Шовкова терапія. Давній Львів і торгові шляхи, через які він “проходив”

0
668
Шовкова терапія. Давній Львів і торгові шляхи, через які він “проходив”

Люди сьогодні з радістю та захопленням обзивають давній Львів центром торгівлі. При цьому, мало хто може пояснити, чи дійсно місто таким було. Ще важче – якщо доведеться розказати чим і з ким тут торгували. Затятим та наполегливим прибічникам цієї тези прийдуть на допомогу давні мандрівники та торговці. Вони ж не тільки закуповувались, або проїжджали місто – також придивлялися до нього, вивчали, описували. Звідси і означення у дусі, що Львів – це “альтана посеред раю”, або наче він розташований поруч з портом – надто велелюдним і мультинаціональним бачився Львів відвідувачам. Цікаві й живі образи торгівельного Львова знаходимо у художній літературі. Зокрема, у романі АптекарЮрія Винничука. Перераховане оживляєсухі розповіді про право складу, ярмарки і маґдебурзьке право. Можливо для когось, у якості мязів для кістяка, буде і інформація, яка розглядається у цій публікації.  

Торгова площа. Фото з https://www.thinglink.com/scene/857822684199780352
Торгова площа. Фото з https://www.thinglink.com/scene/857822684199780352

У 1656 році у Львові побував турецький мандрівник Евлія Челебі. Йому видалося, що жителі міста мають багато одягу з шовку та інших коштовних тканин, який, до того ж, ще й оздоблений багатьма прикрасами. Гіпотетично, до його поля зору могли потрапити чоловічі і жіночі капелюхи з оксамиту і шовку, або червоні шаровари з турецького атласу чи жіночі адамашкові сарафани, ще фартухи і спідниці, жіночі і чоловічі пояси, килими, ковдри тощо. Може навіть потрапили дивовижні чоловічі шапки, виготовлені з шовкових тканин і прикрашені пір’ям птахів. У 1589 році тільки магнатові Миколаю Остророгу таких привезли 10 штук. Це все разом взяте, безперечно, могло вразити турецького мандрівника у Львові і його жителях.

Турецький мандрівник Евлія Челебі. Фото з https://uk.wikipedia.org/wiki/Евлія_Челебі
Турецький мандрівник Евлія Челебі. Фото з https://uk.wikipedia.org/wiki/Евлія_Челебі

Але перераховане – насправді лише початок. Як зазначають дослідники, покликаючись на джерела, львівський купець у XVI – XVII столітті міг поїхати до Константинополя, купити там кілька возів шовку та інших коштовних товарів і відправити це все добро до Львова. Сам на цьому не зупинявся, а продовжував свій шлях. Скажімо, до Ангурії, тобто сучасної Анкари. До прикладу, у 1596 році Томан і Якуб Задиковичі послали в Ангурію своїх факторів Захаріаша Норсесовича і Стецька Армурасовича. Через якийсь час ті привезли до Львова 1320 літрів різнокольорового шовку.

Панорама Львова Гогенберга / Пассаротті. Фото з https://uk.wikipedia.org/wiki/Панорама_Гоґенберґа
Панорама Львова Гогенберга / Пассаротті. Фото з https://uk.wikipedia.org/wiki/Панорама_Гоґенберґа

У щось подібне може і складно повірити, адже відносини мешканців наших теренів з Османською імперією у той час ми сьогодні сприймаємо винятково “політично” і через призму конфліктів. Але рівень буденного демонструє, що зіткнення християнства та ісламу, побутування стереотипів одне про іншого, було радше на рівні політичних та релігійних трактатів. Хитрі ж купці завжди вміли знаходити спільну мову. Ще би – у XVI – XVII століттях світ розкоші та багатства було складно уявити без ісламських Османської імперії та Ірану. Торгівля шовком та іншими дорогоцінними тканинами й товарами відбувалась в основному саме на їхніх територіях. Вірмени, менше євреї, а потім і європейці – починаючи від англійців, були найбільше заангажовані у цю торгівлю. Торгували і львівські купці – у Константинополі, Бурсі, Адріанополі і ін.

