Скільки облич у війни: Львів часів І Світової війни у 10 унікальних світлинах

0
503

Перша світова війна стала однією з чільних подій у глобальній світовій історії. Торкнулась вона і сучасної території України, зокрема і Львова. Австро-Угорська монархія Габсбургів та Російська імперія у 1914 році розгорнули повномасштабні бойові дії одна проти одної. Королівство Галичини та Володимирщини в силу свого розташування на пограниччі першим потрапило під удар російської імператорської армії і враховуючи досить примарну боєздатність австрійських військ, впродовж деякого часу, Галичина опинилась під російською окупацією. Фотографія зафіксувала для нас ті моменти, які дозволяють побачити, як живе місто у часи війни у своїй повсякденності і щоденних турботах. Отож пропонуємо вам поглянути на образи міста в часи війни більш як столітньої давнини.

Вояки російської армії біля залізничного вокзалу
Вояки російської армії біля залізничного вокзалу

Вояки російської армії біля залізничного вокзалу. Австрійська армія залишила місто 3 вересня 1914 року і Львів зайняла 42 піхотна дивізія, якою командував генерал-лейтенант Василь фон Роде, який незважаючи на очевидно німецьке походження, служив таки в російській армії. З цього часу розпочався період російської окупації міста, який тривав до 22 червня 1915 року. Деяким містам Галичини пощастило менше, так, Тернопіль залишався у складі Російської імперії аж до 1917 року.

Вояки однієї з козацьких частин на Краківському ринку
Вояки однієї з козацьких частин на Краківському ринку

Вояки однієї з козацьких частин на Краківському ринку. Можливо фотограф вловив мить коли козацький патруль робив об’їзд ринку або ж виступає на фотографії в якості покупців. Оточуючі досить спокійно реагують на військових. Варто відзначити, що серед вояків російської армії було чимало українців, серед них зокрема і військові частини Кубанського козацького війська, які брали участь і у боях в Галичині. У свою чергу, більшість українців мобілізованих у австрійську армію (близько 300 тисяч) брали участь у боях на Італійському фронті. Певним винятком є частини УСС, які були добровольчим формуванням, тому вони мали змогу брати участь у боях на Західному Поділлі та у Карпатському регіоні.

Віце-президент Львова Рутовський передає місто генералу фон Роде
Віце-президент Львова Рутовський передає місто генералу фон Роде

Віце-президент Львова Рутовський передає місто генералу фон Роде. Під час вступу російських частин до міста, на Личаківській рогатці відбулася символічна передача міста російському командуванню. Президент міста Нойман утік з міста, тому на себе цю функцію взяв Тадеуш Рутовський. У подальшому, він докладатиме максимальних зусиль, щоб в умовах війни місто жило у нормальних умовах.

Перший патруль козаків на Площі Ринок
Перший патруль козаків на Площі Ринок

Перший патруль козаків на Площі Ринок. Фото зроблено 3 вересня 1914 року, коли о 10:30 ранку, з боку вулиці Зеленої, у місто в’їхав розвідувальний патруль.

Російські вояки на Краківському ринку. Зима 1914-1915 років
Російські вояки на Краківському ринку. Зима 1914-1915 років

Російські вояки на Краківському ринку. Зима 1914-1915 років. Фото О. Набокова.

"дешева кухня". Фото 191-1915
“дешева кухня”. Фото 191-1915

Так звана “дешева кухня”. Фото 191-1915. З метою допомоги малозабезпеченим громадянам міста і родинам мобілізованих солдатів, у Львові з ініціативи міської влади були створені так звані “дешеві кухні”, де за символічну плату ці люди могли харчуватись. Їхніми послугами користувалась значна кількість людей, при населенні Львова у 212 тис. осіб станом на серпень 1914 року, до кінця зими 1915 року, щоденно такі обіди отримувало до 40 тисяч осіб.

Російський військовий цвинтар на сучасній вулиці Пасічній
Російський військовий цвинтар на сучасній вулиці Пасічній

Для поховання загиблих під час бойових дій вояків російської армії, з ініціативи дружини губернатора Галичини, графині Бобринської на узгір’ях над парком Гловацького, на місці сучасного розташування радянського “Пагорбу Слави”. Тут було поховано більше 2 тисяч вояків. У 1915 році, після того як місто зайняли австрійські війська, ці поховання перенесли на Личаківський цвинтар.

Пам'ятник А. Міцкевичу, 1916 рік.
Пам’ятник А. Міцкевичу, 1916 рік.

Пам’ятник А. Міцкевичу, 1916 рік. Достеменно невідомо, яку саме подію зафіксував фотограф, проте можливо тут зображено урочистості на честь перейменування вул. Театральної на честь уже згаданого Тадеуша Рутовського, який у перший рік війни докладав максимум зусиль щоб полегшити для львів’ян труднощі воєнного часу.

Палата резервного шпиталю Червоного Хреста
Палата резервного шпиталю Червоного Хреста

Палата резервного шпиталю Червоного Хреста. Фото Вітольда Шрайбера, 1915 рік. Шпиталь було відкрито після відходу російських військ. У місті існувало 6 шпитальних павільйонів Червоного Хреста. Тепер у приміщенні, де біло зроблено фото, розташована львівська школа №37 з поглибленим вивчення французької мови.

Інтер'єр дерев'яної військової польової церкви. 1916 рік
Інтер’єр дерев’яної військової польової церкви. 1916 рік

Інтер’єр дерев’яної військової польової церкви. 1916 рік, фрагмент експозиції австрійської військової виставки, яка була розташована на верхній терасі Стрийського парку.

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела:

  1. Котлобулатова І. Львів на фотографії. 1860-2006. – Львів: Видавництво “Центр Європи”, 2006. – 313 с.

2.Котлобулатова І. Львів на фотографії-2: 1860-2011. – Львів: Центр Європи, 2011. – 352 с.

Напишіть відгук