Площа Шашкевича, або де у Львові була одна з найперших бензоколонок

0
1484
Площа Шашкевича, або де у Львові була одна з найперших бензоколонок

Продовжуючи тему львівських площ сьогодні мова піде про невелику, із затишним сквером, площу Маркіяна Шашкевича, яка розташована на перехресті вулиць Бандери і Дорошенка.

Утворилася площа у 1913 року і була уже тоді названа на честь видатного українського поета, найдіяльнішого учасника «Руської трійці» – Маркіяна Шашкевича. А до того, це був просто пустир. Свого часу площа була викуплена українською громадою Львова з метою спорудження театру “Руська Бесіда”. Архітектурно-будівниче бюро Івана Левинського виготовило проект театрального будинку, для збору коштів на будівництво було випущено поштівки з зображенням проекту, однак реалізувати його не вдалося.

Український театр у Львові отримав стаціонарне приміщення тільки у 1939 році, а пустир забудували житловими будинками. Від 1916р. частина площі носила назву на честь засновника новітньої української літератури Івана Котляревського. В часі німецької окупації вона називалася Одеонштрассе і Берґбауштрассе (Гірнича).

У 1939-40 роках тут впорядкували сквер, а у 50-х спорудили одну з найперших у Львові бензозаправок.  27 років, із 1964 по 1991, площа носила назву на честь галицького письменника-комуніста Юрія Мельничука, якому у 1974 році тут відкрили пам’ятник.

Ідея спорудити монумент Мельничукові  зародилася ще в середині 1960 років. На початку 1968 р. скульптор Яків Чайка виконав зі штучного каменю погруддя письменника, архітектурні роботи спроектував Василь Каменщик. У тому ж році місцем спорудження монументу визначили площу Мельничука. На початку 1990-х рр. пам’ятник демонтували.

Від 1991 року площі повернули первісну назву – Шашкевича. Сьогодні в центрі площі стоїть інший пам’ятник – Жертвам комуністичних злочинів. Ініціатором його спорудження була Львівська обласна спілка політв’язнів України. 21 червня 1992 р. на площі, навпроти колишньої «Тюрми на Лонцького», було встановлено пам’ятний камінь  із написом «Тут буде встановлено пам’ятник жертвам комуністичних злочинів» (скульптор Іван Самотос).

Також було оголошено конкурс проектів пам’ятника. У травня-червні 1993 року подані проекти експонували у Національному музеї. Преміями було відзначено три найкращі проекти, а перемогла робота скульптора П. Штаєра та архітектора Р. Сивенького. 8 листопада 1997 року пам’ятник урочисто відкрили. На церемонії відкриття була присутня тодішня перша леді США Гілларі Клінтон.

Забудова площі – сецесійна. Більшість кам’яниць було зведено в 1911—1912 рр. українськими архітекторами, зокрема Филимоном Левицьким та Йосипом Делькевичем.

На фасаді  будинку № 1 у 1986 році встановили меморіальну дошку на честь 175-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича. Виготовив таблицю скульптор Микола Посікіра.

Особливо цінним в архітектурному і художньому плані є будинок № 5, де раніше, до 1939 містився Музичний інститут ім. Лисенка, а також  кінотеатр «Стилевий» (від грудня 1939 р. – імені Щорса). Згодом, у 50-х роках  – Червоноармійський райком компартії України, райвиконком і кінотеатр «Комсомолець». Сьогодні тут розташований головний корпус Львівського державного музичного училища ім. Людкевича.

Софія ЛЕГІН

Джерела:

  1. Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Львів: “Апріорі”, 2009
  2. Кучерявий В. Сади і парки Львова. – Львів: Світ, 2008
  3. Мельник І., Масик Р. Пам’ятники та меморіальні таблиці міста Львова. – Львів: Апріорі, 2012

Напишіть відгук