Купці і ремісники. Фото з http://photo-lviv.in.ua/10-zapysiv-pro-zhyttya-lvivskoho-kuptsya-xvii-stolittya/
Купці і ремісники. Фото з http://photo-lviv.in.ua/10-zapysiv-pro-zhyttya-lvivskoho-kuptsya-xvii-stolittya/

При цьому, теренами Османської імперії їхні “мандрівки” не обмежувалися. Львівські купці бували на теренах сучасного Ірану, в Індії тощо. Така мобільність пояснювалась тим, що у турецьких містах ціни на товари були суттєво завищеними. Якщо уникати турецьких посередників і виходити безпосередньо на іранські ринки, окремі товари можна було придбати за вигіднішою ціною. Відтак і заробити більше. У далекому 1613 році група львівських купців через Константинополь та Ангурію дісталась до Ірану. Члені цього об’єднання торгували у Тебрізі і Казвіні.

Ремісники. Майстерня. Фото з http://photo-lviv.in.ua/10-zapysiv-pro-zhyttya-lvivskoho-kuptsya-xvii-stolittya/
Ремісники. Майстерня. Фото з http://photo-lviv.in.ua/10-zapysiv-pro-zhyttya-lvivskoho-kuptsya-xvii-stolittya/

У такий спосіб шовк, атлас та багато інших дорогих та розкішних речей і потрапляли до Львова. А без них складно, адже весільний одяг, плащі, одяг для магнатів, патриціату і духовенства – все робили з цих матеріалів. Звичайно, що не кожен міг, але кожен хотів так, як єврей Давид Хаміс зі Львова, якому брат прислав з Константинополя 336 хусток. Шовкові вони були чи білі, прості, або вишиті шовком і золотом, але кількість є досить промовистою і вражаючою. Отже, попит був.

Владислав Лозинський. Фото з https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Владислав_Лозинський_(1843-1913).jpg
Владислав Лозинський. Фото з https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Владислав_Лозинський_(1843-1913).jpg

Характерно, що як львівські купці їздили далеко за товарами, так і турецькі купці з товарами приїжджали до Львова. Владислав Лозинський згадував про купця турецького султана Мустафу Челебі, який торгував у Львові. Львівський купець Еразм Хаз накупив у того дуже багато шовку. Були у Львові і дуже екзотичні купці – записані у документах як “перси”: Балі Гірагосович, Гевонт Кіркорович і ін. Як можна здогадатися з імен перерахованих, своїх “персів” у Львові також було достатньо. Львівська колонія “персів” навіть вважалась однією з найбільших у Європі на той час.

Машини зі сфери шовкової текстильної промисловості, Англія ХІХ століття. Фото з https://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_шовку
Машини зі сфери шовкової текстильної промисловості, Англія ХІХ століття. Фото з https://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_шовку

Безперечно, що не всі привезені львівськими купцями дорогоцінні товари осідали у давньому Львові. Щось, може навіть і більшість, відправлялося ще далі – до чеських, польських та німецьких міст. Інколи свої тривалі і виснажливі авантюри торговці провертали власне не заради Львова – вони навіть не зупинялися вдома, а одразу ж їхали до Любліна, Ярослава і Кракова. У такому випадку, купці мусили рахувати з тим, коли у зазначених містах проходять ярмарки і цілеспрямовано везти товар під цю дату.

Етапи шовківництва і виготовлення шовку в Енциклопедії Дідро і д"Аламбера. Фото з https://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_шовку
Етапи шовківництва і виготовлення шовку в Енциклопедії Дідро і д”Аламбера. Фото з https://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_шовку

Описане виглядає манливо і видається легкою авантюрою, у якій хочеться взяти участь – не лише заради заробітку. Тим не менше, описане – це лиш вершина айсберга, адже насправді торгівля у ті часи – це важко, небезпечно і ризиковано. Виклик втрати, або прорахунку, виклик не встигнути, або образити клієнта – не найбільше зло, яке загрожувало купцям. Але для нас сьогодні ця тема – це ще один штрих для кращого розуміння Львова як торгового і транзитного центру. Штрих, який дозволяє по-іншому поглянути на відносини з мусульманським світом і на співіснування людей – поза стереотипами (чи з ними), у ділових і побутових умовах.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Ісаєвич Я. “Альтана посеред раю”: Львів у 1582 – 1602 // Карта Львова [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://map.lviv.ua/statti/isaevych2.html
  2. Ісаєвич Я. Україна давня і нова. Народ, релігія, культура. – Львів, 1996. – С. 132 – 134.
  3. Кривонос В. Торгівля левантійським шовком у Львові в XVI – середині XVII ст. // Україна в минулому. – Київ-Львів, 1996. – Випуск 8. – С. 117 – 135.
  4. Лильо І. Ми пам’ятаємо. Корнякти // Zaxid.net, 2010 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zaxid.net/mi_pamyatayemo_kornyakti_n1101715

Напишіть відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.