекту (Про що він? Чому він є важливим? – Саме на ці питання відповідаємо і у прес-релізі). Відповідно до цього визначаються цільові групи гостей (Кого проект може зацікавити?). Проаналізувавши аудиторію, приступаємо до пошуку відповідних інформаційних партнерів. Не варто боятися налагоджувати комунікацію: якісні музейні проекти завжди є цікавими та важливими новинами. Редактори охоче приймають до публікації якісні матеріали на історичну та культурну тематики. Необхідно говорити про музейні проекти, щоб ідеали наших героїв продовжували жити у пам’яті поколінь. І саме від нас залежить, як буде сприймати їх сучасне й майбутнє суспільство.

Дарія СУХОСТАВЕЦЬ
старший науковий співробітник Історико-меморіального музею Михайла Грушевського в  Києві

Список використаних джерел та літератури:

  1. Магунь Марія. Фрагмент споминів Михайла Грушевського 1934 р.//Український історик. – 2002. – № 1–4. – С.141.
  2. Музей Грушевського в Києві відкриє інсталяцію “Під наглядом”// Режим доступу: Історична правда. URL: http://www.istpravda.com.ua/short/2017/05/16/149789/ (дата звернення: 16.05.2017).
  3. Панькова Світлана. Найдорожча Кулюня. Найбільше кохання Михайла Грушевського // Режим доступу: Історична правда. URL: http://www.istpravda.com.ua/articles/2017/06/15/149947/ (дата звернення: 15.06.2017).
  4. Сухоставець Дарія. Маленька Професорівна. Чим відома Катерина Грушевська // Режим доступу: The devochki. URL: http://thedevochki.com/2017/06/16/malenka-profesorivna-chim-vidoma-katerina-grushevska/ (дата звернення: 16.06.2017).
  5. The Jossey-Bass Guide to Strategic communications for nonprofits. – San Francisco, 1999. – 204 p.

 

Напишіть відгук